Рішення

від 27.03.2020 по справі 140/3485/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3485/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,

представників позивача Дубини В.В., Кучми В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Ковелькомунпроект до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного Ігоря Петровича про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Ковелькомунпроект (далі - ПП Ковелькомунпроект , підприємство, позивач) звернулося з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - Управління ДАБІ у Волинській області, Управління, відповідач 1), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного Ігоря Петровича (далі - головний інспектор, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування припису від 06 листопада 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнання протиправною та скасування постанови від 18 листопада 2019 року №10 про накладення штрафу в сумі 180630,00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.93-101 том 1).

В обґрунтування позову позивач вказав, що постанова прийнята та припис виданий на підставі акта від 06 листопада 2019 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті Капітальний ремонт частини покрівлі адміністративного приміщення по АДРЕСА_1 , 73 АДРЕСА_2 місті Ковелі АДРЕСА_3 (надалі - об`єкт будівництва). Перевіркою виявлено, що передана проектувальником замовнику проектна документація розроблена з порушенням державних будівельних норм, стандартів і правил ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення ; влаштування нової конструкції даху із зміною геометричних розмірів будівлі не підпадає під визначення капітальний ремонт , а фактично є реконструкцією ; проектна документація фактично розроблена на реконструкцію частини покрівлі адмінбудівлі без необхідних вихідних даних та без дотримання вимог будівельних норм, стандартів і правил стосовно реконструкції об`єкта. Проте позивач з такими висновками не погоджується та зауважив, що сфера застосування цих державних будівельних норм поширюється тільки на проектування нових і реконструкцію існуючих будівель, споруд та комплексів громадського призначення. На його думку, відповідач 2 неправильно кваліфікував вид будівельних робіт. Оскільки проектом не передбачено зміну геометричної форми та якісну зміну покриття (покриття залишається плоским з кутом ухилу, який не відрізняється від попередньої покрівлі), а влаштування шатрового даху на кроквяній основі з висотою по всій довжині в найвищій точці 1,34 м не створює додатковий поверх чи горище, то такий вид робіт є капітальним ремонтом покрівлі без зміни функціонального призначення будівлі і без влаштування додаткових чи нових офісних приміщень чи приміщень нежитлового призначення. Одержання вихідних даних на проектування такого виду будівельних робіт чинним законодавством не передбачено.

Позивач зауважив, що позапланова перевірка проведена відповідачем без законних на те підстав і поза межами термінів, визначених наказом на призначення перевірки; наказ на проведення позапланового заходу не було надано перед його проведенням; його завчасно не повідомили про перевірку; на місце капітального ремонту представники відповідача не здійснювали вихід.

Позивач також посилається на порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, вказує на необґрунтоване відхилення клопотання про відкладення розгляду справи для можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Під час розгляду справи відповідач безпідставно не врахував тієї обставини, що на основі рішення Ковельської міської ради замовник видав завдання на проектування саме щодо капітального ремонту частини покрівлі адміністративної будівлі Ковельської міської ради, на який виділено кошти з бюджету відповідної територіальної громади, а також не взяв до уваги позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом Капітальний ремонт частини покрівлі адміністративного приміщення по вулиці Незалежності, 73 в місті Ковелі Волинської області ; саме на капітальний ремонт на об`єкті Управлінням ДАБІ у Волинській області замовнику видано дозвіл на виконання будівельних робіт. Постановою від 18 листопада 2019 року №10 накладено штраф, при розрахунку якого застосовано розмір прожиткового мінімуму 2007,00 грн замість 1921,00 грн, що встановлений на початок року; при цьому чітко не зазначено склад правопорушення, за яке такий штраф застосовано та на підставі яких доказів його встановлено.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; її розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.1 том 1).

У відзиві на позов представник відповідача 1 позовні вимоги заперечив та у задоволенні позову просив відмовити (а.с.124-132 том 1). В обґрунтування цієї позиції вказав, що перевірка на об`єкті будівництва проведена правомірно з урахуванням положень пункту 6 частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553): на підставі наказу Управління від 23 жовтня 2019 року №225П, виданого у зв`язку із надходженням звернення ОСОБА_1 від 17 жовтня 2019 року; направлення на проведення позапланового заходу від 23 жовтня 2019 року №225 та у присутності суб`єктів містобудування. При цьому складеними 06 листопада 2019 року актом за результатами проведення позапланового заходу, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що завдання на проектування видано з порушенням ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , бо ним визначено проводити капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі з влаштуванням нової конструкції даху (кроквяного каркасу). Проектна документація розроблена з порушенням ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення , сфера застосування якого поширюється на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення. Фактично проектною документацією передбачено влаштування нової конструкції даху із зміною геометричних розмірів будівлі та техніко-економічних показників (будівельного об`єму), що по суті є реконструкцією, а не капітальним ремонтом. Проект розроблений та затверджений без необхідних вихідних даних (містобудівних умов та обмежень для проектування), що є порушенням частин другої, п`ятої статті 26, частини другої статті 29, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 (далі - Порядок №45). Враховуючи виявлені та зафіксовані порушення на підставі складених та отриманих під час перевірки документів, відповідно до статті 2 Закону Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності була винесена постанова від 18 листопада 2019 року №10 про накладення на позивача штрафу: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законами України. При цьому відповідач вважає помилковими твердження позивача про застосування невідповідного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для розрахунку розміру штрафу та порушення строку проведення перевірки. Також зазначив, що з моменту отримання повідомлення про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, позивач мав достатньо часу, щоб скористатися професійною допомогою адвоката, тому 18 листопада 2019 року справу розглянуто за відсутності позивача, що не суперечить пункту 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244).

Безпідставною, на його думку, є позовна вимога про скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки наявність виявлених перевіркою порушень дають підстави для видачі припису. Експертний звіт філії Державного підприємства Укрдержекспертиза у Волинській області, дозвіл на виконання будівельних робіт не спростовують змісту виявлених порушень.

Позивач у відповіді на відзив підтримав доводи позову (а.с.159-164 том 1). Додатково зазначив, що у спірних приписі та постанові лише в загальному зазначено про порушення підприємством ДБН В.2.2-9:2018, проте не вказано конкретний пункт чи норму, яка була порушена ПП Ковелькомунпроект . Ці ДБН В.2.2-9:2018 набули чинності 01 червня 2019 року - пізніше дати укладення договору на проектно-вишукувальні роботи між ним та замовником; у них відсутні норми, які б стосувалися заборони виготовлення проектів на капітальний ремонт частини покрівлі адмінбудівлі. Вважає, що застосування штрафу за відсутності правопорушення з боку підприємства є безпідставним.

Ухвалою суду від 09 січня 2020 року замінено відповідача 1 - Управління ДАБІ у Волинській області на належного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - ДАБІ України, відповідач 1).

У відзиві на позов представник відповідача ДАБІ України у задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с.198-206 том 1). Його доводи зводяться до тих, що були висловлені Управлінням. Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406, якою затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, зазначив, що заміна покрівлі будівель і споруд без втручання в несучі конструкції є такими роботами та на їх виконання взагалі не потрібно отримувати дозвіл та розробляти проектну документацію. Вказав, що у даному випадку планувалася зміна геометричних параметрів об`єкта та відбулася зміна основних техніко-економічних показників, а тому їх слід було кваліфікувати як реконструкцію та проектну документацію розробляти на підставі вихідних даних - містобудівних умов та обмежень для проектування. Позивач цього не зробив та порушив частини другу, п`яту статті 26, частину другу статті 29, частину першу статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункт 9 Порядку №45; проектна документація розроблена з порушенням ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення .

Відповідь на відзив позивача та заперечення відповідача дублюють ті доводи, які були викладені ними у позові та відзиві відповідно (а.с.191-194 том 1).

Ухвалами суду від 10 лютого 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів, а від 27 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті (а.с.185-186 том 1; а.с.125, 141 том 2).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив; позовні вимоги просили задовольнити.

Представник відповідача 1 та відповідач 2 у судове засідання не прибули, розгляд справи просили здійснювати за їх відсутності; у задоволенні позову просили відмовити (а.с.150-151 том 2).

Заслухавши пояснення представників позивача (вступне слово), перевіривши заяви по суті справи та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

У період з 28 жовтня по 06 листопада 2019 року відповідно до наказу Управління ДАБІ у Волинській області від 23 жовтня 2019 року №225П (а.с.134 том 1), направлення від 23 жовтня 2019 року №225 зі строком дії з 24 жовтня по 06 листопада 2019 року (а.с.135 том 1) головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Волинській області Возним І.П, Ніколайчуком С.В. проведено позапланову перевірку об`єкта будівництва Капітальний ремонт частини покрівлі адміністративного приміщення по вулиці Незалежній, 73 в місті Ковелі Волинської області на предмет дотримання суб`єктами містобудування (замовником - Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради (надалі - замовник), підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю ВОЛБУД (надалі - підрядник) та проектувальником ПП Ковелькомунпроект ) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. За результатами перевірки складено акт від 06 листопада 2019 року №225А про проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (надалі - акт перевірки а.с.18-23 том 1).

Актом перевірки, з-поміж іншого, встановлено, що проектна документація, яка була передана замовнику, розроблена з порушенням державних будівельних норм, стандартів і правил, а саме ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди громадські будинки та споруди. Основні положення , сфера застосування яких поширюється на проектування нових і реконструкції існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення. Згідно з пунктом 2 пояснювальної записки робочого проекту Основні рішення конструктивної схеми , покрівля передбачається шатрова по дерев`яним елементам кроквяної системи на заміну плоскій покрівлі з покриттям з руберойду. Пунктом 11 пояснювальної записки робочого проекту Основні техніко-економічні показники вид будівництва визначений як капітальний ремонт. Пунктами 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації надано визначення поняттям капітальний ремонт та реконструкція . Фактично проектною документацією передбачено влаштування нової конструкції даху із зміною геометричних розмірів будівлі та зміною техніко-економічних показників (будівельного об`єму), що є реконструкцією. Проектна документація фактично розроблена на реконструкцію частини покрівлі адмінбудівлі без необхідних вихідних даних та без дотримання вимог будівельних норм, стандартів і правил, необхідних при розробленні проектної документації на реконструкцію об`єкта. З урахуванням наведеного зроблено висновок, що проектувальником ПП Ковелькомунпроект порушено абзац другий частини першої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , статті 7, 9, частину першу статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абзац перший підпункту 4.1 пункту 4 наказу №45, ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди громадські будинки та споруди. Основні положення (пункт 4 розділу ІІІ акта перевірки; а.с.21-22 том 1).

06 листопада 2019 року за результатами перевірки головним інспектором Возним І.П. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП Ковелькомунпроект (а.с.16-17), видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано ПП Ковелькомупроект привести проектну документацію у відповідність до вимог містобудівного законодавства у термін до 06 грудня 2019 року (а.с.9-10 том 1).

18 листопада 2019 року головним інспектором Возним І.П. за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнято постанову про накладення на ПП Ковелькомунпроект штрафу відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 180630,00 грн (а.с.11-14 том 1), яка була надіслана рекомендованим порядком на адресу позивача та отримана останнім 22 листопада 2019 року.

На погоджуючись із приписом від 06 листопада 2019 року та постановою від 18 листопада 2019 року №10, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд встановив, що вони виникли стосовно притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивача як суб`єкта містобудування, а тому врегульовані Законом України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - №208/94-ВР), Законом України 17 лютого 2011 року №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI), Законом України 20 травня 1999 року №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (Порядок №553), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (Порядок №244).

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок №553). Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Як вказано у пункті 1 Порядку №553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Перевіряючи доводи позивача про порушення порядку призначення та проведення перевірки суд зазначає, що згідно з пунктами 5 та 7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Вимоги до оформлення організаційно-розпорядчої документації для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю Порядок №553 не визначає. Відтак, слід керуватися загальними нормами Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V). Частинами першою-третьою статті 7 зазначеного Закону обумовлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку №553).

У розглядуваному випадку мала місце позапланова перевірка.

Аналізуючи зазначені вище норми, які регламентують здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, у контексті доводів позивача стосовно наявності порушень в організації та проведення позапланової перевірки, за наслідками якої прийнята спірна постанова та виданий припис, суд дійшов до таких висновків.

Позапланова перевірка на об`єкті будівництва здійснена на підставі наказу Управління ДАБІ у Волинській області від 23 жовтня 2019 року №225П (а.с.134 том 1) з урахуванням положень статті 7 Закону №877-V та пункту 7 Порядку №553. Підставою для видачі наказу слугувало звернення ОСОБА_1 - депутата Ковельської міської ради від 15 жовтня 2019 року (зареєстроване в Управлінні 17 жовтня 2019 року, вх. №1491-19), яким інформовано про проведення будівельних робіт на даху будівлі по АДРЕСА_1 з порушенням проекту.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про відсутність підстав для призначення позапланової перевірки на об`єкті будівництва у зв`язку із надходженням депутатського звернення на адресу Управління ДАБІ у Волинській області, оскільки відповідно до абзацу восьмого пункту 7 Порядку №553 звернення фізичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є підставою для позапланової перевірки безвідносно до статусу таких осіб та наявності порушеного суб`єктивного права цих осіб. У даному випадку права заявника регламентуються також статтею 13 Закону України від 11 липня 2002 року Про статус депутатів місцевих рад та викладена у депутатському зверненні вимога до контролюючого органу про вжиття заходів у межах компетенції стосовно порушень, що мають місце на території відповідної ради, є підставою для призначення позапланової перевірки.

Для проведення перевірки начальником Управління ДАБІ у Волинській області видано наказ від 23 жовтня 2019 року №225П, який містить відомості про об`єкт та предмет перевірки, суб`єктів містобудування. Суд погоджується із позивачем, що у такому наказі не зазначено строк перевірки. Водночас, у направленні на перевірку від 23 жовтня 2019 року №225 визначено строк його дії - з 24 жовтня 2019 року до 06 листопада 2019 року. При цьому прийменник до з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь. Така ж позиція стосовно обчислення строків неодноразово висловлювалася Верховним Судом у судових рішеннях (постанови Верховного Суду від 25 квітня 2018 у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13 червня 2018 року у справі №815/1298/17, від 28 серпня 2018 року у справі №814/4170/15).

Реквізит дата початку та дата закінчення заходу відповідно до частини третьої статті 7 Закону №877-V є обов`язковим реквізитом, що зазначається у направленні на перевірку. Саме копія направлення на перевірку відповідно до абзацу одинадцятого пункту 7 Порядку №553 надається суб`єкту містобудування перед початком перевірки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка також зобов`язана пред`явити службове посвідчення.

Фактично перевірка, як зазначено в акті перевірки, розпочата 28 жовтня 2019 року та закінчена 06 листопада 2019 року із складанням в останній день перевірки акта перевірки (у межах строку, визначеного в направленні на перевірку - з 24 жовтня до 06 листопада 2019 року), тобто, з урахуванням загального правила, встановленого абзацом десятим пункту 7 Порядку №553 стосовно строків проведення позапланової перевірки (не більше десяти робочих днів). Хоч, на думку суду, відсутність в наказі на проведення перевірки строку перевірки є недоліком такого акта, проте за даних обставин такий недолік не спричинив порушень прав позивача. До того ж, суб`єкти містобудування допустили до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу і така перевірка відбулася.

Варто зауважити, що вимога про надіслання повідомлень про проведення позапланової перевірки, як про це вказував позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні, ні Законом №877-V, ні Порядком №553 не передбачена (така вимога стосується виключно планових перевірок). Перевірка проведена з дотриманням пункту 9 Порядку №553 - у присутності суб`єктів містобудування, у тому числі представника позивача Дубини В.В.

Пунктом 12 Порядку №553 обумовлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно з пунктами 16, 18, 21 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У пункті 17 Порядку №533 вказано, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті.

Як уже зазначалося судом, по завершенню 06 листопада 2019 року позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва посадовими особами Управління ДАБІ у Волинській області було складено акт перевірки, який підписаний присутніми під час перевірки суб`єктами містобудування, при цьому представник позивача підписав акт перевірки із приміткою про незгоду із його висновками. Також стосовно ПП Ковелькомунпроект складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 листопада 2019 року, у якому зазначено про розгляд справи 18 листопада 2019 року (а.с.16-17).

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон №208/94-ВР).

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №208/94-ВР передбачено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. У свою чергу, відповідно до пункту 2 частини другої названої статті накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон) визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року№735, зі змінами, далі - Порядок №244).

Так пунктом 2 Порядку №244 встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема Держархбудінспекцією. Накладати штрафи від імені Держархбудінспекції мають право, у тому числі, головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку № 244).

Пунктами 15, 16 Порядку №244 встановлено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення. Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

За приписами пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Позивач не заперечує, що він був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 листопада 2019 року наявна розписка представника позивача Дубини В.В.; а.с.16-17 том 1). Позивач звертався із клопотанням від 11 листопада 2019 року №1 про відкладення розгляду справи, мотивуючи його залученням адвоката для здійснення представництва інтересів підприємства (а.с.24-25 том 1). Таке клопотання було відхилене відповідачем 2 та справу розглянуто за відсутності представника ПП Ковелькомунпроект , що не суперечить пункту 17 Порядку №244. У даному випадку позивач був завчасно повідомлений про розгляд справи (06 листопада 2019 року) та до розгляду справи (18 листопада 2019 року) мав достатньо часу для отримання правової допомоги адвоката, подати свої заперечення, доводи з відповідними доказами. Водночас, строки розгляду справи органом державного архітектурно-будівельного контролю обмежені часовими рамками - протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу (пункт 16 Порядку №244). Відтак, суд відхиляє доводи позивача про недотримання процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів (пункт 19 Порядку №244).

Згідно з вимогами пункту 21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону№208/94-ВР, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

У розумінні статті 1 цього Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Частиною першою статті 2 Закону №208/94-ВР встановлено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до договору від 16 травня 2019 року №104/54, укладеного між ПП Ковелькомунпроект як виконавцем та Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради як замовником, позивач взяв зобов`язання на коригування проектно-кошторисної документації Капітальний ремонт частини покрівлі адміністративного приміщення по вулиці Незалежності, 73 в місті Ковелі (а.с.29 том 1). На підставі акта виконаних робіт від 12 липня 2019 року №215, накладної від 12 липня 2019 року №21 (а.с.30-31 том 1) замовнику передана проектна документація (робочий проект) на капітальний ремонт вказаного об`єкта будівництва (а.с.44-86 том 1).

Перевіряючи склад та зміст виявленого перевіркою правопорушення стосовно позивача, суд зазначає про таке.

Обов`язок архітектора, інших проектувальників, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування визначений, зокрема, абзацом другим частини першої статті 26 Закону №687-XIV. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил (частина друга названої статті).

Акт перевірки, на підставі якого прийнята спірна постанова та виданий припис, містить посилання на порушення статей 7, 9 Закону №687-XIV, які визначають ким розробляється проект об`єкта архітектури, ким він підписується та затверджуються, а також вимога здійснювати будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) об`єкта архітектури відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

У даному випадку відповідачі не надали змістовних пояснень, у чому полягає суть порушення позивачем статей 7, 9 Закону №687-XIV; документи, складені за результатами позапланової перевірки не містять фактичних обставин, які б дозволяли стверджувати про наявність порушень з боку позивача саме цих норм, зокрема, що проект не підписаний, не погоджений та не затверджений у встановленому порядку чи щодо нього не проведена експертиза, а також що будівельні роботи на об`єкті здійснювалися без затвердженої проектної документації.

Так само в пункті 4 розділу VIII акта перевірки зазначається про порушення постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №560 без посилання на конкретні пункти, норми. Цією постановою Уряду затверджено Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи. Водночас, відсутність в акті перевірки посилання на конкретні норми не дає можливості встановити та перевірити склад та зміст правопорушення, яке, як вважають відповідачі, допустив позивач.

Згідно із частиною першою статті 31 Закону №3038-VI, на порушення якої також вказано в акті перевірки, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Як визначено абзацом першим пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за №651/19389; у редакції наказу від 23 березня 2012 року №122, далі - Порядок №45), проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року №1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за №1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

У даному випадку суть порушення цієї норми за твердженням відповідачів зводиться до того, що позивач здійснив розробку проектної документації без отримання відповідних вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на реконструкцію об`єкта будівництва.

За змістом пунктів 4 Порядку №45 основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Пунктом 3 завдання на проектування, затвердженого замовником, визначено вид робіт - капітальний ремонт. Згідно з пунктом 10 завдання на проектування проектом необхідно передбачити капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі із влаштуванням нової конструкції даху (кроквяного каркасу) з подальшим монтажем покрівельного матеріалу та утепленням горищного перекриття, заміну водостічної системи даху, влаштування зовнішньої пожежної драбини, виконати нарощення вентиляційних шахт (а.с.137 том 1).

Як встановлено пунктом 4.1 Порядку №45, завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (далі - ДБН А.2.2-3:2014) і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником). Відповідно до пункту 8 Порядку №45 назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Спір у цій ситуації виник з приводу кваліфікації виду робіт на об`єкті будівництва.

Відповідно до визначення, наведеного у пункті 3.7 ДБН А.2.2-3:2014, капітальний ремонт - сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

У свою чергу, в пункті 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 дається визначення терміну реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно з поясненнями відповідачів суть порушення ПП Ковелькомунпроект ДБН B.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення (далі - ДБН B.2.2-9:2018) зводиться до того, що оскільки будівельні роботи, визначені замовником у завданні на проектування передбачають зміну геометричних розмірів та основних техніко-економічних показників, то вони за своїм характером є реконструкцією, а не капітальним ремонтом, а тому розроблений проектувальником (позивачем) проект не відповідає цим держаним будівельним нормам, сфера застосування яких поширюється тільки на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення. До таких параметрів, які зазнають зміни внаслідок виконання будівельних робіт, визначених проектною документацією, відповідачі відносять геометричні розміри будівлі, а до техніко-економічних показників - будівельний об`єм. При цьому складені за наслідками позапланової перевірки документи не містять числового визначення таких розмірів та параметрів; у відзиві відповідачі посилаються на зміну висоти будинку за рахунок висоти шатрового даху, добудову парапету (зовнішніх стін) висотою 2,38 м з влаштуванням у ньому дверей висотою 1,6 м для входу на горище (розріз 1-1, РП, аркуш 6 проекту); будівельний об`єм покрівлі 773,2 куб. м відповідно до експертного звіту Філії ДП Укрдержекспертиза у Волинській області від 27 червня 2019 року №710/03-0259-19.

На спростування доводів відповідачів ПП Ковелькомунпроект надало висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 28 січня 2020 орку№01/20, виконаного судовим експертом ОСОБА_2 (а.с.78-91 том 2). Перед експертом ставилися питання: 1. Чи правильно визначено вид робіт з будівництва у проектній документації під назвою: Капітальний ремонт частини покрівлі адміністративної будівлі по вулиці Незалежності, 73 в місті Ковелі Волинської області , розробником якої є ПП Ковелькомунпроект ? 2. Якщо ні, то встановити, до якого виду робіт з будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт чи технічне переоснащення), відповідно до положень чинних нормативних документів в галузі містобудівної діяльності, відносяться роботи, передбачені вищезазначеною проектною документацією. 3. Чи відбувається згідно з проектом зміна основних техніко-економічних показників і габаритних розмірів будівлі внаслідок виконання робіт за проектом капітального ремонту покрівлі?

Частиною першою статті 104 КАС України передбачене право учасника справи подання до суду висновку експерта, складеного на його замовлення. З урахуванням положень частини шостої вказаної статті у наданому суду висновку експерта зазначається, що він підготовлений для подання до суду у цій справі та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Поданий суду висновок експерта відповідає критеріям, визначеним статтями 73-74 КАС України щодо належності та допустимості доказів у справі.

При вирішенні поставлених питань експертом в дослідницькій частині висновку зауважено, що обидва поняття реконструкція та капітальний ремонт , наведені в пунктах 3.7 та 3.21 ДБН А.2.2-3:2014, містять такий критерій, як зміна геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта. Саме необхідність зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта, яка витікає з конструктивних особливостей останнього, а також намірів замовника (забудовника) у більшості випадків змушує проектувальника класифікувати такі роботи як реконструкцію, тоді як відсутність таких змін, або можливість не вдаватись до них, дозволяє класифікувати подібні роботи як капітальний ремонт. Друге, на що слід звернути увагу, це наслідок зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта. Зі змісту наведених вище понять такий наслідок має свій вираз у зміні основних техніко-економічних показників (кількості продукції, потужності тощо), яка обов`язково настає у випадку реконструкції та такі наслідки не завжди мають місце при виконанні робіт з капітального ремонту. Перелік складу основних техніко-економічних показників об`єктів будівництва невиробничого призначення (громадських будівель) міститься у додатку К до ДБН А.2.2-3:201; до таких, серед іншого, належать: поверховість, площа забудови, загальна площа, корисна площа та будівельний об`єм. Експертом виділено ці техніко-економічні показники, оскільки такі можуть бути пов`язані із об`єктом будівництва у даному випадку.

За правилами підрахунку загальної, корисної та розрахункової площі, будівельного об`єму, площі забудови та поверховості будинків, які викладені у додатку Б до ДБН В.2.2-9:2018 (пункти Б.4, Б.6, Б.7, Б.8), експерт дійшов висновку, що у наданій на дослідження проектній документації висота технічного горища від підлоги до низу конструкцій, які виступають, становитиме менше 1,9 м (аркуш креслень АБ-6), а тому площа такого технічного поверху до загальної, корисної та розрахункової площі будинку не включається, відтак, такі основні техніко-економічні показники як загальна та корисна площа під час виконання робіт, передбачених у наданій проектній документації на капітальний ремонт частини покрівлі адмінбудівлі, змін не зазнають.

Враховуючи той факт, що математичне значення загальної площі будинку є обов`язковою складовою під час підрахунку будівельного об`єму будинку, а за правилами, визначеними пунктом Б.4 додатку Б до ДБН В.2.2-9:2018, та відповідно до даних проектної документації площа такого технічного горища до загальної площі будинку у випадку, що розглядається, включатись не має, а також той факт, що відповідно до положень пункту Б.8 технічний поверх (технічне горище) при визначенні поверховості будинків не враховується, то такі техніко-економічні показники як поверховість та будівельний об`єм змін не зазнають.

Площа забудови пов`язана з геометричними розмірами об`єкта та може зазнавати змін у разі відповідної зміни таких розмірів; показник доцільно розглядати лише в контексті збільшення геометричних розмірів об`єкта у плані, оскільки тоді може мати місце вплив таких змін на прилеглі території та об`єкти. У даному випадку за проектом площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку, частина покрівлі якого підлягатиме капітальному ремонту, під час виконання робіт, передбачених у проектній документації, змін не зазнає (аркуш креслень АБ-6). У чинному містобудівному законодавстві не містяться вимоги щодо недопустимості зміни техніко-економічних показників об`єкта під час капітального ремонту, а тому зміна окремих геометричних розмірів об`єкта під час виконання робіт з капітального ремонту якщо такі зміни не призводять до зміни основних техніко-економічних показників, визначених у нормативних документах, цілком може мати місце.

У листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 серпня 2012 року №7/17-12928 Щодо віднесення окремих об`єктів соціальної сфери до об`єктів реконструкції та капітального ремонту , роз`ясненнями якого керувався позивач та який згадує у своєму висновку експерт, зазначається, що законодавець допускає можливість віднесення робіт, які передбачають заміну покрівлі, вікон, дверей, утеплення (гідроізоляцію) фасадів саме до капітального ремонту, оскільки такі роботи не передбачають перебудову введених в експлуатацію об`єктів будівництва, зміну їх функціонального призначення або геометричних розмірів. У разі коли планується зміна геометричних параметрів об`єкта, такі роботи слід кваліфікувати як реконструкцію. Особливо це стосується збільшення геометричних розмірів на плані, оскільки може впливати на прилеглі території та об`єкти. За таких умов замовник робіт з реконструкції повинен отримати у встановленому порядку містобудівні умови та обмеження.

Положеннями пункту 2.6.8 глави 2.6 розділу 2 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року №150 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 року за №1046/9645, зі змінами) ремонт м`якої, шиферної, металевої та інших покрівель з використанням нових матеріалів або суцільна заміна їх іншими матеріалами належить до капітального ремонту. Як зазначив експерт у висновку, заміна м`якої покрівлі у даному випадку зумовлює використання інших матеріалів - дерев`яних крокв та металопрофілю замість залізобетонних плит покриття та руберейдного килиму, що відповідно до інженерно-технічних рішень може мати часткову зміну геометричних розмірів існуючого об`єкта, але без зміни основних техніко-економічних показників.

За висновками експерта, сформованим за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження наданих документів, а також на підставі сукупного системного аналізу положень нормативних документів та інструктивних документів інформаційно-роз`яснювального характеру, вид робіт з будівництва у проектній документації під назвою Капітальний ремонт частини покрівлі адміністративної будівлі по вулиці Незалежності, 73 в місті Ковелі Волинської області (шифр 181/0717-АБ, ПЗ), розробником якої є ПП Kовелькомунпроект , останнім визначено правильно; внаслідок виконання робіт згідно з проектом капітального ремонту покрівлі у даному конкретному випадку відбувається незначна зміна габаритних розмірів будівлі при абсолютній незмінності основних техніко-економічних показників такого існуючого об`єкта, що відповідно до положень наведених у висновку нормативних документів та інструктивних документів інформаційно-роз`яснювального характеру дозволяє класифікувати роботи, передбачені зазначеною проектною документацією, саме як капітальний ремонт.

Також Комунальне підприємство Волинське обласне бюро технічної інвентаризації листом від 24 січня 2020 року №0145 на звернення Управління капітального будівництва житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради повідомило заявника, що при капітальному ремонті частини покрівлі об`єм будівлі згідно з технічним паспортом від 29 листопада 2017 року не змінився, оскільки об`єм будинку визначається множенням його площі на висоту, яка рахується від рівня спланованої поверхні землі (вимощення, тротуару) до верхньої лінії карниза (пункт 3 розділу VII Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за №582/5773; у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року №186). Копія технічного паспорта, на який є посилання у листі, наявна у матеріалах справи (а.с.68-75 том 2).

Разом з тим, складені під час позапланової перевірки докази (акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 листопада 2019 року), а також прийнята на їх основі постанова від 18 листопада 2019 року та виданий позивачу припис від 06 листопада 2019 року не місять детальної оцінки обставин у справі. До акта перевірки, яка проводилася із фотофіксацією об`єкта будівництва, додається фотосвітлина самого об`єкта будівництва (а.с.136 том 1), проте матеріали перевірки не містять порівняльного аналізу геометричних параметрів та техніко-економічних показників, на зміні яких наполягають відповідачі, до та внаслідок капітального ремонту об`єкта (на час перевірки роботи були на стадії завершення).

Експертним звітом філії ДП Укрдержекспертиза у Волинській області від 27 червня 2019 року №710/03-0259-19 (щодо розгляду проектної документації за робочим проектом Капітальний ремонт частини покрівлі адміністративного приміщення по вулиці Незалежності, 73 і місті Ковелі Волинської області ) встановлено, що зазначена проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництв, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення; санітарно-епідеміологічного благополуччя населення; пожежної безпеки, кошторисної частини проекту будівництва. Тут же визначено техніко-економічні показники до затвердження (загальна кошторисна вартість, поверховість, площа забудови, будівельний об`єм покрівлі, ступінь вогнестійкості та тривалість будівництва). Суд погоджується з відповідачами, що цей експертний звіт відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 31 Закону №3038-VI стосується експертизи проекту в частині додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення. Тому, на думку суду, він не є тим доказом, який дозволяє підтвердити висновки відповідачів чи спростувати висновок експерта за результатами експертного будівельно-технічного дослідження у даному спорі.

Всі інші докази, надані сторонами - дозвіл на виконання будівельних робіт від 10 вересня 2019 року ВЛ №112192531559, виданий Управління ДАБІ у Волинській області замовнику Управлінню капітального будівництва та житлово-комунального господарства Ковельської міської ради та генеральному підряднику ТзОВ Волбуд на капітальний ремонт частини покрівлі адміністративного приміщення по вулиці Незалежності, 73 в місті Ковелі, як і наказ ДАБІ України від 17 січня 2020 року №68 та наказ Управління ДАБІ у Волинській області від 27 січня 2020 року №08, якими анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт (а.с.147-149 том 2) не мають впливу на спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, оскільки такі документи видані пізніше у часі та стосуються інших суб`єктів правовідносин. Те ж саме стосується тендерної документації, актів виконаних робіт на об`єкті будівництва (а.с.13-67 том 2): ці документи складалися учасниками правовідносин (замовником та підрядником) на підставі розробленої позивачем проектної документації та є похідними від неї.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз наведених судом нормативно-правових актів та встановлених обставин дає суду підстави для висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та безумовних доказів, на яких ґрунтуються його заперечення в частині доводів про вчинення порушень містобудівного законодавства позивачем. Формальне посилання на нормативні акти, без їх зв`язку із обставинами і фактами, не дає можливості вважати спірні постанову та припис обґрунтованими - такими, що відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії. Відповідач не спростував доводи позивача щодо допустимості класифікувати запроектовані на об`єкті будівництва роботи як капітальний ремонт та помилковість висновків позивача про незмінність техніко-економічних показників цього об`єкта при якісній зміні покриття із влаштуванням нової конструкції даху (кроквяного каркасу).

Відтак, суд дійшов переконання, що спірні постанова та припис є протиправними та підлягають скасуванню, а тому позов слід задовольнити повністю.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення у справі суд вирішує, як розподілити судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що згідно з платіжним дорученням від 26 листопада 2019 року №285 (а.с.2 том 1) за подання даної позовної заяви позивач сплатив судовий збір на загальну суму 4630,00 грн, який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.88 том 1). У зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України документально підтверджені судові витрати у сумі 4630,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Ковелькомунпроект (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Драгоманова, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 32232304) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 37471912), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного Ігоря Петровича (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, 38) про визнання протиправними та скасування постанови та припису задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного Ігоря Петровича від 18 листопада 2019 року №10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис від 06 листопада 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий стосовно Приватного підприємства Ковелькомунпроект .

Стягнути на користь Приватного підприємства Ковелькомунпроект за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судові витрати у сумі 4630,45 грн (чотири тисячі шістсот тридцять грн 45 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 06 квітня 2020 року