Постанова

від 06.04.2020 по справі 640/23297/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23297/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новини 24 години" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новини 24 години" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення про визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради № 1871 "Про призначення позапланової виїзної перевірки TOB "НОВИНИ 24 ГОДИНИ", м. Київ (HP № 00034-м від 26.06.2016, супутникове ТБ, логотип: "NewsOne")" від 14 листопада 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 4 листопада 2019 року Національна рада прийняла рішення № 1871 про призначення позапланової виїзної перевірки TOB "НОВИНИ 24 ГОДИНИ" м. Київ (ліцензія на мовлення HP № 00034-м від 26.06.2016). Як вказано у такому рішенні, підставою для його прийняття стали результати моніторингу супутникового мовлення позивача за 05 листопада 2019 року, під час якого було зафіксовано поширення в ефірі телеканалу висловлювань, які мають ознаки порушення вимог ч. 1 статті 28 Закону України "Про інформацію", абз. 3, 4, 9 ч. 2 статті 6 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та п.п. а) та в) ч. 1 статті 59 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, регулюються Законом України "Про телебачення і радіомовлення", а також Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач, є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - спеціальний конституційний, постійно діючий позавідомчий державний орган (ч. 4 статті 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").

Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог, зокрема, законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення (абзац 1 частини 1 статті 70 Закону). В межах здійснення цих повноважень Національна рада має право приймати рішення про проведення перевірок у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 статті 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", Національна рада здійснює, зокрема, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", порядок організації та внутрішньої роботи Національної ради, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Національної ради.

Так, відповідно до п.п. 3.2.1 - 3.2.10 Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 29 квітня 2015 року № 581, Голова Національної ради, члени Національної ради, керівник апарату Національної ради, начальники структурних підрозділів апарату Національної ради надають пропозиції до порядку денного засідання Національної ради з урахуванням термінів, визначених законодавством для розгляду та прийняття рішень, віднесених до повноважень Національної ради.

Порядок денний формується на підставі заявок за підписом начальників структурних підрозділів апарату Національної ради не пізніше ніж за шість календарних днів до засідання, крім питань, які визначені головою Національної ради, членами Національної ради невідкладними.

Проекти рішень та матеріали до них (доповідні записки, довідкові матеріали, акти перевірок тощо) надаються структурними підрозділами апарату Національної ради до відділу протокольно-організаційної роботи у паперовому та електронному вигляді.

Відповідальність за відповідність електронних версій проектів рішень паперовим несуть відповідні структурні підрозділи апарату Національної ради.

Начальник управління організаційного та документального забезпечення надає відповідальному секретарю не пізніше ніж за шість календарних днів до засідання проект порядку денного.

Порядок денний підписується головою Національної ради та відповідальним секретарем Національної ради.

Після підписання порядку денного відповідальний секретар Національної ради або керівник апарату Національної ради, або особа, що виконує його посадові обов`язки, підписує листи-запрошення суб`єктам господарювання, питання яких планується розглянути на засіданні Національної ради.

Проекти рішень та матеріали до них, що надійшли пізніше встановленого терміну, реєструються відділом протокольно-організаційної роботи та подаються до порядку денного наступного засідання Національної ради, за винятком питань, які визначені головою Національної ради, членами Національної ради як невідкладні.

Порядок денний оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради напередодні засідання.

Виходячи з наведеного вище порядку проведення засідань Національної ради вбачається, що можливим є внесення змін до порядку денного шляхом доповнення його питаннями, які не були включені в загальному порядку (на підставі заявок за підписом начальників структурних підрозділів апарату Національної ради не пізніше ніж за шість календарних днів до засідання), виключно в разі визначення їх головою Національної ради або членами Національної ради невідкладними.

Тобто, при зміні порядку денного недостатньо просто усно, "з голосу" внести будь-яке питання під час засідання на розгляд Національної ради, адже спочатку воно має бути визнано невідкладним.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису проведення засідання Національної ради від 14 листопада 2019 року, під час такого засідання Національної ради питання щодо призначення позапланової виїзної перевірки позивача не визнавалося невідкладним ані головою Національної ради, ані членами Національної ради.

Більше того, документи на підтвердження та визнання факту невідкладності відсутні як у матеріалах щодо призначення перевірки, так і не були надані відповідачем до суду під час розгляду справи.

При цьому, ані в наданому суду відзиві на позовну заяву, ані у запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідачем не було спростовано позицію позивача про те, що питання призначення позапланової перевірки ТОВ "НОВИНИ 24 ГОДИНИ" при його розгляді на засіданні Національної ради від 14 листопада 2019 року не визначалось невідкладним.

Більше того, відповідно до вимог ч. 5 статті 17 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", кожен акт індивідуальної дії Національної ради повинен містити мотивувальну частину, в якій зазначаються щонайменше такі дані, зокрема, обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було прийнято за результатами моніторингу супутникового мовлення позивача за 05 листопада 2019 року, результати якого зафіксовані відповідним актом моніторингу від 11 листопада 2019 року, складеним Представником Національної ради у м. Києві Скрипниченко А.І.

Разом з тим, оскаржуване рішення відповідача не містить посилання на такий доказ, як і на будь-який інший доказ, яким підтверджується настання обставин виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, що свідчить про невідповідність такого рішення вимогам ч. 5 статті 17 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Беручи до уваги наведене, суд доходить висновку про порушення Національною радою законодавчо встановленого порядку прийняття рішення про призначення позапланової перевірки позивача та його оформлення.

Як визначено в обов`язковій для врахування судами постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18, правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Визначена правова процедура проведення перевірки встановлює межі вчинення повноважень органу державної влади щодо проведення ним перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , Беєлер проти Італії ).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення Москаль проти Польщі ).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії ).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки та у справах Ґаші проти Хорватії Трґо проти Хорватії ).

На думку колегії суддів, важливість дотримання і неухильного виконання процедури прийняття рішення безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, а тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури та, як наслідок, прийнятих за її результатами рішень.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи, що відповідачем була порушена процедура призначення позапланової перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Національної ради № 1871 "Про призначення позапланової виїзної перевірки TOB "НОВИНИ 24 ГОДИНИ", м. Київ (HP № 00034-м від 26.06.2016, супутникове ТБ, логотип: "NewsOne")" від 14 листопада 2019 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку