Рішення

від 08.04.2020 по справі 280/3623/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2020 року Справа № 280/3623/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРСЕРВІС» (вул.Товариська, буд. 37, кв. 58, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69121, код ЄДРПОУ 38146457)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРСЕРВІС» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002961402 від 12.03.2019, №0003881306 від 12.03.2019, №0003891306 від 12.03.2019.

Ухвалою суду від 29.07.2019 позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків. Позивачем недоліки позовної заяви усуненні у визначений судом строк.

Ухвалою суду від 25.09.2019 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.10.2019.

Протокольною ухвалою суду від 23.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.12.2019

Ухвалою суду від 23.12.2019 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 24.02.2020.

Ухвалою суду від 24.02.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 23 березня 2020 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що за наслідками проведення виїзної документальної планової перевірки ТОВ ТАРСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 38146457) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2018 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2018 р. та з 23.03.2012 р. по 30.09.2018р. з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складено Акт від 03.01.2019 року № 002/08-01-14-02/38146457 Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТАРСЕРВІС (код за ЄДРПОУ38146457) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р., валютного - за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р. та з 23.03.2012р. по 30.09.2018р. з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Акт перевірки) , яким, на думку перевіряючих, допущено порушення:

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134; п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) з врахуванням вимог п.44.1, 44.2 ст.44 ПК, внаслідок чого було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 484 171,00 гривень;

2) п.187.8 ст.187; п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.12 ст.201 ПКУ, у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53 324,00 гривень;

3) п.201.10 ст.201 ПКУ, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних;

4) пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ, а саме несвоєчасно перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 35 941,80 грн.;

5) пп.168.1.2 п.168.1 ст.168; пп.1.4, п.16-1 підр.10 Інші перехідні положення ПКУ, а саме несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір з доходів у вигляді заробітної плати в сумі 3 025,70 грн.;

6) пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.1.7 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а саме не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходів, отриманих платником податку - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину у сумі 1 151 406,12 грн.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення рішення:

№ 0002961402 від 12.03.2019р. яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 289 204 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті чотири) гривень за основним платежем та 72 301 (сімдесят дві тисячі триста одна) гривень за штрафними санкціями;

№ 0001781402 від 12.03.2019 р., яким було збільшено суму штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 13 493,11 (тринадцять тисяч чотириста дев`яносто три грн.. 11 коп.) гривень;

№ 0003881306 від 12.03.2019р. яким було збільшено суму штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 12 353,73 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят три грн.. 73 коп.) гривень;

№ 0003891306 від 12.03.2019 р., яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 985 864,65 (дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 65 коп.) гривень за основним платежем та 740 436,69 (сімсот сорок тисяч чотириста тридцять шість грн. 69 коп.) гривень за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення - рішення від 12.03.2019 року № 0001781402, яким було збільшено суму штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 13 493,11грн., позивачем не оскаржується.

Податкові повідомлення - рішення від 12.03.2019 р. № 0002961402, № 0003881306, № 0003891306 оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.05.2019 р. №25079/6/99-99-11-04-01-25 податкові повідомлення - рішення від 12.03.2019 р. № 0002961402, № 0003881306, № 0003891306 залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач змушений був звернутися до суду з цим позовом.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення рішення № 0002961402 від 12.03.2019 р. прийняте внаслідок безпідставного встановлення відповідачем порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134; п.135.1 ст.135 з врахуванням вимог п.44.1, 44.2 ст.44 ПК, внаслідок чого, на думку відповідача, було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 484 171,00 гривень.

Встановлені Актом перевірки порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134; п.135.1 ст.135 з врахуванням вимог п.44.1, 44.2 ст.44 ПКУ є хибними, оскільки відповідачем невірно визначено характер господарських відносин.

До перевірки були надані Договір комісії № 14/06-14 П від 01 червня 2014 р., акти приймання - передачі товару, Звіти комісіонера та Акти надання послуг комісіонером, що не заперечується відповідачем.

Всупереч наданим документам, відповідач підміняє зміст господарської операції з купівлі ТМЦ за договором комісії на господарську операцію купівлі ТМЦ за договором доручення, що призвело до хибних висновків стосовно відсутності у Позивача документів, що підтверджують вчинення дій Повіреного, а саме: документи, оформлені згідно Закону про бухгалтерський облік; спрощені розрахункові квитанції; акти про приймання макулатури або склотари; інші документи, пов`язані з придбанням товару на виконання договору доручення; всі відомості про хід виконання доручення.

Оскільки договір доручення не укладався, у Позивача вище зазначені документи були відсутні.

Акт перевірки не містить податкової інформації стосовно підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , при цьому контролюючим органом, в порушення положень п. 83.1 ст. 83 ПКУ, на підставі припущень, зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , не міг фактично здійснити реальні товарні операції на користь ТОВ ТАРСЕРВІС на загальну суму 2 689 838,39 грн., який фактично являється товаром невідомого походження.

Встановлений Відповідачем факту реалізації товару, до собівартості якої входить вартість товару та послуг, що є товаром невідомого походження, який в свою чергу є свідченням набуття останнього платником податків ТОВ ТАРСЕРВІС у власність безоплатно, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Протиправність прийняття податкового повідомлення - рішення № 0003881306 від 12.03.2019 р. позивач обґрунтовує тим, що штрафні санкції, встановлені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, застосовуються саме за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Натомість, на думку позивача, коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПКУ в залежності від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Також позивачем в адміністративному позові зазначено, що в податковому повідомленні - рішенні № 0003881306 від 12.03.2019 р. підставою для нарахування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб зазначено порушення абз. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164; пп. 168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168, п. 176.2 ст. 176 ПК, яке Актом перевірки не встановлювалося.

В обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправним податкового повідомлення - рішення № 0003891306 від 12.03.2019 р. в частині збільшення суму грошового зобов`язання з військового збору у сумі 985 864,65 грн. та застосування штрафних (фінансові) санкцій у сумі 739 398,49 грн. за не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходів, отриманих платником податку - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, позивач посилається на те, що відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу .

Оскільки, підпунктом 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 ПКУ встановлено що, дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то відповідно категорія осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування звільняються від нарахування та сплати військового збору.

Також Позивач посилається на те, що він не є податковим агентом стосовно доходів, виплачених фізичним особам - підприємцям ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (рнокпп2949710185), ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_7 ), ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_8 ), ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_9 ), ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_10 ), ОСОБА_12 (рнокпп НОМЕР_11 ), ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) , а вище зазначені фізичні особи - підприємці не є платниками військового збору оскільки застосовують спрощену систему оподаткування.

17.10.2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 43056) в якому зазначено, що:

1) підприємством не відображено у складі доходів суму 2 268 838,39 грн. по операціям з формування активів з джерела невідомого походження, як безоплатно отримані товари та послуги, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату, а саме на його заниження та, як наслідок, заниження податку на прибуток у сумі 484 171 грн.

На думку відповідача, операції по взаємовідносинах позивача з постачальником, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), не мали реального характеру, з чого впливає, що фактичні витрати не понесені, а перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку. На думку відповідача, така обставина дає підстави стверджувати, що підприємством відображені правові взаємовідносини з вище зазначеним суб`єктом господарювання без мети реального настання правових наслідків з метою отримання підприємством податкової вигоди;

2) висновки про несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 35 941,80 грн. ґрунтується на документах, що надані позивачем до перевірки, а тому застосування штрафних санкцій є законним та обґрунтованим;

3) ТОВ ТАРСЕРВІС попередньо надавало грошові кошти фізичним особам - підприємцям:

ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) за період - 2017 - 1 кв. 2018 р.;

ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 ) договір повіреного 40/07-14 Зп від 01.07.14 за період 2015 - 2016 рік;

ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_12 ) за період 2015-2018 р.;

ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4 ) договір повіреного 26/04-14 Зп від 15.04.14 за період 2015-2016 р.;

ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_5 ), договір повіреного 13/04-16 Зп від 01.04.14 за період 2015-2018 р.;

ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_6 ), договір повіреного 12/04-15 Зп від 01.04.14 за період 2015-2016 р.;

ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_7 ) договір повіреного № 8/03-16 Зп від 01.01.16 за період 2016-2018 р.;

ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_8 ) за період 2017-2018 р.;,

ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_9 ), за період 2017 - 2018 р.;

ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_10 ), за період 2018 р.

