Ухвала

від 03.04.2020 по справі 937/8185/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 03.04.2020

Справа № 937/8185/20

Провадження № 2-з/937/44/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі.

В позовній заяві позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий № 2323081600:05:005:0018 загальною площею 8,1671 га, яка розташована на території Новогородківської сільської ради Мелітопольського району, укладений 21 серпня 2016 року між ним та відповідачкою, та стягнути з відповідачки заборгованість по орендній платі в розмірі 17880 грн.

31 жовтня 2019 року ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі .

21 січня 2020 року ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з викликом сторін.

02.04.2020 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, шляхом: накладення арешту на земельну ділянку, що належить йому на праві власності кадастровий номер 2323081600:05:005:0018, загальною площею: 8.1671 га, яка розташована на території Новогородківської сільської ради Мелітопольського району; заборони ОСОБА_2 та третім особам господарські дії на земельної ділянці кадастровий номер 2323081600:05:005:0018 загальною площею: 8.1671 га, яка розташована на території Новогородківської сільської ради Мелітопольського району до набрання чинності рішенням у справі; накладення арешту на майбутній врожай посіяний на його земельній ділянці кадастровий номер 2323081600:05:005:0018 загальною площею: 8.1671 га, яка розташована на території Новогородківської сільської ради Мелітопольського району, посилаючись на те, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду за його позовом.

Відповідно до ч.3 ст. 153 ЦПК України заява розглядається без повідомлення учасників справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неповідомленням учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наслідками розгляду відповідних матеріалів, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від22грудня 2006року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову передбачено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до цього ж п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналізуючи вищезазначені норми, можна зробити висновок, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Одним з видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії (пункти 2,4 частини 1статті 150 ЦПК України ).

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Предметом позову ОСОБА_1 є стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі.

Отже, предметом позову є правовідносини, пов`язані з користуванням відповідачкою земельною ділянкою, яка є власністю позивача, на підставі договору оренди укладеного між сторонами.

Право власності позивача на земельну ділянку не є предметом спору та ні ким не оспорюється, а тому невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладання арешту на земельну ділянку жодним чином не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, врожай, який вирощується на спірній земельній ділянці не є предметом даного спору, а отже, відсутній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Разом з тим, вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона відповідачці та третім особам провадити господарську діяльність на земельній ділянці може перешкоджати господарській діяльності відповідачки. Обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися майном за його цільовим призначенням може завдати значних збитків її діяльності та призвести до негативних наслідків, при цьому протиправність дій відповідачки та можливість розірвання договору оренди землі буде досліджуватися лише під час розгляду даного позову по суті , а тому такий захід забезпечення позову також не може бути застосовано.

Таким чином, під час забезпечення позову суд немає законних підстав наперед вирішувати питання, які під час розгляду позову по суті будуть предметом дослідження та фактично є предметом самого позову, оскільки спір між сторонами ще не вирішений, і підстави вважати, яке саме рішення буде прийнято судом, у позивача відсутні.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, вважаючи недоведеними доводи позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення у обраний позивачем спосіб, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову немає, а відтак, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151 - 153,209,210,293,294 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: