Постанова

від 07.04.2020 по справі 902/102/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року Справа № 902/102/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.02.2020 у справі №902/102/20 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" (вул. Колгоспна, буд.7, с. Біликівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23133)

до Державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценка Євгенія Васильовича (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)

про скасування запису про проведену державну реєстрацію,

за участю представників сторін :

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценка Євгенія Васильовича про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.02.2020 у справі №902/102/20 відмовлено у відкритті провадження у справі № 902/102/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" до Державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценка Євгенія Васильовича про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Матеріали позовної заяви повернуто позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.02.2020 у справі №902/102/20, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав вказаних у ній, просить апеляційний суд скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.02.2020 у справі №902/102/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, суд першої інстанції помилково трактував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, на які здійснив посилання в оскаржуваній ухвалі, у зв`язку з чим дійшов до переконання, що спір по справі №902/102/20 має розглядатись місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства. Зазначені обставини вказують на помилковий аналіз судом спірних правовідносин, не вірну правову оцінку позову, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, що спричинило хибний висновок суду про відмову у відкритті провадження у справі. Такі дії суду першої інстанції вказують на:

- неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, та неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин. Тобто суд не вірно визначив, що спір по справі є спором з фізичною особою, оскільки спір по справі №902/102/20 є виключно між позивачем та особою, за якою всупереч законодавству зареєстровано право оренди - ТОВ "Агрокряж", а також державним реєстратором, який протиправно вчинив запис про державну реєстрацію цього права;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Тобто суд самостійно, без наявних на те підстав, вирішив і встановив обставину про сторону по справі - фізичну особу;

- невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, що зумовлено змістом позову, який за своєю правовою природою не може бути пред`явленим до фізичної особи в силу характеру спірних правовідносин;

- порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права полягає в тому, що суд, всупереч ст. 176 ГПК України не відкрив провадження по справі, оскільки не було підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Неправильне застосування норм матеріального права полягає у тому, що суд не правильно тлумачив норми законодавства в сфері оренди землі та державної реєстрації прав на неї, які вказані позивачем у позові.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/102/20/1213/20 від 25.02.2020 витребувано матеріали справи №902/102/20 з Господарського суду Вінницької області.

05.03.2020 матеріали справи №902/102/20 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2020 у справі №902/102/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.02.2020 у справі №902/102/20; розгляд апеляційної скарги призначено на "07" квітня 2020 року об 11:00 год.; запропоновано відповідачу - у строк до 31.03.2020 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Також, роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2020 у справі №902/102/20 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач своїм процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" подано до суду апеляційної інстанції клопотання про забезпечення проведення судового засідання 07.04.2020 у справі №902/102/20 в режимі відеоконференції з Господарським судом Вінницької області (вул. Пирогова, 29, Вінниця, Вінницька область, 21000) або будь-яким іншим судом, що знаходиться у м. Вінниця.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2020 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/102/20 - задоволено; доручено забезпечення проведення відеоконференції судового засідання 07.04.2020 Сьомому апеляційному адміністративному суду (21050, м.Вінниця, вул. Соборна, 48).

Відеоконференція судового засідання 07.04.2020 за клопотанням представника позивача з Сьомим апеляційним адміністративним судом не відбулася у зв`язку з його листом №02.2-07/9243/2020 від 25.03.2020, в якому повідомлено Північно-західний апеляційний господарський суд про припинення проведення судових засідань у режимі відеоконференції на період карантину у зв`язку з епідемічною ситуацією та поширенням територією України та країн світу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19).

Відповідач в судове засідання 07.04.2020 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів оскарження ухвали апеляційним судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером: 0521080300:05:003:0101 на підставі договору оренди, укладеного із власником землі - ОСОБА_1 , право оренди зареєстровано за позивачем 17.05.2019.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивач дізнався, що 22.05.2019 державним реєстратором Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценком Євгенієм Васильовичем проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521080300:05:003:0101 за орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокряж", про що вчинено запис про інше речове право: 31702705.

З метою захисту своїх прав та інтересів, з огляду на подвійну реєстрацію права оренди на земельну ділянку Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" подало позов до Державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценка Євгенія Васильовича про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, при цьому позивач зазначає, що строк договору оренди між позивачем та власником землі не закінчився.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.02.2020 у справі №902/102/20 відмовлено у відкритті провадження у справі № 902/102/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" до Державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценка Євгенія Васильовича про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Матеріали позовної заяви повернуто позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.02.2020 у справі №902/102/20, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку винесеній ухвалі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди враховують суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про скасування запису на підставі такого рішення - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

У такому випадку позовну вимогу про скасування запису про реєстрацію речового права, можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права користування землею).

За змістом статей 1, 2, п.6 ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчісправи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №910/7781/19, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, не мають господарського характеру, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом власником та орендодавцем земельної ділянки, яка передавалась в оренду позивачу, щодо державної реєстрації права оренди якої існує спір, є фізична особа - ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, оскільки в даному випадку фізична особа є власником земельної ділянки та не має статусу підприємця, відтак, саме з цих підстав справа у цьому спорі не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до пунктів 6, 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, як про це помилково вказує скаржник в апеляційній скарзі, та має розглядатись за правилами цивільного судочинства згідно зі статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування запису про державну реєстрацію права оренди, враховуючи наявність подвійної реєстрації права оренди на одну і ту ж земельну ділянку і орендодавцем як в першому, так і в другому випадку виступає фізична особа (власник земельної ділянки), то такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи ОСОБА_1 (власника земельної ділянки), як сторони правочину, на підставі якого зареєстровано право за іншою юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокряж".

Разом з тим, посилання скаржника на обставину, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не була зазначена позивачем під час подання позову як відповідач, не може бути підставою для розгляду спору господарським судом, адже предмет спору безпосередньо стосується її прав і обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16, від 16.05.2018 № 911/4111/16, від 26.03.2019 у справі № 911/2764/13 застосування яких, в силу вимог ГПК України, є обов`язковими для господарських судів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З огляду на зазначене, виходячи з аналізу спірних правовідносин, надаючи правову оцінку позову, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням, зокрема, норм процесуального права.

З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції, враховуючи, що в даній справі спір має приватноправовий характер, оскільки він обумовлений порушенням майнового приватного права, а скасування запису, вчиненого державним реєстратором є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано право щодо того ж самого нерухомого майна, при цьому вирішення спору безпосередньо стосується прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки - фізичної особи, що не може бути учасником у господарському процесі, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 10.02.2020 у справі №902/102/20 винесена з додержанням норм процесуального права, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс Біликівці" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.02.2020 у справі №902/102/20 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №902/102/20 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "08" квітня 2020 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.