ОСОБА_12 (рнокпп НОМЕР_11 ), договір повіреного 36/07-14 від 01.07.14;

ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), договір повіреного 14/06-14 П від 01.06.14 для здійснення закупівлі вторинної сировини, після чого, відповідно до Актів виконаних робіт, отримували винагороду.

Зазначені в запереченнях підприємства договори комісії до перевірки не надавалися.

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором з доходів, отриманих платником податку - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, встановлено порушення пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.1.7 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, підприємство не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 1 151 406,12 грн., в тому числі : 2015 рік - 165541,50 грн., 2016 рік - 370 369,20 грн., 2017 рік - 317 451,45 грн., 2018 рік - 298 044 грн.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість висновків перевірки, а відтак і правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання 23.03.2020 не прибули.

Ухвалою суду від 23.03.2020 відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Так, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 15.11.2018р. №3876, відповідно до пп.20.1.4. п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), проведена виїзна документальна планова перевірка ТОВ ТАРСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 38146457) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р., валютного - за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р. та з 23.03.2012р. по 30.09.2018р. з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було складено Акт від 03.01.2019 року № 002/08-01-14-02/38146457 Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТАРСЕРВІС (код за ЄДРПОУ38146457) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2018 р. та з 23.03.2012р. по 30.09.2018р. з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушенная:

пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134; п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) з врахуванням вимог п.44.1, 44.2 ст.44 ПК, внаслідок чого було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 484 171,00 гривень;

п.187.8 ст.187; п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.12 ст.201 ПКУ, у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53 324,00 гривень;

п.201.10 ст.201 ПКУ, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних;

пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ, а саме несвоєчасно перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 35 941,80 грн.;

пп.168.1.2 п.168.1 ст.168; пп.1.4, п.16-1 підр.10 Інші перехідні положення ПКУ, а саме несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір з доходів у вигляді заробітної плати в сумі 3 025,70 грн.;

пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.1.7 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а саме не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходів, отриманих платником податку - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину у сумі 1 151 406,12 грн.

Контролюючим органом, на підставі Акту перевірки № 002/08-01-14-02/38146457 від 03.01.2019 року, у відношенні ТОВ ТАРСЕРВІС винесено податкові повідомлення - рішення:

№ 0002961402 від 12.03.2019р., яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 289 204 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті чотири) гривень за основним платежем та 72 301 (сімдесят дві тисячі триста одна) гривень за штрафними санкціями;

№ 0001781402 від 12.03.2019 р., яким було збільшено суму штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 13 493,11 (тринадцять тисяч чотириста дев`яносто три грн.. 11 коп.) гривень;

№ 0003881306 від 12.03.2019р., яким було збільшено суму штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 12 353,73 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят три грн.. 73 коп.) гривень;

№ 0003891306 від 12.03.2019 р., яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 985 864,65 (дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 65 коп.) гривень за основним платежем та 740 436,69 (сімсот сорок тисяч чотириста тридцять шість грн. 69 коп.) гривень за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення - рішення № 0001781402 від 12.03.2019 року, яким було збільшено суму штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 13 493,11грн., позивачем не оскаржується.

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями від 12.03.2019 року № 0002961402, № 0003881306, № 0003891306 позивачем було подано скаргу до ДФС України, яку рішенням ДФС України №25079/6/99-99-11-04-01-25 від 31.05.2019 р., залишено без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2019 року № 0002961402, № 0003881306, № 0003891306.

Податковим повідомленням - рішенням № 0002961402 від 12.03.2019 р. позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 289 204 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті чотири) гривень у зв`язку з порушенням пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134; п.135.1 ст.135 ПКУ з врахуванням вимог п.44.1, 44.2 ст.44 ПКУ

Судом встановлено, що між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 01 червня 2014 року було укладено ДОГОВІР КОМІСІЇ № 14/06-14 П, відповідно до якого Комісіонер (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується за дорученням Комітента (ТОВ Тарсервіс ) за винагороду укласти від свого імені та за рахунок Комітента договори купівлі-продажу товарів для Комітента з третіми особами, а саме: вторинної сировини, в тому числі порожньої скляної тари.

Відповідно до п. 1.3 Договору комісії № 14/06-14 П виступаючи від свого імені Комісіонер (ФОП ОСОБА_1 ) укладає договори з третіми особами, які надалі іменуються Продавці .

До обов`язків Комітента входить, зокрема укладання Договорів купівлі - продажу з Продавцями вторинної сировини, повідомити Комітента про укладення договорів на придбання товару, передати товар та надати письмовий звіт про виконання цього Договору.

Порядок передання товарі Комісіонером врегульовано п. 4 Договору комісії № 14/06-14 П, відповідно до якого передання товарів Комісіонером відповідно до умов цього Договору здійснюється за Актом приймання-передачі на умовах СРТ фрахт/перевезення сплачені до складу Покупця . Місце та строк передачі товарів визначається Сторонами додатково.

На виконання Договору комісії № 14/06-14 П ФОП ОСОБА_1 придбав для ТОВ ТАРСЕРВІС протягом 2015 - 2016 року пляшку, макулатуру на суму 2 689 838,39 грн. без ПДВ та отримав винагороду у сумі 268 983,85 грн.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій за Договором комісії № 14/06-14 П між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ТАРСЕРВІС складалися первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції, зокрема, акти приймання - передачі товару згідно Договору комісії № 14/06-14 П від 01 червня 2014 р., які містить назву документа; дату складання; назву підприємств, від імені яких складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Між сторонами проведено розрахунки, передбачені умовами Договору комісії № 14/06-14 П, що підтверджується відповідачем в Акті перевірки (стор. 5).

В бухгалтерському обліку позивача господарські операції з виконання Договору комісії № 14/06-14 П ФОП ОСОБА_1 , відображені наступним чином:

Придбання : Дт 281 Товари на складі , ДТ 902 Собівартість реалізованих товарів Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ;

Перераховано грошові кошти ФОП ОСОБА_13 : Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Кт 311 Поточні рахунки в національній валюті , Кт 301 Готівкові кошти в національній валюті

Сформовано собівартість реалізованих робіт і послуг: Дт 902 Собівартість реалізованих товарів Кт 281 Товари на складі

Витрати враховано до складу фінансового результату: Дт 791 Результат операційної діяльності Кт 902 Собівартість реалізованих товарів .

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ (у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положення вказаної статті мають бланкетний характер, оскільки передбачають необхідність застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з метою визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

В контексті даної справи застосуванню підлягають Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 р. за № 751/4044 (далі П(С)БО 9 Запаси ), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року N 20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за № 85/4306 (далі П(С)БУ 11 Зобов`язання ), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153 (далі П(С)БУ О Дохід ), які визначають порядок здійснення бухгалтерського обліку.

Згідно п. 135.1 ст. 135 ПКУ базою оподаткування податком на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені с. 44 ПКУ.

Так, згідно п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п. 1ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зі змінами та доповненнями підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Всупереч наданим документам, відповідач підміняє зміст господарської операції з купівлі ТМЦ у ФОП ОСОБА_13 за договором комісії на господарську операцію купівлі ТМЦ за договором доручення, що призвело до хибних висновків стосовно відсутності у Позивача документів, що підтверджують вчинення дій Повіреного, а саме

- документи, оформлені згідно Закону про бухгалтерський облік, спрощені розрахункові квитанції, акти про приймання макулатури або склотари, інші документи, пов`язані з придбанням товару на виконання договору доручення;

- всі відомості про хід виконання доручення .

Доказів укладання договору повіреного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 відповідачем не надано, а тому відсутність документи, що підтверджують вчинення дій Повіреного не є підставою вважати господарську операцію між позивачем та ФОП ОСОБА_1 не підтвердженою належними первинними документами.

Твердження відповідача, що до перевірки надався саме Договір доручення № 14/06-14 П від 01.06.2014 р. суд відхиляє, оскільки відповідачем не надано копію Договору доручення № 14/06-14 П від 01.06.2014 р.

Акт перевірки містить дані, щодо підтверджують довільне тлумачення Відповідачем змісту договорів, укладених позивачем з фізичними особами - підприємцями.

Так, на стор. 30 Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що в періоді, що перевірявся ТОВ ТАРСЕРВІС (комітент) мав взаємовідносини з суб`єктами господарської діяльності ФОПами (комісіонерами) з придбання склотари, макулатури, які за дорученням Комітента за винагороду укладали від свого імені та за рахунок Комітента договори купівлі-продажу товарів для Комітента з третіми особами, при цьому зазначено, що з ФОП ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_1 ) укладено договір повіреного 14/06-14-11 від 01.06.2014 р..

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортної документації, суд зазначає, що в межах перевірки позивача, відповідачем не досліджено можливість залучення ФОП ОСОБА_13 матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій, не забороненій законом формі, у період постачання ТМЦ.

Натомість позивачем надано лист ФОП ОСОБА_1 від 12.02.2019 року згідно якого, він припинив підприємницьку діяльність 28.12.2016 року, попередньо пройшовши перевірку за місцем перебування на обліку в контролюючому органі без будь-яких зауважень та претензій з боку контролюючого органу.

Таким чином, висновок відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , не міг фактично здійснити реальні товарні операції на користь ТОВ ТАРСЕРВІС на загальну суму 2 689 838,39 грн., який фактично являється товаром невідомого походження, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Встановлений відповідачем факт реалізації товару, до собівартості якої входить вартість товару та послуг, що є товаром невідомого походження, який в свою чергу є свідченням набуття останнього платником податків ТОВ ТАРСЕРВІС у власність безоплатно не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що господарська операція між позивачем та ФОП ОСОБА_1 не містить жодної ознаки безоплатного надання товарів, робіт, послуг, визначеної пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Товар, отриманий позивачем від ФОП ОСОБА_1 оплачений в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 5 П(С)БО 15 Дохід встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідачем не надано доказів. які б свідчили про порушення позивачем п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , п. 5 П(С)БО 15 Дохід , що призвело до не відображення у складі доходів суми 2 689 8387,39 грн. в тому числі за 2015 р. - 1 083 147,75 грн., 2016 рік - 1606 690,64 грн., по операціях з формування активів з джерелами невідомого походження, як безоплатно отримані товари та послуги, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату, а саме на його заниження, не доведено належними доказами.

Також суд зазначає, що в обґрунтування порушення позивачем п.134.1.1 п.134.1 ст. 134; п.135.1 ст.135 ПКУ з врахуванням вимог п.44.1, 44.2 ст.44 ПКУ, відповідач посилається на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 397/3690, який втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року N 73.

Таким чином, висновок про порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134; п.135.1 ст.135 ПКУ з врахуванням вимог п.44.1, 44.2 ст.44 ПКУ, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 484 171,00 гривень, є необґрунтованим.

Податковим повідомленням - рішенням №0003881306 від 12.03.2019р позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання зі штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 12 353,73грн. у зв`язку з порушенням пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 17 344,43 грн., та на підставі положень п. 127.1 (абз. 1) ст. 127 ПКУ застосовано штрафні санкції в розмірі 12353,73 грн.

Судом встановлено, що з боку позивача мало місце порушення строків перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 17 344,43 грн.

Пунктом 127.1 ст. 127 ПКУ передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків,

- тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів,

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Штрафні санкції, встановлені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, застосовуються саме за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Натомість коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 вказаного Кодексу. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 27.03.2018 р. по справі N П/811/618/17

Актом перевірки (стор. 22), на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0003881306 від 12.03.2019р., встановлено саме несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та зазначено, що заборгованість підприємства по податку з доходів фізичних осіб перед бюджетом станом на 30.09.2018 р в сумі 28251,99 грн. є поточною заборгованістю.

Крім того, відповідно до положень п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення має містити підставу нарахування податкового зобов`язання з посиланням на норму цього Кодексу

При цьому, в податковому повідомленні - рішенні №0003881306 від 12.03.2019р. підставою для нарахування грошового зобов`язання зазначено порушення абз. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164; пп. 168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168, п. 176.2 ст. 176 ПК, які Актом перевірки не встановлювалися.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, який є додатком до податкового повідомлення - рішення №0003881306 від 12.03.2019р., підставою для застосування штрафних санкцій є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТАРСЕРВІС не нарахувало та не перерахувало з додаткового блага податок з доходу фізичних осіб на суму 17 344,43 грн. під час (нарахування) виплати доходу.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Акт перевірки не містить фактів (нарахування) виплати позивачем додаткового блага в розмірі 17344,43 грн.

Оскільки Актом перевірки не встановлювалися факти нарахування чи виплати позивачем додаткового блага в розмірі 17344,43 грн., податкове повідомлення - рішення №0003881306 від 12.03.2019р. винесено з порушенням п. 58.1 ст. 58 ПКУ та підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням - рішенням №0003891306 від 12.03.2019р. позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 1 726 301,34 грн., в тому числі 985 864,65 грн. за основним платежем та 740 436,69грн. за штрафними санкціями у зв`язку з порушенням

- пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168; пп.1.4, п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК , а саме несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір з доходів у вигляді заробітної плати в сумі 3 025,70 грн.;

- пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.1.7 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК, а саме не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходів, отриманих платником податку - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину у сумі 1 151 406,12 грн.

До податкового повідомлення - рішення № 0003891306 від 12.03.2019 р. додано розрахунок штрафних санкцій по військовому збору в сумі 740 436,69 грн., з яких

- 1038,20 грн. штрафні санкції за несвоєчасно перерахований до бюджету військовий збір з доходів у вигляді заробітної плати в сумі 3 025,70 грн.;

- 739 398,49 грн. штрафні санкції за не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходів, отриманих платником податку - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину у сумі 985 864,65 грн.

Судом встановлено, що в періоді, що перевірявся, ТОВ Тарсервіс мав взаємовідносини з суб`єктами господарської діяльності - фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (рнокпп2949710185), ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_7 ), ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_8 ), ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_9 ), ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_10 ), ОСОБА_12 (рнокпп НОМЕР_11 ), ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ),

Між позивачем (комітентом) та зазначеними фізичними особами - підприємцями (комісіонерами) були укладені договори комісії на придбання склотари, макулатури.

Відповідно до умов договорів Комісіонер за дорученням Комітента за винагороду укладав від свого імені та за рахунок комітента договори купівлі - продажу товарів для Комітента з третіми особами….

ТОВ ТАРСЕРВІС попередньо надавало зазначеним фізичним особам - підприємцям грошові кошти для здійснення закупівлі вторинної сировини, після чого, відповідно до Актів виконаних робіт, отримували винагороду.

Відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу .

Підпунктом 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 ПКУ встановлено що, дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то відповідно категорія осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування звільняються від нарахування та сплати військового збору.

Позивач не є податковим агентом стосовно доходів, виплачених фізичним особам - підприємцям ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (рнокпп2949710185), ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_7 ), ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_8 ), ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_9 ), ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_10 ), ОСОБА_12 (рнокпп НОМЕР_11 ), ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), а вище зазначені фізичні особи - підприємці не є платниками військового збору оскільки застосовують спрощену систему оподаткування.

Факт застосування фізичними особами підприємцями єдиної системи оподаткування підтверджується даними Єдиного реєстру платників Єдиного податку, який міститься на сайті Державної фіскальної служби.

Таким чином, висновок відповідача про порушення пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.1.7 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК, внаслідок чого збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у сумі 985 864,65 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 739 398,49 грн. за не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходів, отриманих платником податку - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 19210,00 грн. і такий згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також представником позивача було подано заяву, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які складають 4000,00 грн.

В силу ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд знаходить заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу частково співмірними із виконаною представником позивача роботою, а відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд присуджує на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРСЕРВІС» (вул. Товариська, буд. 37, кв. 58, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69121, код ЄДРПОУ 38146457) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0002961402 від 12.03.2019, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0003881306 від 12.03.2019, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0003891306 від 12.03.2019, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРСЕРВІС» (вул. Товариська, буд. 37, кв. 58, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69121, код ЄДРПОУ 38146457) сплачену суму судового збору в розмірі 19210,00 грн. (девятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2020.

Суддя Сіпака А.В.