Рішення

від 03.03.2020 по справі 200/14599/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 р. Справа№200/14599/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі: Іванченко А.О.

за участю сторін

представника позивача: Максимчука С.П.

представника відповідача: Вовченка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства ЕФЕС УКРАЇНА до Головного управління ДПС у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДПС України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2019 року позивач, Приватне акціонерне товариство ЕФЕС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 00377457, місцезнаходження: 83059, м.Донецьк, пр. Ілліча,106) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа,8) про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неподання висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн. та зобов`язання підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн. на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №37518000231095 Казначейство Україна (ел. адм. податок), МФО 899998.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 123 від 26.03.2016 року 8700000 грн., визначену у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року у якості зобов`язань. На електронний рахунок у СЕА №37518000231095 зазначені грошові кошти не зараховувались.

Зазначає, що 14.07.2015 року у зв`язку з набуттям чинності з 1 липня 2015 року змін до Податкового кодексу України відповідно до закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року, позивач перерахував на електронний рахунок № НОМЕР_1 у СЕА 3300000 грн. з метою реєстрації податкових накладних та недопущення порушення термінів їх реєстрації.

Однак, не зважаючи на те, що позивач не мав заборгованості по оплаті зобов`язань з ПДВ, дана сума була списана відповідачем в рахунок погашення зобов`язань з ПДВ за лютий 2015 року.

Таким чином, вважає що грошове зобов`язання з ПДВ за лютий 2015 року було сплачено позивачем двічі: перший раз - відповідно до платіжного доручення №123 від 26.03.2015 року на суму 8700000 грн., другий - шляхом списання з електронного рахунку позивача з СЕА в розмірі 3300000 грн.

Стверджує, що в межах строку, передбаченого п.43.3 ст. 43 Податкового кодексу України, звернувся з заявою до Маріупольської ОДПІ за вих. № 12-214 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ за лютий 2015 року. Вказана заява залишена відповідачем без виконання.

Таким чином, зазначає, що відповідачем в порушення приписів п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України після спливу двадцятиденного строку не був підготовлений висновок про повернення відповідних сум з відповідного бюджету і не був поданий для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та грошові кошти не були зараховані на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що в свою чергу призвело до порушення права позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав 14 січня 2020 року відзив на позовну заяву та 28.01.2020 року доповнення до відзиву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Зазначає, що згідно з п.п. 4 п.10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289, для перерахування до бюджету на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до декларації з ПДВ додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету .

Вказує на те, що система електронного адміністрування ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст.200 прим.1Податкового кодексу України та Порядку №569 , затвердженого постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року, та не допускає ручного втручання в її роботу.

Крім того, зазначає, що після поповнення позивачем електронного рахунку 14.07.2015 року на суму 3300000 грн. цю суму Державна казначейська служба України перерахувала на особовий рахунок по ПДВ в рахунок сплати зобов`язань за лютий 2015 року.

Згідно відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 28 січня 2020 року, позивач зазначає, що те, що відповідач діяв не в межах своїх повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією України та Законами України свідчать наявні в матеріалах справи докази, у тому числі витяг з СЕА ПДВ за період з 28.04.2015 року по 08.01.2020 року, лист СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку міжрегіонального ГУ ДФС №2432/8/28-03-11-02-12-01 від 01.09.2015 року, платіжні доручення, лист відповідача № 19372/6/99-99-12-05-01-15 від 31.08.2017 року.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ДПС України, письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надано.

Ухвалою суду від 23.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2020 року

14.01.2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.01.2020 року.

28.01.2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.02.2020 року.

05.02.2020 року оголошено перерву до 10.02.2020 року.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив залишити його без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство ЕФЕС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 00377457, місцезнаходження: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча,106) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що 19 березня 2015 року позивачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, відповідно до якої задекларовано зобов`язань на суму 9546199 грн. (арк.с.17-25).

26 березня 2015 року позивачем до контролюючого органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, відповідно до якого сума зобов`язань з ПДВ склала 8681741 грн. (арк.с. 26-31).

Позивачем відповідно до платіжного доручення №123 від 26.03.2015 року сплачено 8700000грн. зобов`язань з ПДВ за лютий 2015 року (арк.с.32).

Згідно акта звіряння розрахунків №2603-20 від 07.05.2015 року за період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року, підписаного посадовою особою СДПІ з ОВП у м.Донецьку МГУМД та бухгалтером Приватного акціонерного товариства ЕФЕС УКРАЇНА , за позивачем станом на 31.03.2015 року обліковується позитивне сальдо (переплата) з ПДВ в сумі 205126,59 грн.(арк. с.33).

14.07.2015 року у зв`язку з набуттям чинності з 1 липня 2015 року змін до Податкового кодексу України відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року №71-VIII, позивач перерахував на електронний рахунок № НОМЕР_1 у СЕА 3300000 грн. згідно платіжного доручення № 755 (арк. с. 34).

Однак, згідно витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, наданий на запит позивача від 11.08.2015 року, вбачається, що сума 3300000 грн. не зазначена як сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку (рядок 5) (арк. с. 47).

Крім того, судом встановлено, що згідно платіжних доручень № 248 від 10 травня 2016 року на суму 10 грн., №531 від 11 серпня 2016 року на суму 1200000 грн., №579 від 13 вересня 2016 року на суму 875000 грн., №170 від 22 лютого 2017 року на суму 730000 грн., № 933 від 25 квітня 2018 року на суму 235000 грн., №1027 від 06 червня 2018 року на суму 50000 грн. позивач перерахував на електронний рахунок № НОМЕР_1 у СЕА ще 3090010 грн. (арк.с. 42-45).

Згідно витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, наданий на запит позивача від 16.08.2018 року, вбачається, що загальна сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку складає 3090010 грн. (арк. с. 46).

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року по справі № 855/18265/19 встановлено, що грошове зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2015 року було двічі зараховано до бюджету, перший раз - відповідно до платіжного доручення №123 від 26.03.2015 року на суму 8700000 грн., другий раз - шляхом списання з електронного рахунку позивача у СЕА в розмірі 3300000 грн. (арк. с. 13-15).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 29.06.2018 року позивач звернувся з заявою за вих. № 12-214 до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ за лютий 2015 року у порядку ст.43 Податкового кодексу України. (арк.с.36-39).

Листом від 23.07.2018 року за № 6418/10/05-19-62-08 Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області зазначена заява залишена без виконання у зв`язку з тим, що переплата з ПДВ складає 3473975,37 грн., яка виникла за рахунок: 1236717,98 грн. сплачено до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, 80239,39 грн. збільшено переплату згідно ухвали суду по справі №805/4218/15-а від 25.10.2016 року, 2157018 грн. переплата за рахунок надання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9200564585 від 01.06.2015 року (арк. с. 40).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 43 Податкового кодексу України визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені.

Пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.3. статті 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету, повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Пунктом 43.4 прим.1 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 прим.1.5 статті 200 прим.1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджується з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року №1146 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів №60 від 11.02.2019 року).

Так, пунктом 5 Порядку № 1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірника реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірника реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державними та місцевими бюджетами, за формою, згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Пункт 15 Порядку №1146 визначає, що у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачаються наступні необхідні умови для повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів: відсутність у платника податків податкового боргу, подання платником податків відповідної заяви протягом 1095 днів від дня виникнення переплати, відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ст.43 Податкового кодексу України.

Відсутність у позивача податкового боргу станом на момент звернення з заявою про повернення надмірно сплаченої суми в розмірі 3300000 грн. від 29.06.2018 року підтверджуються наявними в матеріалах справи акти звіряння розрахунків та інтегрованою карткою платника податку.

Спірна сума сплаченого податку у розмірі 3300000 грн. перерахована позивачем 14.07.2015 року на електронний рахунок № НОМЕР_1 у СЕА 3300000 грн. згідно платіжного доручення № 755 (арк. с. 34).

З заявою в порядку пункту 43.4 ст.43 Податкового кодексу України до контролюючого органу позивач звернувся 29.06.2018 року, тобто протягом 1095-денного строку, передбаченого, статтею 43 Податкового кодексу України.

Зазначені обставини свідчать про дотримання позивачем порядку, форми та строків звернення, передбачені Податковим кодексом України, з заявою про повернення надмірну сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 3300000 грн.

Крім того, суд критично оцінює суму переплати, зазначену у листі контролюючого органу від 23.07.2018 року за № 6418/10/05-19-62-08, згідно якого переплата з ПДВ складає 3473975,37 грн., яка виникла за рахунок: 1236717,98 грн. сплачено до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, 80239,39 грн. збільшено переплату згідно ухвали суду по справі №805/4218/15-а від 25.10.2016 року, 2157018 грн. переплата за рахунок надання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9200564585 від 01.06.2015 року (арк. с. 40), оскільки рішенням суду по справі № 855/18265/19 встановлено, що грошове зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2015 року було двічі зараховано до бюджету, перший раз - відповідно до платіжного доручення №123 від 26.03.2015 року на суму 8700000 грн., другий раз - шляхом списання з електронного рахунку позивача у СЕА в розмірі 3300000 грн. (арк. с. 13-15).

Даний факт визнається також відповідачем згідно доповнень до відзиву до адміністративного позову та підтверджується матеріалами справи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність суми переплати, зазначеної у вищенаведеному листі за № 6418/10/05-19-62-08, фактичному стану розрахунків позивача з бюджетом щодо сплати податку на додану вартість.

Таким чином, відсутність вказаної у заяві платника суми в розмірі 3300000 грн. за даними інформаційних систем як помилково та/або надміру сплаченої з вини контролюючого органу не може перешкоджати відновленню порушеного права платника податку.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про безпідставність неподання контролюючим органом висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 60 від 11.02.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341 у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Згідно пункту 4 Порядку після надходження до територіального органу ДФС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС.

Пунктом 7 передбачено, що на заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому-четвертому пунктів 5, 6 цього розділу.

Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС.

Реєстр узгоджених повернень містить, зокрема, дані про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб), дату та номер заяви про повернення коштів, назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.

Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Згідно пункту 9 Порядку сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, саме зобов`язання підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість є належним та ефективним способом захисту порушеного права.

Щодо доводів відповідача стосовно необхідності звернення в даному випадку позивача з заявою в порядку п.п. 4 п.10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289, а саме шляхом заповнення до декларації з ПДВ додатку 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету суд зазначає про їх безпідставність, оскільки спірна сума неправомірно не обліковується у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку - Приватного акціонерного товариства ЕФЕС УКРАЇНА , про що свідчать наявні в матеріалах справи витяги щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості своєї позиції, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неподання висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн. та зобов`язання підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн. на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №37518000231095 Казначейство Україна (ел. адм. податок), МФО 899998.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №1832 від 11.12.2019 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 грн.

Н підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства ЕФЕС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 00377457, місцезнаходження: 83059, м.Донецьк, пр. Ілліча,106) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа,8) про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неподання висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн. та зобов`язання підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн. на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №37518000231095 Казначейство Україна (ел. адм. податок), МФО 899998 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неподання висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн. на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №37518000231095 Казначейство Україна (ел. адм. податок), МФО 899998 задовольнити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства ЕФЕС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 00377457, місцезнаходження: 83059, м.Донецьк, пр. Ілліча,106) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 березня 2020 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 11 березня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая