Рішення

від 09.04.2020 по справі 280/785/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2020 року Справа № 280/785/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Сонгулія О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТПРОМЛІТ" (69121, м.Запоріжжя, вул.Товариська, буд.43, кв.150; код ЄДРПОУ 39972943)

до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393),

Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТПРОМЛІТ" (далі - позивач, ТОВ "МЕТПРОМЛІТ") до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у Запорізькій області), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) від 14.06.2019 №1194671/39972943;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН накладну №13 від 28.05.2019 датою фактичного подання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у відповідності до норм податкового законодавства ним складено податкову накладну №13 від 28.05.2019 по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ КОМПАНІЯ НЕФРИТ (код ЄДРПОУ 40000747), яку направлено для реєстрації в ЄРПН. Реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена з підстав того, що вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На виконання зазначених вимог позивач направив до відповідної Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів, однак в реєстрації податкової накладної відмовлено. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач зазначає про незгоду з відмовою в реєстрації податкової накладної, оскільки вважає, що надані ним документи у повній мірі підтверджують реальність здійснення господарської операції і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Крім того, звертає увагу, що 10.12.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд по справі №826/12108/18 визнав незаконним право встановлення ДПС України критеріїв блокування та прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних. Просить позов задовольнити та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Ухвалою суду від 10.02.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26.02.2020 відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№9065), у якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що реєстрація складеної позивачем податкової накладної зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивач скористався своїм правом та подав на розгляд Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів щодо зупиненої податкової накладної, однак в реєстрації податкової накладної відмовлено у зв`язку з не наданням позивачем первинних документів щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи). Вважає, що були законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, а тому оскаржуване рішення є правомірним, просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, матеріали справи містять докази того, що 07.02.2020 ДПС України отримало копію позовної заяви з доданими до неї документами та ухвалу суду про відкриття провадження, у якій встановлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

08.04.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх.16605), з якої вбачається, що він не погоджується з доводами, викладеними у відзиві ГУ ДФС у Запорізькій області, та додатково зазначає, що при наданні позивачем пояснень щодо спірної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, контролюючий орган не висловив жодних зауважень щодо поданих позивачем документів. Звертає увагу, що вказані пояснення надаються платником податків у довільний формі. Контролюючий орган не може вимагати від позивача того, що не регламентовано нормою права.

На підставі наявних у суду матеріалів судом встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ МЕТПРОМЛІТ зареєстровано 27.08.2015 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради за №1 103 102 0000 038541, видами діяльності є: код КВЕД 24.51 Лиття чавуну (основний); код КВЕД 24.52 Лиття сталі; код КВЕД 24.54 Лиття інших кольорових металів; код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; код КВЕД 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом

Між позивачем (Продавець) та ТОВ КОМПАНІЯ НЕФРИТ (Покупець) укладено Договір №5.2/19 від 14.05.2019, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати у власність Покупцеві продукцію ливарного виробництва та модельного оснащення, який прямо визначений у Специфікаціях, які є невід`ємне додатками до Договору, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі прийняти та оплатити визначений товар.

На виконання умов даного договору позивачем виписано Рахунок на оплату товару №160501 від 16.05.2019 на оплату товару: патрубок, у кількості 1,000 шт., на загальну суму 7 728,00 грн., в тому числі ПДВ 1 288,00 грн.

На підставі вказаного рахунку 28.05.2019 ТОВ КОМПАНІЯ НЕФРИТ здійснено оплату в розмірі 7 728,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

На виконання вимог ПК України за вказаною операцією позивачем складено податкову накладну №13 від 28.05.2019 на загальну суму 7 728,00 грн., в тому числі ПДВ 1 288,00 грн. та надіслано її до ЄРПН для реєстрації.

Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 04.06.2019 до податкової накладної №13 від 28.05.2019, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. В квитанції зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивач скористався своїм правом та направив на адресу відповідача 2 повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №13 від 28.05.2019, реєстрацію якої зупинено.

До повідомлення позивачем надано копії первинних документів на підтвердження господарської операції: договори, специфікації, рахунки на оплату, видаткові накладні, банківську виписку, довіреність у загальній кількості 14 додатків.

Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1194671/39972943 від 14.06.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 28.05.2019, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. В розділі Додаткова інформація зазначено: відсутні первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

Не погодившись з вищевказаним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 було затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК (тут і в подальшому - в редакції яка, була чинною на час зупинення реєстрації спірної податкової накладної) податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

21.03.2018 Міністерством фінансів України погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

В подальшому 13.11.2018 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні відсутня інформація щодо застосованих контролюючим органом Критеріїв ризиковості платника податку, або посилання на конкретний абзац підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Не зазначено такої інформації і у поданих до суду заявах по суті справи.

З посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, як на підставу зупинення реєстрації спірної податкової накладної з огляду на те, що вищезазначені Критерії ризиковості платника податку не є нормативно-правовими актами, оскільки не здійснена їх обов`язкова державна реєстрація у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної.

Відповідно до пункту 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи письмових доказів, а саме квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. При цьому суд звертає увагу, що конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказано.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, без уточнення відповідного змісту конкретного абзацу даного підпункту та того, які саме Критерії ризиковості платника податків маються на увазі, а також подальша пропозиція про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18 тощо.

Судом встановлено, що позивачем подані до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо господарської операції, реєстрацію податкової накладної по якій зупинено.

Разом з тим, комісія відповідача 2, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної, а щодо необхідності подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваному рішенні, не наведено жодних обґрунтувань.

Крім того, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, зважаючи на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарської операції з ТОВ КОМПАНІЯ НЕФРИТ , а також на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №13 від 28.05.2019.

Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що комісія відповідача 2, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд відхиляє аргументи позивача щодо протиправності прийняття оскаржуваного рішення з посиланням на визнанням судовим рішенням нечинними норм, які регулюють встановлення критеріїв блокування та прийняття рішень про реєстрацію/відмову податкових накладних, з огляду на таке.

Так, дійсно, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації ПР/РК.

Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 у вказаній справі зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 до закінчення перегляду рішень в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 10.03.2020 рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №826/12108/18 залишено без змін та поновлено дію вказаних судових рішень.

Суд звертає увагу, що дії щодо зупинення реєстрації спірної податкової накладної та прийняття оскаржуваного рішення мали місце в червні 2019 року, отже на час виникнення спірних правовідносин у даній справі пункти 10, 20, 21 були чинними та підлягали застосуванню податковим органом у своїй діяльності.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладні в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ДПС України зареєстрована 17.05.2019, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані ДПС України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює ДПС України.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну №13 від 28.05.2019, складену позивачем.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень Закону України Про судовий збір за звернення до суду з даним адміністративним позовом сума судового збору становить 2 102,00 грн., яка сплачена позивачем в повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області та про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити певні дії для умов відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн. на користь позивача з обох відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №1194671/39972943 від 14.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.05.2019, складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕТПРОМЛІТ , датою її подання.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління ДФС у Запорізькій області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТПРОМЛІТ , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю МЕТПРОМЛІТ , місцезнаходження: 69121, м.Запоріжжя, вул.Товариська, буд.43, кв.150; код ЄДРПОУ 39972943.

Відповідач 1 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393.

Відповідач 2 - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.

Повне судове рішення складено 09.04.2020.

Суддя М.О. Семененко