Постанова

від 07.04.2020 по справі 826/13948/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13948/18 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Науково-дослідний інститут Оріон до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Науково-дослідний інститут Оріон (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 0006201401 від 11 травня 2018 року.

Позов обґрунтовано тим, що перевіряючими під час проведення перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції з контрагентом позивача підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності товариства та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2019 року даний адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначив, що перевіркою не підтверджується проведення господарських операція позивача з контрагентом, які відбулися та перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

06 квітня 2020 року від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він заперечував проти задоволення скарги та наполягав на законності оскаржуваного рішення.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28 лютого 2018 року по 12 квітня 2018 року на підставі направлень від 28 лютого 2018 року № 329/26-15-14-01-05, № 330/26-15-14-1-05, № 581/26-15-14-06-03, № 704/26-15-14-03-02, № 1042/26-15-14-09, від 03 березня 2018 року №753/26-15-14-03-04, від 05 березня 2018 року № 776/26-15-14-03-05, від 12 березня 2018 року №1537/26-15-17-02-39, виданих ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та на підставі Наказу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 09 лютого 2018 року №2139, проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства Науково-дослідний інститут Оріон з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року.

За результатами перевірки складено акт №284/26-15-14-01-05/14310709 від 26 квітня 2018 року (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки встановлено наступні порушення:

п. 134.1 ст.134, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування на загальну суму 844911 грн, в тому числі за 2015 рік - 94911 грн, 2016 рік - 94911 грн, 2017 рік - 844911 гривень;

п.п. 49.18.3, п.п. 49.18.2 ст. 49, ст. 137.4 Кодексу, а саме Товариством подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію по податку на прибуток за 2016 рік з порушенням термінів подання;

п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10478 грн, в тому числі за: червень 2015 року у сумі 10478 гривень;

п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено суму ПДВ по деклараціям з податку на додану вартість;

п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.2 86.1 ст. 286 Податкового кодексу України,

п.п.5.б. п.5. на 2016 рік та п.п. 5.4 п. 5 на 2017 рік Положення Про плату за землю в м. Києві додатку 3 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 із змінами та доповненнями. Занижена сума земельного податку становить б 514 424,58 гривень;

ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР, а саме несвоєчасне надходження на рахунок ДП НДІ Оріон валютної виручки в сумі 50 000,0 доларів США (еквів. 1 343 789,05 грн.) за контрактом від 13 березня 2013 року № 12HK11Y032ZY з фірмою ВМ LIGHT ELECTRONIC TECHNOLOGY INVESTMENT GROUP LIMITED (м. Гонконг, KHP);

п. 2.8 глава 2, п. 3.5 глава 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 із змінами та доповненнями, а саме встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 28796,51 гривень;

п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України та вимог Порядку складання Звіту про КО, затвердженого наказом Мінфіну № 8 від 18 січня 2016 року, неповне декларування у звіті про КО операцій з компанією ВМ LIGHT COMPANY LIMITED (Гонконг) за 2016 звітний рік у сумі 9 099 241,07 гривень;

п. 49.2, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст.49, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, р. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 року №4, а саме, подання не в повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб (в податковому розрахунку за 3-4 квартал 2016, 1-4 квартал 2017, не вірно відображено ідентифікаційні номери фізичних осіб, що призвело до зміни платника податку та невірно зазначено ознаку доходу фізичних осіб, а саме 170 );

п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 сг. 57, пп. 168.1.1, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.4 п.168.4 ст. 168, п. 171.1 ст.171, пп. е п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого не сплачено (не перераховано) до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 7735628,77 гривень;

п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 сг. 57, пп. 168.1.1, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.4 п.168.4 ст. 168, п. 171.1 ст.171, пп. е п.176.1 ст.176, з урахуванням пп. 1.1 пп. 1.2 пп. 1.3 пп. 1.4 пп. 1.5 пп. 1.6 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно перераховано військовий збір на загальну суму 56302,19 грн. в т.ч.: за 2014 на суму 47004,21 грн., за січень 2015 на суму 7398,22 грн., за лютий 2015 на суму 1899,76 гривень;

п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті несвоєчасного подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за січень 2015, серпень 2016;

ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в жовтні - грудні 2013 р., січень 2014 р., січень-грудень 2015 р., січень - грудень 2016 р., січень - грудень 2017 р.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки позивачем подано заперечення до контролюючого органу, останній листом від 14 травня 2018 року №22121/10/26-15-14-01-05 повідомив позивача, що висновки акту перевірки - залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення 11 травня 2018 року №0006201401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 13098,00 грн, у тому числі за основним платежем 10478,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2620,00 грн.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням позивач подано скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 26 липня 2018 року №24682/6/99-99-11-01-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення 11 травня 2018 року №0006201401.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

У силу приписів абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Поряд з цим, згідно абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (покупець), з однієї сторони, та ТОВ Євроконтакт ЛТД (код ЄДРПОУ 39113951) (постачальник), з іншої сторони, укладено усний договір на поставлення товару в 2015 року.

В підтвердження виконання умов Договору позивачем надано суду наступні документи: рахунок на оплату №1/080615 від 08 червня 2015 року (товар: ламінат RO3010 12x18 НН/НН R3 0050±0005/DI, у кількості 2 шт.; ламінат RO 4003С 12x18 у кількості 2 шт., ламінат RT/duroid 587 ONS 18x12 5R/5R R3 0100±0007/DI, у кількості 2 шт.; ламінат RT/duroid 588 ONS 18x12 2R/2R R3 0310±001/DI, у кількості 2 шт.; ламінат RT/duroid 6035НТС 12x18 SH/SH R3 0100±0007/DI, у кількості 2 шт.) на загальну суму з ПДВ 62868,00 грн, в т.ч. ПДВ 10478,00 грн; платіжне доручення №392 від 25 червня 2015 року на загальну суму з ПДВ 62868,00 грн, в т.ч. ПДВ 10478,00 грн; податкова накладна від 25 червня 2015 року №13 на загальну суму з ПДВ 62868,00 грн, в т.ч. ПДВ 10478,00 грн.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 13303029 за запитом ДП НДІ ОРІОН від 13 липня 2015 року № 13303029 зазначена податкова накладна була успішно зареєстрована 30 червня 2015 року.

При цьому, належних та допустимих доказів, які б свідчили про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом відповідачем до суду не надано, висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях щодо нереальності спірних господарських операцій.

Надані первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, матеріалами справи підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, що підтверджує участь позивача та його контрагента у виконанні обумовлених послуг.

Зокрема, вищезазначений товар позивач використав у своїй господарській діяльності за основним КВЕД 72.19 (Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук) а саме, як один з компонентів для виготовлення дослідних зразків мікроволнового модуля та синтезатору. Відповідно до Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 20 Виробничі запаси за жовтень 2015 року зазначені матеріали були використані при виконанні замовлень 55 та 57 .

В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що ДП НДІ ОРІОН до складу податкового кредиту в червні 2015 року включило суму ПДВ, сформованого за рахунок ТОВ НТЦ Євроконтакт на загальну суму 62868 грн, в т.ч ПДВ 10748 грн. Проте, в АІС Єдиний реєстр податкових накладних відсутня інформація щодо реєстрації податкових накладних, виписаних ТОВ НТЦ Євроконтакт на адресу ДП НДІ ОРІОН .

Між тим, судом встановлено та жодним чином не спростовано відповідачем, що під час складання податкової звітності - заповнення податкової декларації з податку на додану вартість (додаток 5), - бухгалтером позивача було допущено технічну помилку, а саме невірно вказано ІПН контрагента. Помилка сталась через схожість назв компаній. Замість Товариство з обмеженою відповідальністю Євроконтакт ЛТД (ЄДРПОУ 39113951) було вказано Товариство з обмеженою відповідальністю НТЦ Євроконтакт (ЄДРПОУ 21607999) , з якою позивач мав відносини в 2013 році. В червні 2015 року між ТОВ НТЦ Євроконтакт та ДП НДІ ОРІОН відносин не було.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Отже, висновки відповідача, які ґрунтуються лише на податковій інформації, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Також слід зазначити, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів та трудових ресурсів контрагента. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Одночасно з цим, будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних контролюючим органом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Доводи позивача про правомірність формування валових витрат та податкового кредиту згідно з вищевказаними господарськими операціями доведені сукупністю наданих доказів та відповідачем не спростовані.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 07 квітня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку