2/130/105/2020
130/2293/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" квітня 2020 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суду Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
за участі: секретаря Даніловської А.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за цивільним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
05.11.2019 представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визначити ОСОБА_2 додатковий строк, тривалістю два місяці, для подання до нотаріальної контори письмової заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стислий виклад позиції позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який при житті, 20 січня 2017 року склав заповіт, яким земельні ділянки, які посвідчуються державними актами серія ЯЖ № 771543 кадастровий номер 0521080200050010226, ЯЖ № 771676 кадастровий номер 0521080200050020240, заповів ОСОБА_2 . На час відкриття спадщини із спадкодавцем ніхто не проживав та не був зареєстрований. 29 жовтня 2019 року позивач звернувся до державного нотаріуса Жмеринської районної державної нотаріальної контори Вінницької області з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , якому постановою нотаріуса було відмовлено через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини.
ОСОБА_2 вказав, що не звернувся вчасно до нотаріальної контори, оскільки не знав про існування заповіту, а тому вважаємо, що пропустив вказаний строк з поважної причини і йому слід надати додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, позивач просив суд врахувати і те, що час, який пройшов між закінченням строку для подачі вказаної заяв до нотаріуса та зверненням до суду для захисту своїх прав позивачем є незначним, до того ж, нотаріус не вживав заходів щодо виявлення інших спадкоємців. Тому, на думку позивача, в даному випадку є підстави для визнання поважними причинами пропущеного строку позивача для звернення до нотаріуса з заявою для про прийняття спадщини та надання йому для цього додаткового строку.
Відповідачем в даній справі є ОСОБА_3 , яка в шестимісячний термін після смерті спадкодавця прийняла спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори відповідно до ст. 1269 ЦК України, про що свідчить наявність у Жмеринській районній державній нотаріальній конторі спадкової справи номер у нотаріуса 155/2019, номер у спадковому реєстрі 63978787, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину).
Заперечення відповідача.
Відзив на позовну заяву відповідач не подавав.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
11.12.2019 ухвалою судді відкрито провадження, справа призначена до підготовчого засідання на 03.02.2020. Витребувано у Жмеринської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4
03.12.2020 копія спадкової справи надійшла до суду.
03.02.2020 у підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. Відповідач ОСОБА_3 позов визнала. В підготовчому судовому засіданні була оголошена перерва для надання оригіналів документів позивачем суду для огляду. Цього ж числа відповідач ОСОБА_3 через канцелярію суду подала заяву (а.с.52), в які й зазначила, що позов визнає, просила подальший розгляд справи провести у її відсутність.
07.04.2020 в підготовче судове засідання сторони, повідомлені належним чином не з`явилися. Представник позивача Поліга В.М. через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, для огляду суду надав оригінали документів.
Оскільки сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, то їх неявка в судове засідання, згідно з ч. 3 ст.211 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно із частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Фактичні обставини, встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого виконкомом Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, серії НОМЕР_1 (а.с.6).
При житті ОСОБА_4 20 січня 2017 року склав заповіт, що був посвідчений, Мазур С.П. секретарем Олександрівської сільської ради, в якому на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області на які видані 10 жовтня 2008 року відділом земельних ресурсів у Жмеринському районі Вінницької області державні акти: серія ЯЖ № 771543 площею 0,7471 га; кадастровий номер земельної ділянки 0521080200050010226, ЯЖ № 771676 площею 1,0458 га; кадастровий номер земельної ділянки 0521080200050020240, заповідаю ОСОБА_2 , тобто позивачу по справі (а.с. 7, 8, 9).
Згідно копії Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) заповіт після смерті ОСОБА_4 чинний, зареєстрований у Спадковому реєстрі під № 60535789 (а.с.13).
Відповідно до довідки від 19.09.2019 року № 1485, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований в с. Кудіївці Жмеринського району Вінницької області. Згідно запису в по господарській книзі № 10 особовий рахунок № НОМЕР_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.10).
29 жовтня 2019 року позивач звернувся до державного нотаріуса Жмеринської районної державної нотаріальної контори Вінницької області з метою оформлення спадщини належним чином після смерті ОСОБА_4 та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте було встановлено, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, тому було йому роз`яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не можуть так як він не прийняв спадщину у встановлений законом шестимісячний термін, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.10.2019 року № 1977/02-31 (а.с.11).
Відповідно до копії Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_4 зареєстрован спадкова справа номер у спадковому реєстрі 63978787 (а.с.12). Як вбачається із спадкової справи після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла ОСОБА_3 (а.с.40-49).
Як стверджує в позові ОСОБА_2 він не звернувся вчасно до нотаріальної контори, оскільки не знав про існування заповіту, а тому вважає, що останній пропустив вказаний строк з поважної причини. Крім того, позивач просив суд врахувати і те, що час, який пройшов між закінченням строку для подачі вказаної заяв до нотаріуса та зверненням до суду для захисту своїх прав позивачем є незначним, до того ж, нотаріус не вживав заходів щодо виявлення інших спадкоємців. Тому, на думку позивача, в даному випадку є підстави для визнання поважними причинами пропущеного строку позивача для звернення до нотаріуса з заявою для про прийняття спадщини та надання йому для цього додаткового строку.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом, ніким не оспорюються.
Мотиви суду. Норми права, які застосував суд.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому суду враховує судову практику Верховного Суду, викладену в постанову Верховного Суду від 17.10.2018 року справа № 681/203/17-ц, провадження № 61-26164св 18, в якій вказано, що незначний проміжок часу між закінчення шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та часом звернення особою до суду за захистом своїх прав, потрібно приймати до уваги, при вирішення питання щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса.
Крім того, відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування 30.05.2008 № 7 в абзаці 6 пункту 24 роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
На аналогічні норми законодавства посилалась і позивач у своєму позові.
Оскільки вищезазначені обставини визнані сторонами, тому у відповідності до частини 1 ст. 82 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню. За наявності для того усіх законних підстав, позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Представник позивача в поданій позовній заяві просила судові витрати не покладати на відповідача, а тому питання про повернення судового збору судом не вирішувалось.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, Суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк, тривалістю два місяці для подання до Жмеринської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя: А.М. Заярний
Суд | Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2020 |
Оприлюднено | 08.04.2020 |
Номер документу | 88629828 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Заярний А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні