Рішення

від 08.04.2020 по справі 160/1423/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року Справа № 160/1423/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до приватного підприємства Будівельник-М про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

05.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до приватного підприємства Будівельник-М , у якому позивач просить суд:

- стягнути з приватного підприємства Будівельник-М на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області суму платежів, що підлягає капіталізації в розмірі 19238,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказані вимоги складаються з платежів, що випливають з обов`язків ПП Будівельник-М перед застрахованою особою ОСОБА_1 , внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров`ю, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві відповідача. Будь-яка відповідь ліквідатора про визнання кредиторських вимог позивача чи включення їх до реєстру вимог кредиторів відповідача на адресу управління протягом строку, визначеного законодавством, не надходила. За даними довідки Дніпровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, на обліку якого перебуває ПП Будівельник-М , кредиторські вимоги у розмірі 19238,73 грн на розрахунковий рахунок робочого органу фонду не перераховувались.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи по суті вирішено розпочати з 11.03.2020 року.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року направлена сторонам у справі. Проте конверт, адресований відповідачу, повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення за даною адресою не знаходиться .

В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватне підприємство Будівельник-М (код ЄДРПОУ 32677405) з 02.07.2019р. перебуває в стані припинення.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області як платник страхових внесків.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області проводить страхові виплати ОСОБА_1 , який отримав виробничу травму під час роботи у ПП Будівельник-М , та на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування №1105-XIV від 23.09.1999 року (далі - Закон №1105-XIV) продовжує отримувати страхові виплати.

Факт здійснення вказаному громадянину страхових виплат підтверджується актом форми Н-1 від 29.07.2005 року №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії 10 ААА № 080002 від 07.11.2018 р. та відповідною постановою Дніпровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від 15.03.2019 року про встановлення ОСОБА_1 розміру щомісячної страхової виплати у розмірі 1370,28 грн.

У зв`язку з переведенням ПП Будівельник-М у стан припинення, позивачем розраховано потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим на виробництві, загальна сума склала 19238,73 грн.

Судом встановлено, що жодна відповідь ліквідатора про визнання кредиторських вимог позивача чи включення їх до реєстру вимог кредиторів відповідача на адресу управління протягом строку, визначеного законодавством, не надходила.

За даними довідки Дніпровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, на обліку якого перебуває ПП Будівельник-М , кредиторські вимоги у розмірі 19238,73 грн. на розрахунковий рахунок робочого органу фонду не перераховувались.

Оскільки відповідачем грошові вимоги Фонду по капіталізації не було сплачено, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача капіталізованих платежів у розмірі 19238,73 грн.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №765.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року №1105-XIV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1105-XIV).

Основними принципами державного соціального страхування в силу статті 3 Закону №1105-XIV є, зокрема:

- обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;

- державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав;

- обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

- відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом приписів статті 4 Закону №1105-XIV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Водночас, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу пункту 1 частини 2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765 (далі - Порядок №765).

Відповідно до пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

За змістом пункту 3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Згідно зі статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявленім кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом, у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до частини 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на те, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації, не тягне правонаступництва, у відношенні зобов`язання про відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого це правило не діє в повній мірі, оскільки, в силу статті 609 Цивільного кодексу України, передбачається капіталізація платежів з метою їх наступних періодичних виплат, яка здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Судом не встановлено, а сторонами у справі не надано будь-яких підтверджень того, що ПП Будівельник-М має правонаступників. Крім того, підтверджено, що ПП Будівельник-М станом на час розгляду справи лише перебуває в стані припинення. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено запис про припинення юридичної особи відповідача.

Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області для визначення періоду, на який розраховується капіталізація платежів, використано Таблицю смертності та середньої очікуваної тривалості життя станом на 2018 рік.

Відповідно до розрахунку капіталізованих платежів, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 19238,73 грн. Заявлена сума платежів, яка підлягає капіталізації, підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів по ПП Будівельник-М для розрахунку з потерпілими на виробництві, розрахунок відповідачем не оспорений.

Оскільки капіталізовані платежі відповідачем сплачені не були і не надано будь-яких заперечень стосовно цього, останні підлягають стягненню з ПП Будівельник-М в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача, викладених у заявленій позовній заяві та підтвердження їх доказами, з боку позивача, а також про відсутність спростування зазначених доводів будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України з боку відповідача, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для задоволення позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до ПП Будівельник-М про стягнення суми платежів, що підлягає капіталізації в розмірі 19238,73 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: пр. Дмитра Яворницького, буд. 93, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 41323962) до приватного підприємства Будівельник-М (місцезнаходження: вул. Інженерна, буд. 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32677504) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства Будівельник-М (місцезнаходження: вул. Інженерна, буд. 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32677504) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: пр. Дмитра Яворницького, буд. 93, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 41323962) суму платежів, що підлягає капіталізації, в розмірі 19238,73 грн. на р/р UA968999980000355419000104007 Казначейство України УДКСУ у Центральному районі м. Дніпра, одержувач - Дніпровське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 41802166.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно