Рішення

від 06.04.2020 по справі 826/7193/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/274

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 квітня 2020 року № 826/7193/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томакс-2000"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2017 року

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Томакс-2000" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2017 року №2205140302, №00008971402, №00008961402, №00008951402.

В судовому засіданні 27.02.2019 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Томакс-2000" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 26, код 34794382), зареєстроване в якості юридичної особи 12.12.2006 р.; перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІІ квартал 2017 р., на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 07.09.2017 р. №8702 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Томакс-2000" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., валютного - за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., про що складено акт перевірки від 15.11.2017 р. №475/26-15-14-02/34794382.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Томакс-2000" -

п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 1 ч. 1., ст. 2, п. 1 п. 2 ст. 9, ст. 3 Закону №996, п. 5, 6, 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати" 16, затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999 р. №318, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 70 360 грн. , в тому числі, за 2014 р. у сумі 70 360 грн. та завищено суму від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 1 625 322 грн. , в т.ч. за 2015 р., на суму 1 625 322 грн.;

п. 186.2, п. 186.3 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 465 396 грн. , у тому числі: серпень 2015 р. у сумі 27 426 грн., вересень 2015 р. у сумі 36 002 грн., жовтень 2015 р. у сумі 87 142 грн., листопад 2015 р. у сумі 174 033 грн., грудень 2015 р. у сумі 140 793 грн.;

п. 49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. №4, а саме, подання з невірно відображеним ідентифікаційним кодом фізичної особи, що призвело до зміни платника податку на ІІІ квартал 2014 р. - IV квартал 2016р.

Вказані висновки зроблено контролюючим органом з огляду на наступне.

За період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. ТОВ "Томакс-2000" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у сумі 14 602 000 грн.

Перевіркою повноти декларування сум витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. , встановлено його завищення на суму 390 888 грн., а саме, перевіркою відображеного показника на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 10, 13, 20, 31, 37, 63, 65, 66, 68, 92, 79, банківських виписок, договорів (з додатками та додатковими угодами), актів виконаних робіт/послуг, видаткових накладних, відомостей по заробітній платі та інших наданих документів встановлено завищення задекларованих ТОВ "Томакс-2000" показників рядку 06 "інші витрати" податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 р.

ТОВ "Томакс-2000" (виконавець) укладено договір на охорону та супроводження вантажів від 03.08.2011 р. №2-08-11-ОГ (з додатковими угодами та протоколами узгодження договірної ціни) з ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" (замовник), згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з охорони та супроводження світлих нафтопродуктів в залізничних вагонах-цистернах по залізниці України до нафтобаз замовника.

Умовами додаткових угод від 01.11.2011 р. №1, від 08.09.2014 р. №3, від 01.12.2014 р., виконавець зобов`язаний відшкодувати замовникові вартість втраченого вантажу по кожній вагоно-цистерні, яка перевищує 0,6% від маси вантажу, узятого під охорону.

Додатковою угодою від 15.07.2015 р. №4 з 31.07.2015 р. достроково розірвано вказаний договір.

До перевірки надано претензії від ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" на адресу ТОВ "Томакс-2000" за 2014 р. на загальну суму 896634, 51 грн.

Відповідно до платіжних доручень ТОВ "Томакс-2000" сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" загальну суму 505 746 грн.; станом на 31.12.2014 р. обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" у сумі 390 888 грн.

Крім того, відповідно до наданих ТОВ "Томакс-2000" до перевірки актів прийому-передачі вантажу за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., які були виписані на підставі договору від 03.08.2011 р. №2-08-11-ОГ, перевіркою встановлено невідповідність даних щодо кількості взятого під охорону вантажу та зданого вантажоодержувачу вантажу з даними, викладеними в претензіях від ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

Під час проведення перевірки та урахуванням відповіді ТОВ "Томакс-2000" з завіреними належним чином копіями документів на запит від 18.10.2017 р. №2 встановлено, що у товариства відсутні наступні документи: комерційні акти, акти за формою 5-ПН (з нестачами), розрахунки сум вартості претензій, письмові результати розгляду претензій.

За таких обставин витрати у розмірі 390 888 грн. за 2014 р. не враховано, у зв`язку з чим донараховано 70 360 грн. податку на прибуток.

Перевіркою повноти декларування показників рядок 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., в результаті порушень, встановлених у р. ІІІ акту перевірки, ТОВ "Томакс-2000" завищено суми збитку фінансового результату за результатами перевірки на загальну суму 1 625 322 грн., в т.ч. за 2015 р. на суму 1 625 322 грн.

Перевіркою встановлено віднесення ТОВ "Томакс-2000" до складу витрат за 2015 рік витрат у сумі 948 359 грн., що виникли за рахунок виставлених претензій на відшкодування вартості втраченого вантажу при наданні охоронних послуг та супроводу вантажу на підставі договору від 03.08.2011 р. №2-08-11-ОГ (додатковою угодою від 15.07.2015 р. №4 з 31.07.2015 р. достроково розірвано вказаний договір).

Відповідно до платіжних доручень ТОВ "Томакс-2000" сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" загальну суму 402750, 05 грн.

Відповідно до бухгалтерських регістрів ТОВ "Томакс-2000" станом на 31.12.2016 р. обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" у сумі 936 496, 35 грн.

Відповідно до наданих ТОВ "Томакс-2000" до перевірки актів прийому-передачі вантажу за період з 01.01.2015 р. по 31.07.2015 р., які були виписані на підставі договору від 03.08.2011 р. №2-08-11-ОГ, перевіркою встановлено невідповідність даних щодо кількості взятого під охорону вантажу та зданого вантажоодержувачу вантажу з даними, викладеними в претензіях від ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" за період з 01.01.2015 р. по 31.07.2015 р.

Під час проведення перевірки та урахуванням відповіді ТОВ "Томакс-2000" з завіреними належним чином копіями документів на запит від 18.10.2017 р. №2 встановлено, що у товариства відсутні наступні документи: комерційні акти, акти за формою 5-ПН (з нестачами), розрахунки сум вартості претензій, письмові результати розгляду претензій.

За таких обставин суми збитку фінансового результату з податку на прибуток (від`ємне значення) у розмірі 1 652 322 грн. за 2015 р. не враховано.

Проведеною перевіркою відображеного показника податку на додану вартість за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. у загальній сумі 8 279 917 грн. на підставі наданих на перевірку документів встановлено заниження ТОВ "Томакс-2000" згідно з поданими деклараціями показників у рядку 1 Декларацій "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%", колонки Б - "Суми ПДВ" на загальну суму 465 396 грн. , у тому числі: серпень 2015 р. у сумі 27 426 грн., вересень 2015 р. у сумі 36 002 грн., жовтень 2015 р. у сумі 87 142 грн., листопад 2015 р. у сумі 174 033 грн., грудень 2015 р. у сумі 140 793 грн.

На підставі наданих до перевірки документів, декларацій, а також аналізу бухгалтерського рахунку 79 "Фінансові результати", встановлено, що ТОВ "Томакс-2000" здійснювало постачання послуг за ціною нижче їх собівартості; товариством не визначено базу оподаткування податком на додану вартість на суму перевищення собівартості послуг над вартістю їх поставки (за вирахуванням податку на додану вартість по операціях з постачання товарів на митній території України), чим занижено суму податкового зобов`язання на загальну суму 465 369 грн.

Зазначене порушення не вплинуло на правильність визначення податку на прибуток.

При проведенні перевірки встановлено порушення вимог п. 49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. №4, а саме, подання з невірно відображеним ідентифікаційним кодом фізичної особи, що призвело до зміни платника податку на ІІІ квартал 2014 р. - IV квартал 2016р., так згідно повідомлень щодо допущених помилок у податкових розрахунках зазначено код помилки 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО".

27.11.2017 р. позивачем подано заперечення на акт перевірки.

Контролюючим органом направлено на адресу позивача лист-відповідь від 04.12.2017 р. №39902/10/26-15-14-02-02, який повернувся без вручення з поміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", про що позивача на його запит повідомлено листом від 23.02.2018 р. за №8159/10/26-15-14-02-02.

05.12.2017 р. контролюючим органом на підставі вказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення -

№ 2205140302, яким за порушення п. 49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. №4, накладено штраф у розмірі 510 грн.;

№ 00008971402, яким за порушення п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , ст. 1 ч. 1., ст. 2, п. 1 п. 2 ст. 9, ст. 3 Закону №996, п. 5, 6, 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати" 16, затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999 р. №318, позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 652 322 грн. за 2015 р.;

№ 00008951402, яким за порушення п.44.1, 44.2 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 2, п. 1 п. 2 ст. 9, ст. 3 Закону №996 позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 87 950 грн., з яких 70 360 грн. основного платежу та 17 590 грн. штрафних санкцій;

№ 00008961402, яким за порушення п. 186.2, п. 186.3 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 581 745 грн., з яких 465 396 грн. основного зобов`язання та 116 349 грн. штрафних санкцій.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Томакс-2000" - вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач посилається на процедурні порушення, допущені під час проведення перевірки, а саме: на порушення п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України не було розглянуто подані заперечення на акт перевірки, і оскаржувані рішення прийнято без розгляду поданих заперечень позивача.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 2205140302, яким за порушення п. 49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 510 грн., позивач зазначає, що ним звітність з податку на доходи фізичних осіб подавалась належним чином, в повному обсязі, відповідно до порядку та у встановлені законодавством строки, тоді як факт поданні звітності з недостовірними відомостями не доведений відповідачем.

В акті перевірки відсутнє посилання на конкретне порушення, не зазначено, яка саме цифра (цифри) ідентифікаційного номеру та якої саме фізичної особи було визначено невірно.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 00008971402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 652 322 грн. за 2015 р., та № 00008951402, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 87 950 грн., з яких 70 360 грн. основного платежу та 17 590 грн. штрафних санкцій, що стало наслідком господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна", позивач зазначає наступне.

Надана для проведення перевірки первинна документація щодо укладеного ТОВ "Томакс-2000" договору на охорону та супроводження вантажів від 03.08.2011 р. №2-08-11-ОГ, відображає реальні господарські операції між контрагентами, зокрема, і грошові зобов`язання, що виникли у позивача перед ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" з відшкодування втраченого вантажу.

Позивачем надано відповідь на письмовий запит відповідача під час проведення перевірки.

Позивач вважає необґрунтованим віднесення відповідачем саме непогашеної кредиторської заборгованості у розмірі 390 888 грн. до витрат за підсумками 2014 року, що і призвело до висновку про заниження суми податку на прибуток за 2014 рік на 70 360 грн. (вказана заборгованість була погашена 27.02.2015 р.)

При чому, за 2015 рік відповідачем встановлено ідентичне порушення, проте, воно полягає в тому, що позивачем завищено суму збитку фінансового результату оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 625 322 грн., яка складається з 545 609 грн. непогашеної суми заборгованості та 1 079 213 грн. допущеної при подачі звітності помилки.

Посилання відповідача на невідповідності даних щодо кількості взятого під охорону вантажу, з даними, викладеними у претензіях, порушення вимог Інструкції №281 про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, відсутність підстав для задоволення претензій не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки Інструкція №281 не є обов`язковою до застосування, суми збитків у претензіях вказано без врахування ПДВ.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00008961402, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 581 745 грн., то зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем не зроблено належної перевірки рівня звичайних цін на послуги, що реалізувались позивачем, шляхом порівняння таких цін із справедливою ринковою ціною ідентичних (аналогічних) послуг у співставних умовах.

Відображені відповідачем в акті показники вартості послуг (отриманого чистого доходу без ПДВ) та їх собівартості не відповідають дійсним показникам бухгалтерського обліку позивача.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1, 77.2 ст. 77 Податкового Кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Томакс-2000" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., валютного - за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., про що складено акт перевірки від 15.11.2017 р. №475/26-15-14-02/34794382, проведена на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року згідно вказаних положень Податкового кодексу України, з передбачених законодавством підстав.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції станом на 15.11.2017р.) у разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

В даному випадку у поданих запереченнях від 27.11.2017 р. №41 на акт перевірки позивачем висловлено бажання взяти участь у розгляді заперечень, також це підтверджено у запиті від 05.02.2018 р. №3.

Згідно з листом Головного управління ДФС у м. Києві від 23.02.2018 р. №8159/10/26-15-14-02-02 відповідачем повідомлено про отримання 29.11.2017 р. заперечень від 27.11.2017 р. №41, а також повідомлено про скерування відповіді листом від 04.12.2017 р. №39902/10/26-15-14-02-02, яка повернулася без вручення "за закінченням встановленого терміну зберігання", і оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято без виклику представника позивача.

В свою чергу, згідно зі змістом листа від 04.12.2017 р. №39902/10/26-15-14-02-02, копія якого долучена до матеріалів справи, заперечення на акт перевірки не розглянуто по суті, оскільки вони надійшли 29.11.2017 р., з порушенням строку їх подачі, який завершився 28.11.2017 р.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Акт перевірки отримано позивачем 21.11.2017 р., і останній п`ятий день для подачі заперечень є 28.11.2017 р.

Ст. 86 Податкового кодексу України не містить спеціальних норм щодо визначення дати отримання контролюючим органом заперечень на акт перевірки, проте, таке положення є у п. 56.16 ст. 56 Податкового кодексу України, що визначає строк подачі скарги в процедурі адміністративного оскарження рішення.

Згідно з п. 56.16 ст. 56 Податкового кодексу України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Тобто, у випадку надіслання заперечення поштою, днем його подання є день відправки, і в даному випадку таким днем є 27.11.2017 р. згідно з наданої позивачем копії опису вкладення до поштового відправлення та чеку.

Відповідач пояснень та обґрунтувань свого висновку про порушення терміну подання заперечення не надав.

За таких обставин у суду наявні підстави для висновку про порушення відповідачем вимог п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України та позбавлення позивача права на участь у розгляді його заперечень.

Оскільки позивач окремо дії/бездіяльність відповідача в цій частині не оскаржує, то питання про те, чи вплинуло це порушення на обґрунтованість оскаржуваних рішень по суті буде вирішуватися під час розгляді цього питання по суті.

Щодо відповідності законодавству податкового повідомлення-рішення від 05.12.2017 року № 2205140302

Згідно з п. 49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно з п. 3.1 р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. №4, реквізити податкового розрахунку, що заповнюються: ... зазначаються податковий номер юридичної особи - податкового агента, податковий номер або серія та номер паспорта фізичної особи - податкового агента (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), яка подає розрахунок.

Згідно з п. 3.4.1 акту перевірки в обґрунтування висновку про порушення вказаних положень законодавства зазначено подання з невірно відображеним ідентифікаційним кодом фізичної особи, що призвело до зміни платника податку на ІІІ квартал 2014 р. - IV квартал 2016р., так згідно повідомлень щодо допущених помилок у податкових розрахунках зазначено код помилки 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО".

ТОВ "Томакс-2000" повідомлено та рекомендовано подати до ДПІ уточнюючий розрахунок за 3 квартал 2014 р. - 4 квартал 2016 р.

Згідно змісту акту перевірки власне порушення не ідентифіковано; позивач зазначив про те, що йому про факт допущеного порушення не відомо, про якого саме працівника йде мова він не обізнаний.

Відповідачем у відзиві, а також у наданих поясненнях у судовому засіданні не повідомлено додаткової інформації щодо вказаного порушення.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити подію порушення та надати йому оцінку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та його скасування.

Щодо відповідності законодавству податкових повідомлень-рішень від 05.12.2017 року № 00008971402, № 00008951402

Згідно з п.44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.12.2014 р.) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з ст. 1 ч. 1., ст. 2, п. 1 п. 2 ст. 9, ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову та звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996 активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підставою для висновку про порушення вказаних положень законодавства, зменшення позивачу суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 652 322 грн. за 2015 р., збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 87 950 грн., став аналіз виконання укладеного між ТОВ "Томакс-2000" (виконавець) з ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" (замовник) договору на охорону та супроводження вантажів від 03.08.2011 р. №2-08-11-ОГ.

Зокрема, неправомірно включені до витрат суми становлять заборгованість позивача по визнаних претензійних вимогах ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" за 2014-2015 р.р. за вказаним договором, і вказані витрати, на думку контролюючого органу, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Висновок про непідтвердження витрат здійснено, в свою чергу, з огляду на невідповідність даних щодо кількості взятого під охорону вантажу та зданого з даними претензій за 2014 р., порушення вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом від 20.05.2008р. №281/171/578/155, безпідставність задоволення претензій позивачем, відсутність комерційних актів, актів за формою 5-НП (з нестачами), розрахунків сум вартості претензій, письмових результатів розгляду претензій.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 Інструкції №281/171/578/155 ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

В даному випадку вимоги Інструкції є обов`язковими для ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна", яке замовило послуги охорони та супроводження світлих нафтопродуктів під час доставляння товару на свої нафтобази, проте, не є обов`язковими для позивача як особи, що надає охоронні послуги.

Згідно з 5.2.4 Інструкції маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі: надходження нафти або нафтопродукту в несправній цистерні; надходження нафти або нафтопродукту з несправною пломбою ЗПП чи без пломби ЗПП за наявності позначки в залізничній накладній, що вантаж прийнятий до перевезення під пломбою ЗПП; надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП.

У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

Відповідно, комерційний акт про нестачу нафти або нафтопродукту мав бути складений вантажоодержувачем спільно з представником залізниці.

Контролюючий орган для перевірки вказаних обставин міг з`ясувати цю інформацію у осіб, які мали складати комерційний акт, в тому числі, шляхом призначення зустрічної перевірки, у випадку необхідності.

Натомість, у позивача, як у особи, яка такі акти не підписує, їх могло і не бути.

Вказане стосується і актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю по формі 5-НП (Додаток 1 до Інструкції).

Згідно з п. 5.2.5 Інструкції комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами.

Комісійне приймання нафти і нафтопродуктів відбувається за участі представників охоронної організації, що супроводжували нафту або нафтопродукти (у разі, якщо згідно з відповідним договором вантаж супроводжується охоронною організацією).

Згідно з матеріалами справи позивачем надано копії приймання нафти актів або нафтопродуктів за кількістю по формі 5-НП, підписаних представниками ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" та ТОВ "Світанок Ойл ЛТД".

Згідно з вказаними актами комісія для приймання нафтопродуктів не утворювалася і представник позивача до неї не включався.

У випадку необхідності з`ясування, чому для прийняття нафтопродуктів не утворювалася комісія, відповідач міг звернутися до вантажовідправника і вантажоотримувача, що зроблено не було.

Необхідно зазначити, що вказана Інструкція регулює відносини між вантажоодержувачем, вантажовідправником та транспортною організацією, тоді як візаємовідносини вантажоодержувача з охоронною організацією регулюються загальними положеннями ЦК та ГК України.

Згідно зі змістом акту перевірки, в якому викладено зміст договору, укладеного між сторонами, змін та доповнень до нього, сторони домовились про визначення відповідальності позивача як виконавця у випадку виявлення втраченого вантажу по кожній вагоно-цистерні, зокрема, у вигляді відшкодування замовникові вартості втраченого вантажу, яка перевищує 0,6% від маси вантажу, узятого під охорону.

Згідно з наявними у справі копіями претензій ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна", направлених протягом 2014 р., вони виставлені згідно з умовами укладеного договору, розглянуті позивачем у встановленому порядку і визнані, що призвело до відображення відповідних показників у фінансовій звітності позивача у вигляді утворення заборгованості, що була включена до складу витрат.

Факт визнання позивачем претензій, відсутність відповідних спорів з цього приводу, не може бути підставою для висновку про неможливість задоволення претензій контрагента.

Згідно з наданими позивачем документами протягом кожного місяця дії договору приймання нафтопродуктів вантажоотримувачем здійснювалося великою кількістю актів, тоді як у виставлених претензіях кількість взятих під охорону нафтопродуктів та зданих вантажоотримувачу зведено у одну суму, і для її перевірки потрібно зробити розрахунок за кількістю та по вартості нафтопродуктів по всіх актах.

Натомість відповідач, роблячи висновок про невідповідність цих даних, відповідного розрахунку не навів, тому у суду відсутні підстави для висновку про обґрунтованість цього висновку.

Щодо відсутності письмової відповіді на претензію, то за відсутності заперечень щодо пред`явленої вимоги, присутності представника позивача при отриманні нафтопродуктів вантажоотримувачем, про що зазначає позивач, вона не є необхідною і, тим більше, не може бути підставою для незадоволення претензії.

За таких обставин висновок відповідача щодо відсутності підстав для визнання заборгованості перед ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" згідно з виставленими претензіями і, відповідно, формування за рахунок цих сум витрат, не може бути визнаний обґрунтованим.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача щодо протиправності включення визнаних сум заборгованості до витрат, необґрунтованими є рішення щодо зменшення позивачу суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за наслідками вказаних правовідносин.

З огляду на вказане суд не вважає за необхідне надавати оцінку наведеному у акті перевірки розрахунку податкових зобов`язань з податку на прибуток, з яким також не згоден позивач.

Щодо відповідності законодавству податкового повідомлення-рішення від 05.12.2017 року № 00008961402

Згідно з п. 186.2, п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.12.2015 р.) місцем постачання послуг є: 186.2.1. місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Підставою для висновку про порушення позивачем вказаних вимог законодавства став висновок про те, що позивач здійснював постачання послуг за ціною, нижче їх собівартості за наслідками співставлення даних податкових декларацій за серпень-грудень 2015 р. та визначеною собівартістю послуг по рахунку Дт 92; позивачем не визначено базу оподаткування на суму перевищення собівартості послуг над вартістю їх поставки, чим занижено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 465 396 грн.

Позивач зазначає, що наведені у акті перевірки фінансові показники, на підставі яких зроблено висновок про постачання послуг за заниженими цінами, не відповідають первинній документації, наданій під час проведення перевірки, зокрема, даним Аналізу рахунку 703 "Доходи" за серпень-грудень 2015 р., Оборотно-сальдової відомості по рахунку 92 за серпень 2015 р.

Згідно зі змісту п. 3.1.2 акта перевірки відсутня інформація про конкретні, укладені позивачем, договори, щодо яких відповідач дійшов висновку про заниження цін, тоді як міститься посилання на податкову звітність загалом.

Між тим, згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України висновок про заниження бази оподаткування (нижче їх собівартості), стосується конкретних операцій, щодо яких має здійснюватися порівняння ціни, і не може бути загальним.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та його скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних принципів під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.12.2017 року № 2205140302, № 00008971402, №00008961402, № 00008951402.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томакс-2000" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд.26, код 34794382) 34 837, 9 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 06.03.2020 р.