Ухвала від 08.04.2020 по справі 906/354/20

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" квітня 2020 р. Справа № 906/354/20.

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Вельмакіної Т.М.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Соул"

про стягнення 1438071,75 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Соул" 1438071,75грн, з яких: 986755,54грн основного боргу, 246688,89грн штрафу, 70320,43грн курсової різниці та 134306,89грн річних.

Водночас з позовними матеріалами позивачем подано заяву про забезпечення позову, в прохальній частині якої позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СОУЛ" (код ЄДРПОУ: 38021745), що зареєстроване за адресою: 11420, Житомирська обл., Народицький район, с. Норинці, Проспект Горького, буд. 4, та знаходяться на р/'р НОМЕР_1 в ПАТ "Приватбанк", м. Житомир, в розмірі, що відповідає розміру заборгованості, а саме: позовних вимог в сумі 255795,95 грн та сплаченого судового збору в розмірі 21571,08 грн.

Необхідність вжиття зазначених заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених договором поставки, та на день подачі до суду заяви про забезпечення позову, за отриманий згідно з договором №В101-04/19ЖТ від 24.04.2019 товар відповідач не розрахувався у повному обсязі, заборгувавши Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" 1438071,75грн, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій за невиконання умов договору, порушення термінів оплати товару і т.д.

Також заявник звертає увагу суду на те, що за інформацією Народницького районного відділу державної виконавчої служби, на виконанні знаходяться виконавчі документи щодо звернення стягнення на рухоме майно ТОВ "Агро Соул" по інших виконавчих документах ТОВ "Вітагро Партнер" про стягнення боргів за рахунок заставного майна, а саме рухомої техніки. При описі та арешті майна, працівниками виконавчої служби було встановлено, що сільськогосподарська техніка щодо якої мають вчинити виконавчі дії, що належить ТОВ "Агро Соул", відсутня, її місцезнаходження не відоме.

Враховуючи зазначені обставини та те, що у добровільному порядку протягом тривалого часу відповідач борг не погашає, позивач має обґрунтовану підозру, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, отримані відповідачем у 2019-2020 році та виручені від продажу урожаю сільськогосподарської продукції, можуть бути приховані відповідачем. Вказане, на його думку, свідчить про очевидну ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, яке згідно із законом може бути винесено на користь позивача. При цьому звертає увагу на розмір заявлених позовних вимог.

Дослідивши зміст вказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 140 ГПК України).

Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Разом з тим, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, які свідчать, що невжиття таких заходів в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Зсилання позивача на наявність виконавчих документів в Народицькому районному відділі державної виконавчої служби щодо звернення стягнення на майно ТОВ "Агро Соул" не може свідчити про ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у даній справі в разі невжиття судом заходів до забезпечення позову.

Також відсутні зсилання на вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження або продаж майна, закриття рахунків, які призведуть до утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. Доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем таких дій чи про наміри їх вчиняти позивачем не подано.

Крім того, слід зазначити, що застосування арешту на майно можливе у випадку, коли кошти в боржника відсутні, тобто, коли виконання рішення про стягнення коштів є неможливим. Натомість, доказів неможливості виконання рішення про стягнення коштів матеріали справи не містять.

Тобто, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що вжиття визначених позивачем заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, як для позивача, так і для інших контрагентів відповідача, враховуючи їх можливий негативний вплив на господарську діяльність останнього.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог позивача про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 42, 74, 136-140, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано: 08.04.2020

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2 - заявнику (рек.).