Рішення
від 08.04.2020 по справі 240/11285/19
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/11285/19

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги,

встановив:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення: №0018561305, від 25.07.2019; №0018551305, від 25.07.2019; №0018541305, від 25.07.2019; №0018581305, від 25.07.2019; №0018571305 від 25.07.2019; №0019201305, від 01.08.2019; №0019191305, від 01.08.2019; №0019211305, від 01.08.2019; №0019241305, від 01.08.2019; №0019251305, від 01.08.2019; №0019261305 від 01.08.2019. В обґрунтування позову вказує, що висновки, вказані у акті перевірки не відповідають дійсним обставинам, а тому винесені на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.11.2019.

Відділом документального забезпечення суду 20.11.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що і стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначає, що перевіркою встановлено порушення платником норм ст.177 Податкового кодексу України, оскільки позивачем завищено документально підтверджені витрати на суму 2311775,28грн. Вказує, що такі порушення призвели до заниження в даному періоді податку на доходи з фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 416 119,55 грн. Окрім того, заперечуючи щодо позовних вимог, представник відповідача зазначає, що позивачем не нараховано податкові зобов`язання в розмірі 75 923 грн., по придбаному приміщенні супермакету. Зазначає також, що ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість із продажу питної мінеральної води в загальній сумі 91 157 грн., які не враховані у додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість.

До суду 21.11.2019 надійшло клопотання відповідача про доручення до матеріалів справи доказів направлення відзиву.

У судовому засіданні 25.11.2019 представник позивача заявила клопотання про відкладення судового засідання та надання часу для підготовки відповіді на відзив та просила витребувати у відповідача розрахунки податкових повідомлень-рішень.

Розгляд справи відкладено на 03.12.2019.

Відповідь на відзив надійшла до суду 02.12.2019.

До суду 02.12.2019 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи .

Ухвалою суду від 03.12.2019 витребувало у відповідача належним чином завірені копії розрахунків до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Розгляд справи відкладено на 08.01.2020.

Відділом документального забезпечення суду 19.12.2019 зареєстровано клопотання про доручення документів на виконання вимог ухвали суду до якого додано копії розрахунків до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заперечення на позовну заяву надійшли до суду 03.01.2020.

До суду 08.01.2020 надійшла заява про уточнення/збільшення позовних вимог у якій позивач просить:

- скасувати податкові повідомлення-рішення: №0018561305, від 25.07.2019; №0018551305, від 25.07.2019; №0018541305, від 25.07.2019; №0018581305, від 25.07.2019; №0018571305 від 25.07.2019; №0019201305, від 01.08.2019; №0019191305, від 01.08.2019; №0019211305, від 01.08.2019; №0019241305, від 01.08.2019; №0019251305, від 01.08.2019; №0019261305 від 01.08.2019;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001483305 від 19.09.2019.

Окрім того, 08.01.2020 до суду представником позивача подано клопотання про поновлення строку оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001483305 від 19.09.2019.

Представником позивача 08.01.2020 подано клопотання про продовження строку підготовчого судового засідання до тридцяти днів. Клопотання просить розглядати у порядку письмового провадження. Представник відповідача не заперечувала щодо розгляду даного клопотання у порядку письмового провадження.

Розгляд справи відкладено до 20.01.2020 та зобов`язано представника відповідача надати до суду рішення №7653/6/99-00-08-06-01.

Ухвалою суду від 08.01.2020 задоволено клопотання представника позивача. Продовжено строк підготовчого провадження терміном до тридцяти днів.

Письмову пояснення надійшли до суду 20.01.2020.

Відділом документального забезпечення суду 20.01.2020 та 21.01.2020 зареєстровано ідентичні клопотання відповідача про заміну відповідача на правонаступника, а саме: Головне управління ДФС у Житомирській області на Головне управління ДПС у Житомирській області.

До суду 20.01.2020 надійшло заперечення відповідача на заяву позивача про уточнення/збільшення позовних вимог.

Протокольною ухвалою, постановленою 20.01.2020 без виходу до нарадчої кімнати, постановлено замінити відповідача - Головне управління ДФС у Житомирській області на Головне управління ДПС у Житомирській області. Оголошено перерву в судовому засіданні для отримання судом доказів, а саме: рішення ДПС України за результатом розгляду скарги позивача.

Письмові пояснення представника позивача надійшли до суду 05.02.2020.

Представник позивача подала до суду 05.02.2020 заяву по можливість завершення підготовчого засідання у письмовому проведенні. Представник відповідача не заперечувала щодо задоволення вказаної заяви представника позивача.

Ухвалою суду від 05 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні 18.02.2020.

У судовому засіданні 18.02.2020 оголошено перерву до 26.02.2020 для виклику в якості свідка ОСОБА_2 ..

У судовому засіданні, 26.02.2020 були допитані в якості свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Оголошено перерву до 02.03.2020.

У судовому засіданні, 02.03.2020 в якості свідка було допитано ОСОБА_4 .. Оголошено перерву до 13.03.2020.

Додаткову пояснення представника позивача надійшли до суду 02.03.2020 та 13.03.2020.

Відповідач надав до суду 13.03.2020 клопотання про доручення документів.

Представник позивача 13.03.2020 подала до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача не заперечувала.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд протокольною ухвалою постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, є платником ПДВ, основний вид діяльності згідно КВЕД - 46.34 "Оптова торгівля напоями" та перебуває на податковому обліку в Житомирській ОДПІ.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що у період із 30.05.2019 по 12.06.2019 (термін проведення перевірки продовжено з 13.06.2019 на 5 робочих днів) посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

За результатом перевірки було складено Акт №459/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 27 червня 2019 року (далі - Акт від 27.06.2019), у висновках якого вказано, що документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення:

« -пп.16.1.2, п.16.1 .ст.16, п.44.1 ст.44, п. 177.10 ст. 177ПКУ, пп.2, пп.5, пп. 6, пп.8, пп.9 п.б. п. 7 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2013 за №1686/24218, а саме ФОП ОСОБА_5 не вів Книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

-пп.16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст.44, п. 177.2, пп. 177.4.1, п. 177.4, пп. 177.4.5, пп. 177.4.6, пп.177.10 ст.177 ПКУ ФОП ОСОБА_5 в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом в загальній сумі 1 491 431,54 грн. (2017рік - 911 335,09 грн., 2018рік - 580 096,45 грн.), що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1 491 431,54 грн., в тому числі: за 2017 рік - 911335,09 грн., за 2018 рік -580096,45 грн., в результаті чого визначено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 268 457,69 грн., в тому числі: за 2017рік- 164 040,32 грн., за 2018рік-104 417,37 грн.;

-пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 та пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ встановлено несвоєчасну сплату та не у повному обсязі ФОП ОСОБА_1 авансових платежів з податку на доходи фізичних в І кварталі 2017року складає 1 962 грн.; в II кварталі 2017року складає 38 444 грн.; в III кварталі 2017року складає 79 527 грн., в І кварталі 2018 року складає 2 010,42 грн.; в II кварталі 2018 року складає 2 010 грн.; в III кварталі 2018 року складає 122 586 грн.;

-п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.І ст.7, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-УІ із змінами та доповненнями встановлено заниження за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі ( 22,00%) з урахуванням максимальної величини, на загальну суму 193 820,00 грн., в тому числі за 2017 рік - 67 683,00 грн., за 2018рік-126 137,00 грн.;

-п. 187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.6, ст.198, абз. «г» п. 198.5 ст. 198, п.201.1, п.201.7. п.201.10 ст.201, п.200.1 ст.200 ПКУ занижено податок на додану вартість в сумі - 161 145 грн. в тому числі по періодах: за січень 2018року -161 145 грн., за грудень 2018року - зменшено від`ємне значення на 9479 грн. ;

-пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. 164.1.3 п.164.1 ст.164, пп.1.1 та пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, ФОП ОСОБА_5 в періоді 01.01.2017 по 31.12.2018 завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом в загальній сумі 1 491 431,54 грн. (2017 рік - 911 335,09 грн., 2018 рік - 580 096,45 грн.) в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід в загальній сумі 1 491 431,54 грн. (2017рік - 911 335,09 грн., 2018 рік - 580 096,45 грн.)., що призвело до заниження в даному періоді військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного року, в загальній сумі 22 371,48 грн., а саме за 2017рік - 13 670,03 грн., 2018рік- 8 701,45 грн.;

п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п.176.2 «а» ст.176 ПКУ, в частині повноти перерахування податку на доходи фізичних осіб на суму 45 415,66 грн. за період з 01.01.2017 по 31.12.2018;

п.1. ч.2 ст. 6, ч.8. ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464УІ (із змінами та доповненнями) встановлено несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності у терміни визначені законодавством, саме: січень 2017року - 11 637,32 грн., лютий 2017року -12 173,30 гри., березень 2017року - 12845,30 грн, квітень 2017 року - 12 845,30 грн, травень 2017 року - 12 589,30 грн, червень 2017 року - 12 813,29 грн, липень 2017 року - 13 033,30 грн, серпень 2017 року - 13225,30 грн, вересень 2017 року - 13 225,30 грн, жовтень 2017 року - 13 225,30 грн, листопад 2017 року - 12647,30 грн, грудень 2017 року-12 863,30 грн, січень 2018 року - 14266,16 грн, лютий 2018року - 13 107,97 грн, березень 2018року - 11432,62 грн, квітень 2018 року - 12 216,79 грн, травень 2018 року - 12 216,65 грн, червень 2018 року - 12216,17грн, липень 2018 року -12 216,17 грн, серпень 2018року -11 345,15 грн, вересень 2018року -11 345,15 грн, жовтень 2018року - 11 246,05 грн, грудень 2018року 21124,47грн;

п.п.168.1.4 п. 168.1 ст.168, п.п.176.2 «а» ст.176 ПКУ, в частині повноти перерахування військового збору на суму 5 073,46 грн. за період з 01.01.2017 по 22.05.2017;

п. 177.10 ст.177, п.44.3 та п.44.5 ст.44, п.85.2 ст. 85 ПКУ, ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної перевірки не надав у повному обсязі документи, що підтверджують дані податкових декларацій;

-п.46.1 ст.46, ст.51, "б" п.176.2, ст.176 ПКУ та п.3.2, п.3.3, п.3.6р.З Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і утриманого з них податку (форма №1-ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із змінами та доповненнями) не у повному обсязі відображено нарахованого та виплаченого доходу платнику податків в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку за ознакою доходу « 153» форми №1-ДФ за III кв. 2017 року, 1 кв. 2018 року, ІІ-ІУкв. 2018 року;

п.201.1. ст. 201, п. 201.10 ст. 201 ПКУ порушено термін реєстрації податкових накладних а саме не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 76 888 грн, в тому числі по періодам: вересень 2017 року у сумі 75 923,00 грн., серпень 2018 року - 965 грн.» .

На підставі висновків Акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0018561305, від 25.07.2019, винесене за результатом встановлення під час перевірки порушення строків сплати суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, визначено суму штрафу 20613,34 грн (т. 1 а.с. 97);

№0018551305, від 25.07.2019, яким визначено суму штрафу за платежем: податок на доходи фізичних осіб, в сумі 8081,20 грн (т. 1 а.с. 99);

№0018541305, від 25.07.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені (військовий збір) на загальну суму 694,65 грн, з яких за штрафними санкціями 636,47 грн, пеня 58,18 грн (т. 1 а.с. 101);

№0018581305, від 25.07.2019, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 510,00 грн (т. 1 а.с. 93);

№0018571305 від 25.07.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 6769,80 грн, з яких: за №0018571305 від 25.07.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 6769,80 грн, з яких: за штрафними (фінансовими) санкціями 6157,76 грн, пеня 612,04 грн (т.1 а.с. 95);

№0019201305, від 01.08.2019, яким визначено суму штрафу в сумі 38444 грн за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Штраф застосовано у зв`язку із встановленням під час перевірки відсутності складення та/або реєстрацію протягом граничного строку, передбаченого ст.. 201 ПК України (т. 1 а.с. 82);

№0019191305, від 01.08.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9479 грн (т. 1 а.с. 84);

№0019211305, від 01.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість в сумі 201431,00 грн, з яких: за податковим зобов`язанням 161145 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 40286 грн (т. 1 а.с. 85);

№0019241305, від 01.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Військовий збір в сумі 33557,22 грн, з яких: за основним платежем 22371,48 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 11185,74 грн (т.1 а.с. 87);

№0019251305, від 01.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на доходи фізичних осіб в сумі 402686,54 грн, з яких: за основним платежем 268457,69 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 134228,85 грн (т. 1 а.с. 89);

№0019261305 від 01.08.2019, яким визначено суму штрафної (фінансової) санкції в сумі 510,00 грн (т. 1 а.с.91);

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України було надіслано скаргу на вказані вище податкові повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги №5115/6/99-00-08-05-03 від 10.10.2019, ДФС України залишила без змін податкові повідомлення-рішення №0018561305; №0018551305, №0018541305, №0018581305, №0018571305; №0019201305; №0019191305, №0019211305; №0019241305; №0019251305, №0019261305, а скаргу без задоволення.

Встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001483305 від 19.09.2019, яким вимагає сплатити ФОП ОСОБА_1 недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 193820,00 грн (т. 2 а.с. 149).

Платником податків було оскаржено вимогу до ДПС України, що підтверджується Скаргою №2В від 27.09.2019 (т. 2 а.с. 154-159), та повторно Скаргою 22.11.2019.

За результатом розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення №14657/6/99-00-08-06-01 від 26.12.2019 у якому вказано, що рішення за результатом розгляду скарги надіслано скаржнику.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом вказує, що відповіді на скаргу №2В від 26.12.2019 не отримував.

Враховуючи, що у ході проведення підготовчого судового засідання встановлено неотримання позивачем рішення за результатами його скарги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)№Ф-0001483305 від 19.09.2019, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на її оскарження у судовому порядку.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення та Вимогу необґрунтованими та протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду

Щодо податкового повідомлення-рішення №0019251305 від 01.08.2018, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування в загальній сумі 402686,54 грн, з яких: за податковим зобов`язанням: 268457,69 грн, за штрафним (фінансовими) санкціями 134228,85 грн. (т. 1 а.с. 89).

Згідно розрахунку штрафних санкцій з податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування, за 2017 рік сума донарахованого податку становить 164040,32 грн, ставка штрафної санкції 50%, а сума штрафної санкції становить 82020,16 грн; за 2018 рік: сума донарахованого податку становить 104417,37 грн, ставка штрафної санкції 50%, а сума штрафної санкції становить 52208,69 грн.

Так, у висновках Акту від 27.06.2019 вказано, що перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст.44, п. 177.2, пп. 177.4.1, п. 177.4, пп. 177.4.5, пп. 177.4.6, пп.177.10 ст.177 ПКУ, ФОП ОСОБА_5 в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом в загальній сумі 1 491 431,54 грн. (2017рік - 911 335,09 грн, 2018рік - 580 096,45 грн), що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1491431,54 грн, в тому числі: за 2017 рік - 911335,09 грн, за 2018 рік -580096,45 грн, в результаті чого визначено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 268 457,69 грн, в тому числі: за 2017рік- 164 040,32грн, за 2018рік - 104 417,37 грн.

Представником відповідача наданий розрахунок до податкового зобов`язання та фінансових (штрафних) санкцій до податкового повідомлення-рішення №019251305 від 01.08.2019 (т. 2 а.с. 127).

Під час судового розгляду справи встановлено та Актом перевірки від 27.06.2019 підтверджено, що на формування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення мали вплив наступні порушення (т. 2 а.с. 127):

1. " завищено суму витрат по придбанню ПММ, за які не проведено оплату в 2017 році в сумі 216737 грн в зв`язку з тим, що підприємцем невірно визначалась собівартість реалізованого товару, а саме: до собівартості включено отримані послуги за придбані паливно-мастильні матеріали, по яких відсутня оплата, чим порушено вимоги п. 177.2, пп. 177ю.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПК України". "Тобто станом на 31.12.2017 кредиторська заборгованість склала 216,737 грн по наступних постачальниках: ТОВ "Євро Лубрікас" - 39447,50 грн, ТОВ "Ойл Груп" - 177290,83 грн" (т. 1 а.с. 33-34);

2. до складу "інші витрати" віднесено:

- витрати на утримання основних засобів подвійного призначення, а саме автозапчастини використаних на ремонт вантажних автомобілів в сумі 517081,32 грн, у тому числі: за 2017 рік - 314984,87 грн (без ПДВ), 2018 рік - 202096,45 грн (без ПДВ);

- витрати у 2018 році на суму 150000 грн за рахунок віднесення до їх складу вартості придбаного вантажного автомобіля Mercedes-Benz, модель Sprinter 516, що відноситься до основних засобів подвійного призначення, а також відсутні первинні документи на придбання (т. 1 а.с. 34-34);

3. завищено витрати на суму 607613,22 грн за рахунок придбання основних фондів, у тому числі:

- придбання у 2017 році громадянином ОСОБА_1 приміщення маркету вартістю 379613,22 грн за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у 2018 році ОСОБА_1 придбано приміщення торгівельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 228000 грн, який не використовується у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 ..

Так, щодо висновків Акту від 27.06.2019, що позивачем" завищено суму витрат по придбанню ПММ, за які не проведено оплату в 2017 році в сумі 216737 грн в зв`язку з тим, що підприємцем невірно визначалась собівартість реалізованого товару, а саме до собівартості включено отримані послуги за придбані паливно-мастильні матеріали, по яких відсутня оплата, чим порушено вимоги п. 177.2, пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПК України". "Тобто станом на 31.12.2017 кредиторська заборгованість склала 216737 грн по наступних постачальниках: ТОВ "Євро Лубріканст" - 39447,50 грн, ТОВ "Ойл Груп" - 177290,83 грн" (т. 1 а.с. 33-34), суд зазначає наступне.

Щодо взаємовідносин з "Євро Лубріканст".

Так, в матеріалах адміністративної справи міститься копія оборотно-сальдової відомості по рахунку: 631. Контрагенти за період із 01.01.2017 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якої сальдо на кінець періоду з контрагентом "ЄВРО ЛУБРІКАНСТ" відсутнє. Оборот за період: дебет-53700,00 грн, кредит - 53700,00 грн. (т. 2 а.с. 183, т. 1 а.с. 234).

В матеріалах адміністративної справи міститься копія картки рахунку: 631, Контрагент "ЄВРО ЛУБРІКАНСТ" за 01.01.2017 - 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 згідно якого оборот за період становить 53700,00 грн, сальдо на 31.12.2018 відсутнє. (т. 1 а.с. 235-236).

На підтвердження оплати ПММ контрагенту "ЄВРО ЛУБРІКАНСТ" представником позивача надано до суду копії платіжних доручень: №684 від 25.04.2018 на суму 2200,00 грн (т. 1 а.с. 245), №447 від 18.12.2017 на суму 18000,00 грн (т. 1 а.с. 250), №700 від 11.07.2018 на суму 17900,00 грн (т. 2 а.с. 5), №488 від 21.02.2017 на суму 15600,00 грн (т. 2 а.с. 10) та копії банківських виписок щодо вказаних платіжних доручень.

Отже, оплата ПММ на суму 53700,00 грн підтверджується належними доказами.

Відповідачем не надано до суду жодних належних доказів на підтвердження висновків Акту від 27.06.2019 про наявність у позивача на 31.12.2018 кредиторської заборгованості по постачальнику ТОВ "Євро Лубріканст" в сумі 39447,50 грн.

Отже, за позивачем станом на 31.12.2018 відсутня кредиторська заборгованість перед "ЄВРО ЛУБРІКАНСТ", а висновки Акту перевірки про наявність кредиторської заборгованості по вказаному контрагенту в сумі 39447,50 грн є помилковим та спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи доказами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо взаємовідносин з "ОЙЛ ГРУП".

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку: 631. Контрагенти за період із 01.01.2017 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 , по контрагенту "ОЙЛ ГРУП" становить: Сальдо на початок періоду: кредит 1349,94 грн, Обороти за період: дебет - 3149,99 грн, кредит - 3149,99 грн. Сальдо на кінець періоду: 1349,95 грн (т. 2 а.с. 184, т. 1 а.с. 234).

Окрім того, під час судового розгляду адміністративної справи представником позивача не заперечувалось та надано належні докази, що станом на 31.12.2018 за позивачем рахується кредиторська заборгованість перед "ОЙЛ ГРУП" в сумі 1349,95 грн, а не в розмірі 216737 грн, як вказує відповідач.

Так згідно картки рахунку: 631, Контрагент "ОЙЛ ГРУП" за 01.01.2017 - 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 згідно якого оборот за період становить 3149,95 грн, сальдо на 31.12.2018 1349,95 грн (т. 1 ав.с. 237-238).

На підтвердження оплати ПММ контрагенту "ОЙЛ ГРУП" представником позивача надано до суду копії платіжних доручень: №121 від 03.08.2017 на суму 800,04 грн (т. 1 а.с. 239), №78 від 07.07.2017 на суму 1349,95 грн (т. 1 а.с. 241), №1399 від 28.03.2017 на суму 1000,00 грн (т.1 а.с. 243).

Отже, оплата ПММ на суму 3149,99 грн підтверджується належними доказами.

Відповідачем не надано до суду жодного належного доказу на підтвердження висновків Акту від 27.06.2019 про наявність у позивача на 31.12.2018 кредиторської заборгованості по постачальнику "ОЙЛ ГРУП" в сумі 177290,83 грн.

Кредиторська заборгованість позивача перед контрагентом "ОЙЛ ГРУП" станом на 31.12.2018, становить 1349,95 грн.

Щодо віднесення платником податків до складу "інші витрати" витрати на утримання основних засобів подвійного призначення, а саме автозапчастин, використаних на ремонт вантажних автомобілів в сумі 517081,32 грн, у тому числі: за 2017 рік - 314984,87 грн (без ПДВ), 2018 рік - 202096,45 грн (без ПДВ), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла з 01.01.2017) до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п.п. 177.4.1); витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством (п.п. 177.4.2); суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи підприємця (п.п. 177.4.3); інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4).

Разом з цим, п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Приписами пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України визначено, що зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Приписами пп.14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік);

Суд зазначає, що основним видом діяльності позивача згідно КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями.

Представник позивача під час судового розгляду справи зазначила, що автомобілі, що належать позивачу та використовуються у його господарській діяльності, є основними засобами.

Під час судового розгляду адміністративної справи представником позивача надано до суду копії розпоряджень, Актів списання, заяв на ремонт, заміну запчастин, мастила у транспортних засобі, які використовуються позивачем у господарській діяльності (т. 1 а.с. 128-197).

Провівши аналіз наданих представником позивача до матеріалів справи документів, суд дійшов висновку, що позивач в повному обсязі надав підтверджуючі документи щодо розміру витрат на придбання автозапчастин для ремонту транспортних засобів та пов`язаності цих витрат з господарською діяльністю позивача, що, в свою чергу, свідчить про правомірність віднесення витрат в розмірі 517081,32 грн до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів позивача.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення - рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків Акту від 27.06.2019 про завищення позивачем витрат у 2018 році на суму 150000 грн за рахунок віднесення до їх складу вартості придбаного вантажного автомобіля Mercedes-Benz, модель Sprinter 516, що відноситься до основних засобів подвійного призначення.

Сторонами визнається, що позивачем було придбано вантажний автомобіль Mercedes-Benz, модель Sprinter 516, а витрати на його придбання віднесено до витрат у 2018 році.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, представник позивача зазначила, що понесені витрати є підтвердженими, а транспортний засіб придбано для використання в господарській діяльності позивач. Вказує, що вказаний автомобіль згідно вимоги ПК України не підлягає амортизації.

Разом з тим, суд відмічає, що підпунктами 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Таким чином, наведеними нормами урегульовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, при цьому види основних засобів подвійного призначення визначені підпунктом 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України - це земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Отже Податковий кодекс України не передбачає можливість фізичній особі-підприємцю при визначенні об`єкта оподаткування включати до витрат, витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення до яких відносяться вантажні автомобілі, навіть при наявності усіх первинних документів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач неправомірно відніс до витрат за 2018 рік вартість придбаного вантажного автомобіля в сумі 150 000,00грн, а тому податкове повідомлення-рішення в цій частині є правомірним.

Щодо віднесення позивачем до витрат вартість придбання основних фондів, зокрема, приміщення маркету вартістю 379613,22 грн за адресою: АДРЕСА_1 .

Так в Акті від 27.06.2019 вказано: "у 2017 році ОСОБА_1 , як громадянином придбано приміщення маркета вартістю 379 613,22 грн. (без ПДВ) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 826,3 кв.м., у ПП «КАНПОЛ 1 К» ( код за ЄДРПОУ 34460384), відповідно до Договору купівлі продажу від 26.06.2017 серії НМБ 513875." (т.1 а.с. 35)

Заперечуючи щодо позовних вимог в цій частині, представником відповідача зазначено, що вказане приміщення згідно договору було придбано Пидюрою ОСОБА_6 . як фізичною особою, однак податкову накладну №30 від 25.09.2017 ПП "Канпол і К" виписано та зареєстровано у ЄРПН, як на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .. Вказує, що під час перевірки платником податків не надано для проведення перевірки акту приймання-передачі приміщення супермаркету за адресою: АДРЕСА_1 до ФОП ОСОБА_1 ..

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, представник позивача зауважила, що під час перевірки були надали всі підтверджуючі документи, зокрема Додаткова угода, платіжні доручення, акт приймання-передачі, банківські документи, які свідчать, що придбання було здійснено, а кошти оплачено саме ФОП ОСОБА_1 ..

Судом було досліджено долучені до матеріалів адміністративної справи документи та встановлено наступне.

Сторонами визнається, що згідно Договору купівлі продажу від 26.06.2017 серії НМБ 513875 було придбано приміщення маркету за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 826,3 кв.м. Продавцем є Приватне підприємство "Канпол і К" (код ЄДРПОУ 34460384). Покупцями: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Так, у Договорі від 22.09.2017 про внесення змін та доповнень до договору від 26.06.2017 за реєстром №7299 містяться дописки які ідентифікують ОСОБА_1 , як фізичну особу-підприємця (т. 2 а.с. 15). Вартість придбаного позивачем майна становить 455535,75 грн.

Окрім того, згідно Акту №ПС-0000006 здачі-прийняття, представник покупця ФОП ОСОБА_1 з одного боку та представник продавці Приватне підприємство "Канпол і К" з іншого боку склали цей акт про те, що продавцем було передано, Покупцем прийнято у власність приміщення маркету за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість без ПДВ 379613,12 грн, ПДВ-20%-75922,62 грн (т. 2 а.с. 14).

До матеріалів адміністративної справи долучено копії платіжних доручень, платником у яких вказано ФОП ОСОБА_1 , отримувачем ПП "Канпол і К", призначення платежу: Плата за маркет згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2017" (т. 2 а.с. 17-26), а також копії виписок з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 27-34). Згідно картки рахунку:631, Контрагент "Канпол і К", операції- плата за маркет згідно договору купівлі-продажу, за період 01.09.2017 по 01.11.2017 оборот становив 455537,74 грн (т. 2 а.с. 16).

Отже, належними доказами підтверджено витрати ФОП ОСОБА_7 в сумі 379613 грн, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірно віднесено позивачем до витрати у 2018 році придбання приміщення торгівельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 228000 грн.

Сторонами визнається, що згідно Договору купівлі - продажу від 20.08.2018 ОСОБА_1 , придбано у ФОП ОСОБА_8 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_2 ) приміщення торгівельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (літ. АДРЕСА_4 » ), загальною площею 15,2 кв.м., вартістю 228 000 грн.

Обґрунтовуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині представник відповідача вказує, що згідно наданих до перевірки первинних документів, приміщення торгівельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ) не використовується у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , дохід не отримується.

Представник позивача заперечила, вказавши, що з моменту придбання приміщення торгівельного павільйону використовується позивачем в якості приміщення де здійснюється зберігання та розсортування товарів, в. т. води мінеральної.

Судом досліджено долучені до матеріалів адміністративної справи докази, зокрема накладні на переміщення та товарно-транспортні накладні, та встановлено наступне.

Так, відповідно до Накладної на переміщення №259 від 12.11.2018 (організація: ФОП ОСОБА_1 , відправник: Коростень (основний), отримувач: основний склад), а згідно товарно транспортної накладної №П259 від 12.11.2018: вантажовідправник - ФОП ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1 , пункт навантаження - вул АДРЕСА_5 , пункт розвантаження - вул. Хлібна, 18, м АДРЕСА_5 .

Ідентична інформація міститься і у Накладних на переміщення №258 від 31.10.2018, №1 від 21.10.2018 та товарно-транспортних накладних №П1 від 21.10.2018 та №П2258 від 31.10.2018 (т. 2 а.с. 36-42).

Отже, приміщення торгівельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (літ АДРЕСА_4 ) використовується у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , а тому витрати на його придбання правомірно віднесено до витрат, а податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем неправомірно віднесено до витрат: витрати на паливно-мастильні матеріали в сумі 1349,95 грн (сума ПДФО - 242,99 грн) та витрати на придбання вантажного автомобіля в сумі 150 000 грн (сума ПДФО - 27000 грн).

Отже, податкове повідомлення-рішення №0019251305 від 01.08.2018, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування в загальній сумі 402686,54 грн, з яких: за податковим зобов`язанням: 268457,69 грн, за штрафним (фінансовими) санкціями 134228,85 грн, - підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування в загальній сумі 361822,05рн, з яких: за податковим зобов`язанням: 241214,70 грн (268457,69 грн - 27242,99 грн), за штрафним (фінансовими) санкціями 120607,35 грн (134228,85 грн - 13621,50 грн). В решті податкове повідомлення рішення є правомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0019241305 від 01.08.2019 яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України у звязку з чим згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України збільшено суму грошового зобовязання за платежем Військовий збір в сумі 33557,22 грн, з яких за податковими зобовязаннями 22371,48 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 11185,74 грн.

Так згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Приписами пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Так у висновках Акту від 27.06.2019 вказано, що перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст.44, п. 177.2, пп. 177.4.1, п. 177.4, пп. 177.4.5, пп. 177.4.6, пп.177.10 ст.177 ПКУ, ФОП ОСОБА_5 в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом в загальній сумі 1 491 431,54 грн. (2017 рік - 911 335,09 грн, 2018рік - 580 096,45 грн), що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1491431,54 грн, в тому числі: за 2017 рік - 911335,09 грн, за 2018 рік -580096,45 грн, в результаті чого визначено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 268 457,69 грн, в тому числі: за 2017рік- 164 040,32грн, за 2018рік - 104 417,37 грн.

Відповідно до розрахунку податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення №0019241305 від 01.08.2019, відповідачем, виходячи із встановленого під час перевірки завищення позивачем витрат в сумі 1491432 грн, визначено розмір військового збору в сумі 22371 грн, а також накладено на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування, що становить 11185,73 грн (т.2 а.с. 125)

Разом з тим, суд відмічає, що під час судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що неправомірно позивачем завищено витрати в сумі 151349,95 грн, а не в сумі 1491432,00 грн, як помилково вважає податковий орган.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині збільшення суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір в сумі 30151,83 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 20101,23 грн (22371,48 - 2270,25 грн), за штрафними (фінансовими) санкціями 10050,60 грн (11185,73 грн -1135,13 грн).

В іншій частині податкове повідомлення-рішення №0019241305 від 01.08.2019 є правомірним, а тому підлягає залишенню без змін

Щодо Податкового повідомленням-рішенням №0019211305 від 01.08.2019, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем Податок на додану вартість на суму 201431 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 161145 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 40286 грн (т. 1 а.с. 85).

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Приписами п. 198.5 ст. 198 ПК України визначенор, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльності платника податку.

Згідно п. 199.1. ст. 199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встнаовлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п. 201.10 ст. 101 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно розрахунку податкового зобов`язання до податкового повідомлення-рішення №0019211305 від 01.08.2019: податковий період вказано січень 2018 року, сума порушення 161145 грн, розмір штрафних санкцій - 25%, сума штрафних санкцій 40286 грн (т. 1 а.с. 86)

При дослідженні Акту від 27.06.2019 встановлено, що у розділі 2.6.3 Акту від 27.06.2019 вказано: за період із 01.01.2017 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 задекларовано ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 10000 грн; платник декларував суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2018 року 162212 грн. Перевіркою повноти визначення ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету встановлено заниження ПДВ за січень 2018 року на суму 161145 грн (т. 1 а.с. 68)

Так у розділі 2.6 Акту від 27.06.2019 Податок на додану вартість міститься інформація про те, що під час перевірки встановлено відхилення в сумі податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2018 року в розмірі 79036,00 грн (т. 1 а.с. 55).

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що до цієї суми увійшли: суми ПДВ згідно податкових накладних за січень 2018 року ТОВ Каскад БРМ , що зареєстровані в ЄРПН, а саме: №55 від 31.01.2018 на суму ПДВ 19824 грн, №58 від 31.01.2018 на суму ПДВ 22463 грн, №54 від 31.01.2018 на суму ПДВ 19994 грн, №56 від 31.01.2018 на суму ПДВ 16755 грн (т. 1 а.с. 56), які, на переконання відповідача не включені до Додатку 5 податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року .

Окрім того, перевіркою встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 82109 грн, шляхом віднесена їх до податкового кредиту у січні 2018 рік, а саме: сума ПДВ 75923 грн за вересень 2017 року та 6186 грн - ПДВ за березень 2017 року.

При розгляді адміністративної справи встановлено, що до суми 82109 грн увійшли:

-сума ПДВ 75923 грн за придбане позивачем у 2017 році згідно договору купівлі-продажу, приміщення маркету за адресою: АДРЕСА_1

- суми ПДВ згідно податкових накладних за березень 2017 року, що зареєстровані в ЄРПН, а саме: №8 від 07.03.2017 ПП Канпол і К (код ЄДРПОУ 34460384) на суму ПДВ 4186 грн та податкову накладну №11 від 02.03.2017 ПП Форум (код ЄДРПОУ 37019834) на суму ПДВ 2000 грн та на переконання перевіряючи, не включено до Додатку 5 податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що податкові накладні по всім вказаним контрагентам, зокрема і по ТОВ Каскад БРМ (код ЄДРПОУ 40400988) було включено до Додатку 5 до податкової декларації за січень 2018 року, що в свою чергу свідчить про відсутність будь якого заниження податкових, а податкові накладні ПП Канпол і К (код ЄДРПОУ 34460384) та ПП Форум (код ЄДРПОУ 37019834) включені до Додатку 5 до податкової декларації за березень 2017 року.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача пояснила, що у наданих Додатках 5 вказані всі зареєстровані в ЄРПН податкові накладні по всіх контрагентах.

Судом досліджено долучену до матеріалів адміністративної справи копію Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та встановлено, що за порядковим номером 135, індивідуальний податковий номер 404009826597 за січень 2018 року задекларовано: обсяг постачання без ПДВ 3039442,10 грн, сума ПДВ за основною ставкою 607888,42 грн (т. 2 а.с. 88).

Представник позивача зауважила, що до суми ПДВ за основною ставкою 607888,42 грн увійшли суми згідно податкових накладних за січень 2018 року ТОВ Каскад БРМ , що зареєстровані в ЄРПН, а саме: №55 від 31.01.2018 на суму ПДВ 19824 грн, №58 від 31.01.2018 на суму ПДВ 22463 грн, №54 від 31.01.2018 на суму ПДВ 19994 грн, №56 від 31.01.2018 на суму ПДВ 16755 грн.

Окрім того, при дослідженні Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та встановлено, що за порядковим номером 86 індивідуальний податковий номер 344603806253 за березень 2017 року задекларовано: обсяг постачання без ПДВ 264634,11 грн, сума ПДВ за основною ставкою 52926 грн (т. 2 а.с. 84), а за порядковим номером 98 індивідуальний податковий номер 370198306250 за березень 2017 року задекларовано: обсяг постачання без ПДВ 65000 грн, сума ПДВ за основною ставкою 13000 грн (т. 2 а.с. 84).

Під час судового розгляду адміністративної справи представником відповідача не надано до суду належних доказів (акт перевірки від 27.06.2018 також не містить належної інформації з посиланням на докази), що суми спірних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, не включено до Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року та до податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року.

Окрім того, в акті від 27.06.2019 вказано, що у вересні 2017 року ФОП ОСОБА_1 віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість 75 923 грн. податкова накладна від 25.09.2017 №30 Приватне підприємство "КАНПОЛ І К." код ЄДРПОУ ( 34460384) приміщення супермакету за адресою: площа Перемоги, буд. 24 АДРЕСА_5 , загальна сума 455 538 грн. в т.ч ПДВ 75 923 грн., загальною площею 826,3 кв.м., придбаного відповідно до Договору купівлі продажу від 26.06.2017серії НМБ 513875, ОСОБА_1 , як громадянином.

Суд відмічає, що правову оцінку вказаним правовідносинам судом вже було надано при розгляді податкового повідомлення - рішення №0019251305 від 01.08.2019, зокрема встановлено, що позивач правомірно відніс до витрат кошти, сплачені за придбану нерухомість в сумі 455538 грн, в т. ч. ПДВ 75923 грн. Нерухоме майно придбавалось ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем.

Окрім того, під час судового розгляду адміністративної справи встановлено та відповідачем не спростовано, що продавцем ПП Канпол і К було сформовано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №30 від 25.09.2017 на загальну суму 455538 грн, в т.ч. ПДВ 75923 грн. Покупцем є ФОП ОСОБА_1 ..

Отже, позивач правомірно зменшив грошове зобов`язання на суму ПДВ, сплачену при купівлі приміщення маркету, оскільки податкова накладна №30 від 25.09.2017 була зареєстрована продавцем в ЄРПН.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковим висновок Акту перевірки, що ФОП ОСОБА_1 протиправно занижено податкові зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 161145 грн (79036 грн за січень 2018 року та 82109 грн за 2017 рік)

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомленням-рішенням №0019211305 від 01.08.2019 є протиправним, а тому підлягає скасуванню у повному обсязі.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0019191305 від 01.08.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9479 грн, визначеної у декларації №9307761015 від 18.01.2019, за грудень 2018 року (т. 1 а.с. 84).

Представником відповідача на вимогу суду надано розрахунок податкових зобов`язань та штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №0019191305 від 01.08.2019. У розрахунку вказано у графі Період виникнення порушення вказано: Штрафна санкція розрахована з врахуванням значення рядка 19.1 декларації: Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового )періоду (р.19.1+р. 20.3) р. 21. Декларація №9307761015 від 18.01.2019 (за грудень 2018 року). У графі розрахунку Сума вказано: сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 9479,00 грн (т. 2 а.с. 128) .

При дослідженні Акту від 27.06.2019 встановлено, що під час перевірки посадовими особами відповідача визначено, що перевіркою відображених у рядку 16 (Б) декларації Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного податкового періоду показників за перевіряє мий період у загальній сумі 19717376 грн встановлено його завищення рядка 16.1 наростаючим підсумком.

Згідно Акту від 27.06.2019, Відємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного податкового періоду за даними платника (р. 16 Декларації) за грудень 2018 року становить 139686 грн, а за даними перевірки (р. 16 декларації 2017 року) становить 130207 грн. Відхилення 9479 грн. Відхилення за 2018 рік починається з березня 2018 року де становить 3544 грн, квітень 3871 грн, травень 3871 грн, червень, липень та серпень по 5181 грн, вересень 6146 грн, жовтень - грудень по 9479 грн (т. 1 а.с. 66).

Згідно Акту від 27.06.2019, позивачем у лютому 2018 року завищено суму податкового кредиту на 3544 грн по придбанню ТМЦ у ПРАТ ІДС , код ЄДРПОУ 2436458 без врахування розрахунків коригування ПДВ по податковим накладним від 22.02.2018 №8210, №6419, №6421 (т. 1 а.с. 64).

Заперечуючи, представник позивача зазначила, що позивачем жодного кредиту по вказаному контрагенту не реєструвалось, позивач не здійснює господарські операції з ПРАТ ІДС , код ЄДРПОУ 2436458.

Судом досліджено долучену до матеріалів адміністративної справи копію податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року та Додаток 1 та Додаток 5 до неї та встановлено відсутність інформації про податковий кредит згідно податкових накладних від 22.02.2018 та, відповідно, його коригування (т. 3 а.с. 27-34).

Представником відповідача ані у відзиві, ані під час судового розгляду адміністративної справи не надано належних доказів, які б підтверджували викладені в Акті від 27.06.2019 висновки в частині щодо взаємовідносин позивача з ПРАТ ІДС , код ЄДРПОУ 2436458.

Окрім того, судом встановлено, що збільшення суми відхилення відємного значення, що включається до податкового кредиту, відбувалось наростаючим підсумком, починаючи з визначеної податвковим органом сума ПДВ по ПРАТ ІДС , код ЄДРПОУ 2436458, та сум ПДВ згідно податкових накладних, суми по яких, на переконання відповідача, не включені до Додатків 5 податкових декларацій з ПДВ за березень 2018 року (ПН №4332 від 31.03.2018 на суму ПДВ 60,00 грн, ПН №3 від 20.03.2018 на суму ПДВ 267), за травень 2018 року (ПН №7693 від 31.05.2018 на суму ПДВ 1310 грн), за серпень 2018 року ( сума ПДВ 965 грн, розрахунки коригувань податкових зобовязань), за вересень 2018 року (ПН №92 на суму ПДВ 3333 грн) .

Однак, суд вважає за необхідгн зауважити, що суми ПДВ вказаних вище податкових накладних за березень 2018 року, травень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, увійшли до Додатків 5 податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди. Вказана обставина встановлена під час судового розгляду адміністративної справи та не спростована відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0019191305 від 01.08.2019 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0019201305 від 01.08.2019 яким до позивача застосовано штраф в сумі 38444 грн за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг). (т. 1 а.с. 82). Підставою вказано: Акт перевірки від 27.06.2019, за даними Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 76888 грн.

Згідно Розрахунку штрафних санкцій: сума порушення 75923,00 грн, податковий період, в якому встановлено порушення - вересень 2017 року, розмір штрафних санкцій 50%, сума штрафних санкцій 37962 грн; сума порушення 965 грн, податковий період, в якому встановлено порушення - серпень 2018 року, розмір штрафних санкцій 50%, сума штрафних санкцій 483 грн (т. 1 а.с. 83).

Згідно Акту від 27.06.2019, ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкову накладну за вересень 2017 року на суму ПДВ 75923 грн (т. 1 а.с. 58, 59); не зареєстровано розрахунки коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 20.08.2018 №9176098916 - 101 грн, від 20.098.2018 №9202393831 на суму 864,20 грн (т. 1 а.с. 56).

Судом встановлено, що у вересні 2017 роцу позивачем, як ФОП згідно Договору купівлі-продажу від 26.06.2017 серії НМБ 513875 було придбано приміщення маркету за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 826,3 кв.м. Продавцем є Приватне підприємство "Канпол і К" (код ЄДРПОУ 34460384). Покупцями: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідачем не заперечується, що Приватним підприємством "Канпол і К" (код ЄДРПОУ 34460384) було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №30 від 25.09.2017. Продавець ПП "Канпол і К", покупець - ФОП ОСОБА_1 ..

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Отже, обов`язок по складанню та реєстрації податкової накладної в ЄРПН покладено на продавця, яким у даному випадку є ПП "Канпол і К" (код ЄДРПОУ 34460384), а відповідачем визнається, що податкова накладна №30 від 25.09.2017 складена та зареєстрована в ЄРПН.

Отже, висновок Акту від 27.06.2019, що ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкову накладну за вересень 2017 року на суму ПДВ 75923 грн є помилковим, а податкове повідомлення-рішення в цій частині - протиправним.

Щодо висновків Акту від 27.06.2019 про відсутність зареєстрованих розрахунків коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 20.08.2018 №9176098916 - 101 грн, від 20.08.2018 №9202393831 на суму 864,20 грн щодо контрагента ПП Стармаркет (код ЄДРПОУ 36892290).

Судом при дослідженні матеріалів адміністративної справи встановлено наявність Податкової декларації з ПДВ за серпень 2018 року в якій у рядку 7 Коригування податкових зобовязань у гряфі сума ПДВ (клолнка Б) вказано -8578 грн. До декларації додано Додаток 1 Розрахунок коригування сум ПДВ (Д1) у таблиці 1 Коригування податкових зобов`язань згідно зі ст.. 192 та п. 191.1 ст. 191 розділу 5 Кодексу: за порядковим номером 26, платник податку - покупець 368922903181 за травень 2018 року по обсягу постачання без ПДВ - 4321,00 грн, сума ПДВ за основною ставкою - 864,20 грн (т. 3 а.с. 23).

Отже, позивачем сума коригування по ПДВ в сумі 864,20 грн по контрагенту ПП Стармаркет (код ЄДРПОУ 36892290) була відображена та врахована. Вказане підтверджується належними доказами.

Разом з тим, представник позивача зазначила, що за серпень 2018 року ПП Стармаркет жодних коригувань на суму 101,00 грн у цьому періоді не реєструвало, а тому у позивача не було підстав для відображення вказаної суми в Додатку 1 до податкової декларації з пда за серпень 2018 року.

Представником відповідача не надано до суду жодних належних доказів на підтвердження висновків Акту від 27.06.2018 в цій частині.

Враховуючи викладене, суд вважає, що повідомлення-рішення №0019201305 від 01.08.2019 є протиправним, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0018571305 від 25 липня 2019 року, яким за встановлені порушення пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п. 126.1 ст. 126, п. 129.1 ст. 129 ПК України, що згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1, п. 58.2 ст. 58 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з ПДФО, пені в загальній сумі 6769,80 грн, з яких: за штрафними санкціями 6157,76 грн, пеня 612,04 грн (т. 1 а.с. 95)

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

До податкового повідомлення-рішення №0018571305 від 25 липня 2019 року додано Відомості про повноту та своєчасність перерахування до бюджету сум ПДФО ФОП ОСОБА_1 за період із 01.01.2017 по 31.12.2018 (т. 1 а.с. 96).

Судом досліджено Відомість та встановлено наступне.

Так, станом на 01.01.2017 Кт Сальдо становить 7911,82 грн, а 04.01.2017 перераховано ПДФО в сумі 5083,38 грн, Кт Сальдо становить 2828,44 грн.

Період нарахування заробітної плати - січнень 2017 року: нараховано ПДФО в сумі 11991,31 грн, дата перерахування ПДФО - 01.02.2017, сума перерахування 12112,00грн. Кт Сальдо 2707,75 грн, а 06.03.2017 перераховано ПДФО за лютий 2017 року в сумі 10230,16 грн (нараховано ПДФО за лютий 2017 року в сумі 10171,66 грн, Кт. Сальдо становить 2649,25 грн). Отже, період несвоєчасного перерахування становить 32 дні (із 02.02.2017 по 06.03.2017). Окрім того, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_7 несвоєчасно було перераховано суми ПДФО за:

- Лютий 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 07.03-05.04, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 29 днів;

- Березень 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 08.04-03.05, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 25 днів;

- квітень 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 06.05-02.06, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 27 днів;

- травень 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 03.06-03.07, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 30 днів;

- червень 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 04.07-02.08, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 29 днів;

- липень 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 03.08-08.09 кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 36 днів;

- серпень 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 09.09-04.10, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 25 днів;

- вересень 2017 року, період несвоєчасного перерахування 05.10-06.11, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 32 дні;

- жовтень 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 08.11-5.12, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 27 днів;

- листопад 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 06.12-05.01, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 30 днів;

- грудень 2017 року, період несвоєчасного перерахування: 06.01-02.02, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 27 днів;

- січень 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 07.02-06.03, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 27 днів;

- лютий 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 08.03-03.04, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 26 днів;

- березень 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 13.04-03.05, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 20 днів;

- квітень 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 05.05-06.06, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 32 дні;

- травень 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 19.06-13.07, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 24 дні;

- червень 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 14.07-07.08, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 24 дні;

- липень 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 08.08-10.09, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 33 дні;

- серпень 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 2.09-03.10, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 21 день;

- вересень 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 04.10,-14.11, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 41 день;

- жовтень 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 15.11-05.12, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 20 днів;

- листопад 2018 року, період несвоєчасного перерахування: 18.12-31.12, кількість днів несвоєчасного перерахування ПДФО становить 13 днів.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Приписами п. 129.1 ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Під час судового розгляду адміністративної справи, представником позивача не надано до суду належних доказів вчасної сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, тоді як матеріалами перевірки та Відомостями про повноту та своєчасність перерахування до бюджету сум ПДФО ФОП ОСОБА_1 за період із 01.01.2017 по 31.12.2018 (т. 1 а.с. 96) підтверджується, що платником податку несвоєчасно перераховувались суми ПДФО.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно нараховано ФОП ОСОБА_1 штрафну санкцію в сумі 6157,76 грн за затримку сплати суми грошових зобов`язань з ПДФО та пеню в сумі 612,04 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0018571305 від 25 липня 2019 року є правомірним, а позовна вимога про визнання його протиправним та скасування є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0018541305 від 25 липня 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у т.ч. з ПДФО в сумі 694,62 грн. Військовий збір, з яких: за штрафними (фінансовими) санкціями 636,47 грн, пеня 58,18 грн (т. 1 а.с. 101).

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

1.2. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

1.6. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

До податкового повідомлення-рішення додано Відомості про повноту та своєчасність перерахування до бюджету утриманих сум військового збору ФОП ОСОБА_1 ..

Судом досліджено вказані Відомості та встановлено наступне: Кт Сальдо на початок 01.01.2017 року становить 1291,23 грн. Військовий збір за січень 2017 року, кінцевий строк перерахування якого 01.02.2017, сплачено 06.03.2017. Кількість днів несвоєчасного перерахування ВЗ становить 32 дні.

За лютий 2017 року військовий збір сплачено 05.04.2017, тоді як кінцевий строк перерахування ВЗ є 06.03.2017, отже кількість днів несвоєчасного перерахування ВЗ становить 29 днів.

Військовий збір за березень 2017 року перераховано 03.05.2017, кінцевий строк перерахування ВЗ за березень 2017 року є 07.04.2017, отже кількість днів несвоєчасного перерахування ВЗ становить 25 днів.

За квітень 2017 року сплачено 22.05.2017, тоді як кінцевий строк перерахування ВЗ є 05.05.2017, отже кількість днів несвоєчасного перерахування ВЗ становить 16 днів.

Отже, матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем несвоєчасно здійснювалось перерахування військового збору за січень, лютий, березень та квітень 2017 року.

Представником позивача не надано до суду належних доказів на спростування викладеної у Відомостях про повноту та своєчасність перерахування до бюджету утриманих сум військового збору ФОП ОСОБА_1 , інформації.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

Приписами п.129.1 ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається:

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно нараховано штрафну санкцію в сумі 636,47 грн та пеню в сумі 58,18 грн, а тому податкове повідомлення-рішення №0018541305 від 25 липня 2019 року є правомірним, а позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0018581305 від 25 липня 2019 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн за платежем: Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п (а.с. 93)

Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення №0018581305 від 25 липня 2019 року, Штрафні санкції за подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК України , період виникнення порушення ІІІ кв. 2017 року, І-ІV кВ. 2018 року (т. 1 а.с. 94)

У Висновку Акту від 27.06.2019 вказано, що документальною плановою виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п. 46.1 ст. 46, ст.. 51, б п. 176.2 ст. 176 та п. 3.2, п. 3.3, п. 3.6, р. 6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і утриманого з них податку (Форма №1-ДФ), затвердженого Наказом Мінфіну від 03.01.2015 №4 не у повному обсязі відображено нарахованого та виплаченого доходу платнику податків в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку за ознакою доходу 153 форми №1-ДФ за ІІІ кв. 2017 року, І-ІV кв. 2018 року (т. 1 а.с. 80)

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами п.176.2 ст. 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Затверджено Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 №4) визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до п. 3.2 вказаного Порядку, у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов`язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

Згідно п. 3.3. Порядку, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні).

Відповідно до п. 3.6.Плрядку, у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватись у наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу. Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов`язковим заповненням графи 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта*", крім випадків, зазначених у пунктах 3.7 та 3.8 цього розділу.

Приписами п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Згідно п. 119.2.ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Перевіркою встановлено, що у ІІІ кварталі 2017 року виникла розбіжність за ознакою доходу 153 по: ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), оскільки за даними платника податку виплачено дохід 0 грн, а згідно даних перевірки 322240 грн, ФОП ОСОБА_2 гідно даних перевірки 293000 грн, а згідно розрахунку №1-ДФ. У І кварталі 2018 року по ФОП ОСОБА_2 відхилення становить 1500 грн, а згідно даних №1-ДФ розмір виплаченого доходу 0 грн, а у І- ІV кв. 2018 по ФОП ОСОБА_10 позивачем за ознакою доходу 153 вказано 0 грн, однак за даними перевірки встановлено виплату доходу в сумі 161000 грн (т. 1 а.с. 43).

Згідно Порядку, ознака доходу фізичних осіб 153- Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (підпункт 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу).

Однак, в Акті від 27.06.2019, відсутні будь-які посилання на первинні документи позивача, на підставі яких перевіряючи дійшли висновку про виплату доходу в загальній сумі 777740,00 грн за ІІІ кв. 2017 року, І-ІV кв. 2018 року, який, на переконання відповідача, протиправно не включений позивачем до Форми №1-ДФ.

Під час судового розгляду адміністративної справи представником відповідача не надано жодного належного доказу на підтвердження подання позивачем розрахунку форми №1-ДФ з недостовірними даними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення №0018581305 від 25 липня 2019 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення 0019261305 від 01.08.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 510,00 грн за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції.

Судом встановлено, що вказана штрафна санкція застосована до ФОП ОСОБА_1 за відсутність та неведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуться фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему опаодаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Позивач у період, що перевірявся, перебував на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п.177.10 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 481 затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Порядок №481).

Пунктом 1 Порядку визначено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу ІV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Відповідно до п.2. Порядку, Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

Під час судового розгляду адмінівстративної справи, представник позивача зазначила, що платником податків ведеться Книга обліку доходів і витрат в електронному вигляді.

Приписами п. 4. Порядку встановлено, що у разі обрання самозайнятою особою ведення Книги в електронній формі:

1) самозайнята особа зобов`язана: отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді, укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом та сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв`язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

2) контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву самозайнятої особи на отримання Книги у реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає самозайнятій особі повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації;

3) після отримання самозайнятою особою повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з цим Порядком.

Представником відповідача під час судового розгляду адміністративної справи зауважено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутня зареєстрована у відповідності до п. 4 Порядку, Книга обліку і доходів.

На вимогу суду, представником позивача не надано до суду жодних належних доказів, які б спростовували висновки Акту перевірки від 27.06.2019 в частині відсутності зареєстрованої Книги обліку доходів і витрат у ФОП ОСОБА_1 ..

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення 0019261305 від 01.08.2019 є правомірним, а позовні вимоги про його скасування є необґрунтованими.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0018551305 від 25 липня 2019 року, яким за встановлені Актом від 27.06.2019 порушення строку сплати суми авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, визначеного пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПК України та на підставі ст.. 126 ПК України, за затримку на 161, 70 календарних днів сплати фізичною особою грошового зобовязання в сумі 40406,00 грн зобовязано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 8081,20 грн за платежем Податок на доходи фізичних осіб (1 а.с. 99).

Згідно розрахунку податкового зобов"язання та штрафних (фінансових ) санкцій: період недоплати- І квартал 2017 року, сума недоплати 1962,00 грн, кількість днів затримки - 161 днів, розмір штрафної санкції - 20%, сума штрафної санкції - 392,40 грн; період недоплати- ІІ квартал 2017 року, сума недоплати 38444,00 грн, кількість днів затримки - 70 днів, розмір штрафної санкції - 20%, сума штрафної санкції 7688,80 грн (т. 1 а.с. 100).

Податковим повідомленням-рішенням №0018561305 від 25 липня 2019 року, яким за встановлені Актом від 27.06.2019 порушення строку сплати суми авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, визначеного пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПК України та на підставі ст.. 126 ПК України, за затримку на 10, 27, 18, 11 календарних днів сплати фізичною особою грошового зобовязання в сумі 206133,42 грн зобовязано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 20613,34 грн (т. 1 а.с. 97).

У розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій:

- період недоплати ІІІ квартал 2017 року, сума недоплати 79527,00 грн;

- період недоплати - І квартал 2018 року, сума недоплати 201,42 грн;

- період недоплати ІІ квартал 2018 року, сума недоплати 2010,00 грн;

- період недоплати - ІІІ квартал 2018 року, сума недоплати 122586,00 грн (т. 1 а.с. 98)

Відповідно до пп. 177.5.1. п. 177.5 ст. 177 ПК України, авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від`ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача зазначила, що авансові платежі позивачем було сплачено вчасно та у повному обсязі.

Разом з тим, суд відмічає, що під час розгляду адміністративної справи представником відповідача вказано, що розрахунок здійснено пропорційно до звіту з ЄСВ та повідомлено суд про те, що позивач у зимовий період декларував низький дохід, а влітку - високий дохід.

Однак, суд відмічає, що згідно вимог ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого в рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, в порушення вимог ч. 2 ст.. 77 КАС України, відповідачем не надано до суду жодного документально підтвердженого розрахунку бази оподаткування, не вказано нормативно-правове обґрунтування визначення механізму здійснення розрахунку пропорційно до сум нарахованого доходу та сум єдиного внеску.

Суд відмічає, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями визначено суми штрафних санкцій саме за порушення термінів сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб суми яких (авансових платежів) податковий орган самостійно визначив та нарахував.

Окрім того, матеріали адміністративної справи не містять обґрунтованих відповідачем доказів, чому саме податковий орган дійшов висновку, що саме такі суми повинен був сплатити позивач в якості авансових внесків з ПДФО та з невідомо чому виходив при встановленні кількості днів затримки сплати визначених перевіряючими розмірів таких платежів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 25.07.2019 №0018551305 та №0018561305 підлягають скасуванню.

Щодо Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.09.2019 №0001483305 зі сплати єдиного внеску, якою вимагається сплатити ФОП ОСОБА_1 недоїмку в сумі 193820,00 грн. (т. 2 а.с. 194).

Відповідно до п. 1.ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

Частиною 2 ст. 6 Закону Платник єдиного внеску зобов`язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок

Стаття 7. База нарахування єдиного внеску

1. Єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

5.ст. 8 Закону Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Так зі змісту Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.09.2019 №0001483305 вбачається,що розмір недоїмки, на переконання відповідач становить 193820,00 грн.

Згідно Акту від 27.06.2019, перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб встановлено заниження сум доходу з 01.01.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 2311775,28 грн, в т ч. по періодах за 2017 рік - 1228176,31 грн, за 2018 рік - 1083598,97 грн, за рахунок порушень, відображених у п. 2.1.2 акту перевірки. ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 занижено суму чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22,0% на загальну суму 880992 грн, в т. ч. по періодах: 2017 рік - 307670 грн, 2018 рік - 573342 грн. (т. 1 а.с. 48-49).

Отже, при визначенні сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб, відповідач виходив з висновків перевірки, викладених в п. 2.1.2. Акту від 27.06.2019.

Вказане підтверджується також даними таблиці, що міститься на аркуші 31 Акту від 27.06.2019 (т. 1 а.с. 47-48), що міститься в п. 2.5.3 Акту Відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок .

У п. 2.1.2. Акту вказано, що позивачем завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом у розмірі 2311775,28 грн, в тому числі за 2017 рік - 1228176,31 грн, за 2018 рік - 1083598,97 грн.

Суд відмічає, що правову оцінку правомірності висновків Акту від 27.06.2019, викладених в п. 2.1.2 Акту Визначення загального оподатковуваного доходу, документально підтверджених витрат, пов`язаних з діяльністю, чистого оподатковуваного доходу була надана судом при розгляді податкового повідомлення-рішення №0019251305 від 01.08.2018 за результатом якого суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно віднесено до витрат: витрати на паливно-мастильні матеріали в сумі 1349,95 грн (сума ПДФО - 242,99 грн) та витрати на придбання вантажного автомобіля в сумі 150 000 грн (сума ПДФО - 27000 грн).

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок Акту про те, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 22,0% з урахуванням максимальної величини, на загальну суму 193820 грн, у тому числі за 2017 рік - 67683 грн, за 2018 рік - 126137 грн (т. 1 а.с. 50) є помилковим, оскільки під час судового розгляду адміністративної справи встановлено, що позивачем неправомірно віднесено до витрат, а тобто є доходом, сума 151349,95 грн, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22,0%.

Отже, позивачем занижено суму чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22,0% на загальну суму 151349,95 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.09.2019 №0001483305 зі сплати єдиного внеску підлягає скасуванню в частині недоїмки в сумі 729642,05 грн (880992 грн -151349,95 грн ). В решті суми, Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.09.2019 №0001483305 зі сплати єдиного внеску є правомірною.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 11543,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1381 від 24.10.2019 на суму 9605,00 грн (т. 1 а.с. 4) та квитанцією №ПН2231749 від 03.01.2020 на суму 1938,20 грн (т. 2 ап.с. 153).

Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи суму сплаченого судового збору та розмір пзадоволених позовнгих вимог, суддійшов висновку, що судові витрати в сумі 11543,20 грн, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019251305 від 01.08.2018 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування в загальній сумі 361822,05рн, з яких: за податковим зобов`язанням: 241214,70 грн (268457,69 грн - 27242,99 грн), за штрафним (фінансовими) санкціями 120607,35 грн (134228,85 грн - 13621,50 грн). В решті податкове повідомлення -рішення є правомірним.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення№0019241305 від 01.08.2019 в частині збільшення суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір в сумі 30151,83 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 20101,23 грн (22371,48 - 2270,25 грн), за штрафними (фінансовими) санкціями 10050,60 грн (11185,73 грн -1135,13 грн).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням №0019211305 від 01.08.2019.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №0019201305 від 01.08.2019.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0018581305 від 25 липня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2019 №0018551305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2019 №0018561305.

Визнати протипаранвою та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.09.2019 №0001483305 в частині недоїмки в сумі 729642,05 грн

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39459195) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) документально підтверджені судові витрати у сумі 11543 ( одинадцять тисяч пятсот сорок три ) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук


Дата ухвалення рішення	08.04.2020
Оприлюднено	08.04.2020
Номер документу	88642822
Судочинство	Адміністративне
Суть	скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги

Матохнюк Д.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.04.2020 по справі 240/11285/19ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —240/11285/19

Рішення
від 08.04.2020 по справі 240/11285/19
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД