Постанова

від 09.04.2020 по справі 320/5825/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5825/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Щавінський В.Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П. , Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року (розглянута ку порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення капіталізованих платежів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2019 року, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (далі - відповідач) про стягнення капіталізованих платежів у сумі 283875,84 грн.

На обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що відповідач ліквідується як юридична особа без правонаступника, у зв`язку з чим повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя. Зазначає, що у Білоцерківському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області знаходиться одна потерпіла від нещасного випадку на виробництві - колишній працівник відповідача ОСОБА_1 , яка щомісячно отримує соціальні виплати в зв`язку з втратою працездатності. На думку позивача, сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілою за рахунок відповідача становить 283 875, 84 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба (ЄДРПОУ 01197708) як юридична особа зареєстроване 22.02.2002, місцезнаходженням якої є Київська область, м. Кагарлик, вулиця Першого Травня, будинок, 6-П.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.08.2019 внесено запис, що за рішенням засновників (учасників) юридичної особи, відповідач перебуває в стані припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Головою комісії з припинення діяльності відповідача призначено Кравець Т.В. Строк з`явлення вимог кредиторами - 12.10.2019.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено Лист-вимогу від 07.08.2019 №06/2240 щодо оплати капіталізованих платежів на адресу відповідача.

В даному листі, зазначено, що у Білоцерківському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області знаходиться одна потерпіла від нещасного випадку на виробництві - колишній працівник відповідача ОСОБА_1 , яка щомісячно отримує соціальні виплати в зв`язку з втратою працездатності. Розрахунок потреби в капіталізації коштів щодо СТОВ Дружба проведено відділенням управління за місцем проживання потерпілої особи. За розрахунками позивача, сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілою за рахунок відповідача становить 283875,84 грн.

Надалі, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта за трек-номером 0314814705204 відправлення вручено особисто голові комісії з припинення підприємства Кравець Т.С. 13.08.2019.

У зв`язку з ненадходженням від відповідача відповіді на лист-вимогу та не вчиненням відповідачем жодних дій, щодо надання коштів на капіталізовані платежі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності №1105-ХІV та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування №1105-ХІV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно з статтею 3 Закону № 1105-ХІV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Положеннями статті 4 Закону № 1105-ХІV визначено, що страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування України, який є некомерційною самоврядною організацією.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону №1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізації платежів капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Таким чином, наведеними нормами Цивільного кодексу України та Закону №1105-ХІV передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.

За змістом пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно наявному у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 205 133,42 грн.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом частин 1-2 статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Як вже наголошувалось судом, за приписами пунктів 1 та 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку.

У відповідності до статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним у статті 1200 цього Кодексу мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи пунктів 1 та 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду Україн від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Тобто, заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів та іншими матеріалами справи.

На момент розгляду справи в суді сума капіталізованих платежів у розмірі 283 875, 84 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 45 Закону № 1105-ХІV, роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходит до висновку, що вимоги позивача про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (код ЄДРПОУ 01197708) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області капіталізовані платежі в сумі 283 875, 84 грн. на розрахунковий рахунок Білоцерківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області р/р 37175000110043, МФО 899998, код ЄДРПОУ: 41437893 підлягають задоволенню.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що Сільськлогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба відповідно до витягу з Єдиного державного юридичних та фізичних осіб підприємців знаходиться на стадії припинення.

Вказує, що Закони № 2464, № 1105-XIV та Порядок № 765 є спеціальним у даних правовідносинах та не суперечать вимогам Цивільного кодексу.

Так, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

При цьому, як визначено ч. 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного Кодексу України, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на те, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації, не передбачає правонаступництва, у відношенні зобов`язання про відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого це правило не діє в повній мірі, оскільки, в силу статті 609 Цивільного кодексу України, передбачається капіталізація платежів з метою їх наступних періодичних виплат, яка здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи поняття публічно-правового спору в постанові від 30.05.2018 року у справі № 822/1472/17, зазначила, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV, джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідним актом Кабінету Міністрів України, чинним як на час виникнення спірних відносин, так і нині, є Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області - задоволити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року - скасувати.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (код ЄДРПОУ 01197708) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області капіталізовані платежі в сумі 283 875, 84 грн. на розрахунковий рахунок Білоцерківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області р/р 37175000110043, МФО 899998, код ЄДРПОУ: 41437893.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль