Справа № 286/888/20
У Х В А Л А
06.04.2020 м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Кулініч Я. В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора , -
В С Т А Н О В И В:
31 березня 2020 року ОСОБА_1 , яка проживає в с.Дівошин, Овруцького району Житомирської області, звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка проживає по АДРЕСА_1 , в якому просить розірвати договір оренди землі від 15.11.2010 року (кадастровий номер 1824286200:10:000:0080, площею 0,7852 га) укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та скасувати рішення державного реєстратора - Гладковицької сільської ради Овруцького району Житомирської області Левківської О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.08.2018 року, індексний номер: 42582581, згідно із яким проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером:1824286200:10:000:0080, площею 0,7852 га, запис про інше речове право №27527376. Одночасно позивач просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України Про судовий збір .
Вирішуючи вказане клопотання слід звернути увагу на наступне.
Розміри судового збору визначено нормами Закону України Про судовий збір із врахуванням змін та доповнень.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Всупереч вказаним вимогам позивачем не зазначено ціну позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір , розмір судового збору становить за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір судового збору становить за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України вЂ�' Про судовий збір вЂ�' за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зокрема, частиною четвертою статті 177 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Отже, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою.
Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору не обґрунтоване. В ньому не зазначено жодних обставин, які б свідчили про тяжкий майновий стан, а також доказів, що підтверджують обставини, що є підставою для застосування відносно неї положень ч.2 ст. 8 Закону України Про судовий збір .
Вказаною вище нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Позивач, який заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, суд звертає увагу, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням позивача, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „ Про судовий збір вЂ�' , суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.1 постанови від 17.10.2014 р. Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України Про судовий збір , забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами позивача щодо можливості звернення до суду та інтересами держави щодо стягнення судового збору за розгляд справ.
Крім того, відповідно до ст. 19 ЦПК України суд розглядає в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно ст. 4. ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.
У відповідності до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Між тим, в позовній заяві не зазначено з огляду на приписи ч.1 ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України ч. 1ст. 15 ЦК як, яким чином і коли відповідач порушив, не визнав чи оспорив права позивача; немає достатніх правових обґрунтувань існування спірних правовідносин з посиланням на докази.
Зазначені обставини мають істотне значення для вирішення судом питання щодо наявності спору за даним позовом, так як правопорушення не завжди передує виникненню спору про право, у зв`язку з чим ініціювання судового процесу може бути безпідставним.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху до виправлення вказаних недоліків, шляхом подання нової редакції позовної заяви (уточнююча позовна заява) з зазначенням обгрунтованої ціни позову, у кількості примірників відповідно до кількості учасники справи, долучення квитанції про сплату судового збору з урахуванням вимог чинного законодавства та надання доказів спроби добровільного врегулювання вказаних у позові питань.
Керуючись ст.185 ЦПК України суддя, -
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні клопотання.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора, залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог закону позовна заява вважатиметься неподаною й буде повернута позивачеві.
На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга в частині визначення розміру судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Я. В. Кулініч
Суд | Овруцький районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2020 |
Оприлюднено | 09.04.2020 |
Номер документу | 88649307 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Овруцький районний суд Житомирської області
Кулініч Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні