Рішення

від 01.04.2020 по справі 911/3157/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.2020 Справа № 911/3157/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12-Г; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 27; код ЄДРПОУ 09322277)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аграрний-Альянс" (84100, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Під`їзна, будинок 11; код ЄДРПОУ 39721785)

про стягнення 12 380, 44 грн., з яких: 9 238,03 грн. - основна заборгованість, 1494,57 грн. - пеня, 1280,17 грн. - інфляційні втрати, 367,67 грн. - 3% річних ,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 1352/20 від 21.01.2020 до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аграрний-Альянс" про стягнення 12 380, 44 грн., з яких: 9 238,03 грн. - основна заборгованість, 1494,57 грн. - пеня, 1280,17 грн. - інфляційні втрати, 367,67 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.12.2019 передані позовні матеріали №911/3157/19 за позовом акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аграрний-Альянс" до господарського суду Донецької областю за підсудністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором банківського рахунку №492 від 20.05.2015, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 9 238,03 грн., що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу в судовому засіданні без його участі.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів, суд на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

20.05.2015 між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (далі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аграрний-Альянс" (далі - клієнт) було укладено договір банківського рахунку № 492 (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого за цим договором відповідно до законодавства України банк зобов`язується надавати клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов`язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.

Згідно п. 2.1. договору банк протягом трьох банківських днів після надання всіх необхідних документів зобов`язується відкрити клієнту поточні рахунки: № НОМЕР_2 в гривні України, № НОМЕР_3 в дол.. США, № НОМЕР_2 в євро, № НОМЕР_2 в рос. рублях (далі разом - рахунки), та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування (далі - послуги), відповідно до умов цього договору, законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 2.3. договору оплата за послуги, надані банком клієнту відповідно до переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, здійснюється згідно з тарифами за послуги територіально відокремленого безбалансового відділення № 10026/0741 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк (додаток № 1 до цього договору, який є його невід`ємною складовою частиною), які можуть бути змінені банком в порядку, визначеному умовами цього договору) (далі - тарифи).

Вартість послуг банку визначена в тарифах у вигляді суми тарифу - вартості послуг (п. 3.1. договору).

Згідно п. 3.2. договору при настанні термінів оплати вартості наданих банком послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнт доручає банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих банком послуг з рахунків клієнта, а також інших поточних рахунків клієнта, відкритих в АТ Ощадбанк або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього договору. При цьому, з метою здійснення банком права договірного списання, передбаченого у першому абзаці цього пункту договору, у разі відсутності або недостатності на рахунках клієнта в національній валюті коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, клієнт надає банку право договірного списання коштів з його рахунків в іноземній валюті та доручає банку здійснити продаж іноземної валюти, у розмірі, еквівалентному сумі, що необхідна для повної оплати послуг. Сума іноземної валюти, зазначена вище, розраховуються та її продаж здійснюється по курсу продажу іноземної валюти банку для клієнтів-юридичних осіб на день здійснення її продажу. Сплата клієнтом коштів за надані банком послуги здійснюється одночасно з проведенням операції, авансом або не пізніше визначеного числа місяця наступного за звітним відповідно до додатку № 1 до цього договору.

Про зміну тарифів банк зобов`язаний повідомити клієнта не пізніше ніж за 25 календарних днів до дати їх вступу в силу шляхом направлення клієнту повідомлення із зазначенням у ньому зміненого розміру тарифів, причин, з якими банк пов`язує необхідність їх зміни, а також дати їх вступу в силу (п. 3.3.1. договору).

Відповідно до п. 4.3.10 договору клієнт зобов`язується сплачувати вартість послуг банку згідно з тарифами в порядку, визначеному розділом 3 цього договору.

Згідно п. 4.3.1.11 договору клієнт зобов`язується своєчасно поповнювати рахунки грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку, з метою належного виконання своїх обов`язків за цим договором щодо сплати на користь банку вартості наданих ним послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених цим договором, для реалізації банком права договірного списання коштів з рахунків.

Згідно п. 4.3.10.-4.3.12. договору, клієнт зобов`язаний:

- сплачувати вартість послуг банку згідно з тарифами в порядку, визначеному Розділом 3 цього договору;

- своєчасно поповнювати рахунок (ки) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку (ах), з метою належного виконання своїх обов`язків за цим договором щодо сплати на користь банку вартості наданих ним послуг, в т.ч. з метою забезпечення можливості здійснення банком договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених цим договором, для реалізації банком права договірного списання коштів з рахунку (ів);

- щорічно до 15 січня наступного за звітним року підтверджувати в письмовій формі залишок коштів на рахунку (ах) станом на 1 січня. У випадку неотримання банком підтвердження залишків коштів на рахунку (ах) клієнта протягом зазначеного строку, залишок коштів вважається підтвердженим.

Додатком № 1 до Договору встановлено тарифи за послуги Банку, зокрема згідно п.п. 2.1.2.1. Тарифу, щомісячне обслуговування тарифного пакету становить 299,00 грн в місяць, при цьому комісія повинна бути сплачена не пізніше 5 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 6.4. договору за несвоєчасне поповнення рахунків відповідно до умов підпункту 4.3.11 цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані банком послуги, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно п. 9.1. договору він набуває чинності з дати підписання сторонами та діє протягом одного календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

На виконання умов договору позивачем було відкрито відповідачу рахунки, що підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ Торговий дім Аграрний-Альянс .

Разом із тим, відповідачем порушувались умови договору, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість зі сплати комісії за обслуговування в сумі 9238,03 грн., що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань.

Згідно ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного Кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 статті 1067 Цивільного Кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за договором щодо надання відповідачу послуг щодо розрахунково-касового обслуговування.

Однак відповідачем було неналежним чином виконано зобов`язання за договором щодо сплати вартості послуг банку згідно з тарифами та своєчасного поповнення рахунку грошовими коштами з метою забезпечення можливості здійснення банком договірного списання коштів, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у сумі 9238,03 грн станом на 01.12.2018.

Сплату вказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 9 238,03 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі в розмірі 1494,57 грн. за період з 01.06.2018 по 31.11.2018 суд зазначає наступне.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 того ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 6.1., 6.4. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

За несвоєчасне поповнення рахунку (ів) відповідно до умов п. 4.3.11. цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані Банком послуги, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,2 відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.3 Постанови №10 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана нарочно до суду 20.12.2019, про що свідчить відповідний штамп канцелярії у правому нижньому кутку. Враховуючи встановлений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України обмежений шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано для нарахування пені, а також встановлену статтею 258 Цивільного кодексу України спеціальну позовну давність в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне погашення комісії за визначений позивачем період сплинув, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, нарахованої позивачем за період з 01.06.2018 по 30.11.2018.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 06.04.2016 по 31.10.2018 нараховано 3 % річних в сумі 367,67 грн., та інфляційні втрати в сумі 1280,17 грн. за період з квітня 2016 по жовтень 2018.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов`язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначені позивачем періоди, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично та методологічно вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати на підставі статті 123, 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аграрний-Альянс" про стягнення 12 380, 44 грн., з яких: 9 238,03 грн. - основна заборгованість, 1494,57 грн. - пеня, 1280,17 грн. - інфляційні втрати, 367,67 грн. - 3% річних - задовольнити частково .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аграрний-Альянс" (84100, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Під`їзна, будинок 11; код ЄДРПОУ 39721785) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12-Г; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 27; код ЄДРПОУ 09322277) основний борг в сумі 9 238,03 грн., 3% річних в сумі 367,67 грн., інфляційні втрати в сумі 1280,17 грн., судовий збір в сумі 1689,10 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 01.04.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.04.2020.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова