Ухвала

від 07.04.2020 по справі 910/2022/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/2022/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

третьої особи-3 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/2022/19 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія"

до Фонду державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Львів Розвиток"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товарна біржа "Товарно-сировинна біржа "Галконтракт", Державне публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "УКРБУД"

про визнання недійсним результату електронного аукціону,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про визнання недійсним результату електронного аукціону №UА-РS-2018-12-20-000010-2 з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Львівський науково-дослідний і проектний інститут "ЛьвівбудмНДІпроект", що відбувся 22.01.2019 і оформлений протоколом про результати електронного аукціону, що затверджений Наказом Фонду держаного майна України № 82 від 31.01.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним результат електронного аукціону №UА-РS-2018-12-20-000010-2 з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Львівський науково-дослідний і проектний інститут "ЛьвівбудмНДІпроект", що відбувся 22.01.2019 і оформлений протоколом про результати електронного аукціону, що затверджений наказом Фонду державного майна України №82 від 31.01.2019.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2020 касаційну скаргу Фонду державного майна України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі №910/2022/19 залишено без змін.

31 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" від 03.03.2020 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Марія" просить стягнути з Фонду державного майна України на свою користь понесені судові витрати у розмірі 30 000,00 грн.

Ці вимоги обґрунтовано тим, що на виконання зобов`язань за договором про надання професійної правничої допомоги від 12.02.2019 № 12/19 Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Марусяк і Партнери" в особі адвоката Марусяка В.Я. надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Марія" правничу допомогу при розгляді даної справи в суді касаційної інстанції, розмір якої становить 30 000,00 грн, що підтверджується протоколом узгодження гонорару від 03.02.2020, розрахунком витрат на правничу допомогу від 03.03.2020, актом приймання-передачі від 03.03.2020, платіжним дорученням від 12.02.2020 №5440.

Розглянувши зазначену заяву суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених, зокрема, у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. У першому випадку розподіл судових витрат здійснюється у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення. У другому випадку здійснюється розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Отже до повноважень суду касаційної інстанції віднесено здійснення розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За положенням частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Поряд з цим згідно з вимогами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

На відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (статті 218, частина 7 статті 270 Господарського процесуального кодексу України), судове засідання в яких передбачає стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом статті 301 Господарського процесуального кодексу України, не передбачає проведення судових дебатів.

У зв`язку із викладеним, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (касаційним судом).

Як зазначалось вище, постановою Верховного Суду від 03.03.2020 касаційну скаргу Фонду державного майна України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі №910/2022/19 залишено без змін.

При цьому, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" на касаційну скаргу Фонду державного майна України залишається без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що до закінчення проведення судового засідання 03.03.2020 у суді касаційної інстанції позивач не зробив заяву про розподіл судових витрат у цій справі, у розумінні частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" на касаційну скаргу Фонду державного майна України, у якому містились посилання щодо понесення судових витрат, був залишений без розгляду, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), понесених позивачем у зв`язку із переглядом справи в суді касаційної інстанції та відсутні підстави для винесення додаткової постанови.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2022/19.

Керуючись статтями 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2022/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

І.В. Ткач