Рішення

від 06.04.2020 по справі 640/8294/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року м. Київ № 640/8294/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮККА-СОЮЗ" до Київської обласної державної адміністрації провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЮККА-СОЮЗ (далі - позивач, ТОВ ЮККА-СОЮЗ ) з позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі також - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Київської обласної державної адміністрації щодо прийняття рішення про продаж земеьної ділянки державної власності з кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 площею 6,9017 га для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області; зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію прийняти рішення про продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 площею 6,9017 га для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області за ціною згідно зі звітом про експертну грошову оцінку від 11.10.2018 WR31-181011-001, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю Оціночна компанія МЕРИЛО (далі також - ТОВ Оціночна компанія МЕРИЛО ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає в тривалому, понад 6 місяців, неприйнятті рішення у формі розпорядження щодо продажу ТОВ ЮККА-СОЮЗ земельної ділянки, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, що належать вказаному товариству.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні з огляду на необґрунтованість, стверджуючи, що проект розпорядження про продаж позивачу земельної ділянки відповідно до Регламенту Київської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 28.08.2016 №359 опрацьовується відповідними структурними підрозділами Київської обласної державної адміністрації. При цьому зауважив на відсутність обумовленого з позивачем відповідним договором строку щодо винесення рішення про продаж йому земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором оренди землі від 26.01.2005 реєстровий №157 (з наступними змінами), укладеним між ТОВ ЮККА-СОЮЗ та Рокитнянською районною державною адміністрацією Київської області, та згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.12.2018 НВ-3211024312018 ТОВ ЮККА-СОЮЗ є користувачем земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 площею 6,9017 га для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області.

На указаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності ТОВ ЮККА-СОЮЗ , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.02.2017 індексний номер 680794454.

25.01.2018 позивач звернувся до Київської обласної державної адміністрації із заявою №2/18 про придбання у власність вищевказаної земельної ділянки, повідомивши про згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви долучено пакет необхідних документів.

За результатами розгляду зазначеної заяви Київська обласна державна адміністрація прийняла розпорядження від 10.08.2018 №437 Про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, що перебуває у власності товариства з обмеженою відповідальністю ЮККА-СОЮЗ , відповідно до якого:

- передбачено проведення експертної оцінки земельної ділянки з 02 площею 6,6729 га, кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 забудованих земель рекреаційного призначення під придбаним майновим комплексом, яка розташована в урочищі Піщане на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області, що перебуває у власності ТОВ ЮККА-СОЮЗ;

- Департаменту містобудування та архітектури облдержадміністрації від імені Київської обласної державної адміністрації доручено укласти з ТОВ ЮККА-СОЮЗ договір про оплату ним авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки у розмірі 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки; в установленому законом порядку замовити експертну грошову оцінку земельної ділянки суб`єкту оціночної діяльності, що є виконавцем вищевказаних робіт; фінансування робіт з проведення експертної оцінки земельної ділянки здійснити за рахунок внесеного покупцем авансу; надати Київській обласній державній адміністрації звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки для прийняття рішення щодо її продажу.

На виконання цього розпорядження між позивачем та відповідачем укладено договір від 20.08.2018 №1 про оплату авансового внеску в рахунок вартості земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 1.1-2.3 указаного договору позивачем сплачено авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 70 158,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2018 №311.

За рахунок коштів, які надійшли від сплати авансового внеску, між Департаментом містобудування і архітектури Київської обласної державної адміністрації від імені Київської обласної державної адміністрації та ТОВ Оціночна компанія МЕРИЛО укладено договір від 08.10.2018 №02 про надання послуг з проведення експертної грошової оцінки.

Згідно з актом виконаних робіт від 02.11.2018 №1 Департаментом містобудування і архітектури Київської обласної державної адміністрації прийнято звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 11.10.2018WR31-181011-001, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки складає 1 370 000,00 грн., та рецензію на звіт.

Зі змісту листа Департаменту містобудування і архітектури Київської обласної державної адміністрації від 06.05.2019 №01.1-28/1457, адресованого адвокату позивача, вбачається, що останнім підготовлено проект розпорядження Київської обласної державної адміністрації про продаж земельної ділянки ТОВ ЮККА-СОЮЗ на підставі висновку про експертну грошову оцінку від 11.10.2018.

Однак, незважаючи на викладене, рішення щодо продажу земельної ділянки ТОВ ЮККА-СОЮЗ понад 6 місяців відповідачем так і не прийняте, що, за висновком позивача, свідчить про протиправну бездіяльність Київської обласної державної адміністрації протиправною.

Беручи до уваги викладене, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань про передачу землі у власність є виключним правом ради суб`єкта права власності на землю і здійснюється з дотриманням загального порядку укладання господарських договорів, передбаченого Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України з урахуванням положень Земельного кодексу України.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

За змістом частини першої статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Частиною п`ятою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам закріплений статтею 128 Земельного кодексу України.

Так, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 128 Земельного кодексу України рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Ураховуючи викладене вище, Київська обласна державна адміністрація є уповноваженим органом виконавчої влади щодо прийняття рішення про продаж позивачу вищевказаної земельної ділянки та, як встановлено судом, з метою її продажу в установленому порядку прийняла рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що в подальшому зумовлює необхідність прийняття рішення про її продаж позивачу за ціною, визначеною звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

У ході судового розгляду справи судом не встановлено жодних обставин, виявлених відповідачем, що відповідно до частини п`ятої статті 128 Земельного кодексу України є підставою для відмови позивачу в продажу земельної ділянки.

Зокрема, указаною правовою нормою до таких підстав віднесено:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Однак, отримавши відповідний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, відповідач розпорядження про продаж ТОВ ЮККА-СОЮЗ земельної ділянки не прийняв, що ним не заперечувалося.

Спростовуючи доводи позивача про протиправну бездіяльність щодо прийняття згаданого розпорядження, відповідач зазначив про підготовку його проекту Департаментом містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, який (проект) відповідно до Регламенту Київської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 26.08.2016 №359, передано на розгляд заінтересованим структурним підрозділам та керівництву облдержадміністрації, про що зокрема йшлося в листі названого Департаменту від 06.05.2019 №01-1-28/1457, адресованого адвокату позивача.

Зі змісту пунктів 56 та 64 Регламенту Київської обласної державної адміністрації, яким врегульовано організаційні та процедурні питання діяльності Київської обласної державної адміністрації, вбачається, що проекти розпоряджень Київської обласної державної адміністрації підлягають обов`язковому погодженню із заінтересованими структурними підрозділами облдержадміністрацій, а у разі потреби з іншими органами, а також обов`язковій правовій експертизі в управлінні юридичного забезпечення облдержадміністрації.

Однак, на підтвердження своїх доводів щодо підготовки відповідним структурним підрозділом проекту згаданого розпорядження та його опрацювання іншими заінтересованими структурним підрозділами відповідач станом на час вирішення судом даної справи не надав жодного належного та допустимого доказу, як наприклад, копію проекту такого розпорядження з відповідними документами, що стосуються його погодження чи правової експертизи, що унеможливлює встановлення судом обставин щодо підготовки та опрацювання Київською обласною радою проекту цього розпорядження.

При цьому доцільно зауважити, що аналіз вищевказаних положень Земельного кодексу України та Регламенту Київської обласної державної адміністрації дають підстави суду дійти висновку про відсутність у них конкретно визначеного строку, протягом якого відповідач повинен прийняти рішення про продаж земельної ділянки.

Разом з тим законодавством передбачено здійснення відповідних дій протягом розумного строку.

Так, зокрема, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведене дає підстави суду стверджувати, що при прийнятті рішення суб`єкт владних повноважень повинен дотримуватись розумного строку.

Згідно з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом України в постанові від 13.06.2017 у справі №12-1393а17, Верховним Судом в рішенні від 17.04.2019 у справі №9901/36/19 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.04.2018 у справі №800/426/17, під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень розуміється зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи нездійсненні юридично значимих і обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону, іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими, але фактично не були здійснені. Вчинення дій, прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку, означає, що такі дії, рішенні вчинені (прийняті) без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Тривалість розумного строку залежить від складності питання, пріоритетності у вирішенні завдань, які визначені законом для суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Визначення поняття розумний строк міститься у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої під цим терміном мається на увазі найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Необхідність дотримання розумного строку при вирішенні судових справ згадується й у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи Європейський суд з прав людини (до прикладу, рішення від 27.06.2000 у справі Фрідлендер проти Франції ) виробив у своїй практиці кілька критеріїв, а саме: складність справи; поведінка скаржника; поведінка судових та інших державних органів; важливість предмету розгляду для заявника. Суд у своїй практиці неодноразово відзначав, що такий критерій є суб`єктивним і має трактуватись у кожному випадку, залежно він певних обставин.

Таким чином, розумність строку повинна оцінюватись через призму наведених вище критеріїв на предмет можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку.

Відтак, навіть значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, з урахуванням певних індивідуальних обставин. Тут слід приділити особливу увагу тому, які саме причини сприяли більш тривалому розгляду справи та пропуску строків, встановлених законодавством.

На переконання суду напрацьовані Європейським судом з прав людини положення щодо розумності терміну розгляду судових справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до строків прийняття рішень суб`єктами владних повноважень.

Судом також враховується, що після отримання звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 11.10.2018 WR31-181011-001 та рецензії на неї відповідачу необхідний час для надання відповідальному структурному підрозділу доручення про підготовку проекту розпорядження про продаж ТОВ ЮККА-СОЮЗ земельної ділянки, а цьому структурному підрозділу - час для підготовки проекту розпорядження та його погодження з іншими структурними підрозділами Київської обласної державної адміністрації.

Однак, беручи до уваги доводи позивача про те, що станом на 06.05.2019 проект розпорядження був підготовлений та з цього часу перебуває на візуванні в заінтересованих структурних підрозділах Київської обласної державної адміністрації та на розгляді керівництва, то суд уважає невиправдано тривалим період візування такого проекту заінтересованими структурними підрозділами відповідача упродовж 11 місяців від указаної дати станом на час прийняття цього судового рішення.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів щодо підтвердження обґрунтованості причин тривалого перебування проекту розпорядження на опрацюванні у заінтересованих структурних підрозділів та складності будь-яких питань, які стосуються опрацювання проекту розпорядження та його прийняття, що, в свою чергу, унеможливлювало якнайшвидше його прийняття.

Відтак, суд уважає, що сплинув розумний строк для прийняття Київською обласною державною адміністрацією розпорядження про продаж земельної ділянки ТОВ ЮККА-СОЮЗ , що свідчить про її протиправну бездіяльність.

За наведених обставин суд уважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності Київської обласної державної адміністрації щодо прийняття рішення про продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 площею 6,9017 га для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Київської обласної державної адміністрації прийняти рішення про продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 площею 6,9017 га для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області за ціною згідно зі звітом про експертну грошову оцінку від 11.10.2018 WR31-181011-001, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю Оціночна компанія МЕРИЛО , суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно ст. 59 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано всі необхідні документи, передбачені статтею 128 Земельного кодексу України для викупу земельної ділянки. Крім того, відповідачем не було висловлено зауважень до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 11.10.2018 WR31-181011-001, складеного ТОВ Оціночна компанія МЕРИЛО .

Також, відповідачем не заперечується сам факт наявності підстав для прийняття розпорядження про продаж вищевказаної земельної ділянки позивачу, що свідчить про відсутність обставин, передбачених визначені частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України для відмови в продажу земельної ділянки .

Так, до компетенції відповідача відповідно до зазначених вище правових норм віднесено вирішення питання щодо продажу земельної ділянки, шляхом прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що при розгляді заяви позивача, відповідачем відповідне рішення не приймалося і прийняття цього рішення належить до дискреційних повноважень останнього.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, суд не вправі перебирати на себе функції дозвільного органу та своїм рішенням зобов`язувати останнього прийняти відповідне рішення про продаж земельної ділянки.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 площею 6,9017 га для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області за ціною згідно зі звітом про експертну грошову оцінку WR31-181011-001 від 11.10.2018, складеною ТОВ Оціночна компанія МЕРИЛО не підлягають задоволенню.

Водночас, з метою належного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію розглянути питання про продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 площею 6,9017 га для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області за ціною згідно зі звітом про експертну грошову оцінку від 11.10.2018 WR31-181011-001, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю Оціночна компанія МЕРИЛО.

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮККА-СОЮЗ (01042, м.Київ, вул.Івана Кудрі, 37, код ЄДРПОУ 32915653) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київської обласної державної адміністрації (01196, м.Київ, пл.Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 00022533) щодо прийняття рішення про продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 площею 6,9017 га для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області;

Зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію (01196, м.Київ, пл.Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 00022533) розглянути питання про продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 3223755100:10:001:0002 площею 6,9017 га для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої на території Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області за ціною згідно зі звітом про експертну грошову оцінку від 11.10.2018 WR31-181011-001, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю Оціночна компанія МЕРИЛО , з урахуванням висновків суду щодо строку розгляду даного питання.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮККА-СОЮЗ (01042, м. Київ, вул.Івана Кудрі, 37, код ЄДРПОУ 32915653) за рахунок бюджетних асигнувань Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 00022533) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур