Ухвала
03 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 363/4656/16-ц
провадження № 61-18682св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - першої заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: Вишгородська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю Ну, намалюй ,
треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , Товариство з обмеженою відповідальністю Дефо ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2016 року Перший заступник прокурора Київської області, діючи в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство (далі - ДП Вищедубечанське лісове господарство ) звернувся до суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Ну, намалюй (далі - ТОВ Ну, намалюй ), треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , Товариство з обмеженою відповідальністю Дефо (далі - ТОВ Дефо ), про визнання недійсними розпоряджень, державних актів та витребування на користь держави земельних ділянок з незаконного володіння.
Позов обґрунтовано тим, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 15 березня 2005 року № 127 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Дефо , вилучено із земель ДП Вищедубечанське лісове господарство на території Лебедівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 9,5870 га та зазначену земельну ділянку надано ТОВ Дефо в оренду на 49 років під розміщення садівницького товариства. 15 березня 2005 року між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та ТОВ Дефо укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.
Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 26 липня 2005 року № 410 затверджено матеріали технічної документації із землеустрою по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки членам ТОВ Дефо та передано 79 його членам земельні ділянки у власність. На підставі вказаного розпорядження громадянам видано державні акти на право власності на земельні ділянки. У подальшому, на підставі укладених договорів купівлі-продажу, спірні земельні ділянки неодноразово відчужувались.
Прокурор зазначав, що вилучення спірних земель та їх подальша передача у власність проведена з порушенням вимог законодавства.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, прокурор просив суд: визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 15 березня 2005 року № 127; визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 26 липня 2005 року № 410, у частині передачі у власність земельних ділянок: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_48 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 ; визнати недійсними державні акти на право власності серії: ЯМ № 757078, ЯМ № 757077, ЯМ № 757075, ЯМ № 757073, ЯМ № 757074, ЯМ № 757072 на земельні ділянки площами: 0,6777 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0011, 0,6759 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0001, 0,9444 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0023, 0,1664 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0041, 0,0910 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0154, 0,0560 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0152, видані 14 червня 2012 року ОСОБА_1 ; НОМЕР_1 № 969441 на земельну ділянку площею 0,5 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0102, виданий 11 січня 2008 року ОСОБА_2 ; НОМЕР_1 № 969443 на земельну ділянку площею 0,4993 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0171, виданий 11 січня 2008 року ОСОБА_3 ; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України в постійне користування ДП Вищедубечанське лісове господарство з незаконного володіння: ОСОБА_1 земельні ділянки площами: 0,6777 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0011, 0,6759 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0001, 0,9444 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0023, 0,1664 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0041, 0,0910 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0154, 0,0560 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0052; ОСОБА_4 земельні ділянки площами: 0,0892 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6001, 0,0441 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6002, 0,0575 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6003, 0,994 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6004, 0,0567 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6005, 0,013 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6006; ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,5 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0102; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,4993 га кадастровий номер 3221884000:33:016:0171; ОСОБА_5 земельні ділянки площами: 0,0591 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6018, 0,0861 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6019, 0,0139 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6020, 0,0376 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6021, 0,0506 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6022, 0,0338 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6023, 0,0877 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:0024, 0,0392 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6025, 0,0215 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6026, 0,0286 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6027, 0,0205 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6028, 0,05 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6029; ТОВ Ну, намалюй земельну ділянку площею 0,0612 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:6030, які розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області та загальна вартість яких складає 243 689,00 грн.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області відмовлено з інших правових підстав.
З постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року не погодився прокурор, у зв`язку з чим звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив коли державний орган дізнався про порушення земельного законодавства та безпідставно застосував позовну давність до усіх позовних вимог, оскільки з відповідною заявою звернувся тільки один відповідач - ОСОБА_4 .
Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
ОСОБА_5 у жовтні 2019 року звернулась до Верховного Суду засобами поштового зв`язку із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року.
У січні 2020 року Прокурор Київської області засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5 , в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів та правильність висновків апеляційного суду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року (після усунення недоліків касаційної скарги згідно з ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, витребувано матеріали цивільної справи № 363/4656/16-ц з суду першої інстанції та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Позиція Верховного Суду
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Ну, намалюй , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , Товариство з обмеженою відповідальністю Дефо , про визнання недійсним розпоряджень, державних актів та витребування земельних ділянок, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 15 квітня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2020 |
Оприлюднено | 08.04.2020 |
Номер документу | 88641406 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулейков Ігор Юрійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні