Рішення

від 07.04.2020 по справі 372/701/20

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/701/20

Провадження № 2-993/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Зінченко О.М.,

при секретарі судового засідання - Тищенко І.Д.,

за позовом ОСОБА_1 до Обухівської районної державної адміністрації, Григорівська сільська рада Обухівського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 24 травня 2002 року, на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №106, батько позивачки, ОСОБА_2 , отримав сертифікат РН №332367 на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТ Григорівське відгодівельне підприємство на території с. Григорівка Обухівського району Київської області, розміром - 1,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів за №9472 від 24 травня 2002 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 мама позивачки, ОСОБА_3 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТ Григорівське відгодівельне підприємство , с. Григорівка, Обухівського району, Київської області, наданого на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 14 березня 2002 року №106, розміром 1,41 в умовних кадастрових гектарах, що належали померлому згідно сертифікату РН №332367 на земельну частку (пай), зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів за №9472 від 24 травня 2002 року. 30 листопада 2005 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 листопада 2005 року були внесені зміни до сертифікату РН №332367 на земельну частку (пай), зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів за №9472 від 24 травня 2002 року в частині передачі прав на земельну частку на ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла моя позивачки, ОСОБА_3 після її смерті відкрилась спадщина на все належне майно зокрема на земельну ділянку. 17 вересня 2014 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на житловий будинок з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . 06 серпня 2019 року Обухівська районна державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,3802 га. , так як мама позивачки не отримала правоустановчих документів на дану ділянку. Так як іншим чином захистити своє право позивач не може, тому звернулась до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити їх.

Представник відповідача Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, в судове засідання не з`явився, подав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, заперечень щодо позову не має.

Представник відповідача Обухівської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, при розгляді справи поклався на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в родині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилася донька - ОСОБА_4 , позивач по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження та паспорту наявних в матеріалах справи.

05 вересня 1981 року позивач по справі, зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , та отримала прізвище - ОСОБА_5 що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу та паспорту.

24 травня 2002 року, на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №106, батько позивачки, ОСОБА_2 , отримав сертифікат РН №332367 на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТ Григорівське відгодівельне підприємство на території с. Григорівка Обухівського району Київської області, розміром - 1,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів за №9472 від 24 травня 2002 року, що підтверджується копією сертифікату.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , батько позивачки.

22 листопада 2005 року мама позивачки, ОСОБА_3 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТ Григорівське відгодівельне підприємство , с. Григорівка, Обухівського району, Київської області, наданого на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 14 березня 2002 року №106, розміром 1,41 в умовних кадастрових гектарах, що належали померлому згідно сертифікату РН №332367 на земельну частку (пай), зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів за №9472 від 24 травня 2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом.

30 листопада 2005 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 листопада 2005 року були внесені зміни до сертифікату РН №332367 на земельну частку (пай), зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів за №9472 від 24 травня 2002 року в частині передачі прав на земельну частку на, ОСОБА_3 , що підтверджується копією сертифікату.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мама позивачки, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після її смерті позивач, як спадкоємець за заповітом, звернулась до Обухівської районної державної адміністрації про прийняття спадщини.

17 вересня 2014 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на житловий будинок з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Листом державного нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області від 06.08.2019 року, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , на вищевказану земельну ділянку в зв`язку з тим, що мама позивачки не отримала правоустановчих документів на дану ділянку.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Спадкоємцями згідно ст. 1222 ЦК України за заповітом і законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, таким є позивач по справі, у зв`язку з чим суд вважає, що позивач є належною особою та спадкоємцем за заповітом і за законом і його звернення до суду є правомірним.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти; не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, а як вбачається з матеріалів справи позивач вчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тобто прийняв спадщину, що не спростовується відповідачем у справі.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Суб`єктами права цієї власності можуть бути фізичні особи, що передбачене ч.1 ст. 374 ЦК України.

Статтею 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, а відповідно до ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1299 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, але для цього необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину.

Протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, я подала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті мами.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як передбачено п. 3.5 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , обговореного на засіданні Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 01 березня 2013 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст.126 ЗК України в редакції Закону від 05 березня 2009 року № 1066-VI, введеного в дію 02 травня 2009 року).

Крім цього встановлено наступні підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку: спадкодавець придбав у власність земельну ділянку за договором купівлі-продажу, дарування та іншою угодою, свідоцтвом про право на спадщину, проте не проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку; спадкодавцем складено заповіт на земельну частку(пай), але на день його смерті земельна ділянка йому не належить на підставі державного акту і за таких обставин нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку за заповітом.

Відповідно до п.3.5. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року N 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування встановлено, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року N7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону, а статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 2 ст.78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Вивчивши і проаналізувавши всі матеріали справи у їх сукупності, встановивши місце і час відкриття спадщини, коло спадкоємців, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна, враховуючи відсутність заперечень відповідачів, суд вважає доведеними під час розгляду спору посилання позову на порушення законних прав та інтересів позивачів, тому суд приходить до висновку про можливість судового захисту прав позивача шляхом визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 78, 81, 89, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 328,1216,1217,1218,1222,1268 Цивільного кодексу, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,3802 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3223182000:06:004:0041, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, та належала згідно сертифікату РН в„–332367 на земельну частку (пай), зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів за №9472 від 24 травня 2002 року, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 листопада 2005 року за №3457 померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.М. Зінченко