Рішення

від 08.04.2020 по справі 127/34692/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/34692/19

Провадження № 2/127/5124/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря судового засідання Тронт М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя про захист прав споживача, визнання недійсними договорів страхування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ СК Класік Страхування Життя про захист прав споживача, визнання недійсними договорів страхування та просив визнати недійсними договір добровільного страхування життя UL № 3000 066927, який був укладений 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя , договір добровільного страхування життя UL № 3000 067546 , який був укладений 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя , договір добровільного страхування життя UL № 3000 067547 , який був укладений 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя , договір добровільного страхування життя UL № 3000 066189 , який був укладений 14 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя , договір добровільного страхування життя UL № 3000 066187 , який був укладений 14 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя , договір добровільного страхування життя UL № 3000 066186 , який був укладений 14 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя , стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя на користь ОСОБА_1 79 950 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що умови договорів є несправедливими, наявний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін, тобто має місце порушення Закону України Про захист прав споживачів ; крім того, прийнято розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2018 року № 161 щодо анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг Приватному акціонерному товариству Страхова Компанія Класік Страхування Життя , а саме на послуги у сфері страхування в частині проведення добровільного страхування життя; розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 03.10.2018 року № 1740 виключено відповідача з державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.01.2020 року у справі було відкрито загальне позовне провадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ямпільський Ю.В. у судове засідання не з`явилися, однак подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити; проти заочного розгляду справи не заперечували.

Представник відповідача - ПрАТ СК Класік Страхування Життя - у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач та його представник не заперечували проти такого порядку розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя 04 січня 2017 року укладено договір добровільного страхування життя UL № 3000 066927, договір добровільного страхування життя UL № 3000 067546 , договір добровільного страхування життя UL № 3000 066190, договір добровільного страхування життя UL № 3000 067547 та 14 грудня 2016 року укладено договір добровільного страхування життя UL № 3000 066189, договір добровільного страхування життя UL № 3000 066187, договір добровільного страхування життя UL № 3000 066190, договір добровільного страхування життя UL № 3000 066186 (а.с.13-17, 19-23, 25-29, 31-35, 37-41, 43-47) .

Як вбачається зі змісту вказаних договорів, їх предметом є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям та пенсійним забезпеченням застрахованої особи; строк договорів - 20 років; періодичність сплати страхових внесків - щорічно; страховий внесок - 100,00 доларів США; страховий тариф - 5,48%.

На виконання вищевказаних договорів позивач ОСОБА_1 перерахував на рахунок відповідача ПрАТ СК Класік Страхування Життя страхові платежі по кожному з договорів, що на день платежу за офіційним курсом Національного банку України становило еквівалент 500 доларів США, що підтверджується квитанціями від 14.12.2016 року № 1-93К, № 1-96К, № 1-97К (по 13 050 грн.) та від 04.01.2017 року № 1-2457К, № 1-2459К, № 1-2458К (по 13 600 грн.) (а.с. 18, 24, 30, 36, 42, 48) .

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2018 року № 161 анульовано ліцензію ПрАТ СК Класік Страхування Життя на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на послуги у сфері страхування в частині проведення добровільного страхування життя (а.с.49-52) .

Розпорядженням Національної комісії,що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 03.10.2018 року №1740, виключено ПрАТ СК Класік Страхування Життя з Державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (а.с.53) .

Відповідно до ст.1 Закону України Про страхування , страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України Про страхування страховиками , які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України Про господарські товариства , з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Статтею 6 Закону України Про страхування визначено, що страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку; умови договору страхування життя можуть також передбачати обов`язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи; у разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов`язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат; в інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов`язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

Відповідно до ч.1 ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі; договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Статтею 28 Закону України Про страхування передбачена можливість дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування; про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено; якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід`ємною частиною правил страхування життя; Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Відповідно до ч.1 ст.215, ст. 216 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих,що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч.1 ст. 998 ЦК України встановлено, що договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом; аналогічне положення закріплено і у ч. 1 ст. 29 Закону України Про страхування , згідно якої договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 як на підставу для визнання договорів недійсними вказує на несправедливість їх умов з посиланням на положення ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів .

Статтею 18 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими; умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача; частина 3 цієї ж статті визначає конкретні умови договорів, які є несправедливими, водночас, даний перелік не є вичерпним.

Аналізуючи зміст ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше , умови договору порушують принцип добросовісності; по-друге , умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє , умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору; установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов`язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.

Слід зазначити, що відповідно до ст.21 Закону України Про захист прав споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Відповідно до п.17.3 оспорюваних договорів, у випадку дострокового припинення договору з ініціативи страхувальника, страхувальник має право на отримання викупної суми, за умови, що договір діяв не менше 19 років і за цей термін страхові внески були внесені в повному обсязі.

Суд погоджується із доводами позивача, що аналіз змісту спірних договорів страхування дійсно дає підстави дійти висновку, що у договорах мають місце несправедливі його умови стосовно отримання викупної суми у разі дострокового припинення договору, обмеження їх строком дії договору та внесенням усіх страхових внесків, що суперечать одночасно як вимогам Закону України Про страхування , так і ст. 18 Закону України Про захист справ споживачів та є неприпустимим.

При цьому, зі змісту пунктів 16.5-16.6, 18.1-18.4 оспорюваних договорів також вбачається істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін договору, оскільки його умовами обмежена можливість їх зміни страхувальником, не передбачені права споживача у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання страховиком договірних зобов`язань.

Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2019 року в справі № 127/10334/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя про визнання недійсним договору страхування від 04.01.2017 року № 3000068926 встановлено, що позивач ОСОБА_1 не мав реальної можливості ознайомитися з Правилами добровільного страхування життя в новій редакції при укладенні договору, оскільки їх обсяг, за повідомленням Нацкомфінпослуг від 16.05.2018 за № 2949/13-9, становить 1300 аркушів (вказані обставини в силу положень ч. 4 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають) (а.с. 54-62) .

Згідно з п. 5,6 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів у разі визнання окремого положення договору несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір; тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Отже, з врахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, вказані положення договору є несправедливими, вигідними лише страховику, з обмеженням прав страхувальника, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору недійсним у цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України,у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як встановлено судом позивачем ОСОБА_1 на виконання умов оспорюваних договорів сплачено відповідачеві 79 950 грн., які мають бути йому повернуті.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору як споживач відповідно до Закону України Про захист прав споживачів , а тому з огляду на задоволенням позову у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути із відповідача в дохід держави судові витрати, а саме 1921 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, 215, 216, 981, 998 ЦК України, ст. 1,2, 6, 18, 28, 29 Закону України Про страхування , ст. 18, 21 Закону України Про захист прав споживачів , ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Визнати договір добровільного страхування життя UL № 3000 066927, який був укладений 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя недійсним.

Визнати договір добровільного страхування життя UL № 3000 067546 , який був укладений 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя недійсним.

Визнати договір добровільного страхування життя UL № 3000 067547 , який був укладений 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя недійсним.

Визнати договір добровільного страхування життя UL № 3000 066189 , який був укладений 14 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя недійсним.

Визнати договір добровільного страхування життя UL № 3000 066187 , який був укладений 14 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя недійсним.

Визнати договір добровільного страхування життя UL № 3000 066186 , який був укладений 14 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя недійсним.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя на користь ОСОБА_1 79 950 грн. (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятьсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя в дохід держави 1921 грн. судового збору.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_1 )

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Класік страхування життя , місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Сирецька, 5, корпус 3, код ЄДРПОУ 33783296)

Суддя