Ухвала

від 06.04.2020 по справі 826/8037/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2020 року

Київ

справа №826/8037/17

адміністративне провадження №К/9901/7788/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "ПРОМИСЛОВА ГРУПА "АГАТ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

17.03.2020 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019.

Одночасно ГУ ДФС заявило клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Додаткові вимоги до касаційної скарги зазначені в пункті 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в залежності від підстави (підстав), з якої (яких) подається касаційна скарга.

Посилання ГУ ДФС в касаційній скарзі на невідповідність судових рішень першої та апеляційної інстанцій висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 15.06.2016 у справі №820/16067/14, не означає, однак, що касаційна скарга відповідає вимогам норми пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Норму цього пункту слід розуміти так, що в касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретну підставу (підстави) для касаційного оскарження, передбачені в частині четвертій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні із зазначенням дати прийняття постанови та справи, в якій вона прийнята, а також обґрунтування доводу, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у червні 2017 року.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (ціна позову становить 1 452 667,00 грн) та немайнового характеру (1 немайнова вимога).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII прожитковий мінімум на 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 42040,00 грн (1 452 667,00 х 1,5% + 1600,00 грн) х 200%).

Між тим, скаржник просить звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на майновий стан та право доступу до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Водночас, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 цього Закону).

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору.

З огляду на викладене, клопотання скаржника про звільнення/відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що строк, який надається для усунення недоліку позовної заяви, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України №540-IX), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України внесені зміни.

Зокрема, розділ VI Прикінцевих положень доповнено пунктом 3 відповідно до якого строк, зокрема, встановлений статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Впродовж встановленого строку скаржнику слід подати касаційну скаргу відповідно до вимог пункту 4 частин першої та четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали з продовженням цього строку на строк дії карантину.

Роз`язнити, що в разі не виконання цієї ухвали, касаційна скарга підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон ,

М.Б. Гусак

Судді Верховного Суду