Рішення

від 08.04.2020 по справі 400/471/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 р. № 400/471/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Соломія - Т", вул. Промислова, 4, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101

до відповідача:Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

про:визнання протиправними та скасування рішень; зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Соломія-Т" звернулося з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 24.09.2019 р. № 1288561/42989480 і № 1288554/42989480, зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 19.06.2019 р. № 2 і від 20.06.2019 р. № 3 днем їх фактичного подання.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено конкретного чіткого критерію ризиковості платника податку, вказано лише загальне посилання на п. 1.6 Критеріїв ризиковості. Пояснення та документи на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Стивідорна компанія Октябрьска" були відповідачу надані. Рішенням від 19.09.2019 р. дані Таблиці платника податків було враховано, однак 20.09.2019 р. - прийнято рішення про неврахування Таблиці. Відповідач не вказав на відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Критерії ризиковості застосовано відповідачем до податкової накладної, а не до платника податку.

Ухвалою від 12.02.2020 р. суд прийняв до розгляду позивача про збільшення позовних вимог та постановив розглядати справу з позовними вимогами про: визнання протиправними та скасування рішень від 24.09.2019 р. № 1288561/42989480, № 1288554/42989480, № 1288535/42989480, № 1288532/42989480, зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 19.06.2019 р. № 2, від 20.06.2019 р. № 3, від 21.06.2019 р. № 4, від 22.06.2019 р. № 5.

21.02.2020 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого підставою для відмови в реєстрації податкових накладних стало ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку. Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, здійснюється ДПС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу. З наданого позивачем повідомлення з копіями документів для реєстрації податкових накладних вбачається відсутність розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, платіжних доручень щодо постачання/придбання товарів/послуг.

04.03.2020 р. відповідач подав відзив з урахуванням збільшених позовних вимог, який аналогічний відзиву від 21.02.2020 р.

05.03.2020 р. позивач подав відповідь на відзив, згідно з якою відповідач не врахував Таблицю даних не з підстав відсутності первинних чи платіжних документів, а за наявності інформації про здійснення позивачем ризикових операцій. Серед наданих відповідачу документів були і розрахункові. У кожному наступному документі, який складався податковим органом після зупинення реєстрації податкових накладних, зазначається нова відмінна від попередньої підстава для відмови у реєстрації таких накладних. Інші податкові накладні за тією ж господарською операцією з тим же контрагентом були зареєстровані відповідачем.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Одним із видів діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Для здійснення господарської діяльності товариство придбаває солому у постачальників ПСГП "Енеїда", ТДВ "Баштанська райсільгоспхімія", ФГ "Перлина Степу", ФГ "Лан", ФГ "Надежда", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 (а. с. 62-81, ).

Для здійснення господарської діяльності позивач має власні та орендовані потужності (а. с. 177-219). Послуги з перевезення вантажів позивачу надають ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ "Мілекс ЛТД", ТОВ "Гранд Майстер", ТОВ «Каховтранс" (а. с. 107-149).

Придбану у постачальників солому позивач поставив ТОВ "Стивідорна компанія Октябрьска" на підставі договору поставки від 14.06.2019 р. № 1406/1-С (а. с. 82-85). Виконання сторонами умов договору підтверджується довіреністю на отримання товару, видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками з рахунку (а. с. 86-106).

Податкові накладні від 19.06.2019 р. № 2, від 20.06.2019 р. № 3, від 21.06.2019 р. № 4, від 22.06.2019 р. № 5 складені позивачем датою поставки продукції ТОВ "Стивідорна компанія Октябрьска" та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (а. с. 12-19).

Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації. Підставою вказано п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач направив ГУ ДФС пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "Стивідорна компанія Октябрьска" із наданням відповідних доказів (а. с. 26-50).

19.09.2019 р. відповідачем прийнято рішення № 284249/42989480 про врахування Таблиці даних платника податків від 16.09.2019 р. № 1 (а. с. 52).

Однак 20.09.2019 р. відповідачем прийнято рішення № 285744/42989480 про неврахування Таблиці даних платника податків від 16.09.2019 р. № 1 (а. с. 54).

Рішеннями від 24.09.2019 р. № 1288561/42989480, № 1288554/42989480, № 1288535/42989480, № 1288532/42989480 позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від 19.06.2019 р. № 2, від 20.06.2019 р. № 3, від 21.06.2019 р. № 4, від 22.06.2019 р. № 5 (а. с. 55-58).

Підставою для відмови вказано ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

01.01.2018 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.02.2018 р. № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 117), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 5, 6 Порядку № 117).

Згідно з п. 10 Порядку № 117 ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для зупинення є їх відповідність вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, якому з семи критеріїв, передбачених п.п. 1.6 п. 1 відповідають подані позивачем податкові накладні, в квитанціях не зазначено.

У той же час, п. 13 Порядку № 117 передбачено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У даній справі судом встановлено, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 19.06.2019 р. № 2, від 20.06.2019 р. № 3, від 21.06.2019 р. № 4, від 22.06.2019 р. № 5 не містять конкретного критерію (одного з п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку) та вичерпного переліку документів для підтвердження реальності господарської операції. Натомість позивач надав ГУ ДФС усі наявні в нього первинні документи по операціям із постачання товару, серед яких були і розрахункові документи.

У постанові від 04.12.2018 р. по справі № 821/1173/17 Верховний Суд дійшов висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наданими відповідачам та суду документами підтверджується реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Стивідорна компанія Октябрьска", за результатами якої складено податкові накладні від 19.06.2019 р. № 2, від 20.06.2019 р. № 3, від 21.06.2019 р. № 4, від 22.06.2019 р. № 5.

Однак відповідач подані документи та пояснення не врахував.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної містять формальні підстави для їх прийняття, що зазначені в Порядку № 117.

У відзиві відповідач не вказав, яких саме документів не було надано або які з наданих позивачем не прийняті до уваги.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства"), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 р. по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

За таких обставин, суд вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки їхній зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

До того ж, інші податкові накладні за тією ж господарською операцією з тим же контрагентом були зареєстровані відповідачем без зауважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом визнання протиправними та скасування рішень 24.09.2019 р. № 1288561/42989480, № 1288554/42989480, № 1288535/42989480, № 1288532/42989480.

Згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з вимог зазначеної норми, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні від 19.06.2019 р. № 2, від 20.06.2019 р. № 3, від 21.06.2019 р. № 4, від 22.06.2019 р. № 5.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанції про сплату судового збору в загальній сумі 8408,00 грн (а. с. 4), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивач заявив про понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. На доказ понесених витрат позивачем надано копії договору про надання правової допомоги від 20.01.2020 р. з додатком, акту передачі-приймання наданих послуг від 22.01.2020 р. (а. с. 220-223), а також квитанцію про оплату 4000,00 грн за надання правової допомоги (а. с. 4).

У відзиві від 04.03.2020 р. відповідач вказав на незначну складність справи, незазначення витраченого адвокатом часу та неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката. При цьому, відповідач помилково вважає, що до відшкодування позивач заявив 12408,00 грн витрат на правову допомогу, однак такий висновок суперечить матеріалам справи. Відповідач помилково зарахував до витрат на правничу допомогу і суму сплаченого судового збору.

За правилами ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Види наданих послуг з розрахунком витраченого часу та вартістю вказані в акті передачі-приймання від 22.01.2020 р. (а. с. 223), а обсяг наданих по справі доказів та якість складених процесуальних документів дає суду підстави для висновку про співмірність заявлених до відшкодування витрат виконаній роботі.

Отже, надані позивачем докази суд вважає належними, такими, що відповідають приписам ст. 134 КАС України, та достатніми для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Соломія-Т" (вул. Промислова, 4, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101, ідентифікаційний код 42989480) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень від 24.09.2019 р. № 1288561/42989480, № 1288554/42989480, № 1288535/42989480, № 1288532/42989480, зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 19.06.2019 р. № 2, від 20.06.2019 р. № 3, від 21.06.2019 р. № 4, від 22.06.2019 р. № 5 днем їх фактичного подання - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 24.09.2019 р. № 1288561/42989480, № 1288554/42989480, № 1288535/42989480, № 1288532/42989480.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Соломія-Т" від 19.06.2019 р. № 2, від 20.06.2019 р. № 3, від 21.06.2019 р. № 4, від 22.06.2019 р. № 5 днем їх фактичного подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) судовий збір у сумі 8408,00 грн (вісім тисяч чотириста вісім грн 00 коп.) та витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн (чотири тисячі грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Соломія-Т" (вул. Промислова, 4, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101, ідентифікаційний код 42989480).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 08.04.2020 р.

Суддя Н.В. Лісовська