Рішення

від 02.04.2020 по справі 922/596/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/596/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона. Надійність. Безпека", м. Харків до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Індустріальний-6", м. Харків про стягнення 38019,66 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона.Надійність.Безпека" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Індустріальний-6" про стягнення заборгованості в сумі 31000,00 грн., пені в сумі 6051,27 грн., 3% річних у сумі 595,84 грн. та інфляційних втрат у сумі 372,55 грн. Судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2102,00 грн., позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором на охорону об`єкта № 2 від 01.06.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/596/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала господарського суду Харківської області від 02.03.2020 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) була направлена на адресу відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вищезазначена ухвала не була вручена адресату під час доставки ("інші причини").

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч.2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2020 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2020 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/596/20 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив такі обставини.

01 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона.Надійність.Безпека" (Охорона, позивач) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Індустріальний-6" (Замовник, відповідач) укладено договір № 2 на охорону об`єкта (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Охорона приймає на себе зобов`язання надавати Замовнику охоронні послуги, а Замовник відповідно до п. 4.9. Договору зобов`язується прийняти та своєчасно вносити плату за послуги "Охорони".

На виконання умов Договору, позивач надав у червні місяці 2019 року відповідачу охоронні послуги на суму 31000,00 грн., що підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт від 30 червня 2019 року, який містить підписи уповноважених представників сторін та скріплений їх печатками.

Згідно з п.2.1. Договору ціна послуг за цим Договором є договірною і визначається на підставі розрахунку вартості та узгодженої протоколом Сторін договірної ціни охорони (Додаток № 1 до Договору), який надається до суду.

Відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни, була досягнута домовленість про договірну ціну у розмірі 23000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору у разі зміни норм витрат "Охорони" , у тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на утримання "Охорони", сума Договору змінюється на підставі підписаного Сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору, без його переоформлення.

Додатковою угодою № 1 від 27 червня 2019 року до Договору cторонами переглянуто Договірну ціну та встановлено у розмірі 31000,00 грн.

Також цією додатковою угодою сторони дійшли до угоди розірвати Договір з 01.07.2019 року.

Крім того, сторони встановили строк для сплати відповідачем наданих позивачем охоронних послуг на суму 31000,00 грн. до 05.07.2019 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату 31000,00 грн.

Втім, відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

Такі обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторони встановили строк для сплати відповідачем наданих позивачем охоронних послуг на суму 31000,00 грн. до 05.07.2019 року.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач оплатив надані позивачем послуги з охорони в сумі 31000,00 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 31000,00 грн. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6051,27 грн., 3% річних у сумі 595,84 грн. та інфляційні втрати у сумі 372,55 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Позивач, в обґрунтування правомірності вимоги про стягнення пені, посилається на п. 8.1. Договору, в якому зазначено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг охорони Замовник сплачує Охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки (що діяла в період, за який нараховується пені) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів.

При цьому позивачем визначено період нарахування пені з 06.07.2019 року по 24.02.2020 року.

Водночас суд наголошує, що Договір розірвано з 01.07.2019 року, у зв`язку з чим нарахування та стягнення з відповідача пені з 01.07.2019 року на підставі п. 8.1. Договору є протиправним.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 6051,27 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Прострочення відповідача виникає з 06.07.2019 року, а тому позивач мав право нараховувати інфляційні втрати за період з серпня 2019 року по лютий 2020 року.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 278,31 грн., а вимоги про стягнення 3% річних в сумі 595,84 грн. є законною, правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона.Надійність.Безпека" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Індустріальний-6" (61106, м. Харків, проспект Індустріальний, буд. 6, ідентифікаційний код 41226411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона.Надійність.Безпека" (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, 20, офіс 2305, ідентифікаційний код 35074385) заборгованість в сумі 31000,00 грн., 3% річних у сумі 595,84 грн., інфляційні втрати у сумі 278,31 грн. та судовий збір в сумі 1762,23 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.04.2020 року.

Суддя О.В. Смірнова