Ухвала

від 03.04.2020 по справі 128/1701/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 128/1701/13-ц

провадження № 61-3173 ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс , приватного підприємства НИВА-В.Ш. , Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецької Олени Юріївни, про визнання недійсними акту уцінки, протоколу результатів проведених прилюдних торгів та акту державного виконавця про проведені прилюдні торги, свідоцтва, тлумачення правочинів, договору та визнання права власності на житлове приміщення,

ВСТАНОВИВ :

До Верховного Суду 16 березня 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2020 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови отримала поштою лише 14 лютого 2020 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Наведені у клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не підтвердила їх належними доказами, зокрема не надала доказів про отримання саме 14 лютого 2020 року повного тексту судового рішення.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявнику про необхідність надання доказів отримання повного тексту судового рішення саме 14 лютого 2020 року або навести інші підстави для поновлення строку.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

За таких обставин перевірка оформлення касаційної скарги ОСОБА_1 щодо додержанням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно конкретизувати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, її копії та додані до неї матеріали відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у меншому розмірі ніж передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (тут і надалі у редакції, чинній на день звернення до суду з заявою про зміну підстави та збільшення позовних вимог від 01 грудня 2017 року) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положення пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачають, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Враховуючи, що позов майнового і немайнового характеру, який об`єднує вісім вимог немайнового характеру, на момент пред`явлення уточненого позову фактична вартість спірної квартири становила 185 000,00 грн, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 13 940,00 грн (640,00 грн * 200% * 8 вимог) + (1 850,00 грн * 200% )

Заявником сплачено 10 558,80 грн (квитанція від 16 березня 2020 року № 20), тому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 381,20 грн .

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 3 92 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2020 року неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 04 травня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь