Рішення

від 06.04.2020 по справі 420/7395/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7395/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, просп. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТІНСТРУМЕНТ" (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 4/7, код ЄДРПОУ 31640374) про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, просп. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТІНСТРУМЕНТ" (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 4/7, код ЄДРПОУ 31640374) про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТІНСТРУМЕНТ" до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною екологічною інспекцією в Одеській області проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТІНСТРУМЕНТ". Під час перевірки встановлено, що підприємством здійснюється провадження господарської діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", про що складено відповідний акт. З вказаних підстав позивач просить суд вжити заходи реагування до ТОВ "ВЕТІНСТРУМЕНТ" шляхом повного зупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Ухвалою судді від 11.12.2020 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження була отримана відповідачем 23.12.2019 року. При цьому станом на 10.02.2020 року відзив від відповідача до суду не надходив.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року справу призначено до розгляду у порядку загального провадження.

Копія ухвали суду від 10.02.2020 року була отримана відповідачем 24.02.2020 року. При цьому станом на 10.03.2020 року відзив від відповідача або інші докази на підтвердження факту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до суду не надано.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження було закрито, а справу було призначено до розгляду по суті на 23.03.2020 року.

19.03.2020 року від відповідача надійшла заява в якій відповідач зазначив, що визнає свої порушення і зобов`язується їх усунути. Відповідач просив увійти в положення і дати можливість продовжити роботу, а також просив надати відстрочку для виконання припису. При цьому відповідач зазначив, що ним укладено договір з надання послуг з оформлення документів для промислової площадки (в т.ч. на отримання дозволу на викиди).

В судове засідання 23.03.2020 року сторони не з`явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином та своєчасно.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, серед іншого, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття в судове засідання сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд 23.03.2020 року ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією в Одеській області відповідно річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 № 262, та відповідно до ст.ст.5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 року №652 проведено планову перевірку ТОВ "ВЕТІНСТРУМЕНТ".

За результатами вказаної перевірки складено Акт №70/13 (а.с.13-21).

Відповідно до вказаного акту, при перевірці виявлено джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проте на підприємстві відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст. 10, 11 ЗУ Про охорону атмосферного повітря .

Акт №70/13 підписано директором ТОВ "ВЕТІНСТРУМЕНТ" ОСОБА_1 При цьому в розділі Акту VIII пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та цього акту відсутні будь які записи.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 04.11.2019 року по 15.11.2019 року складено припис № 41/13 від 15.11.2019 року (а.с. 43). На підписі наявна відмітка від 15.11.2019 року директора ТОВ "ВЕТІНСТРУМЕНТ" ОСОБА_1 про прийняття припису до виконання.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів..

Пунктом "а" ч.1 ст.202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, до компетенції вказаного органу, крім іншого, належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Отже, контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Держекоінспекцію та її територіальні органи. З цією метою вони в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводять перевірки, з-поміж іншого, суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Державна екологічна інспекція в Одеській області (далі - Держекоінспекція) діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року №652 (далі - Положення), згідно якого Держекоінспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі та їй підпорядковується.

Пунктом 2 розділу ІІ зазначеного Положення встановлено, що Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, в тому числі, законодавства про поводження з відходами, охорону атмосферного повітря.

В свою чергу, ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Відповідно до п.5 розділу ІІ Положення Держекоінспекція має право, зокрема, звертатися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року №2707-XIІ атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Так, закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Частиною 5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Таким чином суд зазначає, що експлуатація джерел забруднення та використання, дозволено законом лише після отримання дозволу.

Введення в дію та експлуатація таких об`єктів повинно проводитись відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про охоронуатмосферного повітря", а саме: за наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією в Одеській області проведено перевірку під час якої виявлені порушення відповідачем вимог ст.ст.10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без відповідного дозволу.

При цьому суд зазначає, що відповідач у своїй заяві від 19.03.2020 року визнав порушення.

Разом з цим суд зазначає, що відповідачем не спростовано відсутність необхідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Відповідачем надано до суду договір №28-12-2019 від 10.12.2019 року, укладений з ПП Південний центр науково-технічної діяльності , відповідно до якого останній, серед іншого, надає послуги з оформлення дозволу на викиди.

Суд зазначає, що укладання зазначеного договору не свідчить про те, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу отримано, а свідчить лише про намір відповідача отримати відповідний дозвіл.

Враховуючи викладене та той факт, що відповідачем, всупереч вимогам ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" використовуються стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу на викиди такими стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що не заперечується самим відповідачем, суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, просп. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТІНСТРУМЕНТ" (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 4/7, код ЄДРПОУ 31640374) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування шляхом повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТІНСТРУМЕНТ" до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.