Рішення

від 01.04.2020 по справі 160/2019/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року Справа № 160/2019/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

20.02.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, адреса за державною реєстрацією: вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094) зарахувати до страхового стажу період трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) з 01.10.1994 року по 31.12.1997 рік у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Усмішка-М" з 03.10.2018 року.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/2019/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що вважає рішення органу пенсійного фонду щодо не врахування періоду її роботи з 01.10.1994 року по 31.12.1997 рік у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Усмішка-М" перукарем протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 11.03.2020 р. об 11:40 год.

Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків та викликав в судове засідання для допиту в якості свідків наступних осіб:

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).

У судове засідання 11.03.2020 р. прибули позивач та свідки, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Свідки, після складання присяги та попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, надали пояснення по суті спору.

Наступне судове засідання було призначено на 01.04.2020 р. о 12:00 год.

20.03.2020 р. засобами електронного зв`язку суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач з вимогами позовну не згодний та вважає, що врахувати період стажу з 01.10.1994 р. по 31.12.1997 р. до загального стажу не має підстав.

31.03.2020 р. засобами електронного зв`язку до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та заява про приєднанням до матеріалів справи додаткових доказів з додатками.

Також, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

У судове засідання 01.04.2020 р. сторони не прибули.

Суд вважає поважними причини неприбуття сторін у судове засідання 01.04.2020 р. через оголошення загальнодержавного карантину згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

Разом з тим, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, письмові згоди сторін про розгляд справи без їх участі, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням ст. 1 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.10.2018 звернулася до Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії щодо призначення пенсії за віком.

Пенсію призначено з 03.10.2018 р., проте при розрахунку страхового стажу позивача не враховано період роботи з 01.10.1994 р. по 31.12.1997 р. на ТОВ Усмішка-М .

З даного питання позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, на що отримала відповідь (лист Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 12.08.2019 р. №5648/К-09), в якій повідомлено наступне.

Відповідач вказав, що у наданій трудовій книжці містяться записи про періоди роботи 01.10.1994 по 01.02.2002, які потребують уточнення. При розрахунку стажу роботи під час призначення пенсії за заявою від 03.10.2018 р. не зараховано період роботи в ТОВ "Усмішка-М" з 01.10.1994 р. по 31.01.2002 р. за даними, які наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для вирішення питання підтвердження стажу роботи в ТОВ "Усмішка-М" позивачу та двом свідкам необхідно звернуся до Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) та надати наступні документи: копія та оригінал паспорту; документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та його копія; копія та оригінал документів про стаж (трудова книжка); документ про ліквідацію підприємства.

18.10.2019 р. Комісією при Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була розглянута заява ОСОБА_1 про підтвердження періодів трудового стажу на підставі показань свідків.

Так, в рішенні Комісії №1 від 18.10.2019 р. викладені наступні висновки.

Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 з 01.10.1994 по 1 12.1997 працювала перукарем в Орендному підприємстві Усмішка-М . Запис звільнення завірено печаткою ТОВ Усмішка-М . Інформація про найменування відсутня.

Згідно із довідкою архівного управління Кам`янської міської ради від 11.09.2019 №К-1727/03-09, документи ТОВ Усмішка-М (Орендного підприємства Усмішка ) на зберігання не надходили.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2004 припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Усмішка-М (код ЄДРПОУ - 21874186). Інформація про ліквідацію товариства відсутня.

Свідок, ОСОБА_2 , 1951 р.н., підтверджує, що у період роботи з 01.10.1994 разом з нею працювала заявниця перукарем в ТОВ Усмішка-М . Записами трудової книжки підтверджується робота ОСОБА_2 перукарем на зазначеному підприємстві з 01.10.1994 по 01.02.2002.

Свідок, ОСОБА_3 , 1960 р. н., підтверджує, що у період роботи з 01.10.1994 по 01.02.2002 в ТОВ Усмішка-М разом з нею працювала заявниця перукарем. Записами трудової книжки підтверджується робота ОСОБА_3 перукарем на зазначеному підприємстві з 01.10.1994 по 01.02.2002.

В трудових книжках свідків записи про звільнення завірені печаткою ТОВ Усмішка-М , інформація про перейменування в записах відсутня.

Комісією прийнято рішення, що для підтвердження ОСОБА_1 періоду роботи з 01.10.1994 по 31.12.1997 в орендному підприємстві Усмішка-М (ТОВ Усмішка-М ) немає підстав. Період роботи 01.10.1994 по 31.12.1997 не зараховується до стажу.

Таким чином, предмет спору у даній справі становить наявність або відсутність підстав для зарахування спірного стажу роботи позивача до її страхового стажу, що враховується при обчисленні пенсії.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV, встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ).

Положеннями ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зі змінами внесеними відповідно Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи передбачено, що починаючи з 01.01.2019 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу (з 01.01.2019 по 31.12.2019) не менше 26 років.

Згідно зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно до вимог п. 18 вищевказаної Порядок №22-1, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до п.2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.3 Інструкції №58 визначено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно п.2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 2.5 Інструкції №58 передбачено, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Згідно з п. 2.6 Інструкції №58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Крім цього, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 року №301 Про трудові книжки працівників , відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

З огляду на вищенаведені норми, обов`язок щодо заповнення та ведення трудових книжок осіб, працевлаштованих на підприємствах, установах, організаціях, покладається на відповідальну особу такого підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Згідно трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 24.07.1979 р.:

запис №8 - 01.10.1994 р. прийнята жіночим перукарем в Орендне підприємство Усмішка-М , наказ №1к від 01.10.1994 р.;

запис №9 - 18.11.1995 р. переведена до ТОВ Усмішка-М , наказ №7-к від 18.11.1995 р.;

запис №10 - 01.02.2002 р. звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ №32 від 01.02.2002 р.

Отже, в трудовій книжці позивача містяться записи про спірний період.

Крім того, судом встановлено, що наказом від 01 жовтня 1994 року №29-к ОСОБА_1 звільнена з 01 жовтня 1994 року у зв`язку із переведенням до Орендного підприємства Улыбка-М .

Згідно розпорядження Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області №660-р від 18.11.1994 року Про державну реєстрацію орендного підприємства Улыбка , управлінню соціально-економічного розвитку данні щодо реєстрації орендного підприємства Улыбка-М у 10-ти денний строк подати до органу статистики та державної податкової інспекції, начальнику відділу внутрішніх справ Дніпровського району видати дозвіл на виготовлення печаток та штампів.

Відповідно до статуту Орендного підприємства Улыбка-М , зареєстрованого Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради народних депутатів, розпорядженням №660-р від 18.11.1994 року, затвердженого загальними зборами організації орендарів перукарні №25, (протокол №1 від 15 серпня 1994 р.), вказано, що підприємство у своїй господарській діяльності має на меті задоволення населення в перукарських послугах та якісного обслуговування, а також в п.8.1. вказано, що орендне підприємство припиняє свою діяльність у зв`язку з переходом підприємства до інших господарських форм організації виробництва. У п. 8.5 зазначено, що при ліквідації орендного підприємства його права і обов`язки переходять до правонаступникам.

Відповідно до розпорядження Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області №735-р від 17.11.1995 року Орендне підприємство Усмішка-М перереєстроване у Товариство з обмеженою відповідальністю Усмішка-М , та визнано таким, що втратило чинність розпорядження виконкому №660-р від 18.11.1994 Про державну реєстрацію орендного підприємства Усмішка-М , Товариство з обмеженою відповідальністю Усмішка-М визначено правонаступником Орендного підприємства Усмішка-М .

Отже, на підставі наведених даних та доказів, суд встановив, що ТОВ Усмішка-М є правонаступником Орендного підприємства Улыбка-М , тому є всі підстави вважати, що позивач у спірний період дійсно була прийнята на роботу та звільнена з роботи на підставі розпорядчих документів та записів у трудовій книжці належних роботодавців.

В Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю Усмішка-М , засновниками товариства значиться ОСОБА_1 та свідки, які давали свідчення в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - Усачова Неля Миколаївна та ОСОБА_3 .

Вказані свідки також були викликані судом до судового засідання.

Під час судового засідання свідки підтвердили, що спільно працювали з ОСОБА_1 у період з 01.10.1994 р. по 31.12.1997 р. на одному підприємстві.

Суперечливих та/або протилежних один одного даних свідки не зазначили.

Періоди роботи позивача та свідків збігається згідно даних трудових книжок, які були надані до суду та приєднані до матеріалів справи.

Дослідження поданих позивачем документів та їх записів, а також показання свідків жодних сумнівів у їх достовірності не викликають.

Суд акцентує увагу, що орган пенсійного фонду в Рішенні Комісії №1 від 18.10.2019 р. вказує про аналогічні показання свідків, проте причини їх неврахування не зазначає.

Також, згідно позиції відповідача не можливо встановити дійсні та конкретні підстави неврахування спірного страхового стажу, адже позивачем були надані документи, які підтверджують роботу у цей період та документи щодо правонаступництва (реорганізації) підприємства - роботодавця.

Надання документів відповідачем не оскаржується, про їх недоліки не вказано.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1, Порядок при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з нормами пункту 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно до частини 1 статті 7 Закону № 1058-V, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.

Між тим, висловлюючи свою позицію щодо неврахування до страхового стажу позивача певного періоду, відповідачем, на виконання ч. 2 ст.77 КАС України не надано доказів того, що ним було використано своє право, з метою повноти вирішення питання вирахування страхового стажу позивача.

За матеріалами справи вбачається формальний підхід у вирішенні питання позивача відносно зарахування спірного стажу.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України- людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

В мажах розгляду даної справи, враховуючи підтвердження трудового стажу, як громадянка України, позивач наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні або звужувати обсяг прав особи з формальних підстав або підстав, які не ґрунтуються на нормах закону.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи спірний період роботи позивача підтверджено належними та достатніми доказами, інших спірних обставин органом пенсійного фонду не вказано, такий стаж, на переконання суду, має бути зарахований до страхового стажу позивача.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі "Чуйкіна проти України" ЄСПЛ зазначив, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення від 10 липня 2003 року у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45 та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002 II).

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таке рішення, на думку суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства та нівелює виникнення спору у майбутньому з аналогічних питань.

У відповідності до ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 132-139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Українии в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, адреса за державною реєстрацією: вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094) зарахувати до страхового стажу період трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) з 01.10.1994 року по 31.12.1997 рік у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Усмішка-М" з 03.10.2018 року;

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова