Рішення

від 07.04.2020 по справі 910/119/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2020Справа № 910/119/20

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (02092, м.Київ, вул. Алма-Атинська, будинок 37, Ідентифікаційний код юридичної особи 19364259) в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (54028, м. Миколаїв, вулиця Новозаводська, будинок 4-а, а/с 177, Ідентифікаційний код 25956299) до проТовариства з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ ЯНА, будинок 3/А, ідентифікаційний код юридичної особи 42020588) стягнення 12642,00 грн Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП (далі- Відповідач) про стягнення 12642,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення з Відповідача грошових коштів в розмірі 12642,00 грн., сплачених на підставі рахунку № 7 від 30.05.2018 згідно з платіжним дорученням № 10675 від 09.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту залишено без руху; надано Позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду відповідних доказів.

20.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/119/20, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2020 направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 28.01.2020 та 31.01.2020 уповноваженій особі Позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту за відсутністю адресата, надісланого на адресу Відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП є 01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ ЯНА, будинок 3/А.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/119/20 направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП виставило Приватному акціонерному товариству Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту рахунок № 7 від 30.05.2018 на суму 12646,00 грн. за організацію перевезення вантажу за маршрутом м. Олешки -м. Миколаїв. (а.с. 10)

01.06.2018 Приватним акціонерним товариством Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту надано Ольшанській філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту дозвіл № 01-06/18 здійснити всі необхідні процедури закупівлі, зокрема, згідно зі службовою запискою № 689 вн від 01.06.2018 та листа Ольшанської філії № 838/09 від 17.05.2018, щодо оплати рахунку на транспортні послуги по перевезенню двох тепловозних візків (21т) від ТОВ ЮА Транс груп на суму 12642,00 грн. (а.с. 5)

Приватним акціонерним товариством Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту сплачено рахунок №7 від 30.05.2018 на суму 12 642,00 грн.., що підтверджується платіжним дорученням №10675 від 09.10.2018 із зазначенням призначення платежу: Оплата (Ольш) за організацію перевезення вантажу зг.рах. № 7 від 30.05.2018. Дог № 37 від 30.05.2018. Не вим.пров.проц.закуп. у т.ч. ПДВ 2107,00грн. (а.с. 11)

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач стверджує, що Відповідачем не було надано Позивачу послуги з перевезення вантажу, вартість яких сплачена Позивачем на підставі рахунку № 7 від 30.05.2018 згідно з платіжним дорученням №10675 від 09.10.2018, у розмірі 12642,00 грн, у зв`язку з чим Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП на його користь 12642,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов`язання виникає між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами, зобов`язаною та управненою сторонами зобов`язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, головною ознакою укладення сторонами договору у спрощений спосіб є підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, Товариство з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП виставило Приватному акціонерному товариству Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту рахунок № 7 від 30.05.2018 на суму 12646,00 грн. за організацію перевезення вантажу за маршрутом м. Олешки -м. Миколаїв. (а.с. 10)

01.06.2018 Приватним акціонерним товариством Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту надано Ольшанській філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту дозвіл № 01-06/18 здійснити всі необхідні процедури закупівлі, зокрема, згідно зі службовою запискою № 689 вн від 01.06.2018 та листа Ольшанської філії № 838/09 від 17.05.2018, щодо оплати рахунку на транспортні послуги по перевезенню двох тепловозних візків (21т) від ТОВ ЮА Транс груп на суму 12642,00 грн. (а.с. 5)

Приватним акціонерним товариством Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту сплачено рахунок №7 від 30.05.2018 на суму 12 642,00 грн.., що підтверджується платіжним дорученням №10675 від 09.10.2018 із зазначенням призначення платежу: Оплата (Ольш) за організацію перевезення вантажу зг.рах. № 7 від 30.05.2018. Дог № 37 від 30.05.2018. Не вим.пров.проц.закуп. у т.ч. ПДВ 2107,00грн. (а.с. 11)

Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 12642,00 грн., підставою позову є ненадання Відповідачем послуг перевезення, в рахунок яких Позивачем сплачено відповідну суму. При цьому, правовими підставами позову позивачем зазначені норми законодавства про зобов`язальне право та правові наслідків порушення зобов`язання. Крім того, позивач посилається на положення Цивільного кодексу України якими врегульовано правовідносини сторін з поставки.

Згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо безоплатного користування земельною ділянкою та відшкодування коштів, пов`язаних з її використанням без належного оформлення правовстановлюючих документів на неї (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним тощо.

Судом встановлено, що як підставу виставлення рахунку № 7 від 30.05.2018 вказано Договір № 37 від 30.05.2018, призначення платежу в платіжному дорученні №10675 від 09.10.2018 також містить посилання на Договір № 37 від 30.05.2018.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження укладення між Сторонами відповідного договору, на виконання умов якого Позивачем й були перераховані грошові кошти у розмірі 12642,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що Позивачем були перераховані грошові кошти на підставі виставленого рахунку № 7 від 30.05.2018, а Відповідачем в свою чергу не надано доказів виконання зобов`язання на перераховану суму, Суд приходить до висновку, що кошти в сумі 12642,00 грн. є безпідставно отриманими Товариством з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП .

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Приватному акціонерному товариству Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в розмірі 12642,00 грн.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України , не здійснив повернення грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 12642,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП про стягнення 12642,00 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА ТРАНС ГРУП (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ ЯНА, будинок 3/А, ідентифікаційний код юридичної особи 42020588) на користь Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (02092, м.Київ, вул. Алма-Атинська, будинок 37, Ідентифікаційний код юридичної особи 19364259) в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (54028, м. Миколаїв, вулиця Новозаводська, будинок 4-а, а/с 177, Ідентифікаційний код 25956299) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 12 642,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот сорок дві грн.. 00 коп.), судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07 квітня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин