Рішення

від 06.04.2020 по справі 711/3262/19

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3262/19

Номер провадження2/711/189/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Казидуб О. Г.

секретаря судового засідання: Зайцевій О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ТОВ Добробут до ОСОБА_1 про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ТОВ Добробут (м. Черкаси, АДРЕСА_12, 274, код ЄДРПОУ 14187427) звернулося до суду з позовом до Цьопа Б. А. ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності. Свої вимоги мотивує тим, що з 10 липня 2003 року на підставі Договору оренди земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотокругу Романій Н. В. та зареєстрованого в державному реєстрі за № 9993 ТОВ Добробут орендує земельну ділянку площею 622,88 кв.м., кадастровий номер 7110136400:02:032:0022.

Згідно п.1.1 зазначеного Договору Черкаська міська рада на підставі рішення від 06 червня 2003 року № 3-393 передає, а товариство Добробут приймає в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 622,66 кв.м. для благоустрою з метою утримання в належному стаціонарному стані із встановленням декоративної металевої огорожі не вище 1 м. та влаштуванням газону із земель Черкаської міської ради за адресою: АДРЕСА_3 , згідно плану земельної ділянки, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду, без права передачі її в суборенду, строком на 49 років з дати набуття чинності цього договору.

Пункт 3.1. Договору передбачає, що орендар ТОВ Добробут сплачує орендну плату у грошовій формі.

На момент укладання договору в 2003 році орендодавець стверджував, що земельна ділянка не відчужена будь-яким способом, не знаходиться в заставі, під арештом, не є предметом судового спору, не передана у користування, не обмежена будь-якими правами інших фізичних юридичних осіб або будь-яким іншим правом, що закріплено п. 6 Договору.

Проте, всупереч Договору на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді ТОВ Добробут , невстановленими особами розташовано торгівельні споруди та здійснюється торгівельна діяльність.

Відповіддю Управління інспектування ЧМР № 506-01-21 від 14 січня 2019 року, на заяву Стріховської Ю. С. від 09 січня 2019 року, роз`яснено що споруди, які розміщені на земельних ділянках, переданих в оренду ТОВ Добробут по АДРЕСА_3 , зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як нежитлові будівлі ОСОБА_1 .

Згідно з інформаційних довідок № 159249664, № 159251185 та № 159251364 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та № 159251364 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна отриманих 12 березня 2019 року - державн6им реєстратором Виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопою Б. А. були внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна: нежитлових будівель за адресами АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, які на праві приватної власності належать громадянину ОСОБА_1 .

Тобто, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про право власності, які внесені (на думку позивача) з порушенням норм чинного законодавства та порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження в зв`язку з тим, що відповідно до зазначених вище інформаційних довідок, у пункті підстава виникнення права власності, за всіма об`єктами нерухомого майна ОСОБА_1 зазначено лише такі правовстановлюючі документи: технічний паспорт на нежитлові будівлі та договір користування територією для торгівлі посвідченого сторонами . Проте, ТОВ Добробут як належний орендар земельної ділянки на якій зареєстровані об`єкти нерухомого майна громадянина ОСОБА_1 жодної згоди протягом дії Договору оренди, на користування територією іншим фізичним або юридичним особам для здійснення ними торгівлі або для розміщення торгівельних споруд не надавало.

ТОВ Добробут є орендатором земельної ділянки на якій розташовані об`єкти нерухомого майна нежитлового призначення громадянина ОСОБА_1 .

Просить суд визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію індексний номер 41442515 від 05.06.2018 року, державного реєстратора Виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Б. А. щодо внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про нежитлову будівлю, Б-І загальною площею 79,8 кв.м.; нежитлову будівлю, В-І, загальною площею 43,9 кв.м.; нежитлову будівлю, Г-І загальною площею 8,2 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці, кадастровий номер 7110136400:02:032:0022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1568873071101, дата державної реєстрації 05.06.2018 року; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 40107344 від 14.03.2018 року, державного реєстратора Виконавчого комітету рахівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Б. А. щодо внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про нежитлову будівлю, А-І, 1-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв. м.; 2-1) нежитлове приміщення -4,8 кв.м.; 3-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв.м.; 4-1) нежитлове приміщення - 4-8 кв.м.; 5-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв.м.; 6-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв.м.; 7-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв.м.; 8-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв.м.; 9-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв. м.; 10-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв.м.; 11-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв. м.; 12-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв. м.; 13-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв. м.; 14-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв. м.; 15-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв. м.; 16-1) нежитлове приміщення - 4,8 кв. м. а всього 76,8 кв. м. розташованих за адресою: АДРЕСА_5 на земельній ділянці, кадастровий номер 7110136400:02:032:0022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506116671101, дата державної реєстрації 14.03.2018 року; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 40108523 від 14.03.2018 року, державного реєстратора Виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Б. А. щодо внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про нежитлове приміщення. А-1,1-1) нежитлове приміщення - 14,1 кв.м., всього 14,1 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_6 на земельній ділянці, кадастровий номер 7110136400:02:032:0022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 150616137110, дата державної реєстрації 14.03.2018 року.

27 травня 2019 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

03 вересня 2019 року представник позивача - адвокат Стріховська Ю. С. надала суду змінену позовну заяву, в якій просить суд зобов`язати ОСОБА_1 звільнити від особистого майна та повернути користувачеві ТОВ Добробут земельні ділянки кадастрові номери: 7110136400:02:032:0115, 7110136400:02:032:0022.

03 вересня 2019 року ухвалою суду вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження, призначено підготовче судове засідання.

18 вересня 2019 року ухвалою суду змінено первісних відповідачів Цьопа Б. А. , ОСОБА_1 на належного відповідача ОСОБА_1

14 січня 2020 року в підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Стріховська Ю. С. надала заяву про уточнення позовних вимог, вказуючи, що відповідно до відповіді Управління інспектування ЧМР № 1130-01-14 від 01.02.2019 року тимчасові споруди розташовані зі сторонами АДРЕСА_11 належать громадянину ОСОБА_1 . Відповідно до довідки з державної статистичної звітності № 449-25 від 28.01.2003 року за ТОВ Добробут обліковується земельна ділянка по АДРЕСА_3 площею 0,1889 кадастровий номер 7110136400:02:032:015. Належність земельних ділянок за кадастровими номерами 7110136400:02:032:0115, 7110136400:02:032:0022 ТОВ Добробут також підтверджується повідомленням про початок виконання підготовчих робіт від 10.01.2019 року №502-12. Отже, майно ОСОБА_1 розташоване на чужій земельній ділянці без погодження з добросовісним користувачем. Просить суд зобов`язати громадянина ОСОБА_1 звільнити від особистого майна та повернути користувачеві ТОВ Добробут земельні ділянки за кадастровими номерами 7110136400:02:032:0115, 7110136400:02:032:0022.

Представник позивача - адвокат Стріховська Ю. С. через канцелярію суду надала заяву, в якій зазначила, що просить проводити розгляд справи за її відсутності. Також вказала, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

А тому, суд на підставі ст. ст. 280 - 282ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що 10 липня 2003 року між Черкаською міською радою, в особі міського голови Волошина А. Б., та ТОВ Добробут , в особі директора Шелест О. І., було укладено Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1. 1 Договору - Черкаська міська рада на підставі рішення від 06.06.2003 року №3-993 передає, а ТОВ Добробут приймає в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 622,88 кв.м. для благоустрою з метою утримання її в належному санітарному стані із встановленням декоративної металевої огорожі не вище 1 м. та влаштуванням газону із земель Черкаської міської ради за адресою: АДРЕСА_3 , згідно плану земельної ділянки, який є невід`ємною частиною цього договору. Межі земельної ділянки перенесені в натурі у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2.1. - земельна ділянка передається в оренду, без права передачі її в суборенду, строком на 49 років з дати набуття чинності цього договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору - за оренду земельної ділянки орендар сплачує оренду плату у грошовій формі.

Відповідно до п. 6.1. Договору - орендодавець стверджує, що на момент укладення цього договору земельна ділянка не відчужена будь-яким способом, не знаходиться у заставі, під арештом, не є предметом судового спору, не передана у користування, не обмежена будь-якими правами інших фізичних , юридичних осіб або будь-яким іншим чином.

В судовому засіданні встановлено, що Наказом Заступника Міністра з питань державної реєстрації № 2214/3 від 19.07.2019 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.06.2018 № 41442514, від 14.03.2018 № 40107344, 40108523, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопою Б. А.

Відповідно до Довідки з державної статистичної звітності № 449-25 від 28.01.03 року - відповідно до звіту про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях станом на 01.01.2003 року за ТОВ Добробут обліковується земельна ділянка по АДРЕСА_3 площею 0,1989 га, в т.ч. 0,0359 га спільно з Об`єднанням колгоспних ринків. Кадастровий номер 7110136400-02-32-015.

З листа Управління інспектування Черкаської міської ради № 1130 -01-14 від 01.02.2019 вбачається, що тимчасові споруди, які розміщені при вході до Центрального ринку з АДРЕСА_12, - об`єкти СТ Центральний ринок м. Черкаси .. Власнику споруд, що розташовані зі сторони АДРЕСА_11, ОСОБА_1 залишено повідомлення щодо надання інформації про законність їх розташування. Поруч по АДРЕСА_11 біля входу до ринку, встановлена тимчасова споруда ОСОБА_4 без паспорта прив`язки ТС, який видає управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради. За результатами розгляду матеріалів Робочої групи впорядкування території м. Черкаси, підготовки та проведення демонтажу тимчасових споруд і рекламних засобів, управлінням інспектування підготовлено проект рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди ОСОБА_4 . Після прийняття рішення будуть вжиті заходи щодо демонтажу цієї споруди.

Також, згідно повідомлення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради - відповідно до ст.. 35 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності повідомлено про початок виконання підготовчих робіт, визначених державними будівельними нормами стандартами і правилами /про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, а саме реконструкція будівлі універмагу з підвалом з добудовою та надбудовою третього поверху по АДРЕСА_3 ; місце розташування об`єкта будівництва АДРЕСА_10 , вид будівництва - реконструкція. Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі витягу з ДЗК (21.11.2018 р. НВ - 7107722332018, кадастровий номер 7110136400:02:032:0115); витягу з ДЗК (21.11.2018 р. НВ - 7107722322018, кадастровий номер 7110136400:02:032:0022).

Відповідно до ст.. 27 ЗУ Про оренду землі захист прав орендаря та орендодавця на орендовану земельну ділянку; орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону; орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями; розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Отже, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першої статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтями 90, 91 ЗК України передбачено перелік прав та обов`язків власників земельних ділянок, відповідно до яких власники мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Власники земельних ділянок зобов`язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства.

За положеннями частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У відповідності до статті 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.

Таким чином, відповідачем за негаторним позовом є лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю, а підставою мають слугувати посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт обєктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16.04.2004 року власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов,язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту. Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (ч. 3 ст. 386 ЦК). До того ж у п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30.03.2012 року роз,яснено, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред,явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позову в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 79-81, 141, 259-265,273, 280-282 ЦПК України, 15,16,316, 319, 321, 391 ЦК України, 90, 91, 103, 152 ЗК України, ЗУ Про оренду землі , суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ Добробут до ОСОБА_1 про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити від особистого майна та повернути користувачеві ТОВ Добробут земельні ділянки за кадастровими номерами 7110136400:02:032:0115, 7110136400:02:032:0022.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03 квітня 2020 року

Головуючий: О. Г. Казидуб