Рішення

від 06.04.2020 по справі 520/1163/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 р. Справа № 520/1163/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Міськрайонне управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Міськрайонне управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 28.02.2020 року (а.с. 76 - 78), просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого садівництва орієнтовною площею 0,0665 га, оформленої листом від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого садівництва орієнтовною площею 0,0665 га.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 як членом СТ "Світлий" до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області було подано відповідні заявки про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення індивідуального садівництва. 16.07.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області було видано наказ про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення індивідуального садівництва. Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.12.2019 року № КО-1292/0/14-1892/0/21-19 повідомлено позивача, що на її заяву від 28.03.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,0665 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.04.2019 №С-3698/0-2618/0/95-19 була надана відповідь про те, що відповідно до частини 1 статті 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Формування земельних ділянок за рахунок раніше сформованих здійснюється в іншому передбаченому законодавством порядку. Позивач не погоджується з оскаржуваним листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.04.2019 року №С-3698/0-2618/0/95-19, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 03.02.2020 рок відкрито спрощене провадження по справі. Запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а третій особі - пояснення.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву в первинній редакції щодо оскарження листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.12.2019 № КО-1292/0/14-1892/0/21-19 та зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою (без урахування уточнень від 28.02.2020 року), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що 10.12.2019 року до Головного управління надійшло колективне звернення з назвою претензійна заява ОСОБА_2 (представника колективу) щодо безпідставних, на думку заявника, відмов Головного управління у безоплатній передачі земельних ділянок у власність членам Садівничого товариства Світлий . ОСОБА_1 зазначена серед підписантів цього звернення. За результатами розгляду вищевказаного колективного звернення Головним управлінням надано письмову відповідь від 24.12.2019 № КО-1292/0/14-1892/0/21-19 для інформування інших громадян, зазначених у зверненні у відповідності до положень Закону України Про звернення громадян .

Враховуючи, що колективне звернення № КО-1292/0/20-19 від 10.12.2019 року із назвою претензійна заява не містило клопотання (прохання, вимоги) про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами його розгляду Головним управлінням було надано письмову відповідь від 24.12.2019 року № КО-1292/0/14-1892/0/21-19 для інформування інших громадян, зазначених у зверненні у відповідності до положень Закону України Про звернення громадян . Вказана відповідь не є рішенням про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, тому не може бути скасованим.

Відповідач також зазначив, що для отримання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва позивач в порядку ст. 118 ЗК України повинен звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з відповідним клопотанням, за результатами розгляду якого відповідач приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або рішення про відмову у наданні такого дозволу. Проте, з таким клопотанням позивач не звертався (а.с. 69 - 73). За таких підстав, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи правом подати до суду письмові пояснення не скористався, причин їх неподання не повідомив.

В наданому до суду листі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 19.02.2020 року (Вх. 20.02.2020 року) зазначено, що Міськрайонне управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, не є самостійною юридичною особою, а тому не може бути третьою особою по вищезазначеній справі.

Відповідно до ч.1, 7 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Суд зауважує, що 28.02.2020 року (Вх. № 01-26/16429/2020) (а.с. 76 - 79б) позивач надіслав до суду уточнений адміністративний позов, разом з яким надано докази його надсилання іншим учасникам справи. Згідно фіскального чеку номер відправлення відповідачу 6100500024190. Роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти підтверджено, що відправлення за номером 6100500024190 вручене за довіреністю 02.03.2020 року.

Проте, відповідач не надав до суду відзиву на уточнений позов.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

В листі Ради суддів України від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20 зазначено, що враховуючи постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" судам рекомендовано на період з 16 березня до 3 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи, а саме по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Постановою КМУ від 02 квітня 2020 року № 255 внесено зміни до постанови КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначені вище положення, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, судом вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

28 березня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, площею 0,0665 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Проте, відповіді позивач не отримала.

Як свідчать матеріали справи, 10.12.2019 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області направлено колективне звернення з назвою претензійна заява членом садівничого товариства Світлий ОСОБА_2 (представник колективу). Вказане звернення підписано членами СТ Світлий , серед яких ОСОБА_1 . В зверненні зазначено, що членами колективу було отримано накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки. Технічна документація була розроблена, проте накази було скасовано (а.с. 23 - 25).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.12.2019 року № КО-1292/0/14-1892/0/21-19 на претензійну заяву повідомлено, що Головним управлінням видано накази від 05.12.2017 року № 20968-СГ про визнання такими, що втратили чинність накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, як такими, що не відповідають вимогам статей 79-1 та 118 Земельного кодексу України.

Щодо гр. ОСОБА_3 в листі повідомлено, що на її заяву від 28.03.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,0665 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області листом Головного управління від 24.04.2019 № С-3698/0-2618/0/95-19 була надана відповідь про те, що відповідно до частини 1 статті 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Формування земельних ділянок за рахунок раніше сформованих здійснюється в іншому передбаченому законодавством порядку.

Отже, про оскаржуваний лист Головного управління від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19 позивач дізналася лише в грудні 2019 року з листа Головного управління від 24.12.2019 року № КО-1292/0/14-1892/0/21-19.

Так, зміст вказаного листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19 свідчить, що за результатами розгляду заяви позивача від 28.03.2019 року повідомлено, що згідно наданих матеріалів, земельна ділянка площею 0,0665 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області та яку позивач планує отримати у власність, є вже сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером 6325157300:01:001:0307 площею 0,0665 га. Тому, з посиланням на ст. 50 Закону України "Про землеустрій", ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України Головним управлінням було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність зазначеної земельної ділянки (а.с. 79).

Не погодившись з відмовою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладену в листі від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 4 Земельного кодексу України передбачено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 1 Закону України Про землеустрій проект землеустрою - це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктом "в" частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини 7 даної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №813/481/17, від 18.10.2018 у справі №527/43/17, від 25.02.2019 у справі №347/964/17 та від 22.04.2019 у справі №263/16221/17.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою від 28.03.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, площею 0,0665 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Проте, листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19 з посиланням на ст. 50 Закону України "Про землеустрій", ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність зазначеної земельної ділянки з підстав того, що земельна ділянка площею 0,0665 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області та яку позивач планує отримати у власність, є вже сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером 6325157300:01:001:0307 площею 0,0665 га.

Отже, позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність зазначеної земельної ділянки з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, підстави для відмови позивачу у задоволенні його заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, викладені в оскаржуваному листі відповідача від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19 є безпідставними та необґрунтованими.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (далі також - Положення № 333, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 № 600 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ, відтак рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова в наданні такого дозволу повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №140/1992/18, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 29.08.2019 у справі №420/5288/18 та від 17.10.2019 у справі №811/1845/18, від 08.11.2019 року у справі №420/914/19, що відповідно до ч.5 ст. 242 КАС також враховується при вирішенні даної справи.

В межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із клопотанням (заявою), за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив надано відповідь у формі листа від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Положенням № 333 без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданого позивачем клопотання (заяви).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18 та від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС також враховується при вирішенні даної справи.

Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту слід зазначити, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За таких підстав, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин є задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, викладену у листі від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0665 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Харківській області у встановленому статтею 118 Земельного кодексу України порядку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0665 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області та прийняти відповідне рішення.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Враховуючи, що про оскаржуваний лист Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19 щодо відмови видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого садівництва орієнтовною площею 0,0665 га. позивачу стало відомо зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.12.2019 року № КО-1292/0/14-1892/0/21-19, доказів його надсилання та вручення позивачу відповідачем до суду не надано, до суду з даним позовом позивач звернувся 29.01.2020 року, позивачем не пропущено встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Харківській області подати звіт про виконання рішення суду у строк один місяць з дня набрання чинності рішення Харківського окружного адміністративного суду у даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.8 ст. 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 47, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 295, 382, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, адреса: вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145), третя особа: Міськрайонне управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (адреса: майдан Свободи, 5, Держпром, під`їзд 6, поверх, 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, викладену у листі від 24.04.2019 року № С-3698/0-2618/0/95-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0665 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області у встановленому статтею 118 Земельного кодексу України порядку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0665 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок вісімдесят) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В.Шевченко