Рішення

від 08.04.2020 по справі 910/1120/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2020 м. Київ Справа № 910/1120/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА";

до: комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС";

про: стягнення 66.639,75 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" (далі - відповідач) про стягнення 66.639,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором від 17.02.2017 № 52.17-26, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 66.639,75 грн., з яких: 31.633,20 грн. - основна заборгованість, 26.094,36 грн. - пеня, 2.420,52 грн. - 3 % річних та 6.491,67 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1120/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив в частині стягнення з відповідача суми пені у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір від 17.02.2017 № 52.17-26 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується поставити та передати у власність відповідача: "частини локомотивів чи рухомого складу" код 34631000-9 за ДК 021:2015 (вузли та деталі до пневматичного обладнання тролейбусів) далі - товар, а відповідач сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток № 1), що додається до договору та є його невід`ємною частиною (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються філіями або відокремленими підрозділами відповідача, перелік яких зазначений в додатку № 4, що є невід`ємною частиною договору у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом тридцяти календарних днів після підписання видаткової накладної на фактично поставлений товар.

Положеннями пункту 7.3 Договору передбачено, що за порушення термінів оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості поставленого в строк товару, за кожен день прострочення оплати товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 31.633,20 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковою накладною від 24.05.2017 № 359, яка підписана сторонами та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте вказана заборгованість відповідачем на користь позивача не сплачена.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 66.639,75 грн., з яких: 31.633,20 грн. - основна заборгованість, 26.094,36 грн. - пеня, 2.420,52 грн. - 3 % річних та 6.491,67 грн. - інфляційні втрати.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 31.633,20 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 31.633,20 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за порушення грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 26.094,36 грн. в період з 24.06.2017 по 10.01.2020.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені в період з 25.12.2017 по 10.01.2020 не підлягає задоволенню на підставі припису ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2. ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Приймаючи до уваги положення пункту 4.1 Договору, строк виконання відповідачем зобов`язання настав 23.06.2017.

Враховуючи звернення позивача із позовом до суду - 27.01.2020, строк позовної давності в частині стягнення з відповідача пені з 24.06.2017 по 25.12.2017 сплив у відповідні дні періоду з 24.06.2018 та 25.12.2018 відповідно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені в період з 24.06.2017 по 25.12.2017 задоволеенню не підлягає у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2.420,52 грн. та інфляційних втрат в сумі 6.491,67 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНЕ ШОСЕ, будинок 2, ідентифікаційний код: 31725604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА" (04128, м.Київ, ВУЛ. АКАДЕМІКА ТУПОЛЄВА, будинок 17-Ж, ідентифікаційний код: 23521109) основну заборгованість в сумі 31.633 (тридцять одна тисяча шістсот тридцять три) грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 2.420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн. 52 коп., інфляційні втрати в сумі 6.491 (шість тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 67 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац