Рішення

від 07.04.2020 по справі 520/1119/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 р. № 520/1119/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за віком, що було формалізовано у листі №1801/03.8-20 від 04.09.2019 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення за призначенням пенсії з 05.03.2019 року.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за віком, що було формалізовано у листі №1801/03.8-20 від 04.09.2019 року є незаконним та таким, що порушує права позивачки, а отже підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 17.02.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 304.03.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за віком, що було формалізовано у листі №1801/03.8-20 від 04.09.2019 року є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а отже не підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.03.2019 року звернулась до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком " 2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

До вищевказаної заяви позивачкою було надано наступні документи, а саме: архівну довідку від 26.10.2018 року № 01-12/193 наказів про реорганізацію ПАТ „Укртелеком"; довідку від 07.11.2018 року №35-20-135 ПАТ „Укртелеком"; довідку від 10.07.2019 року №35-20-82 ПАТ „Укртелеком"; довідку від 10.07.2019 року №35-20-83 ПАТ „Укртелеком".

Надані документи щодо підтвердження пільгового стажу роботи були розглянуті відповідачем та встановлено, що позивач працювала в ПАТ „Укртелеком": з 08.08.1984 року (нак. № 94 від 10.08.1984 року) Дергачівський райвузол зв`язку, телефоністкою 2 класу; з 01.07.1998 року (нак. № 1-к від 24.07.1998 року) Центр електрозв`язку № 10, телефоністом довідкової служби міської телефонної мережі 1 класу; з 01.09.2000 року (№ 33-к від 23.09.2000 року) Дільниця з організації продажу послуг ХДВАТ "Укртелеком", оператором електрозв`язку 2 класу; з 03.05.2001 року (нак. № 54-к від 17.05.2001 року) Дільниця з маркетингу та організації продажу послуг, інструктором експлуатаційних, виробничо-технічних та організаційних питань; з 11.06.2007 року (наказ № 141-к від 06.08.2007 року) по 31.10.2017 року (нак.№35-03-2056 від 30.10.2014 року) абонентська група дільниці з маркетингу, продажу послуг та обслуговування споживачів, електромеханіком електрозв`язку.

До пільгового стажу позивачки було зараховано відповідачем період роботи з 01.07.1998 року (нак. № 1-к від 24.07.1998 року) Центр електрозв`язку № 10, телефоністом довідкової служби міської телефонної мережі 1 класу, що становить 2 роки 2 місяці (з необхідних не менше 5 років для застосування зменшення пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи).

Періоди роботи з 08.08.1984 року по 30.06.1998 року в якості телефоніста довідкової служби міської телефонної мережі відповідно до пільгової довідки виданої ПАТ „Укртелеком" від 10.07.2019 року № 35-20-82, відповідачем враховано не було, оскільки виявлено розбіжності в займаній посаді між пільговою довідкою від 10.07.2019 року № 35-20-82 та посадою, передбаченою пільговим довідником, що затверджений ПКМ України від 11.03.1994 року № 162 розділ XXIX Зв`язок, код 23100000-19093 - телефоністи міжміського зв`язку, що постійно працює з мікро телефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією.

Крім того згідно з наказом про проведення атестації робочих місць від 20.12.1994 року № 140 атестовано посаду - телефоніст довідкової служби МТЗ. Відповідно до додатку №1 до наказу № 57 від 23.03.1999 року по Харківській дирекції УДЕПЕЗ „Укртелеком" центр електрозв`язку № 10 атестоване робоче місце - телефоністка міжміського телефонного зв`язку, тоді як, згідно з записом в трудовій книжці позивач працювала з 08.08.1984 року по 30.06.1998 року на посаді телефоністки 2 класу.

З огляду на зазначене, оскільки виявлено розбіжності в займаній посаді між пільговою довідкою, посадою, передбаченою пільговим довідником та атестованою посадою, відповідач не зарахував періоду роботи ОСОБА_1 з 08.08.1984 року по 30.06.1998 року до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 04.09.2019 року № 1801/03.8-20 відповідачем було повідомлено позивачку про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за відсутності необхідного стажу роботи на пільгових умовах.

Позивачка, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулась за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до статті 2 Закону №1788-ХІІ за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника: за вислугу років.

Відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-ХП право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 52 років (стосовно мене, так як я народилася у період з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року) і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною третьою статті 13 Закону №1788-ХІІ встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до статті 100 Закону №1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Статтею 82 Закону №1788-ХІІ передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Розділом XXXI Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, професії телефоністи міжміських телефонних станцій, переговорних пунктів з цілодобовою дією і міських телефонних станцій ємністю від 300 номерів і більше віднесено до професій, робота на яких враховується до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за нормами ст.100, 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розділом XXIX Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року професії телефоністи міжміського телефонного зв`язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією , телефоністи довідкової служби міської телефонної мережі віднесено до професій, робота на яких враховується до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за нормами ст.100, 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд зазначає, що відповідно до трудової книжки позивачка з 08.08.1984 року по 31.08.2000 року працювала на посаді телефоністки другого класу Дергачівського районного вузла зв`язку обласного підприємства Харків зв`язок . У подальшому вказане підприємство пройшло етапи реорганізацій та перетворень. З 08.06.2000 року перетворилось в Центр електрозв`язку №10 Харківської дирекції ВАТ Укртелеком .

Згідно довідки виданої Харківською філією ПАТ Укртелеком за №35-20-135 від 07.11.2018р., у вищевказаний період позивачка працювала повний робочий день та за характером виконуваних робіт працювала на міжміських телефонних станціях з цілодобовою дією за посадою (професією) телефоніста довідкової служби міської телефонної мережі 2, 1 класу, що передбачена Списком №2. Підстава для видачі довідки: накази про прийом на роботу та переведення; наказ про атестацію робочих місць, особові рахунки. Додаткові відомості: робоче місце №6, простоїв за період роботи не було, умови та характер праці не змінювались. Первинна атестація за 1994 рік наказ №140 від 20.12.1994 року.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що посилання відповідача на те, що період моєї роботи з 08.08.1984 року по 30.06.1998 року зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 не має підстав є необгрунтованим, оскільки безпідставно не прийнято до розгляду дані, які містяться в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Харківською філією ПАТ Укртелеком за №35-20-82 від 07.11.2018р.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за віком, яке оформлено листом №1801/03.8-20 від 04.09.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення за призначенням пенсії з 05.03.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.