Рішення

від 06.04.2020 по справі 520/2976/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

06 квітня 2020 р. № 520/2976/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСТ" (вул. 8 Березня, буд. 7,м. Куп`янськ,Харківська область,63700, код ЄДРПОУ31436034) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (провулок Куп`янський, буд. 4,м. Куп`янськ,Харківська область,63701, код ЄДРПОУ41430620) про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РИСТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 11.01.2020 про арешт коштів боржника винесену в рамках виконавчого провадження №60914480.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.01.2020 відповідач прийняв постанову в рамках виконавчого провадження №60914480, якою накладено арешт на всі банківські рахунки позивача. Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, спірна постанова про арешт кошова боржника є незаконною та необґрунтованою, оскільки, з-поміж інших банківських рахунків накладено арешт на рахунок, який використовується товариством для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилали.

Представник відповідача надіслав на адресу суду письмовий відзив, в якому позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що постанова державного виконавця про накладення про арешт коштів боржника від 11.01.2020 в рамках виконавчого провадження №60914480 прийнята на підставі, у спосіб та у межах встановлених чинним законодавством України. Так, положеннями ч.3 ст.52 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що банк чи інша фінансова установа, яка здійснює обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови державного виконавця про арешт коштів , що знаходяться на таких рахунках зобов`язана повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках, оскільки, АТ КБ "Приватбанк" в своєму повідомленні не надав такої інформації стосовно рахунку НОМЕР_1, НОМЕР_2, то такий рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використанням.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Як передбачено приписами ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

З матеріалів справи встановлено, що на примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебуває виконавче провадження №60914654 з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 08.11.2019 №ХК6729/1160/2НД/АВ/П/ТД-ФС про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСТ" на користь держави у розмірі 1752660 грн., на підставі чого прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2019 року.

Як зазначає представник відповідача у відповіді на відзив, 21.12.2019 року державним виконавцем направлено електронні запити до Державної фіскальної служби України, з метою встановлення відкритих рахунків у фінансових установах.

Згідно відповіді ДФС України від 21.12.2019 про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями - Товариство з обмеженою відповідальністю "РИСТ" має відкриті рахунки.

11.01.2020 року державним виконавцем на підставі ст.56 ЗУ "Про виконавче провадження", прийнято постанову про арешт коштів боржника та направлено до виконання до банківських установ.

Пунктом 1 резолютивної частини постанови про арешт коштів боржника зазначено, накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: Товариству з обмеженою відповідальністю "РИСТ".

Не погоджуючись зі спірною постановою державного виконавця в частині арешту рахунків, на яких розміщені кошти для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин, далі - Закон 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (частина 2 статті 52 Закону 1404-VIII).

Згідно із частиною 3 статті 52 Закону 1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до статті 56 Закон 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

З матеріалів справи слідує, що незгода позивача з постановою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 11 січня 2020 року ВП №60914480 ґрунтується на тому, що на рахунок позивача № НОМЕР_1 , НОМЕР_2, розміщеного в АТ КБ "Приватбанк", з якого здійснюється виплата заробітної плати та сплата податків і зборів, накладено арешт у виконавчому провадженні №60914480.

Суд зазначає, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Відповідно до пункту 2 статті 48 Закону 1404-VIII, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону 1404-VIII, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019 року №916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі №340/1018/19.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Беручи до уваги викладене вище, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, 246, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСТ" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування постанови, - задовольнити.

Скасувати постанову Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 11.01.2020 про арешт коштів боржника винесену в рамках виконавчого провадження №60914480.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (63701, Харківська область, м.Куп`янськ, провул. Куп`янський, буд.4, код ЄДРПОУ 41430620) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСТ" (63700, Харківська область, м.Куп`янськ, вул.8 Березня, буд.7, код ЄДРПОУ 31436034).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко