Рішення

від 09.04.2020 по справі 360/851/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/851/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 № Ф-3200-55У, винесену у відношенні ОСОБА_1 , з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 22191,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач займається адвокатською діяльністю з 2004 року. З 2004 року позивач перебуває на обліку Старобільської ДПС у Луганській області, як самозанята особа. З 24.11.2016 здійснює адвокатську діяльність в організаційній формі - адвокатського бюро, в зв`язку з чим перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьк.

З 19.07.2017 його місце проживання зареєстровано в м. Сєвєродонецьк, а фактично в м. Сєвєродонецьк мешкає з 2013 року.

17.02.2020 за місцем минулого мешкання - АДРЕСА_1 , було отримано листа Старобільського районного відділу державної виконавчої служби. З цього листа позивачу стало відомо, що 10.02.2020 було відкрито виконавче провадження по вимозі № Ф-3200-55У, виданої 11.11.2019 ГУ ДПС у Луганській області, про стягнення заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 22 191,07 грн.

До 17.02.2020 про наявність оскаржуваної вимоги позивачу взагалі не було нічого відомо.

Вимогу від 11.11.2019 № Ф-3200-55У, видану ГУ ДПС у Луганській області, вважає не законною, та такою, що підлягає скасуванню.

У відповідності до розпорядження Кабінету міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, м. Старобільськ та м. Сєвєродонецьк внесені до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В силу розділу VIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Позивача звільнено, у тому числі, від обов`язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Оскаржувану вимогу від 11.11.2019 № Ф-3200-55У зі сплати єдиного внеску у розмірі 22191,07 грн вважає такою, що сформована з порушенням Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 32-33), в якому зазначив таке.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464 від 08.07.2010 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2464) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 визначено, що своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом сума єдиного внеску є недоїмкою.

Згідно з пунктом 4 статті 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку вимогу про її сплату.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція).

Пунктом 2, 3, 4 розділу VІ Інструкції визначено, що сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Якщо платник має на кінець місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску - фіскальний орган (орган доходів і зборів) надсилає платнику вимогу про сплату недоїмки. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Так, сума боргу ОСОБА_1 у розмірі 22191, 07 грн складається з: 6556,99 грн. - нарахування внеску за 2017 рік, 2457,18 грн. - нарахування внеску за II квартал 2018 року, 2457,18 грн. - нарахування внеску за ІІІ квартал 2018 року, 2457,18 грн. - нарахування внеску за IV квартал 2018 року, 2754,18 грн. - нарахування внеску за І квартал 2019 року, 2754,18 грн. - нарахування внеску за II квартал 2019 року, 2754,18 грн. - нарахування внеску за III квартал 2019 року. Отже, станом на 31.10.2019 ОСОБА_1 мав заборгованість зі сплати єдиного внеску, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Луганській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 № Ф-3200-55 на суму заборгованості 22 191,07 грн. та направлено позивачу засобами поштового зв`язку. Поштове відправлення з цією вимогою було повернуто контролюючому органу за закінченням встановленого строку зберігання, у зв`язку з чим вважається врученим 16.01.2020. В той час, до суду, Позивач звернувся лише 26.02.2020, тобто з пропущенням 10-денного терміну для оскарження, встановленого абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ.

Відповідно до ідентифікаційних даних ОСОБА_1 (копію додаю), його місце проживання АДРЕСА_1 , аналогічна адреса зазначена і в реєстраційних даних платника ДПІ за неосновним місцем обліку - фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Отже вимогу було направлено ГУ ДПС у Луганській області на належний адрес, а виписка з ЄДР, яка додана до позовної заяви, стосується юридичної особи Адвокатського бюро Воронко і партнери , в той час як позивачем по справі та особою, якій виставлено вимогу є ОСОБА_1 . Крім того, як зазначає сам позивач, ним отримано за адресою АДРЕСА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання вже узгодженої оскаржуваної вимоги від 11.11.2019 №Ф-3200-55У.

Слід зазначити, що доповнення розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 пунктом 9-4 щодо звільнення певного кола платників внеску від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України №2464, втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України . Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911.

Відповідач вважає, що у даному випадку існує законодавча неточність, що виникла внаслідок внесення зміни до закону про внесення змін до нього, замість внесення змін до оригінального закону. Так, п. 28 розділу І Закону України від 28.12.2015 N 911 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 1 січня 2016 року, виключено п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України від 02.09.2014 №1669 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яким вносились зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині доповнення розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" п.9.3, який з часом вважається пунктом 9.4, яким свого часу надавались пільги з єдиного внеску на територіях населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

З метою усунення такої законодавчої неточності в частині виключення п. 9-4 із розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , було зареєстровано проект Закону України №6019 від 03.02.2017 Про внесення зміни до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

ГУ ДПС у Луганській області звертає увагу, що метою внесених змін було позбавлення пільг з єдиного внеску на територіях населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. Таким чином недодержання в даному випадку правил законодавчої техніки при внесенні змін до Закону, не може бути єдиною підставою для звільнення платників єдиного внеску від його сплати та відповідно визнання протиправними та скасування вимог контролюючого органу.

Просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (арк. спр. 30, 31, 53, 54).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - також КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був зареєстрований як фізична особа - підприємець 02.06.2004 Старабільською районною державною адміністрацією Луганської області, місце проживання фізичної особи - підприємця: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку як платник єдиного внеску в Старобільській ОДПІ (Старобільський район), 25.02.2013 № 23771750000004899 виключені відомості про фізичну особу - підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію (арк. спр. 49-50).

Позивач є керівником адвокатського бюро Воронко і партнери , ідентифікаційний код: 40978970, зареєстровано 24.11.2016 № 13831020000004344, місце проживання: АДРЕСА_3 , перебуває на обліку як платник єдиного внеску в ДПІ у м. Сєвєродонецьку (арк. спр. 51-52).

ОСОБА_1 у розумінні пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 є платником єдиного внеску.

Згідно відомостей інтегрованої картки платника зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платника станом на 31.10.2019 заборгованість ОСОБА_1 становить 22191,07 грн (арк. спр. 34-36).

ГУ ДПС у Луганській області на підставі даних інтегрованої картки сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 № Ф-3200-55У, згідно якої заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 22191,07 грн, яка складається з недоїмки в сумі 22191,07 грн (арк. спр. 14, 44).

З розрахунку боргу згідно оскаржуваної вимоги вбачається, що залишок непогашеної заборгованості складає: за 2017 рік - 6556,99 грн, за II квартал 2018 року -2457,18 грн, за ІІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн, за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн, за І квартал 2019 року - 2754,18 грн, за II квартал 2019 року - 2754,18 грн, за III квартал 2019 року - 2754,18 грн (арк. спр. 42).

Постановою від 10.02.2020 старшого державного виконавця П`ятих Р.О. відкрите виконавче провадження ВП № 61151039 з примусового виконання вимоги № Ф-3200-55У, виданої 11.11.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Луганській області заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 22191,07, з якої 24.02.2020 був ознайомлений представник позивача (арк. спр. 13, 23).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено таке:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п`ята);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома);

- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами контролюючий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Однак, особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних правовідносин, зокрема: за 2017 рік - 6556,99 грн, за II квартал 2018 року -2457,18 грн, за ІІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн, за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн, за І квартал 2019 року - 2754,18 грн, за II квартал 2019 року - 2754,18 грн, за III квартал 2019 року - 2754,18 грн, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону №2464-VI необхідно застосовувати з урахуванням пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено м. Сєвєродонецьк та м. Старобільськ.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що, як на час виникнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, так і на час формування спірної вимоги про сплату боргу, позивач перебував на обліку як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції.

Отже, у періоди: за 2017 рік - 6556,99 грн, за II квартал 2018 року -2457,18 грн, за ІІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн, за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн, за І квартал 2019 року - 2754,18 грн, за II квартал 2019 року - 2754,18 грн, за III квартал 2019 року - 2754,18 грн позивач був платником єдиного внеску, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території проведення антитерористичної операції, а, отже, є суб`єктом правовідносин, до яких необхідно застосувати положення п. 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464.

З огляду на дію зазначеної норми судом встановлено, що позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску, встановлених ч.2 ст.6 Закону № 2464, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

30.03.2018 Президент України підписав Указ Про затвердження рішення РНБО Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей №116/2018, яким вводиться в дію рішення РНБО про зміну формату широкомасштабної антитерористичної операції, яка була запроваджена у 2014 році.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що станом на дату розгляду справи по суті Указу Президентом України про завершення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей не приймалось, а вказаний вище нормативно-правовий акт лише змінив формат її проведення.

При цьому судом встановлено, що оскаржувана позивачем вимога від 11.11.2019 № Ф-3200-55У про сплату боргу (недоїмки) охоплює період, а саме: за 2017 рік - 6556,99 грн, за II квартал 2018 року -2457,18 грн, за ІІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн, за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн, за І квартал 2019 року - 2754,18 грн, за II квартал 2019 року - 2754,18 грн, за III квартал 2019 року - 2754,18 грн, у якому позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску, тому за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу вимогу про сплату боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 справа К/9901/188/17 (812/505/17).

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669, але положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464. Тобто, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 після набрання ними чинності стали невід`ємною складовою Закону № 2464, а сам підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05 лютого 2008 року у справі № 2-1/2008.

Пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 є діючим на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464 щодо виключення (або викладення в новій редакції) цієї норми не вносились.

З аналізу зазначених норм законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, слідує, що для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями абзацу другого пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 достатньо факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Крім того, слід зазначити, що оскаржуване рішення контролюючим органом прийнято з посиланням на статтю 25 Закону № 2464-VI, абзацом 2 частини першої якої визначено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Оскільки позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI.

Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону № 2464-VI, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлює й формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу за цей період.

Відповідно до пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має подати таку заяву не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. При цьому, антитерористична операція триває, тому граничний строк подання заяви про звільнення від обов`язків платника єдиного внеску ще не настав та позивач має право звернутися з такою заявою до контролюючого органу за місцем обліку у будь-який час.

За таких обставин, судом встановлено, що вимога відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 № Ф-3200-55У щодо сплати недоїмки в сумі 21789,26 грн за періоди за 2017 рік - 6556,99 грн, за II квартал 2018 року -2457,18 грн, за ІІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн, за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн, за І квартал 2019 року - 2754,18 грн, за II квартал 2019 року - 2754,18 грн, за III квартал 2019 року - 2754,18 грн, не відповідає критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією про сплату судового збору (арк. спр. 7).

Оскільки позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 № Ф-3200-55У відносно ОСОБА_1 на суму 22191,07 грн (двадцять дві тисячі сто дев`яносто одна грн 07 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код: 43143746, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця