Рішення

від 08.04.2020 по справі 910/1163/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2020 м. Київ Справа № 910/1163/20

За позовом: комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ";

до: ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ УКРАЇНИ;

про: стягнення 38.723,15 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ УКРАЇНИ (далі - відповідач) про стягнення 38.723,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між позивачем, як балансоутримувачем та відповідачем, як орендарем, договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.03.2016 № 890-1, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 38.723,15 грн., з яких: 23.014,66 грн. - заборгованість з орендної плати, 11.810,10 грн. - заборгованість з витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 3.381,70 грн. - пеня, 329,74 грн. - 3 % річних та 186,95 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1163/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як балансоутримувачем, відповідачем, як орендарем та департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.03.2016 № 890-1 (далі - Договір), відповідно до предмету якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 11.03.2016 № 10 передає, а відповідач приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м Київ, вул. Липська, буд. 16 літ. А для розміщення громадської організації ветеранів (п. 1.1 Договору).

Розділом 3 Договору, зокрема, передбачено:

- крім орендної плати відповідач сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди (п. 3.1.1 Договору);

- орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності останнього щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця (п. 3.7 Договору);

- у разі припинення (розірвання) цього договору відповідач сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою до дня повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє відповідача від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції позивачу (п. 3.12 Договору).

Пунктом 5.2.2 Договору визначено, що позивач має право стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за договором шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Положеннями пункту 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплаченої орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором. Відповідач в установлений Договором строк в період з 01.08.2019 по 27.12.2019 не здійснив сплату на користь позивача орендної плати в сумі 23.014,66 грн. та витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 11.810,10 грн.

Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3.381,70 грн., 3 % річних в сумі 329,74 грн. та інфляційних втрат в сумі 186,95 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 27.12.2019, який підписаний сторонами Договору, відповідач передав а орендодавець прийняв об`єкт оренди за Договором.

Суд відзначає, що будь-яких доказів погашення відповідачем перед позивачем заборгованості за Договором з орендної плати в сумі 23.014,66 грн. та заборгованості з витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 11.810,10 грн. в період з 01.08.2019 по 27.12.2019 сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і, в той же час, відповідачем не спростований, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором з орендної плати в сумі 23.014,66 грн. та заборгованості з витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 11.810,10 грн. в період з 01.08.2019 по 27.12.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов`язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Статтею 29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що за невиконання зобов`язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3.381,70 грн., 3 % річних в сумі 329,74 грн. та інфляційних втрат в сумі 186,95 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ УКРАЇНИ (01021, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛИПСЬКА, будинок 16-А, ідентифікаційний код 00011009) на користь комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з орендної плати в сумі 23.014 (двадцять три тисячі чотирнадцять) грн. 66 коп., заборгованість з витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 11.810 (одинадцять тисяч вісімсот десять) грн. 10 коп., пеню в сумі 3.381 (три тисячі триста вісімдесят одна) грн. 70 коп., 3 % річних в сумі 329 (триста двадцять дев`ять) грн. 74 коп., інфляційні втрати в сумі 186 (сто вісімдесят шість) грн. 95 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац