Рішення

від 06.04.2020 по справі 640/24873/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року м. Київ № 640/24873/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн-ІТ" до третя особа: про Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софтлайн-ІТ" (далі - ТОВ "Софтлайн-ІТ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Іваніцького С.І. від 20.11.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва", які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2019 № 757.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов`язковими складовими скасування чи зупинення дії рішення об`єкта нагляду є: наявність визначених Законом повноважень; порушення вимог містобудівного законодавства; одночасне складання протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення; оприлюднення такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Вважає, що відповідач, приймаючи оспорюване рішення порушив необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких застосовані заходи результатів державного нагляду. На переконання позивача, відповідач порушив процедуру проведення перевірки та оформлення результатів перевірки, чим грубо порушив вимоги статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктів 29, 32 Порядку № 698, а саме: не складено протоколу про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном; не наведено мотивів неможливості усунення виявлених порушень; інформацію про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта не було розміщено на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Стверджує, що недотримання відповідачем передбаченого механізму здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, в тому числі права у контролюючого органу на прийняття відповідних рішень за її наслідками. Крім того, зазначає, що під час прийняття рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень відповідач не зазначив, у чому саме полягає невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, в даному випадку - Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804; не зазначено і норму законодавства, яка забороняє розміщувати науково-учбовий центр з гуртожитком готельного типу на території, що за функціональним призначенням відноситься до багатоповерхової житлової забудови.

Ухвалою суду від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/24873/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

09.01.2020 до суду від представника відповідача Дубницької Ю.М. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що доводи, викладені у позовній заяві є такими, що не обґрунтовані положеннями чинного законодавства та не відповідають обставинам справи, а при проведенні перевірки та при винесенні оскаржуваного рішення посадова особа Департаменту діяла виключно в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Софтлайн-ІТ" є користувачем земельної ділянки площею 0,4238 га, цільове призначення земельної ділянки: житлової забудови і комерційної забудови; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу, кадастровий номер 8000000000:75:155:0004 на вул . Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва на підставі договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демяненко Т.М., зареєстрованим в реєстрі за № 1357 (а.с. 49-56).

Наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2019 № 757 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва" (а.с. 27-34).

29.08.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ТОВ "Софтлайн-ІТ" дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113192411583 (а.с. 47-48).

За результатами проведеної планової перевірки Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким Сергієм Івановичем прийнято рішення від 20.11.2019, яким скасовано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва" та наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2019 № 757 (а.с. 15-16).

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом частин першої-четвертої статті 41-1 Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон N 3038-VI) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;

5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 N 698 (далі - Порядок N 698, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку N 698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Основними завданнями нагляду є:

1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Згідно з пунктом 5 Порядку N 698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

З аналізу наведених норм вбачається, що головні інспектори будівельного нагляду наділені повноваженнями як зупиняти, так і скасовувати дію прийнятих об`єктами нагляду рішень.

Так, пунктами 9-13 Порядку N 698 визначено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Планова перевірка об`єкта нагляду проводиться не частіше ніж один раз на півроку з виїздом на об`єкт нагляду.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати 20 робочих днів та за обґрунтованим письмовим зверненням головного інспектора будівельного нагляду може бути одноразово продовжений наказом Держархбудінспекції не більше ніж на 10 робочих днів.

Планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

Держархбудінспекція не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення планової перевірки надсилає об`єкту нагляду письмове повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення із зазначенням строків проведення перевірки та періоду, за який проводитиметься перевірка.

Перед початком проведення планової перевірки головний інспектор будівельного нагляду зобов`язаний пред`явити керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.

У разі недопущення об`єктом нагляду посадових осіб Держархбудінспекції до проведення перевірки складається акт за формою згідно з додатком 2.

Планова перевірка проводиться у присутності керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Державної аржітектурно-будівельної інспекції України від 24.09.2019 № 1055 затверджено план перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на ІV квартал 2019 року, складений за пропозиціями територіальних органів - структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції.

Відповідно до витягу з плану перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на ІV квартал 2019 року у період з 10.10.2019 по 07.11.2019 призначено проведення перевірки Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Листом від 01.10.2019 № 10/26-6/0110/07 відповідач повідомив Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про те, що з 10.10.2019 по 07.11.2019 буде проведено планову перевірку діяльності Департаменту за період І - ІІІ квартали 2019 року.

Вказане повідомлення вручено Департаменту 03.10.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач у встановлений пунктом 11 Порядку N 698 строк повідомив Департамент про проведення планової перевірки.

10.10.2019 в.о. директора Департаменту ДАБІ у м. Києві видано направлення головним інспекторам будівельного нагляду для проведення планової перевірки Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.11.2019 № 1248 продовжено строк проведення планової перевірки діяльності Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 08.11.2019 по 21.11.2019.

08.11.2019 в.о. директора Департаменту ДАБІ у м. Києві видано направлення головним інспекторам будівельного нагляду для проведення планової перевірки Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до пунктів 23-28 Порядку N 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об`єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.

Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об`єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.

Якщо керівник об`єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.

У разі відмови керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи підписати акт головний інспектор будівельного нагляду, який склав акт перевірки, робить відповідну відмітку у такому акті.

У разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об`єкта нагляду.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної планової перевірки головними інспекторами будівельного нагляду складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.11.2019.

Згідно відмітки у акті перевірки директор Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свистунов О.В. відмовився від підписання та отримання акта, у зв`язку з чим 22.11.2019 останній був скерований на адресу Департаменту засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Встановлені у сукупності обставини свідчать про дотримання відповідачем процедури проведення планової перевірки та оформлення результатів останньої. Крім того, суд звертає увагу, що об`єктом нагляду не надано суду пояснень та жодних доказів, які б свідчили про допущення відповідачем порушень чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

За наведених обставин, суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення відповідачем процедури здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, позаяк останній не є об`єктом нагляду, відтак в межах спірних правовідносин та за відсутності пояснень третьої особи, суд вважає, що процедура проведення перевірки та оформлення її результатів дослідженню не підлягає, оскільки об`єкт нагляду не оскаржив дії відповідача щодо проведення перевірки.

У свою чергу, матеріали справи свідчать про наявність у відповідача підстав для проведення державного архітектурно-будівельного нагляду третьої особи.

Так, пунктом 32 Порядку N 698 передбачено, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Суд констатує, що станом на день вирішення даної справи на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції відсутня інформація про рішення, прийняті за результатами планової перевірки Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Підставою для скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва", які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2019 № 757, став висновок відповідача про невідповідність намірів забудови положенням містобудівної документації на місцевому рівні, що свідчить про порушення абзацу 1 частини третьої статті 29 та пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону N 3038-VI.

Поряд з цим, доводи відповідача спростовуються наступним.

За визначенням пункту 8 частини першої статті 1 Закону N 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Статтею 8 Закону N 3038-VI визначено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону N 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону N 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до статті 26 Закону N 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка на вул. В. Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва за функціональним призначенням відноситься до території житлової багатоповерхової забудови.

За визначенням частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статей 38, 39 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно з пунктом 2.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

Відповідно до пункту 2.2 вказаного ДБН 360-92** до сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Згідно з ДСТУ-Н В Б.1.1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)" вид використання території - використання та забудова території, що поєднуються за подібністю відповідних ознак. Розрізняються переважний, супутній та допустимий вид використання. Розрізняють переважний, супутній та допустимий вид використання.

Дозволений (переважний та супутній) вид використання території - використання, яке відповідає переліку переважних та супутніх видів використання та містобудівної документації.

Супутній вид використання території (земельної ділянки) - вид використання, який є дозволенним та необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання земельної ділянки, (який не потребує спеціального погодження) .

З аналізу наведених норм вбачається, що при визначенні поняття житлової та громадської забудови законодавець бере за основу два критерії: їх місце розташування - у межах населених пунктів та цільове призначення - використання для розміщення забудови. Кожний населений пункт як окреме адміністративно-територіальне утворення має свою межу. Найважливіше значення у межах населених пунктів мають землі житлової та громадської забудови, оскільки вони з урахуванням цільового призначення використовуються як просторово-операційний базис, тобто для розміщення та обслуговування різного роду об`єктів забудови та інших об`єктів загального користування. До цих земель мають належати не тільки земельні ділянки, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування, а й ті, що забезпечують належну експлуатацію цих об`єктів та призначені для зазначених цілей відповідно до містобудівної документації. У їх межах розташовані земельні ділянки, які призначені та використовуються для розміщення та експлуатації різних за характером об`єктів (житлової забудови, громадських будівель і споруд, а також інших об`єктів загального користування). Житловою забудовою як самостійним різновидом забудови конкретної території вважається земельний масив, у межах якого зосереджений житловий фонд (державний, комунальний, приватний, громадський). На відміну від житлової, громадську забудову становлять об`єкти соціально-культурного та комунально-побутового призначення, які розташовані на відповідних земельних ділянках. До таких об`єктів відносять: заклади освіти, установи охорони здоров`я і соціального забезпечення, відпочинку, фізкультурно-спортивні споруди, культурно-освітні заклади, мистецькі установи, підприємства торгівлі, громадського харчування та побутового і комунального обслуговування тощо. Разом з тим, складовою земель житлової та громадської забудови є й деякі інші землі, у межах яких розташовані об`єкти загального користування. До цих об`єктів належать: вулиці провулки, дороги, площі, проїзди, майдани, набережні, пляжі, міські сади, парки, лісосквери, гідропарки, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо.

Згідно з частиною третьою статті 29 Закону N 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідачем не заперечуються обставини, що позивачем для отримання містобудівних умов та обмежень було подано до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вичерпний перелік документів.

При цьому, з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:155:0004 площею 0,4238 га вбачається, що цільове призначення вказаної земельної ділянки - житлової забудови і комерційної забудови; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва, експлуатації та обслуговування науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу; форма власності: комунальна.

Зазначені обставини спростовують висновок відповідача про те, що наміри забудови не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, позаяк відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка на вул . В. Стуса , 35-37 у Святошинському районі м. Києва за функціональним призначенням відноситься до території житлової багатоповерхової забудови.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що спірне рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність у відповідача повноважень для скасування містобудівних умов та обмежено, оскільки абзацом 3 частини восьмої статті 29 Закону N 3038-VI визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн-ІТ" (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, блок № 8, літ. Б, ідентифікаційний код 23721848) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Іваніцького С.І. від 20.11.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва", які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2019 № 757.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн-ІТ" (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, блок № 8, літ. Б, ідентифікаційний код 23721848) 1921,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко