Ухвала

від 07.04.2020 по справі 160/1659/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 квітня 2020 року Справа № 160/1659/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Алькора Агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (направлена засобами поштового зв`язку 04.02.2020 року) товариства з обмеженою відповідальністю «Алькора Агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м.Києві, яка приймає

рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- №1252386/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №156 від 22.07.2019р.;

- №1252387/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №160 від 22.07.2019р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №156 від 22.07.2019р. та податкову накладну №160 від 22.07.2019р., складені ТОВ «Алькора Агро» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв`язку з чим прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020 року зазначена вище справа розподілена та 13.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року означену позовну заяву позову було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та докази отримання рішень комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачам із зазначенням відомостей ро вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 р. отримано позивачем 26.03.2020 р., що підтверджено поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

На виконання вимог вказаної вище ухвали, позивачем засобами поштового зв`язку 02.04.2020 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду направлено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом із уточненим адміністративним позовом для суду та копій для вручення відповідачам.

На виконання цієї ухвали у поданій до суду заяві щодо поновлення пропущеного строку заявник зазначив, що заявлені вимоги співвідносяться як основна вимога і похідна вимога, а звернення до суду обумовлено існуванням стабільної судової практики.

Вирішуючи питання усунення заявником недоліків позову, суддя виходить з таких підстав та мотивів.

Статтею 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень .

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень(ч.4).

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

В постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18 зроблений висновок, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд встановив, що позивач оскаржує рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві №1252386/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №156 від 22.07.2019р. та рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві№1252387/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №160 від 22.07.2019р.

В поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що скористалось правом адміністративного оскарження (досудовим порядком вирішення спору) рішень №1252386/42180127 та №1252387/42180127 від 14.08.2019р. та подало 23.08.2019р. скарги на зазначені рішення з додатками, в яких пояснило причини незгоди з оскаржуваними рішеннями. Так, рішенням за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.09.2019р. за №36519/42180127/2 та від 02.09.2019р. за №36589/42180127/2 було залишено без задоволення, а рішення №1252386/42180127 та №1252387/42180127 від 14.08.2019р. без змін.

Однак, як у поданій до суду позовній заяві так і в заяві про поновлення пропущеного строку позивач не зазначив коли саме отримав спірні рішення після адміністративного оскарження, також не подані докази відповідні докази щодо отримання таких рішень. Натомість, позивач акцентую свою увагу на тому, що строк оскарження спірних рішень у даній справі становить 1095 днів.

Отже, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 04.02.2020 року (позов направлено засобами поштового зв`язку), з пропуском спеціальних скорочених строків звернення до суду, які встановлені ч. 4 ст. 122 КАС, а саме після використання позивачем досудового порядку вирішення спору.

Щодо вказаних доводів позивача з приводу поважності пропуску строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

Доказів існування стабільної та незмінної практики Верховного Суду з питання строків звернення до суду у разі попереднього застосування механізму адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, на яку посилається позивач, текст поданої заявником заяви не містить.

Судом такої практики не виявлено.

Посилання на два рішення Верховного Суду (від 14.02.2019р. по справі №813/4921/17 та від 17.07.2019р. по справі №640/46/19) не може бути кваліфіковано як поважна причина несвоєчасного подання позову, адже постанова Верховного Суду від 14.02.2019р. по справі №813/4921/17 стосувалась зовсім іншого предмету спору ніж оскарження рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Таким чином, судом не виявлено доказів існування поважних та об`єктивно нездоланних причин, які спричинили несвоєчасне звернення заявника до суду.

Окрім того, скасування рішення контролюючого про відмову у реєстрації податкової накладної в Реєстрі безумовно призводить до необхідності зареєструвати податкову накладну лише у разі відсутності інших чітко визначених законом перепон.

Ані у тексті позову, ані у тексті клопотання про виправлення недоліків позову не доведено існування означеного імперативного причино-наслідкового зв`язку.

Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що вимоги ухвали про залишення позову без руху заявником не виконані.

Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу з 17.02.2020 р. по 07.04.2020 р. на усунення недоліків адміністративного позову, з урахуванням можливого направлення

Керуючись статтями ст. ст. 6-9, 122, 123, 169, 170, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Алькора Агро» про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Визнати причини пропуску строку звернення до суду товариства з обмеженою відповідальністю «Алькора Агро» з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - неповажними.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Алькора Агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник