МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2020 р. № 400/446/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:приватного підприємства "АТП - 1", вул. Київська, 192, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135
третя особа:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
про:визнання протиправним та скасування припису від 19.12.2019 р. № 0143642,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "АТП-1" звернулося з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування припису Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 19.12.2019 р. № 0143642.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником, а позивач не був перевізником у справах, по яким винесено оскаржувані приписи. Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі від 30.05.2008 р. не розповсюджується на транспортні засоби з рідким або сипучим вантажем. Щодо вказаних видів вантажу методика не затверджена.
Ухвалою від 05.02.2020 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області.
27.02.2020 р. відповідач подав відзив на позов, відповідно до якого Укртрансбезпека здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні органи. Згідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про зважування, позивачем допущено перевищення вагових обмежень. Дозвіл на проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування був відсутній. На адресу позивача направлено запрошення на розгляд справи, куди позивач не прибув, своїх заперечень не надав. Посадові особи відповідача не виявили підстав для винесення постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, а винесли приписи, які відповідають вимогам чинного законодавства.
За клопотанням представників сторін і третьої особи справу розглянуто в письмовому провадженні.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
На підставі направлення на рейдову перевірку від 18.11.2019 р. № 003502 посадовими особами Укртрансбезпеки 21.11.2019 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 183458 (а. с. 35). В акті зафіксовано, що 21.11.2019 р. на автодорозі Н-24 Благовіщенське-Миколаїв проведено перевірку автомобіля позивача SCANIA Р4000 НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . Перевіркою виявлено порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, а саме: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.
Того ж дня складено довідку № 035615 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0011817 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок № 661/20 плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування (а. с. 31-33). Вказані документи надіслані на адресу позивача з вимогою внести плату за проїзд у сумі 14320,00 грн до 21.12.2019 р. (а. с. 34).
Позивачу направлено запрошення на розгляд справи на 19.12.2019 р.
Не виявивши підстав для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за результатами перевірки, проведеної 21.11.2019 р., відповідачем винесено припис від 19.12.2019 р. № 0143642 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт (а. с. 36).
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.
Отже, відповідно до Закону № 2344 суб`єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт виступає автомобільний перевізник.
За визначенням ст. 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
При цьому відповідно до ст. 1 "Правил дорожнього руху України" власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.
Таким чином, власник транспортного засобу та перевізник можуть бути як однією особою, так і різними.
Форма, а також визначення товарно-транспортної накладної встановлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила № 363).
За визначенням п. 1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до п. 1 Правил № 363 перевезення здійснюється на договірній основі.
Згідно товарно-транспортної накладної від 21.11.2019 р. автомобільним перевізником зазначене приватне підприємство "АТП-3" (а. с. 37).
Отже, під час перевірки від 21.11.2019 р. позивач не був перевізником.
Щодо факту перевищення транспортним засобом позивача вагових параметрів, суд зазначає таке.
З акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0011817 вбачається, що транспортним засобом позивача перевищено нормативи вагових параметрів, а саме: осьове навантаження -22,9 т (нормативно допустиме 16 т).
Фактичну повну масу транспортного засобу не перевищено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється (п. 18 Порядку № 879).
У відповідності до пп. 2, 3 п. 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з ч. 1 п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до п. 9 розділу II "Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування", затверджених наказом Мініфраструктури від 28.07.2016 р. № 255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 відсотки та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. При цьому довідка повинна містити показники зважування, видані спеціалізованим обладнанням по кожній осі окремо, а також підсумок загальної маси шляхом додавання кожної з осей.
Методика, про яку йдеться у п. 2 Порядку № 879 та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестандартом), не затверджена.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 21.11.2019 р. транспортний засіб позивача перевозив подільний сипучий вантаж - щебінь. При цьому, з урахуванням ваги самого транспортного засобу, загальна маса транспортного засобу з вантажем згідно результатів зважування в місці проведення габаритно-вагового контролю не перевищила дозволеної норми в 44,00 т.
Отже, оскільки транспортний засіб позивача перевозив сипучий вантаж, який є рухомим під час маршруту транспортного засобу, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування (в якій би був передбачений реальний відсоток похибки навантаження на вісі для сипучих вантажів), з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.
З огляду на викладене, висновок відповідача щодо перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів є необґрунтованим.
Крім того, оскаржуваний припис не містить вказівки на дії, які має вчинити позивач на усунення виявлених порушень, а відтак, таке рішення суб`єкта владних повноважень не можна вважати обґрунтованим.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваного припису, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн (а. с. 19), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов приватного підприємства "АТП-1" (вул. Київська, 192, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 32332442) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845), за участю третьої особи Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056), про визнання протиправним та скасування припису від 19.12.2019 р. № 0143642 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 19.12.2019 р. № 0143642.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) судовий збір у сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.) на користь приватного підприємства "АТП-1" (вул. Київська, 192, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 32332442).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 09.04.2020 р.
Суддя Н.В. Лісовська
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2020 |
Оприлюднено | 09.04.2020 |
Номер документу | 88669067 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Лісовська Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні