Рішення

від 25.02.2020 по справі 907/417/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.2020 м. Ужгород Справа № 907/417/17

Колегія суддів Господарського суду Закарпатської області у складі:

Головуючий суддя - Ремецькі О.Ф.,

Суддів: Пригара Л.І., Ушак І.Г.,

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСХОД ЛТД", смт. Дубове Тячівського району

до акціонерного комерційного банку "ФОРУМ", м. Київ

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичну особу - підприємця Баршай Михайла Михайловича, смт. Дубове, Тячівського району та приватного нотаріуса Тячівського нотаріального округу Гунда Анжеліки Михайлівни, м. Тячів

про визнання недійсним Іпотечного договору від 19.10.2007 року, укладеного між АКБ "Форум" та ТОВ "Восход ЛТД", посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., зареєстрованого в реєстрі за №4432 з моменту його укладення та скасування обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: будівлю деревообробного цеху в с. Ганичі, вул. Леніна, №122е-1/122"д" Тячівського району Закарпатської області

За участю представників:

від позивача - Сойма Іван Іванович - директор; Варга Дмитро Дмитрович, адвокат, ордер серії АО № 1001409 від 24.10.2019 року.

від відповідача - не з'явився.

від третіх осіб - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСХОД ЛТД", смт. Дубове Тячівського району звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до акціонерного комерційного банку "ФОРУМ", м. Київ про визнання недійсним Іпотечного договору від 19.10.2007 року, укладеного між АКБ "Форум" та ТОВ "Восход ЛТД", посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., зареєстрованого в реєстрі за №4432 з моменту його укладення та скасування обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: будівлю деревообробного цеху в с. Ганичі, вул. Леніна, №122е-1/122"д" Тячівського району Закарпатської області посилаючись на порушення сторонами вимог ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 6 Закону України "Про іпотеку" щодо невідповідності оспорюваного договору в частині його укладання та посвідчення вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.09.2017 було зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням проведення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 16.02.2018 провадження у справі було поновлено та прийнято до розгляду на підставі оцінки підстав та предмету позову у загальному позовному провадженні на стадії підготовчого засідання для забезпечення судом учасникам у справі реалізувати свої нові процесуальні права та роз'яснення їх прав та обов'язків щодо подання суду заяв та клопотань в порядку вимог ст. 207 ГПК України.

Ухвалою суду від 28.02.2018 клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи було задоволено, призначено у справі №907/417/17 судову почеркознавчу експертизу, за наявними у справі матеріалами, проведення якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр", провадження у справі було зупинено до отримання відповідного висновку.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2018 провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 04.04.2018 для вирішення поданого експертом клопотання.

У підготовче засідання 16.05.2018 позивачем подано суду клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.05.2018 для забезпечення проведення експертизи та всебічного та об'єктивного вирішення спору витребувано у приватного нотаріуса Тячівського нотаріального округу Гунда Анжеліки Михайлівни, м. Тячів у порядку вимог ст. 81 ГПК України, а саме, оригінал Іпотечного договору від 19.10.2007 року, укладеного між АКБ "Форум" та ТОВ "Восход ЛТД", посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., зареєстрованого в реєстрі за №4432, а також Реєстр реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Тячівського нотаріального округу Гунда Анжеліки Михайлівни, м. Тячів, у якому міститься запис про посвідчення Іпотечного договору від 19.10.2007 року №4432 для його огляду, уповноваживши на отримання таких доказів повноважного представника ТОВ "Восход ЛТД".

У зв'язку з невиконанням приватним нотаріусом ухвали суду щодо подання витребуваних документів, 04.06.2018 на адресу суду надійшло клопотання експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №02861 від 30.05.2018 (надійшло до канцелярії суду 04.06.2018) про надання додаткових матеріалів, а саме, оригінали досліджуваних документів іпотечний договір від 19.10.2007 року, реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 2007 рік приватного нотаріуса Тячівського нотаріального округу Гунда Анжеліки Михайлівни, м. Тячів за реєстраційним №4432.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2018 застосовано заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення державним виконавцем доказів для дослідження судом, та зупинено провадження у справі №907/417/17 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2019 у зв'язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у справі, провадження у справі поновлено, та призначено підготовче засідання на 24.10.2019.

Представником позивача у справі заявлено клопотання в порядку ст. 81 ГПК України про витребування доказів, яким просив суд витребувати у Відповідача докази: оригінал протоколу загальних зборів ТОВ "Восход ЛТД" №10 від 04.10.2007 року та оригінал договору іпотеки від 19.10.2007 року укладеного між АКБ "Форум" та ТОВ "Восход ЛТД", посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2019 було задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСХОД ЛТД", смт. Дубове Тячівського район у справі № 907/417/17 про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 03 грудня 2019 р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2019 було відкладено підготовче засідання на 20.01.2020 року.

Ухвалою суду від 20.01.2020 за згодою представника позивача та за відсутності інших учасників процесу які у судове засідання не з'явились та про причини неявки не повідомили закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2020 року.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях наданих суду та клопотаннях по суті спору посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

За твердженнями позивача ТОВ Восход ЛТД як власник майна переданого в іпотеку, не було обізнане з фактом укладення договору від 19.10.2007 року оскільки загальними зборами товариства рішення про передачу майна в іпотеку та укладення відповідного договору не приймалося, товариство не зверталося до нотаріуса з приводу підготовки та оформлення договору іпотеки, не надавало нотаріусу жодних документів і немало наміру до укладення такого договору. Після вчинення правочину екземпляр договору товариством отримано не було. Про факт укладення даного договору позивачу стало відомо лише у 2016 році. Дублікат договору ТОВ Восход ЛТД отримало від приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. на письмовий запит товариства у червні 2016 року.

Зокрема позивач вказує на те, що оскаржуваний договір хоча і був посвідчений нотаріально однак має бути визнаний недійсний як такий що укладений з порушенням умов чинного законодавства.

Посилаючись на статут ТОВ Восход ЛТД зазначає, про відсутність доказів схвалення оспорюваного договору з боку товариства та те, що вказаний договір підписано особою яка немала на це повноважень. Зауважує, що факт надання дозволу товариства на укладення даного договору підтверджується протоколом зборів засновників ТОВ Восход ЛТД №10 від 04.10.2007 року. Однак вказаний протокол не може слугувати належним та допустимим доказом оскільки у протоколі не зазначено, що ТОВ Восход ЛТД виступає майновим поручителем саме по кредитному договору, укладеному 16.10.2007 між відповідачем та позичальником. Крім того представник позивач звертає увагу, що п.3.3.2 копії вказаного договору містить різну не пов'язану з іншими пунктами інформацію. Також вказує на те, що в матеріалах справи міститься Довідка-характеристика №05/1070 від 16 листопада 2007 року, за виготовленням якої ТОВ Восход ЛТД не зверталось, її походження позивачу не відоме, зміст не відповідає фактичним обставинам, а строк її дії на момент укладення договору закінчився. Вказані порушення за доводами позивача в своїй сукупності слугують додатковими підставами для визнання договору не дійсним.

Позивач відзначив, що на момент вчинення правочину директор товариства Сойма І.І, знаходився на лікуванні у Дубівській РЛ № 2 з приводу психічних розладів. Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного хворого №0802 від 15.09.2016р., виданої Дубівською районною лікарнею №2, Сойма І.І, перебуває на диспансерному обліку у Дубівській РЛ №2 з 2006 року з приводу психоневрологічних розладів та, зокрема, 15, 17, 19 та 21 жовтня 2007 року, звертався за медичною допомогою та був оглянутий лікарем з приводу психічних розладів типу порушення орієнтації у просторі і часі.

З урахуванням вищенаведеного представник позивача констатує, що стан здоров'я директора ТОВ Восход ЛТД на момент укладення договору та інші порушення при укладенні договору дають позивачу обґрунтовану підозру стосовно того, що такий договір не підписувався директором товариства взагалі, або підписувався під дією збиваючих факторів чи у незвичайному стані.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство Банк Форум проти позову заперечує повністю. Просить суд у задоволенні позову відмовити із підстав, викладених у відзиві на позов від 01.06.2017.

Відповідач зауважує, що даний договір укладений з дотриманням вимог законодавства. А саме договір підписано в присутності сторін та за згодою засновників ТОВ Восход ЛТД . Предметом договору виступає майно, що належить ТОВ Восход ЛТД на законних підставах. Наведені факти підтверджуються зокрема протоколом зборів засновників товариства, оригінал якого було надано представником іпотекодавця нотаріусу перед укладення договору, свідоцтвом про право колективної власності на нерухоме майно № 24 від 16.07.2007 року, яким посвідчено право власності позивача на предмет іпотеки, та підписами сторін на договорі.

Зокрема відповідач звертає увагу на те, що виписка з медичної карти амбулаторного хворого №0802 від 15.09.2016р., видана Дубівською районною лікарнею №2, підтверджує лише факт перебування Сойми І.І. на диспансерному обліку, сам факт наявності або відсутності певного обсягу дієзданості у фізичної особи внаслідок психіатричного чи психологічного захворювання може визначити тільки судово-психіатрична експертиза, яка визначає здатність особи усвідомлювати значення своїх дій, а її висновок може бути єдиним належним доказом по даній справі.

Крім того представник відповідача акцентує на пропуску позовної давності при зверненні до суду з даним позовом. Вказує на те, що спірний іпотечний договір був укладений між сторонами 19.10.2007 року, а позивач за доводами відповідача був обізнаний зі всіма обставинами, на які він посилається, як на підставу для задоволення позову, а тому строк для звернення до суду із позовом про визнання іпотечного договору недійсним закінчився 19.10.2010 року. В наслідок чого, у разі наявності матеріальних та процесуальних підстав у суду для задоволення позову у позові слід відмовити з підстав пропуску позивачем строків на звернення до суду

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25.02.2020 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним банком Форум (надалі за текстом - відповідач, іпотекодержатель) в особі керуючого Ужгородської філії Дворського В.М., що діяв на підставі Статуту банку, Положення про Ужгородську філію та довіреності № 1758 від 07.04.2006 року та Баршай Михайлом Михайловичем (надалі за текстом - позичальник, третя особа) укладено кредитний договір № 0032/07/36 - КL від 19.10.2007 року ( надалі за текстом кредитний договір).

Згідно пункту 1.1. кредитного договору Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів (оплата за послуги та товари) з максимальним лімітом заборгованості в сумі 64 500 доларів США. Кредитні кошти надаються строком по 17 жовтня 2008 року (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є один цілий об'єкт літ. Д будівлі деревообробного цеху загальною площею 351,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Тячівський район, с. Ганичі, вул. Леніна, 122 E , та належить майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю Восход ЛТД згідно свідоцтва про право колективної власності, видане виконкомом Ганичівської сільської ради №24 від 16 липня 2007 року, заставною вартістю 424 302, 30 грн. Кредитні кошти надаються Банком Позичальнику за умови : набуття чинності цим договором; набуття чинності правочинами щодо забезпечення виконання зобов'язань, зазначеними в п. 2.1 цього договору; отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на дату укладення правочинів щодо забезпечення виконання зобов'язань, зазначених в п. 2.1. цього договору; надання витягу про включення предмету застави в Державний реєстр обтяжень рухомого майна (надається у випадку надання в заставу рухомого майна, майнових прав); надання витягу з Державного реєстру іпотек, який свідчить про відсутність попередніх іпотек на дату набуття чинності іпотечними договорами та витягу про внесення запису до реєстру про обтяження іпотекою нерухомого майна, переданого в іпотеку Банку для забезпечення виконання зобов'язання за цим Договором. При наявності пріоритетних інших обтяжувачів на предмет застави (іпотеки) згідно з витягом, отриманим після реєстрації Банком предмету застави (іпотеки) в Державного реєстрі обтяжень рухомого майна (Державного реєстру іпотек) кредитні кошти надаються після виключення предмету застави (іпотеки) з відповідних реєстрів іншими обтяжувачами.

За доводами позивача, йому у 2016 році стало відомо, що на виконання умов пункту 2.1 кредитного договору у якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника між відповідачем в особі начальника юридичного відділу Ужгородської філії Михалківа Богдана Степановича, та ТОВ ВОСХОД ЛТД (надалі за текстом - позивач, іпотекодавець) в особі директора підприємства Сойма Івана Івановича який діяв на підставі статуту підприємства, зареєстрованого згідно рішенням виконкому Тячівської районної ради від 20.09.1994 року за № 54, наказу № 1 від 11.01.1995 року було укладено договір Іпотеки від 19 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., зареєстрований в реєстрі за № 4432.

Позивач стверджує, що екземпляр вказаного договору іпотеки після вчинення правочину ним отримано не було. Дублікат договору ТОВ Восход ЛТД отримало від приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. на письмовий запит товариства у червні 2016 року.

В матеріалах справи міститься копія дублікату договору Іпотеки від 19 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 4432.

Згідно пункту 1.1. вказаної копії договору цей договір забезпечує виконання Позичальником зобов'язань, що випливають з укладеного ним з Позичальником кредитного договору № 0032/07/26-КL від 16 жовтня 2007 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути Іпотекодержателю кредитні кошти в розмірі 64500 доларів США, з кінцевим терміном повернення 15 жовтня 2008 на умовах кредитної лінії, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 12,5% відсотків річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і цим Договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: будівля деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: с. Ганичі, Тячівського району, Закарпатської області, вул. Леніна, приміщення №122е-1/122 Д який належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі: Свідоцтва про право колективної власності, що видане виконавчим комітетом Ганичівської сільської ради від 16 липня 2007 року за № 24, зареєстровано в Тячівському БТІ за реєстровим № 15 в реєстраційній книзі 2-юр стор.154. предмет іпотеки включає в себе загальну площу-351,1 кв. м. Вартість предмету іпотеки згідно з довідкою-характеристикою, що видана Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації за № 05/1070 від 16 липня 2007 року становить 780000 грн. Заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджується Сторонами в розмірі 424 302 грн. (пункти 1.2, 1.3, 1.4 Договору).

Відповідно до п.3.3.2 копії вказаного договору зобов'язанням іпотекодержателя на протязі шести місяців після підписання договору іпотеки оформити право власності на земельну ділянку, що знаходиться у місті Тячів, Закарпатської області вул. Стефаника, буд 8 (вісім), отримати акт про право власності на земельну ділянку та передати її в іпотеку Іпотекодержателю.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер :ВП51313641, виданий 07.07.2016 Тячівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області були внесені відповідні записи про обтяження (арешт нерухомого майна) ТОВ Восход ЛТД .

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення, а тому для з'ясування наявності чи відсутності таких обставин, суд повинен дослідити оспорюваний договір та надати йому правову оцінку.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 ст.42 ГПК України визначено, що учасники справи, зокрема, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.

Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Судова колегія відзначає, що за доводами відповідача у якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника між відповідачем в особі начальника юридичного відділу Ужгородської філії Михалківа Богдана Степановича, та ТОВ ВОСХОД ЛТД в особі директора підприємства Сойма Івана Івановича було укладено договір Іпотеки від 19 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., зареєстрований в реєстрі за № 4432. Відповідач зауважує, що даний договір укладений з дотриманням вимог законодавства. А саме договір підписано в присутності сторін, уповноваженими особами та за згодою засновників ТОВ Восход ЛТД , а предметом договору виступило майно, що належить ТОВ Восход ЛТД на законних підставах.

Натомість за доводами позивача такий договір не підписувався директором товариства взагалі, або підписувався під дією збиваючих факторів чи у незвичайному стані.

Враховуючи викладені у позовній заяві сумніви позивача щодо укладення оскаржуваного правочину, у підготовчому судовому засіданні 16.05.2018 позивачем подано суду клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.05.2018 для забезпечення проведення експертизи, всебічного та об`єктивного вирішення спору витребувано у приватного нотаріуса Тячівського нотаріального округу Гунда Анжеліки Михайлівни, м. Тячів у порядку вимог ст. 81 ГПК України , оригінал Іпотечного договору від 19.10.2007 року, укладеного між АКБ Форум та ТОВ Восход ЛТД, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., зареєстрованого в реєстрі за №4432, а також Реєстр реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Тячівського нотаріального округу Гунда Анжеліки Михайлівни, м. Тячів, у якому міститься запис про посвідчення Іпотечного договору від 19.10.2007 року №4432 для його огляду, уповноваживши на отримання таких доказів повноважного представника ТОВ Восход ЛТД .

У зв`язку з невиконанням приватним нотаріусом ухвали суду щодо подання витребуваних документів, 04.06.2018 на адресу суду надійшло клопотання експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №02861 від 30.05.2018 (надійшло до канцелярії суду 04.06.2018) про надання додаткових матеріалів, а саме, оригінали досліджуваних документів іпотечний договір від 19.10.2007 року, реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 2007 рік приватного нотаріуса Тячівського нотаріального округу Гунда Анжеліки Михайлівни, м. Тячів за реєстраційним №4432.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2018 застосовано заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення державним виконавцем доказів для дослідження судом, та зупинено провадження у справі №907/417/17 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2019 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у справі, провадження у справі поновлено, та призначено підготовче засідання на 24.10.2019.

Представником позивача у справі заявлено клопотання в порядку ст. 81 ГПК України про витребування доказів, яким просив суд витребувати у Відповідача докази: оригінал протоколу загальних зборів ТОВ Восход ЛТД №10 від 04.10.2007 року та оригінал договору іпотеки від 19.10.2007 року укладеного між АКБ Форум та ТОВ Восход ЛТД , посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2019 було задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю ВОСХОД ЛТД, смт. Дубове Тячівського район у справі № 907/417/17 про витребування доказів та відкладено підготовче засідання у справі №907/417/17 на 03 грудня 2019 р.

Колегія суддів також наголошує, що не дивлячись на отримання відповідачем ухвали суду про витребування оригіналу спірного договору, відповідачем не надано суду оригінал договору Іпотеки від 19 жовтня 2007 року, а також не надано жодних пояснень щодо неможливості подання такого доказу.

Частинами 7-10 ст. 81 ГПК України визначено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

У своїх запереченнях відповідач стверджував, що оскаржуваний договір від 19.10.2007 року, підписано в присутності сторін, уповноваженими особами, за згодою засновників ТОВ Восход ЛТД . Разом з цим відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів.

Крім того, відповідно до п.3.3.2 копії вказаного договору зобов'язанням іпотекодержателя на протязі шести місяців після підписання договору іпотеки оформити право власності на земельну ділянку, що знаходиться у місті Тячів, Закарпатської області вул. Стефаника, буд 8 (вісім), отримати акт про право власності на земельну ділянку та передати її в іпотеку Іпотекодержателю. Аналіз умов копії даного договору свідчить про те, що він не є єдиним, суцільним документом, оскільки містить різні непов'язані між собою пункти в зв'язку з чим у суду відсутня можливість встановити його зміст.

З огляду на викладене, враховуючи ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, колегія суддів, керуючись приписами ч.10 ст.81 ГПК України , дійшла висновку про недоведеність відповідачем факту підписання спірного договору від 19.10.2007 у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання таких обставин.

Разом з цим, з огляду на відсутність доказів, які б достеменно свідчили про укладення спірного договору, ухилення відповідача від надання оригіналу договору, не спростування сумнівів позивача щодо підписання договору саме директором ТОВ Восход ЛТД , колегія суддів, керуючись приписами ч.10 ст.81 ГПК України , погоджується із доводами позивача, щодо невідповідності спірного правочину вимогам закону (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018 року у справі №915/1145/17).

Згідно з п.п. 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (надалі - Інструкція) одним із основних видів експертизи є почеркознавча експертиза та технічна експертиза документів.

Відповідно до п. 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 Головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Згідно з п. 23 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є установлення цілого за частинами документа, установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп'ютерної техніки та визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів а також для дослідження документів щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів.

Отже, у даному випадку, з огляду на наявності непов'язаних між собою пунктів в копії договору та висловлені сумніви позивача щодо факту підписання спірного договору директором ТОВ Восход ЛТД Соймою І.І. судова колегія вважає, що встановлення факту справжності самого документу та не підроблення підпису сторін можливо лише шляхом проведення судової експертизи.

Проте, з огляду на повідомлення експерта та вищевикладені положення Інструкції, проведення експертного дослідження копії є неможливим, оскільки таке дослідження проводиться лише за наявності оригіналу документу.

Відповідно до ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Судова колегія наголошує, що судом неодноразово витребовувались докази для проведення експертизи, однак вони так і не були надані.

Відтак, враховуючи приписи ст. 74 ГПК України судова колегія вважає, що відповідачем не було спростовано тверджень позивача щодо не підписання спірного договору Іпотеки директором ТОВ Восход ЛТД Соймою І.І. та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що сторонами під час укладення оскаржуваного договору Іпотеки від 19 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 4432 не додержано вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України , що є підставою для визнання його недійсним в силу положень ст. 215 ЦК України .

У зв'язку з наведеним, позовна вимога про визнання недійсним договору іпотеки від 19 жовтня 2007 року є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За приписами статті 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 4 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 1, 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП51313641, виданий 07.07.2016 Тячівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області були внесені відповідні записи про обтяження (арешт нерухомого майна) ТОВ Восход ЛТД .

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію цих прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (ч. 5 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обтяжень" , реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

В ході розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання іпотечного договору недійсним, тому з огляду на положення ст. 216 Цивільного кодексу України даний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як встановлено судом та підтверджується відомостями, наявними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач є власником нежитлових приміщень, які є предметом спірного договору. Відтак, наявність обтяжень, що виникають із спірного іпотечного договору, порушує права позивача як власника даного нерухомого майна, в тому числі щодо розпорядження таким майном.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСХОД ЛТД", смт. Дубове Тячівського району підлягають задоволенню повністю.

Щодо застосування строків позовної давності колегія суддів вважає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України ).

Згідно з приписами частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У зв'язку з відсутністю можливості за відсутності оригінала документа та його технічної експертизи достеменно встановити особу що підписувала даний договір, посилання відповідача на те, що позивач знав про укладення договору і позовна давність є такою, що сплинула, колегія суддів вважає необґрунтованим, формальним та таким, що не узгоджується із встановленими обставинами справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України , витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір іпотеки від 19 жовтня 2007 року, укладений між акціонерним комерційним банком Форум та товариством з обмеженою відповідальністю Восход ЛТД , посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., зареєстрований в реєстрі за № 4432 з моменту його укладення.

3. Скасувати обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - будівлю деревообробного цеху, розташовану за адресою: с. Ганичі. вул. Леніна, Тячівського району Закарпатської області №122е-1/122 д .

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк Форум (02100, м.Київ, Бульвар Верховної ради, будинок 7, код ЄДРПОУ 21574573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Восход ЛТД (90531, Закарпатська обл., Тячівський район, селище міського типу Дубове, вулиця Горького, будинок 205, код ЄДРПОУ 20462033) суму

1 600 грн. (Одну тисячу шістсот гривень) 00 коп. - на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з перебування членів колегії суддів на лікарняному та відпустці, повний текст рішення складено та підписано: 08.04.2020

Головуючий суддя Ремецькі О.Ф.

Суддя Пригара Л.І.

Суддя Ушак І.Г.