Постанова

від 09.04.2020 по справі 640/18725/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18725/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року, суддя Мазур А.С., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 19.10.2018 року №000198 серія АБ про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації стосовно ТОВ "Авіакомпанія "Хорс".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова Державної авіаційної служби України від 19.10.2018 року №000198 серія АБ про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, яка прийнята на підставі протоколу від 08.10.2018 року №003154 серія АА про правопорушення у галузі цивільної авіації, складеного державним інспектором з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден Стороженко Л.І., винесена з перевищенням повноважень, без встановлення фактичних даних, оскільки, як зазначено позивачем, відповідач керувався лише твердженнями власника повітряного судна - AviaAM B08 Ltd., без перевірки первинної документації, тому накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" є незаконним.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.11.2016 року Державною авіаційною службою України було видане реєстраційне посвідчення повітряного судна №РП 4393/1, відповідно до якого орендарем повітряного судна Airbus А321-211, заводський №2965 визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ХОРС". Власником зазначеного повітряного судна вказана компанія AviaAM B08 Ltd.

Державним інспектором з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден Стороженко Л.І. проведено перевірку інформації, викладеної в заяві адвоката Перепелинської О.С. від 06.08.2018 року з додатками, в заявці ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" на перереєстрацію повітряного судна Airbus А321-211, заводський №2965 від 10.11.2016 з додатками.

За результатами перевірки складено протокол від 08.10.2018 року №003154 серія АА про правопорушення у галузі цивільної авіації. Вказаним протоколом встановлено факт надання недостовірної інформації позивачем до Державіаслужби, а саме - письмового дозволу власника повітряного судна Airbus А321-211, заводський №2965 на передачу ПС в суборенду від 10.11.2016 року, що є порушенням п.4.4.3 Авіаційних правих України, частини 47 Правил реєстрації цивільних повітряних суден в України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 25.10.2012 року №636 та дод. №5 до них.

Як убачається з матеріалів справи, перевірка проведена з метою перевірки інформації, викладеної у заяві адвоката Перепелинської О.С., датованої 06.08.2018, у якій остання повідомляла відповідача, зокрема, про те, що дозвіл компанії AviaAM B08 Ltd. від 10.11.2016 року на передачу позивачу в суборенду повітряного судна Airbus А321-211, заводський №2965, який був наданий позивачем для проведення його перереєстрації, є підробленим.

Крім того, у заяві адвоката Перепелинської О.С. від 06.08.2018 року міститься твердження, що право власності на Airbus А321-211, серійний номер виробника 2965 перейшло до компанії Castro Operations Limited на підставі Акту передання права власності при купівлі повітряного судна від 08.11.2016 року, відповідно, на дату підробленого дозволу - 10.11.2016 року, компанія AviaAM B08 Ltd. не була власником повітряного судна Airbus А321-211.

До заяви адвоката Перепелинської О.С. була долучена заява директора компанії AviaAM B08 Ltd. Андрюса Пауласкаса від 21.06.2018 року, в якій Андрюс Пауласкас стверджує, що ніколи не бачив дозволу на передання в суборенду компанії ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" та проведення реєстрації повітряного судна Airbus А321-211, серійний номер виробника 2965 в Україні від 10.11.2016 року, не проставляв свій підпис на цьому документі та не давав нікому дозволу підписувати цей документ від свого імені або від імені AviaAM B08 Ltd.

На підставі протоколу від 08.10.2018 року №003154 серія АА про правопорушення у галузі цивільної авіації, головою Державної авіаційної служби України Більчук О.В. винесено щодо ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" постанову від 19.10.2018 року №000198 серія АБ про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на підставі абзацу 8 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України на позивача накладено штраф у сумі 85000,00 грн.

Не погодившись з вказаною постановою відповідача, вважаючи її протиправною та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов зазначив, що оскаржувана постанова Державної авіаційної служби України від 19.10.2018 року № 000199 серія АБ, яка прийнята на підставі протоколу від 08.10.2018 року №003155 серія АА "Про правопорушення у галузі цивільної авіації", складеного державним інспектором з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден Сторженко Л.І., винесена з перевищенням повноважень, без встановлення фактичних даних, оскільки відповідач керувався лише твердженнями власника повітряного судна - AviaAM B08 Ltd., без перевірки первинної документації, а тому накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" є протиправним. Крім того, відповідний письмовий дозвіл власника повітряного судна на передачу в суборенду повітряного судна Airbus 321-211 від 10.11.2016 року у судовому порядку не визнаний недійсним, а інформація, яка внесена до даного дозволу, у судовому порядку не визнана недостовірною, а тому висновок Державної авіаційної служби України про надання недостовірної інформації товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" є помилковим.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Державна авіаційна служба України діяла на підставі, в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України та звертає увагу на наявність в матеріалах справи про правопорушення у галузі цивільної авіації листа власника повітряного судна та відсутність обґрунтованих пояснень з боку позивача, Державною авіаційною службою України встановлено, що позивачем надано недостовірну інформацію, що стало підставою для притягнення до відповідальності та зумовило застосування до нього фінансових санкцій.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлено Повітряним кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 4 Повітряного кодексу України, Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов`язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснює у межах повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації).

Згідно з частиною першої статті 5 Повітряного кодексу України, уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за такими напрямами:

1) здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, геологічної, економічної та інформаційної безпеки;

2) створення умов для розвитку авіаційної діяльності, повітряних перевезень та їх обслуговування, виконання авіаційних робіт та польотів авіації загального призначення;

3) організація використання повітряного простору України;

4) представництво України в міжнародних організаціях цивільної авіації та у міжнародних відносинах з питань цивільної авіації.

Статтею 6 Повітряного кодексу України встановлені повноваження керівника уповноваженого органу з питань цивільної авіації, до яких відносяться, зокрема, організація заходів щодо безпеки авіації; організація розроблення проектів авіаційних правил України і затвердження їх в установленому порядку; сертифікація і схвалення суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності з виданням відповідних Сертифікатів; реєстрація та облік об`єктів авіаційної діяльності, ведення державних реєстрів цивільних повітряних суден та аеродромів; проведення перевірки та інспектування суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності для визначення відповідності, здійснення контролю за дотриманням вимог авіаційних правил України, розпорядчих документів та умов схвалення, включаючи перевірку повітряних суден іноземних держав під час виконання ними польотів над територією України; притягнення до відповідальності шляхом накладення стягнень на суб`єктів авіаційної діяльності за порушення авіаційних правил України, інших вимог законодавства відповідно до закону, та інші повноваження.

Частиною першою статті 16 Повітряного кодексу України передбачено, що державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право:

1) доступу до всіх приміщень і об`єктів, що стосуються мети перевірки, підприємства, організації чи установи, в яких проводиться перевірка;

2) проводити перевірку будь-якого повітряного судна, аеропорту, аеродрому чи обладнання, діяльності служб та організацій, що перебувають у межах аеродрому, аеропорту або використовуються для провадження діяльності у сфері цивільної авіації;

3) доступу до матеріалів, документів і будь-якої іншої інформації, необхідної для проведення перевірки, а також знімати з матеріалів і документів копії, крім копій з інформації, що є конфіденційною або має статус комерційної таємниці згідно із законом;

4) вчиняти контрольно-вимірювальні дії, перевіряти повітряні судна чи обладнання, що використовуються для провадження авіаційної діяльності;

5) на підставі письмового рішення (звіту про перевірку) не допускати до подальшої Експлуатації будь-яке повітряне судно, технічний стан якого є незадовільним або не відповідає встановленим вимогам, а також під час користування повітряним судном особами без відповідних повноважень;

6) не допускати до подальшої експлуатації або отримання на зберігання обладнання у незадовільному технічному стані, призначене для провадження авіаційної діяльності, чи обладнання, що використовується особами без відповідних повноважень;

7) перебувати на борту повітряного судна під час виконання польотів згідно із завданням на перевірку та за умови внесення до завдання на політ;

8) складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.

У відповідності до частини другою статті 16 Повітряного кодексу України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, зобов`язані проводити перевірки, здійснювати сертифікацію, державний нагляд і контроль з додержанням законодавства, у тому числі авіаційних правил України, та несуть персональну відповідальність за об`єктивність і неупередженість результатів перевірки.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну авіаційну службу України (далі - Положення №520), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року №520, Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Пунктом 4 Положення №520 визначено повноваження Державної авіаційної служби України, яка відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України; забезпечує створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств цивільної авіації усіх форм власності; здійснює нагляд та контроль за дотриманням суб`єктами авіаційної діяльності вимог законодавства, авіаційних правил України, зокрема шляхом проведення планових і позапланових перевірок, аудитів та інспектувань, а також ситуаційних експериментів, випробувань, оглядів, спостережень; здійснює реєстрацію і виключення з реєстру цивільних повітряних суден та аеродромів України, веде Державний реєстр цивільних повітряних суден України та Державний реєстр аеродромів цивільної авіації України; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Реєстрація цивільних повітряних суден в Україні відбувається на підставі Авіаційних правил України, Частина 47 Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 25.10.2012 року №636 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за №1926/22238 (надалі - Правила №636) (чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2. Правил №636, ці Правила визначають процедуру та вимоги до реєстрації (перереєстрації) повітряних суден у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, порядок виключення їх з цього реєстру, надання та нанесення державного і реєстраційного знаків на повітряні судна, порядок тимчасового обліку нових, модифікованих і відремонтованих повітряних суден.

Згідно з пунктом 2.5. Правил №636, реєстрація повітряного судна у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України означає, що уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює контроль зальотною придатністю та експлуатацією цього повітряного судна.

Отже, реєстрація (перереєстрація) цивільних повітряних суден здійснюється Державною авіаційною службою України з метою контролю за льотною придатністю та експлуатацією цього повітряного судна.

У відповідності до пункту 2.6. Правил №636, до реєстраційного посвідчення заноситься інформація про повітряне судно та власника повітряного судна на підставі заявки на реєстрацію (перереєстрацію) повітряного судна і документів, передбачених цими Правилами, наданих до уповноваженого органу з питань цивільної авіації.

Згідно з пунктом 3.1.3. Правил №636, перереєстрація повітряного судна здійснюється за умови: зміни українського експлуатанта повітряного судна, яке орендується або береться в лізинг юридичною або фізичною особою України у нерезидента.

Розділом IV Правил №636 встановлений порядок реєстрації (перереєстрації) повітряного судна в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України.

Пунктом 4.1. Правил №636 визначено, що заявник подає до уповноваженого органу з питань цивільної авіації заявку на реєстрацію (перереєстрацію) повітряного судна в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України на офіційному бланку заявника (за наявності). Заявка без повного комплекту документів не приймається.

Пунктом 4.4.3. Правил №636 встановлено перелік документів, необхідних для перереєстрації повітряного судна при зміні українського експлуатанта повітряного судна, яке орендується або береться в лізинг юридичною або фізичною особою України у власника - нерезидента, до якого, в тому числі, входить договір оренди або лізингу повітряного судна. Якщо повітряне судно береться в суборенду - письмовий дозвіл власника повітряного судна на передачу його в суборенду (надаються у вигляді оригіналів або нотаріально засвідчених копій, якщо зазначені документи викладені іноземною мовою, то вони надаються разом з перекладом українською або російською мовою відповідно до законодавства України).

Відповідно до пункту 4.5 Правил №636, заявка на реєстрацію (перереєстрацію) повітряного судна розглядається протягом десяти робочих днів від дня її реєстрації в уповноваженому органі з питань цивільної авіації. Якщо відомості, що включені до заявки, не відповідають вимогам цих Правил або виникла потреба в розгляді додаткових документів, то уповноважений орган з питань цивільної авіації надсилає заявнику відповідний письмовий запит.

Приписами частини другої та четвертої статті 39 Повітряного кодексу України встановлено, що уповноважений орган з питань цивільної авіації несе відповідальність за контроль льотної придатності та експлуатації цього повітряного судна. Уповноважений орган з питань цивільної авіації може відмовити в реєстрації цивільного повітряного судна у разі, якщо повітряне судно не відповідає вимогам щодо льотної придатності, охорони навколишнього природного середовища або інших обмежень, встановлених уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Згідно з абзацом 8 пункту 1 частини 1 статті 127 Повітряного кодексу України, за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб - суб`єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п`яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі ненадання до уповноваженого органу з питань цивільної авіації інформації, обов`язкове подання якої встановлюється законодавством або авіаційними правилами України, надання недостовірної інформації або надання інформації з порушенням встановлених строків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі протоколу від 08.10.2018 року №003154 серія АА про правопорушення у галузі цивільної авіації, складеного державним інспектором з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден Стороженко Л.І., головою Державної авіаційної служби України Більчук О.В. винесено щодо позивача постанову від 19.10.2018 року №000198 серія АБ про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на підставі абзацу 8 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України на позивача накладено штраф у сумі 85 000,00 грн.

З наданого відповідачем відзиву та письмових пояснень вбачається, що підставою для складання протоколу стосовно позивача та винесення у подальшому оскаржуваної постанови слугувала заява Андрюса Пауласкаса - директора компанії AviaAM B08 Ltd., яка є власником повітряного судна Airbus 321-211, серійний номер виробника 2965, в якій Андрюс Пауласкас вказує на те, що ніколи не бачив, не проставляв свій підпис та не давав нікому дозволу підписувати від його імені документи щодо надання дозволу на передання в суборенду, зокрема, товариству з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" повітряного судна Airbus 321-211, заводський №2965.

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" (орендар) та компанією Castron Operations Limited (орендодавець) укладено договір оренди літака без екіпажу від 08.11.2016 року №081116-2965, відповідно до якого орендарю було надано орендодавцем в оренду літак Airbus А321-211, серійний номер виробника 2965.

З позовної заяви та пояснень, наданих позивачем, вбачається, що саме компанією Castron Operations Limited, як орендодавцем, позивачу були передані всі необхідні документи з метою експлуатації повітряного судна позивачем, в тому числі і дозвіл від власника повітряного судна на передачу в суборенду повітряного судна ТОВ "Авіакомпанія "Хорс". Таким чином, обов`язок підготувати та надати документи по договору оренди, в тому числі дозвіл від власника повітряного судна, був покладений на компанію Castron Operations Limited, тому саме остання може нести відповідальність за достовірність та справжність документів, в тому числі дозволу власника повітряного судна Airbus 321-211, серійний номер виробника 2965 компанії AviaAM B08 Ltd., оскільки, у позивача з власником повітряного судна були відсутні прямі договірні відносини.

Розділом 15 договору від 08.11.2016 року №081116-2965, укладеного між позивачем та компанією Castron Operations Limited, визначено, що власник повітряного судна даним договором надає ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" право проведення реєстрації повітряного судна Airbus А321-211, серійний номер виробника 2965 в Україні, а також надає компанії Castron Operations Limited виключне право передати в оренду вказане повітряне судно позивачу.

Крім того, як вірно було встановлено судом першої інстанції, при проведенні перевірки відповідачем, як уповноваженим авіаційним органом України, не було здійснено офіційного запиту до компанії Greshman Marketing Ltd., яка надала позивачу дозвіл власника повітряного судна щодо отримання роз`яснень з приводу відомостей, що містяться в заяві власника компанії AviaAM B08 Ltd. Андрюса Пауласкаса .

Також, керуючись положеннями п.4.4.3 Правил №636 колегія суддів звертає увагу, що законодавством не встановлена певна форма письмового дозволу власника повітряного судна на передачу його в суборенду. Вказана норма передбачає лише, що письмовий дозвіл має бути поданий у вигляді оригіналу або нотаріально засвідченої копії, а якщо зазначені документи викладені іноземною мовою, то вони надаються разом з перекладом українською або російською мовою відповідно до законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що дозвіл власника повітряного судна на передачу в суборенду повітряного судна Airbus А321-211, серійний номер виробника 2965 від 10.11.2016 року викладений у письмовій формі, українською та англійською мовами та долучений до матеріалів реєстраційної справи в оригіналі, підписаний (завірений) власником повітряного судна, а тому не суперечить вимогам законодавства України, адже встановленої законодавством України чіткої форми для такого роду дозволу не встановлено, а тому даний документ викладений у довільній формі.

У відповідності до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідний письмовий дозвіл власника повітряного судна на передачу в суборенду повітряного судна Airbus А321-211 від 10.11.2016 року у судовому порядку не визнаний недійсним, а інформація, яка внесена до даного дозволу, у судовому порядку не визнана недостовірною та не спростована.

При цьому, у позовній заяві позивача міститься посилання на те, що у листопаді 2017 року власник повітряного судна Airbus 321-211, серійний номер виробника 2965 був змінений на Overseаs Finance Limited продано передано компанії Greshman Marketing Ltd. та 03.03.2017 року, тому на час звернення адвоката Перепелинської О.С. із заявою (11.09.2018), компанія AviaAM B08 Ltd. уже майже рік не була власником вказаного повітряного судна, тому жодні права та інтереси власника судна - компанії AviaAM B08 Ltd. не були порушені позивачем.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не доведено як те, що дозвіл компанії AviaAM B08 Ltd. на передачу в суборенду повітряного судна Airbus А321-211 від 10.11.2016 є підробленим, тобто, мало місце надання позивачем відповідачу недостовірної інформації, так і наявність вини у цих діях саме позивача.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження інформації, наведеної у заяві адвоката Перепелинської О.С. щодо того, що повітряне судно Airbus А321-211 заводський №2965 перейшло до компанії Castro Operations Limited на підставі Акту передання права власності при купівлі повітряного судна від 08.11.2016 року, і зважаючи на це, дозвіл від 10.11.2016 компанії AviaAM B08 Ltd. був отриманий тоді, коли остання компанія уже не була власником повітряного судна Airbus А321-211. Таких доказів не надано відповідачем і під час апеляційного розгляду справи.

Щодо порядку проведення перевірки, процедури розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.1. Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2012 року за №73/20386 (далі - Порядок №637), цей Порядок встановлює процедуру розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку №637, факти правопорушень, визначених у статті 127 Повітряного кодексу України, виявляються державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами Державною авіаційною службою України шляхом проведення планових та позапланових перевірок, а також керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки та їх заступниками під час виконання ними своїх посадових обов`язків.

У відповідності до пункту 6.1 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 09.02.2010 року №68 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.04.2010 року за №307/17602 (далі - Положення №68 ), державний інспектор на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право безперешкодно перевіряти роботу суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності, у тому числі іноземних, на території України, виконання польотів з метою нагляду за забезпеченням безпеки авіації та додержанням авіаційних правил.

Відповідно до 5.3. Положення №68, для виконання оперативних завдань, проведення інспекцій, сертифікаційних перевірок державний інспектор в оперативному порядку за дорученням голови Державної авіаційної служби України або його заступників підпорядковується керівнику тимчасової робочої групи або комісії.

Згідно з абзацом 3 пункту 1.3. Положення №68, спеціальне завдання на проведення перевірки - наказ Державної авіаційної служби України на проведення перевірки.

Пунктом 6.7. Положення №68 встановлено, що Державний інспектор на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право складати протоколи та розглядати справи щодо суб`єктів авіаційної діяльності у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил безпеки польотів, правил поведінки на повітряному судні, правил міжнародних польотів, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті, і накладати на них адміністративне стягнення відповідно до Повітряного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не встановлено факту видачі наказу Державної авіаційної служби України державному інспектору з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден Сторженко Людмилі Іванівні на проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Хорс .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова Державіаслужби від 19.10.2019 року № 000198 серії АБ про накладення на позивача штрафу у сумі 85 000,00 грн за порушення у сфері цивільної авіації є протиправною та підлягають скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Костюк Л.О.