Рішення

від 03.04.2020 по справі 907/658/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.2020 м. Ужгород Справа № 907/658/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Комерційний інвестиційний банк» , м. Ужгород (далі - позивач, банк)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпак Україна» , м. Ужгород (далі - відповідач, ТОВ Інтерпак Україна)

про стягнення суми 1305345,24 грн., включаючи 860000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 110511,22 грн. - заборгованість за відсотками, 10320,00 грн. - заборгованість з комісії, 100678,40 грн. - пеню, 8835,62 грн. - 3 % річних, 215000,00 грн. - штраф

представники:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача зазначених сум, у зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за кредитним договором з повернення кредитних коштів, сплати відсотків. Представник позивача в ході судового засідання наполягав на задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до позовної заяви документами та розрахунками; судовий розгляд у даному засіданні поданою письмовою заявою просить суд здійснити за наявними у матеріалах справи документами без його участі з огляду на карантинні заходи запроваджені у зв`язку з епідемією коронавірусу.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноважених представників у ході судового провадження у справі не забезпечив. Кореспонденція суду, яка надсилалась відповідачеві - ТОВ Інтерпак Україна - за адресою вказаною в позовній заяві - 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Кошового, буд. 6, - та яка за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням, повернута до суду без вручення адресату. У зв`язку з наведеним відповідно до ухвали суду від 26.02.20 на офіційному веб-сайті судової влади України офіційно оприлюднено повідомлення відповідача про проведення даного судового засідання. За приписами ч. 4 ст. 122 ГПК України з опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, з огляду на що, суд констатує, що відповідач у даній справі не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву, участі уповноваженого представника у засіданні суду не забезпечив.

Суд приймає до уваги, що за приписами ст. 178 ГПК України подання суду відзиву на позовну заяву є правом відповідача, і в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення представника позивача встановив наступне.

2.04.14 банком та ТОВ Інтерпак Україна як позичальником укладено договір кредиту за овердрафтом № 02-1/3о-28-14 та в подальшому додаткові угоди до нього № 1 від 17 квітня 2014 року, № 2 від 31 грудня 2014 року, № 3 від 01 квітня 2015 року, № 4 від 31 грудня 2015 року, № 5 від 29 грудня 2016 року, № 6 від 28 червня 2017 року, № 7 від 18 вересня 2017 року, № 8 від 27 червня 2018 року (далі - договір), яким встановлено ліміт кредитування на загальну суму 860000,00 грн. (п. 1.2 договору). Строк погашення заборгованості встановлений 25 червня 2019 року (п. 1.4).

Розділом 2 договору сторони передбачили порядок надання і погашення кредиту. Винагорода за використання овердрафту встановлена в розмірі 25 % річних від фактичної заборгованості за рахунком (п. 2.3).

Відсотки нараховуються щомісячно, методом "факт/365(366)", тобто з розрахунку фактичної кількості днів у місяці. При цьому відсотки нараховуються на суму зобов`язань позичальника (під сумою зобов`язань розуміється сума залишку на рахунку заборгованості по овердрафту наприкінці кожного дня) пропорційно кількості днів, протягом яких це зобов`язання враховувалося кредитором (позивачем) на рахунку заборгованості позичальника по овердрафту (п. 2.3.1).

За умовами договору плата за зміну на прохання клієнта умов договору становить 2 % від суми ліміту по овердрафту вказаному в договорі (п. 2.6); позичальник зобов`язаний в повному обсязі сплатити банку відсотки за користування овердрафтом, комісію за встановлення ліміту кредитування, плату за обслуговування овердрафту, плату за збільшення ліміту кредитування, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань (п. 5.2.2); у випадку порушення позичальником термінів погашення кредиту, а також, якщо сплата відсотків і комісій прострочена більш ніж на 2 календарних дні, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення платежу (п.6.2); у випадку порушення позичальником умов, визначених п.1.4. цього договору, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 25 % від розміру максимального ліміту заборгованості по кредиту за овердрафтом, що зазначені в п. 1 .2. цього договору (п. 6.3).

Матеріалами справи встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач свої зобов`язання виконав належним чином, надавши на підставі укладеного договору, відповідачеві кредитні кошти на суму 860000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.

Проте, всупереч взятих на себе зобов`язань відповідач суму наданих йому кредитних коштів не повернув, нарахованих відсотків, комісії за користування овердрафтом не сплатив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед банком на зазначену суму (860000,00 грн.), що є заборгованістю по кредиту, а також 110511,22 грн. - заборгованість за відсотками, 10320,00 грн. - заборгованість з комісії.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення вказаної суми боргу в примусовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не сплатив грошових коштів у рахунок погашення кредиту, відсотків та комісії, тому позивач правомірно та відповідно до умов договору і наведених приписів Цивільного кодексу України звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача наведених сум заборгованості .

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач надав суду необхідні докази на обґрунтування позовних вимог, натомість відповідач не спростував заявлених вимог.

За наведених обставин справи позовні вимоги до відповідача про стягнення наведених сум - 860000,00 грн. заборгованості за кредитом, 110511,22 грн. заборгованості за відсотками, 10320,00 грн. заборгованості з комісії - як правомірні та доведені належним чином підлягають задоволенню судом за вищенаведеними приписами чинного цивільного та господарського законодавства.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 100678,40 грн., нараховану за прострочення повернення кредитних коштів за період з 26.06.19 по 28.10.19 та штраф на суму 215000,00 грн., застосування яких передбачено вищенаведеними умовами договору.

Вирішуючи спір у даній частині вимог, суд керується приписами ст. 216 ГК України, згідно яких учасники господарських відносин, якими є сторони у даній справі, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги позивача в частині нарахованих пені та штрафу є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, нараховані згідно умов договору, тому є правомірними та підлягають задоволенню судом у зазначених сумах.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити, зокрема три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі наведеної норми цивільного законодавства підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за прострочення виконання грошових зобов`язань перед банком з повернення заборгованості за кредитом за період з 26.06.19 по 28.10.19, що становить суму 8835,62 грн.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить1305345,24 грн.

Судовий збір сплачений позивачем за розгляд даної справи на суму 2154,33 грн. на підставі ст. 129 ГПК України підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76,, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпак Україна» (88000, м. Ужгород, вул. Кошового, буд. 6, код ЄДРПОУ 34676136) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Комерційний інвестиційний банк" (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562) заборгованість за кредитом на загальну суму 1305345,24 грн. (один мільйон триста п`ять тисяч триста сорок п`ять грн.24 коп.), включаючи заборгованість за кредитом, відсотками, комісією, пеню, штраф, 3 % річних, та у відшкодування сплаченого судового збору - суму 19580,19 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят грн. 19 коп.)

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 06.04.20.

Суддя Ушак І.Г.