Ухвала

від 08.04.2020 по справі 640/2357/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2357/19

УХВАЛА

08 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Коротких А.Ю. та суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дор-фабра Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до даних зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 29 березня 2020 року.

30 березня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Вирішуючи клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеного клопотання, апелянт посилається на тривалу процедуру щодо сплати судового збору, а для реалізації виконання вимог ухвали суду апелянту необхідно більше часу, ніж йому було надано для усунення недоліків. Такі доводи апелянта судова колегія вважає безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що строк для усунення недоліків апеляційної скарги підлягає продовженню на строк дії карантину, тобто з інших підстав, ніж ті, що були наведені апелянтом у клопотанні, тому клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги підлягає задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 118, 121, 133, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задовольнити частково.

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на строк дії карантину, але не більше ніж на п`ять днів з моменту закінчення його дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

Судді: Єгорова Н.М.

Сорочко Є.О.