Рішення

від 18.03.2020 по справі 389/407/20

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.03.2020

ЄУН 389/407/20

провадження № 2/389/89/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши в попередньому засіданні у приміщенні суду у місті Знам`янка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить винести рішення, яким визнати за ним право власності на майновий комплекс, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1014,3 кв.м., який складається відповідно до технічного паспорту з наступного: диспетчерська гаражу - А; центральна мех.майстерня - В; центральна мех.майстерня - Г; центральна мех.майстерня -г; підвал - Пд.1; підвал - Пд.2; цех фарбування - Д; огорожа - N, а також на земельні ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3522281500:51:000:0219 площею 1,0684 га та на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3522281500:51:000:0401 площею 0,0469 га для ведення особистого селянського господарства, розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до договору купівлі-продажу майнового комплексу від 19 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Задніпряним О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1278, ОСОБА_2 є власником майнового комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1014,3 кв.м., Право власності на вказаний майновий комплекс підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 66449443 від 23.08.2016.

На підставі рішення про розгляд заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у приватну власність номер 285 від 11.12.2017 Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, Витягу з Державного земельного кадастру НВ-3505011462017 від 06.11.2017, ОСОБА_2 передані у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3522281500:51:000:0219 та 3522281500:51:000:0401.

03 лютого 2020 року позивач з відповідачем уклали договорі дарування вказаного майнового комплексу та земельних ділянок, на яких він розташований, відповідно до якого даритель - ОСОБА_2 подарував - обдарованому ОСОБА_1 майновий комплекс, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1014,3 кв.м. та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 3522281500:51:000:0219, 3522281500:51:000:0401. Договір складено та підписано сторонами у двох примірниках. Сторони виконали всі умови договору, тобто відповідач передав позивачеві майновий комплекс та земельні ділянки, якими останній користується, а позивач в свою чергу прийняв їх до власного користування, володіння та розпорядження. При зверненні до нотаріуса для посвідчення вказаного договору виявилося, що його неможливо нотаріально посвідчити через те, що в договорі купівлі-продажу майнового комплексу від 19 серпня 2016 року, який підтверджує право власності на майновий комплекс, відсутня така істотна умова договору, як розмір та кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташована будівля. Крім того, за вказаною адресою зареєстровані дві земельні ділянки, тому неможливо встановити на якій саме розташований майновий комплекс.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, відповідно до якої просить розглядати справу без його участі, вимоги позову підтримав та надав копії витягу із технічної документації.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, відповідно до якої не заперечив проти задоволення позовних вимог, просив проводити розгляд справи без його участі.

Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Позивач по справі домовився із відповідачем про укладення договору дарування майнового комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1014,3 кв.м. та земельних ділянок, на яких розташований майновий комплекс кадастровий номер 3522281500:51:000:0219 площею 1,0684 га., кадастровий номер 3522281500:51:000:0401 площею 0,0469 га. Між сторонами укладений письмовий договорі дарування 03 лютого 2020 року. Право власності дарувальника на майновий комплекс, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1014,3 кв.м. підтверджується договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Задніпряним О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1278, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 201110111 від 20.02.2020, номер запису про право власності 16036859 від 19.08.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144921835222.

На підставі рішення про розгляд заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у приватну власність номер 285 від 11.12.2017 Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, Витягу з Державного земельного кадастру НВ-3505011462017 від 06.11.2017, ОСОБА_2 передані у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3522281500:51:000:0219 та з кадастровим номером 3522281500:51:000:0401. Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281500:51:000:0219 площею 1,0684 га, за адресою АДРЕСА_1 а підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 109337978 від 27.12.2017: номер запису про право власності 24194137 від 22.12.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 155705635222. Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281500:51:000:0401 площею 0,0469 га, за адресою АДРЕСА_1 а підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 109315124 від 27.12.2017: номер запису про право власності 24195723 від 22.12.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1451375135222.

Приватним нотаріусом Знам`янського районного нотаріального округу Кіровоградської області Тепляковим В.М. надано позивачеві роз`яснення щодо неможливості нотаріального оформлення договору дарування нежитлової будівлі та земельної ділянки за адресою адресою АДРЕСА_1 . Нотаріусом роз`яснено, що при посвідченні договору купівлі-продажу нежитлової будівлі 19.08.2016, нотаріусом порушено вимогу ст. 377 ЦК України та не вказано в договорі розмір та кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташована будівля, що є істотною умовою договору. Крім того, за вказаною адресою зареєстровані дві земельні ділянки, тому неможливо встановити на якій саме розташований майновий комплекс.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, або таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщенні на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни його цільового призначення.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника. Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить в зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 року в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Відповідно до вимог частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 658 ЦК України право продажу товару належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за визначенням статті першої якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов , якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

В судовому засіданні встановлено право власності відповідача на майновий комплекс, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1014,3 кв.м. відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Задніпряним О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1278; інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 201110111 від 20.02.2020, номер запису про право власності 16036859 від 19.08.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144921835222.

Право власності відповідно до вказаного договору ніким не оспорювалося та не спростоване, зареєстроване відповідно до чинного законодавства.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281500:51:000:0219 площею 1,0684 га, на якій знаходиться нежитлова будівля, зареєстроване за відповідачем пізніше реєстрації права власності на саму будівлю та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 109337978 від 27.12.2017: номер запису про право власності 24194137 від 22.12.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 155705635222.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281500:51:000:0401 площею 0,0469 га підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 109315124 від 27.12.2017: номер запису про право власності 24195723 від 22.12.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1451375135222. Однак, відповідно до технічної документації із відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства встановлено, що дана земельна ділянка зареєстрована за тією ж адресою, що і земельна ділянка з кадастровим номером 3522281500:51:000:0219 площею 1,0684 гата відсутні відомості щодо виділу земельної ділянки під будівлями.

Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 а площею 1,0684 га формується на підставі технічної документації із відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства з віднесенням її до категорії земель - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, та кодом КВЦПЗ - 013.00.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до частини другої статті 717 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, зокрема, право власності на нерухоме майно (ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК).

Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов`язковим лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК).

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК (в редакції Закону від 11 лютого 2010 р. N 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України ; далі - Закон N 1878-VI) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дати такої реєстрації відповідно до закону. Державна ж реєстрація правочинів щодо нерухомості з 1 січня 2013 р. зазначеним законом скасована.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 220 ЦК).

Згідно ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ст. 41 Конституції України, та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, що включає неможливість обмеження у його здійсненні з боку будь-яких осіб; цьому кореспондує можливість особи усунути будь-які обмеження у здійсненні прав власності.

Пунктом 9 частини першої статті 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, те, що фактично між сторонами укладено договір дарування майнового комплексу і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, шляхом прийняття виконання, але нотаріальне засвідчення договору не відбулось в зв`язку з ухиленням продавця від такого посвідчення, через відсутність в договорі купівлі-продажу, що посвідчує право власності продавця не нерухоме майно, розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій вона розташована, що унеможливлює подальше розпорядження власником своїм майном, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХ В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на на майновий комплекс, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1014,3 кв.м., який складається відповідно до технічного паспорту з наступного: диспетчерська гаражу - А; центральна мех.майстерня - В; центральна мех.майстерня - Г; центральна мех.майстерня -г; підвал - Пд.1; підвал - Пд.2; цех фарбування - Д; огорожа - N.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3522281500:51:000:0219 площею 1,0684 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судовий збір віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 27.03.2020.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області В.В.Український