Ухвала

від 03.04.2020 по справі 640/7718/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 квітня 2020 року м. Київ № 640/7718/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.,

розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Луганський машинобудівний завод імені А.Я. Пархоменка доПриватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича провизнання протиправною та скасування постанови встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луганський машинобудівний завод імені А.Я. Пархоменка звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича, у якому просило суд:

- зупинити дію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича від 20 березня 2020 року у виконавчому провадженні №61617998 про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича від 20 березня 2020 року у виконавчому провадженні №61617998 про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Позовну заяву позивач обґрунтовував тим, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича винесено поставу про відкриття виконавчого провадження №61617998 від 20 березня 2020 року на підставі наказу №913/162/17 від 30 березня 2017 року з порушенням норм чинного законодавства.

Однак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Луганський машинобудівний завод імені А.Я. Пархоменка не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржуються дії та рішення приватного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення у господарській справі №913/162/17, винесеного Господарським судом Луганської області.

Частиною першою статті 74 Закону України Про виконавче провадження визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною першою статті 339 Господарського-процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права..

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця під час виконання судового рішення у справі №913/162/17, винесеного на підставі Господарського-процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників - вирішення даного спору відноситься до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганський машинобудівний завод імені А.Я. Пархоменка до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 287, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко