Рішення від 08.04.2020 по справі 910/283/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2020 м. Київ Справа № 910/283/20

За позовом: приватного акціонерного товариства "ВЕСКО";

до: акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ";

про: стягнення 8.886,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "ВЕСКО" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 8.886,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено несвоєчасну доставку вантажу, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача штрафу в сумі 8.886,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/283/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням пропуску позивачем шестимісячного строку на звернення до суду із даним позовом, який встановлений статутом залізниць України. Також в поданому відзиві відповідач вказав на скрутний фінансовий стан, зменшення розміру неустойки та відсутність заподіяних позивачу збитків.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про те, що строк для звернення з даним позовом позивачем не пропущено, враховуючи практику Верховного Суду та про те, що фінансовий стан відповідача не має жодного відношення до порушення зобов`язань.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Так 23.03.2019 позивачем зі станції "ДРУЖКІВКА" Донецької залізниці на станцію "БЕРДЯНСЬК" Придніпровської залізниці був відправлений вантаж за залізничною накладною 48959068.

Термін доставки вказаного вантажу на станцію призначення - 5 діб.

Проте, згідно з відбитком штемпеля на вказаній вище накладній відповідачем допущене прострочення термінів доставки вантажу, визначених статутом залізниць України та правилами обчислення термінів доставки вантажу на 6 діб, а саме: вантаж прибув 03.04.2019. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут) залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила) визначено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до п. 1.1, 2.1 Правил, залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням у такі терміни: зокрема, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Згідно п. 2.4 Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Згідно з відбитком штемпеля на зазначених вище накладних відповідачем допущене прострочення термінів доставки вантажу, визначених Статутом та Правилами, яке за розрахунком позивача становить 8.886,00 грн.

Положеннями ст. 116 Статуту передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Таким чином, факт порушення відповідачем Статуту та Правил в частині несвоєчасної доставки вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 8.886,00 грн. за розрахунком позивача, який перевірений і визнаний судом вірним.

Твердження відповідача викладені в поданому до суду відзиві судом відхилені з огляду на наступне:

- факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу визнається відповідачем;

- підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність, а відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов`язань (ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України);

- сума штрафу заявлена до стягнення, жодним чином не погіршить фінансовий стан відповідача.

- наявність/відсутність заподіяних позивачу збитків не є предметом розгляду даної справи.

Твердження відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку на звернення до суду із даним позовом судом відхилені з огляду на наступне.

Пунктом 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Разом з тим, частиною 4 статті 315 ГК України встановлено, якщо заявлену перевізнику претензію, що випливає з договору перевезення вантажу, відхилено або відповідь на неї не одержано у строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Частиною 5 статті 307 ГК України, яка кореспондується із частиною 4 статті 909, статтею 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, пункти 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу. Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 і останні зміни в нього вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973.

Відтак, положення пункти 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положенням частини 4 статті 315 ГК України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого частиною 3 статті 315 ГК України для відповіді на претензію (45 днів).

Вказана правова позиція також закріплена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 910/4405/18.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.06.2019 № 1696, яка направлена на адресу останнього 06.06.2019.

Приймаючи до уваги вказану вище дату звернення позивача із претензією до відповідача, дату подання позову до суду (04.01.2020) та враховуючи, що строк позовної давності починає свій перебіг, зокрема, з дня закінчення строку, встановленого частиною 3 статті 315 ГК України для відповіді на претензію (45 днів) суд дійшов висновку про дотримання позивачем шестимісячного строку на звернення до суду із даним позовом.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код: 40075815) в особі регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ") на користь приватного акціонерного товариства "ВЕСКО" (84205, Донецька обл., місто Дружківка, ВУЛИЦЯ ІНДУСТРІАЛЬНА, будинок 2, ідентифікаційний код 00282049) штраф в сумі 8.886 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац