Ухвала

від 07.04.2020 по справі 916/873/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" квітня 2020 р.м. Одеса № 916/873/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. № 910/20 від 02.04.2020р.),

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

до відповідача: комунального некомерційного підприємства „Одеський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни»

про стягнення 4498,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до господарського суду із позовною заявою до комунального некомерційного підприємства „Одеський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни» про стягнення суми надміру виплаченої пенсії у розмірі 4498,23 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ч. ч. 1-2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

В свою чергу, у відповідності до ст.ст. 1 - 3 Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду , - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Отже, за пред`явлення даного позову, який містить одну позовну вимогу майнового характеру, позивач зобов`язаний сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

При зверненні до господарського суду із відповідною позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви. Клопотання позивача обґрунтовано фактом відсутності у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошових коштів для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України „Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Оскільки підстави для застосування до позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області приписів ст. 8 Закону України „Про судовий збір» відсутні, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пп. 2, 3, 8-10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог процесуального законодавства позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не містить обґрунтованого розрахунку суми боргу; інформації про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, господарський суд враховуючи відомості є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зауважує, що правильним найменування юридичної особи, якій належить ідентифікаційний код 20992297, є комунальне некомерційне підприємство „Одеський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни» Одеської обласної ради» .

Враховуючи, що найменування відповідача згідно позовної заяви є відмінним від найменування юридичної особи, відомості про державну реєстрацію якої наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, господарський суд вважає за необхідне зобов`язати позивача повідомити суду правильне найменування відповідача, до якого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області заявлено позов.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

Проте, на підтвердження виконання процесуального обов`язку з надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із усіма додатками позивачем не було надано господарському суду жодного доказу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху . В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги невідповідність позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вимогам ст. ст. 162 ,164, 172 ГПК України, на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України вказану позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд звертає увагу позивача, що у випадку не усунення названих недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до комунального некомерційного підприємства „Одеський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни» про стягнення 4498,23 грн. - залишити без руху.

3. Встановити Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви в частині надання доказів: сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.; надсилання на адресу відповідача, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копії позовної заяви та всіх доданих документів листом з описом вкладення; а також повідомлення суду правильного найменування відповідача, до якого заявлено позовні вимоги; обґрунтованого розрахунку суми боргу; інформації про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвала набрала законної сили 07.04.2020р. та не підлягає оскарженню.

Суддя С.П. Желєзна