Рішення
від 06.04.2020 по справі 933/170/20
ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 933/170/20

Провадження № 2/933/81/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шинкаренко А.І.

за участі секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

19.02.2020 року позивач - ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , в селі Катеринівка, Олександрівського району, Донецької області, помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилася спадщина, у тому числі, у вигляді нерухомого майна - домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .

Крім неї, спадкоємців першої черги, після смерті батька, немає, як і немає спадкоємців за заповітом, які могли б позбавити її законних підстав прийняття спадщини. Її мати, дружина спадкодавця, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06.09.2019 року позивач, з метою отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на нерухоме спадкове майно, в тому числі - на житловий будинок, звернулась до державного нотаріуса. За результатами розгляду заяви, їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,4741 гектарів, яка розташована на території Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне домоволодіння їй було відмовлено, через відсутність правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок на ім`я померлого.

В інший спосіб позивач не може оформити свої спадкові права на житловий будинок, а тому, посилаючись на вказані обставини, просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті її батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 21 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 17 березня 2020 року.

17.03.2020 року ухвалою суду було закінчено підготовче провадження, призначено справу до розгляду на 11 год. 00 хв. 06 квітня 2020 року, а також, витребувано у державного нотаріуса Олександрівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи.

27.03.2020 року, на виконання ухвали суду від 17.03.2019 року, до суду надійшла копія спадкової справи № 62/2019 на ім`я ОСОБА_2 .

Позивач - ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача - Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі, та проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , зареєстрованого виконавчим комітетом Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, актовий запис №15 від 20.06.2019 року ( а.с. 18).

Факт родинних відносин між позивачем та її батьком, підтверджується: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 17.01.1978 року Мирно-Долинською сільською радою Олександрівського району Донецької області, відповідно до якого, у графі батько значиться - ОСОБА_2 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, відповідно до якого ОСОБА_4 , після одруження, змінила прізвище з " ОСОБА_5 " на ОСОБА_6 (а.с.15,17).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, у т.ч. на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Позивач є єдиною спадкоємицею. Спадщину після смерті батька прийняла, відповідно до вимог ч.1 ст.1269 ЦК України, оскільки, звернулась до державного нотаріуса Олександрівської держаної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №62/2019, та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Крім того, позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,4741 гектарів, розташованої на території Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН №094880, виданого 03.09.2002 року виконкомом Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області (а.с.26).

Відомості про отримання позивачем вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом занесені до Спадкового реєстру, та підтверджено копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі (а.с. 27).

Постановою державного нотаріуса Олександрівської державної нотаріальної контори від 14.02.2020 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, АДРЕСА_2 , після смерті батька - ОСОБА_2 , через відсутність правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок (а.с. 8).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після смерті ОСОБА_2 , позивач обґрунтовано звернулась до суду.

Вирішуючи вимогу про визнання права власності позивача на житловий будинок з надвірними побудовами та господарськими спорудами у порядку спадкування за законом, суд виходить з такого.

Як вбачається з витягу домової книги, ОСОБА_2 , починаючи з 07.05.1979 року, та до моменту своєї смерті, був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 20-21).

Згідно довідки Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області №74/02-29 від 17.02.2020 року, домогосподарство за АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_2 , що підтверджується записом погосподарської книги №9 села Катеринівка, о/р 000486-1 ( а.с. 10).

Відповідно до довідки Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області №73/02-29 від 17.02.2020 року, на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 проживала разом з ним в будинку АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, та коли помер батько, здійснила поховання за свій рахунок ( а.с. 9).

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого 21 червня 2018 року за замовленням ОСОБА_1 , та інформаційної довідки Олександрівського районного КП Олександрівське БТІ , житловий будинок АДРЕСА_2 , є одноповерховим будинком, загальною площею будинку А-1 - 51,1 кв.м, площа нежитлової прибудови А-1 - 18,3кв.м, побудований будинок у 1989 році (а.с.22-25).

Відповідно до довідки-характеристики комунального підприємства Олександрівське БТІ №73 від 14.02.2020 року, при обстеженні 26.06.2019 року житлового будинку АДРЕСА_2 , самовільні будівлі та споруди не виявлені, технічні показники житлового будинку - не змінилися, а саме: загальна площа будинку А-1 - 51,1 кв.м, площа нежитлової прибудови А-1 - 18.3 кв.м, площа сіней а - 4,7 кв.м. Згідно з даними інвентаризації, розташовані наступні будівлі та споруди: А-1 - житловий будинок, Б - гараж, В,в - літня кухня, сіни, Е, Ж, З, И - сараї, п/д - підвал, Д - убиральня, К - колодязь, №1 - ворота, №2 - паркан. Інвентаризаційна вартість будинку, станом на 20.06.2019 року, становить 150703,00 грн.( а.с. 22).

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ст. 317 ЦК України).

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 380 ЦК України житловий будинок є об`єктом права власності.

Відповідно до вимог ст. ст. 1216-1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України по справі № 6-137цс13 від 18.12.2013 року, право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Так, ст. 41 Конституції України визначено, що право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведені в ДБН А3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та в листі Державного Комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року №12/5, в якому зокрема роз`яснюється: по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 №449, якою встановлено порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності, одним із документів є - висновок про технічний стан будинків (будівлі), що складається БТІ.

Відповідно до абз. 60 п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, що побудовані до 05 серпня 1992 року.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Об`єкти, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року №449, встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності, де одним із документів - є висновок про технічний стан будинку (будівні), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські будівлі і споруди до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями, отримувати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Таким чином, враховуючи що господарські споруди - літня кухня, сіни, підвал, були збудовані ще в 1955 році; спірний будинок, та деякі господарські споруди, було збудовано у 1989 році, та наявність технічного паспорту свідчить, що вказаний будинок було прийнято в експлуатацію.

Отже. вказані обставини свідчать про те, що за життя ОСОБА_2 мав право власності на спірний житловий будинок.

Зважаючи на наявність в матеріалах справи необхідних доказів належності померлому ОСОБА_2 житлового будинку (з надвірними побудовами та господарськими спорудами), розташованого в АДРЕСА_2 , а також те, що позивач є спадкоємицею за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка прийняла спадщину, оскільки своєчасно звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, відсутність у позивача можливості у нотаріальному порядку оформити спадщину після смерті батька, у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів, суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок (з надвірними побудовами та господарськими спорудами), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), право власності на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті її батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Спасько-Михайлівська сільська рада Олександрівського району Донецької області, юридична адреса - вулиця Центральна, буд. 102а, с. Спасько-Михайлівка, Олександрівського району Донецької області, код ЄДРПОУ 21995109.

Суддя А.І. Шинкаренко

СудОлександрівський районний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення06.04.2020
Оприлюднено08.04.2020
Номер документу88631301
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —933/170/20

Рішення від 06.04.2020

Цивільне

Олександрівський районний суд Донецької області

Шинкаренко А. І.

Ухвала від 17.03.2020

Цивільне

Олександрівський районний суд Донецької області

Шинкаренко А. І.

Ухвала від 21.02.2020

Цивільне

Олександрівський районний суд Донецької області

Шинкаренко А. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні