Рішення

від 06.04.2020 по справі 910/116/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2020Справа № 910/116/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шатро Інжиніринг" простягнення 35 183 грн 44 коп. Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран Плюс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шатро Інжиніринг" про стягнення 184 063 грн 44 коп. заборгованості за договором про надання послуг вантажопідіймальною будівельною технікою від 06.04.2017 № 010417, в тому числі: 151 160 грн 00 коп. основного боргу, 26 653 грн 86 коп. пені, 3 528 грн 45 коп. 3 % річних та 2 721 грн 13 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 151 160 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 26 653 грн 86 коп. пені, 3 528 грн 45 коп. 3 % річних та 2 721 грн 13 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

24.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/116/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

24.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач повідомив про часткову оплату заборгованості за укладеним між сторонами договором, а також зазначив, що остаточний розрахунок було затримано з незалежних від відповідача причин.

03.03.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь 35 183 грн 44 коп., в тому числі: 2 280 грн 00 коп. основної заборгованості, 26 653 грн 86 коп. пені, 3 528 грн 45 коп. 3 % річних та 2 721 грн 13 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 35 183 грн 44 коп., в тому числі: 2 280 грн 00 коп. основної заборгованості, 26 653 грн 86 коп. пені, 3 528 грн 45 коп. 3 % річних та 2 721 грн 13 коп. інфляційних втрат.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кран Плюс" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шатро Інжиніринг" (замовник за договором) укладено договір про надання послуг вантажопідіймальною будівельною технікою № 010417, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг баштовим краном КБ-405-1А, рік випуску 1990, заводський номер 3308, вантажопідіймальність 10 т, по виконанню вантажопідіймальних операцій - навантаження, розвантаження, та переміщення вантажів замовника, з обслуговуючим персоналом, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктами 2.3. - 2.7. договору виконавець надає замовнику баштовий кран в термін п`ятнадцять календарних днів за умови надходження передоплати за доставку та монтаж, зазначені в п. 4.3. даного договору на розрахунковий рахунок виконавця.

Передача баштового крану та його повернення виконавцю підтверджується складанням актів прийому-передачі баштового крану.

Початком надання послуг вважається момент передачі баштового крану на будівельний майданчик замовника та підписання акту приймання передачі баштового крану.

Тривалість надання послуг баштовим краном безперервний, за винятком випадків простою з вини виконавця.

Закінченням надання послуг вважається дата, що зазначена в акті приймання-передачі (повернення) баштового крану.

Відповідно до пункту 2.8. договору плата за надання послуг нараховується при знаходженні баштового крану та машиніста виконавця на об`єкті замовника.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. та 4.5. договору встановлено, що виконавець зобов`язується доставити баштовий кран та підкранові колії; виконати монтаж підкранових колій 30 м робочого шляху на підготовлене земельне полотно та укладені плити замовника, виконати монтаж баштового крану КБ-405-1А, після закінчення будівництва демонтувати баштовий кран та підкрановий шлях 30 м робочого шляху, вантажопідіймальні механізми на будівельному майданчику замовника надає замовник, та вивезти баштовий кран з майданчика замовника. Загальна вартість вищезазначених робіт становить 380 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ - 63 333 грн 33 коп.

Вартість послуг за оренду баштового крану КБ-405-1А становить за 1 маш-год 420,00, в тому числі ПДВ - 70,00 грн. У вартість послуг по оренді баштового крану КБ-405-1А входить також технічне обслуговування баштового крану.

Замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання цього договору здійснює передоплату виконавцю в розмірі 190 000, 00 грн, в тому числі ПДВ - 31 666,66 грн, на перевезення та монтаж баштового крану КБ-405-1А та підкранових шляхів 30 м згідно наданого рахунку-фактури.

Після завозу баштового крану на будівельний майданчик замовника останній сплачує виконавцю в термін 5 (п`ять) календарних днів суму в розмірі 133 000, 00 грн в тому числі ПДВ - 22 166,67 грн. Кінцева оплата в розмірі 57 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 9 500,00 грн замовник сплачує виконавцю після підписання акту виконаних робіт по монтажу крану протягом п`яти робочих днів.

Після закінчення календарного місяця, в 3-х денний термін, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт, змінний рапорт про фактично відпрацьований баштовим краном час, складений у двох примірниках і підписаний уповноваженими особами з обох сторін та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язується розглянути наданий комплект документів, після чого в дводенний термін оплатити виконавцю надані послуги.

Відповідно до пункту 4.7. договору всі розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях. Днем оплати вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Замовник має сплатити послуги за відпрацьований місяць в термін з 01 по 05 число місяця, що настає за звітним.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання, укладений на 6 (шість) календарних місяців. В разі, якщо сторони дійдуть згоди щодо подовження терміну дії договору, вони складають додаткову угоду (пункт 6.1. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі баштового крану від 21.07.2017 замовник прийняв на будівельний майданчик "Петрівський квартал" від виконавця кран баштовий КБ-405-1А, рік випуску 1990, заводський номер 3308, вантажопідіймальність 10 т, комплектація відповідно до технічного паспорту крану, призначений для проведення будівельно-монтажних робіт, бувший в експлуатації та в технічно справному стані в кількості 1 шт.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.07.2017 № ОУ-050 на суму 190 000 грн 00 коп., від 31.10.2017 № ОУ-078 на суму 256 200 грн 00 коп., від 30.11.2017 № ОУ-084 на суму 110 460 грн 00 коп., від 31.12.2017 № ОУ-097 на суму 105 000 грн 00 коп., від 31.01.2018 № ОУ-002 на суму 84 000 грн 00 коп., від 28.02.2018 № ОУ-011 на суму 114 240 грн 00 коп., від 31.03.2018 № ОУ-029 на суму 123 900 грн 00 коп., від 30.04.2018 № ОУ-038 на суму 86 100 грн 00 коп., від 31.05.2018 № ОУ-045 на суму 108 360 грн 00 коп., від 30.06.2018 № ОУ-054 на суму 104 580 грн 00 коп., від 31.07.2018 № ОУ-064 на суму 126 000 грн 00 коп., від 31.08.2018 № ОУ-072 на суму 117 600 грн 00 коп., від 30.09.2018 № ОУ-084 на суму 117 180 грн 00 коп., від 31.10.2018 № ОУ-097 на суму 123 480 грн 00 коп., від 30.11.2018 № ОУ-106 на суму 113 400 грн 00 коп., від 20.12.2018 № ОУ-114 на суму 32 760 грн 00 коп., від 18.03.2019 № ОУ-015 на суму 190 000 грн 00 коп.

Відповідачем частково оплачено надані послуги згідно договору про надання послуг вантажопідіймальною будівельною технікою від 06.04.2017 № 010417 на суму 2 100 980 грн 00 коп.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.05.2019 № 13 про сплату заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг згідно з договором про надання послуг вантажопідіймальною будівельною технікою від 06.04.2017 № 010417, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 280 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 2 280 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг вантажопідіймальною будівельною технікою від 06.04.2017 № 010417 та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 2 280 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 2 280 грн 00 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 26 653 грн 86 коп. пені, 3 528 грн 45 коп. 3 % річних та 2 721 грн 13 коп. інфляційних втрат за загальний період прострочення з 19.03.2019 по 27.12.2019.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За порушення грошових зобов`язань щодо пені застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 5.8. договору у разі несвоєчасного внесення замовником плати за послуги, надані баштовим краном в установлені терміни, виконавець має право нарахувати неустойку в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення платежу. Виконавець має право на свій власний розсуд застосовувати чи не застосовувати до замовника відповідальність за порушення термінів сплати за надання послуг баштовим краном. Нарахування неустойки виконавцем та її виплата замовником здійснюється тільки при наявносі і на підставі письмової вимоги від виконавця.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 5.8. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильним, оскільки в порушення норм статті 232 Господарського кодексу України період нарахування пені виходить за межі шестимісячного строку, а також позиваечм не враховано часткові оплати, проведені відповідачем 23.05.2019, 04.07.2019, 16.07.2019 та 11.09.2019 на загальну суму 50 000 грн 000 коп.

За перерахунком суду, сума пені за прострочення оплати наданих послуг за період прострочення з 19.03.2019 по 18.09.2019 з урахуванням часткових оплат становить 22 883 грн 22 коп.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок 3 % річних є неправильним, оскільки позиваечм не враховано часткові оплати, проведені відповідачем 23.05.2019, 04.07.2019, 16.07.2019 та 11.09.2019 на загальну суму 50 000 грн 000 коп.

За перерахунком суду, сума 3 % річних за прострочення оплати наданих послуг за період прострочення з 19.03.2019 по 27.12.2019 з урахуванням часткових оплат становить 2 798 грн 58 коп.

Щодо вимог про стягнення 2 721 грн 13 коп. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем не враховано часткові оплати, проведені відповідачем 23.05.2019, 04.07.2019, 16.07.2019 та 11.09.2019 на загальну суму 50 000 грн 000 коп.

Крім того, здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За перерахунком суду, сума інфляційних втрат за прострочення відповідачем оплати вартості наданих послуг становить 3 123 грн 07 коп. за період прострочення з квітня 2019 року по листопад 2019 року з урахуванням часткових оплат, проведених відповідачем. Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, відтак, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 2 721 грн 13 коп. підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором про надання послуг вантажопідіймальною будівельною технікою від 06.04.2017 № 010417, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 22 883 грн 22 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 2 798 грн 58 коп. та вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 2 721 грн 13 коп.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу за договором-дорученням про надання правової допомоги від 26.12.2019 № 28/19 у розмірі 8 500 грн 00 коп.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кран Плюс" (клієнт за договором) та Папазовою Г.А. (адвокат за договором) укладено договір-доручення про надання правової допомоги від 26.12.2019 № 28/19 05 (далі - договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення), другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 8 500 грн 00 коп. представником позивача долучено до матеріалів справи акт про прийняття-передачі наданих послуг від 27.02.2020 № 1 на суму 8 500 грн 00 коп. та квитанцію до прибуткового касового ордера від 27.02.2020 № 01/20 на суму 8 500 грн 00 коп.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на ціну позову та заявлений позивачем розмір витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг не є співрозмірним із ціною позову та ступенем складності справи, а тому суд вважає їх обгрунтованими на суму 3 000 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню частково, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, покладаються на відповідача у розмірі 2 616 грн 25 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шатро Інжиніринг" (вул. Велика Житомирська, 34 А, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 35744217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран Плюс" (бульвар Кольцова, 19, м. Київ, 03194, ідентифікаційний код 38080742) заборгованість у розмірі 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп., 22 883 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдест три) грн 22 коп. пені, 2 798 (дві тисячі сімсот дев`яносто вісім) грн 58 коп. 3 % річних, 2 721 (дві тисячі сімсот двадцять одна) грн 13 коп. інфляційних втрат, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) грн 25 коп. та судовий збір у розмірі 1 675 (одна тисяча шістсот сімдесят п`ять) грн 27 коп.

3. В іншій частині позову щодо заявлених вимог в частині стягнення 3 770 грн 64 коп. пені та 729 грн 87 коп. 3 % річних відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька