ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10112/19
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
08 квітня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оратор до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити, -
В С Т А Н О В И В :
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2020.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що апелянтом апеляційну скаргу подано 24.01.2020 (згідно штампу на конверті), та оскільки оскаржуване рішення отримано ГУ ДФС у м. Києві лише 22.01.2020, в силу положень ст.295 КАС України, апелянт має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в межах 30-денного строку.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, в апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору.
Апелянт посилається на те, що має конституційне право на звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою під час виконання функцій, встановлених чинним законодавством України, оскільки за відсутності можливості здійснення таких заходів Державний бюджет України може понести значних втрат.
Просить суд враховувати право сторони на судовий захист та оскарження судового рішення, адже, відповідно до ст. 8 Закону України Про судоустрій та статус суддів ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, згідно зі ст.ст. 185, 211, 236 КАС України мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Перевіривши клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами. Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб`єкта владних повноважень. Звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби.
В даному випадку клопотання про відстрочення сплати судового збору заявлено бюджетною установою, яка діє як суб`єкт владних повноважень, а тому обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про звільнення/відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою необхідно сплатити 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, позивач повинен сплатити судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 3842,00 (1921,00 *2) грн.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 5763,00 грн. (3842,00 грн *150%).
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:
Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897.
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007.
Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу.
За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також, враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020.
Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -
У Х В А Л И В :
Поновити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 30.01.2019.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оратор до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Кузьменко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2020 |
Оприлюднено | 09.04.2020 |
Номер документу | 88653239 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні