Рішення

від 01.04.2020 по справі 907/781/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.04.2020 м. Ужгород Справа № 907/781/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/781/19

товариства з обмеженою відповідальністю Косан-Транс , м. Калуш Івано-Франківської області до приватного підприємства Гранітбуд , м. Мукачево про стягнення суми 36.837,87грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 36837,87грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за заявкою надано послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні, які відповідачем не сплачено у строки та порядку, передбаченому умовами Договору №04/06/19 від 04.06.2019 на надання послуг по перевезенню вантажів.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/781/19, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2020 року суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 01.03.2020 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу , та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу .

Вказана ухвала суду від 17.01.2020 року була надіслана відповідачу 20.01.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження юридичної особи, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8850100967459, отримана відповідачем 22.01.2020 року.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд-

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ Косан-Транс (далі - Позивач) та ПП Гранітбуд (далі - Відповідач) укладено договір № 04/06/19 від 04.06.2019 на перевезення вантажу (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що він визначає порядок взаємовідносин, що виникають при організації та здійсненні перевезення вантажів, а також при розрахунках між перевізником та замовником. Кількість та вид вантажу, маршрут, вантажовідправник та вантажоотримувач, графік подачі транспорту та сума фрахту обумовлюються перед кожним конкретним перевезенням одноразовою заявкою, яка є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2).

Згідно пункту 1.3 договору, договірна вартість транспортних послуг за даним договором встановлюється сторонами в рахунку-фактурі на кожне перевезення. Як встановлено пунктом 3.1 договору, вартість наданих транспортних послуг обумовлюється перед кожним конкретним перевезенням та зазначається в заявці. Платежі за виконані перевезення проводяться згідно виставлених виконавцем рахунків, конкретизованих детальніше у заявці.

Згідно пункту 3.2 договору, замовник сплачує рахунки експедитора на умовах відстрочки платежу - протягом десяти банківських днів з дати подання замовнику наступного пакету оригіналів документів: актів виконаних робіт, рахунків фактур та товарно-транспортних накладних (CMR).

Згідно договору-заявки на перевезення вантажу від 22.07.2019 подано заявку на перевезення вантажу за маршрутом м. Андра (Австрія) - п/п Вишне Німецьке (Україна); п/п Вишне Німецьке (Україна) - м. Мукачево (Україна).

Факт надання транспортних послуг підтверджується CMR № 000120, а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09 серпня 2019 р. № КТ-0000184, який підписано сторонами вищевказаного договору. Загальна вартість послуг становить 36 837,87 грн.

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи у відповідності до вимог пункту 3.2 договору, позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу з додатками від 10.10.2019, яка отримана відповідачем 25.10.2019, однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало причиною звернення до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 04/06/19 від 04.06.2019 на перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за договором перевезення вантажу.

Згідно пункту 3.2 договору, замовник сплачує рахунки експедитора на умовах відстрочки платежу - протягом десяти банківських днів з дати подання замовнику наступного пакету оригіналів документів: актів виконаних робіт, рахунків фактур та товарно-транспортних накладних (CMR).

Факт надання транспортних послуг підтверджується CMR № 000120, а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09 серпня 2019 р. № КТ-0000184, який підписано сторонами вищевказаного договору.

У відповідності до вимог пункту 3.2 договору, позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу з додатками передбаченими договором від 10.10.2019, яка отримана відповідачем 25.10.2019, однак відповідач свого обов`язку не виконав.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати послуг позивачу є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків оплати, встановлених в договорі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 36 837,87 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Косан-Транс , м. Калуш Івано-Франківської області до приватного підприємства Гранітбуд , м. Мукачево про стягнення суми 36.837,87грн.підлягають задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 13 , 73 , 74 , 76 , 77 , 86 , 129 , 195, ч. 1 ст. 202 , ст.ст. 232 , 233 , 237 , 238 , 240, 252 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства Гранітбуд (89600, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вулиця Крилова, будинок 95, код ЄДРПОУ 34126400) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Косан-Транс (77300, Івано-Франківська обл., місто Калуш, вулиця Каракая, будинок 34, код ЄДРПОУ 38472681) суму 36 837,87 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот тридцять сім гривень 87 коп.) боргу за договором перевезення.

3. Стягнути з приватного підприємства Гранітбуд (89600, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вулиця Крилова, будинок 95, код ЄДРПОУ 34126400) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Косан-Транс (77300, Івано-Франківська обл., місто Калуш, вулиця Каракая, будинок 34, код ЄДРПОУ 38472681) суму 1921 грн. (тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп. ) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ для примусового виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 08.04.2020

Суддя О.Ф. Ремецькі